Відбудова заводів, збереження кадрів та доступ до ринків ЄС: у "Метінвесті" назвали умови для відновлення промисловості
Відновлення української металургії вимагатиме не лише відбудови зруйнованих підприємств, а й залучення європейського фінансування, сучасних технологій та формування спільних промислових кластерів з ЄС.
Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи "Метінвест" Олександр Водовіз під час Експортного форуму "Української правди".
За його словами, галузь одночасно потерпає від російських атак, блокування чорноморських портів і торговельних обмежень ЄС. Через труднощі з морською логістикою Євросоюз фактично став основним ринком збуту української руди та металопродукції. Тому вітчизняні виробники потребують пом'якшення квот і перегляду механізму CBAM.
"У нас не працюють порти, підприємства зазнають ударів. Єдиний шлях експортувати хоча б щось, руду чи металопрокат, це Європа. Тож не варто застосовувати до нас такі самі обмеження, як до всіх інших", ‒ зауважив Водовіз.
Він зазначив, що становище ускладнюється необхідністю одночасно фінансувати відновлення підприємств після російських атак і вкладати кошти в декарбонізацію відповідно до вимог ЄС. Водночас у 2022-2025 роках Євросоюз виділив 9 млрд євро десяти найбільшим металургійним підприємствам для адаптації до вимог щодо викидів CO₂.
"Тепер від нас вимагають того самого. Але ми маємо спочатку відбудувати підприємства, а потім ще знайти кошти на декарбонізацію. Тому ми вже перебуваємо в нерівних умовах", ‒ пояснив Водовіз.
Ще одним серйозним викликом є втрата виробничих потужностей. Унаслідок російських атак в Україні вже зруйновано близько 60% сталеливарних потужностей. Крім того, з прифронтових міст виїжджають кваліфіковані працівники, без яких відновити виробництво буде складно.
"Ми зможемо відновити виробництво, якщо відбудуємо підприємства й знайдемо людей", ‒ наголосив керівник офісу генерального директора"Метінвесту".
Одним із можливих шляхів відновлення Водовіз назвав створення спільних промислових кластерів України та ЄС. Такий формат співпраці може сприяти залученню інвестицій і технологій, а також інтеграції українських підприємств у європейські виробничі ланцюги.
"Нам потрібно якнайшвидше рухатися до створення кластерів, яких вимагає ЄС, і працювати з європейськими партнерами над узгодженням законодавства", ‒ сказав Водовіз.
За його словами, євроінтеграція промисловості означає не лише запровадження нових правил та обмежень, а й можливість отримати доступ до дешевшого фінансування, сучасних технологій і великого європейського ринку.
Для відновлення галузі необхідний комплексний підхід, який передбачає відбудову підприємств, збереження кадрового потенціалу, доступ до ринку ЄС і створення спільних інвестиційних механізмів з європейськими партнерами.
Як відомо, через механізм CBAM і квоти ЄС Україна може втратити понад $1 млрд до кінця року. За оцінками GMK Center, через нові квоти Євросоюзу втрати валютної виручки становитимуть від $850 млн до $1 млрд, ще $400-450 млн Україна може недоотримати через дію європейського екологічного мита.
