Вільний експорт брухту може повернути "сірі" схеми та позбавити металургію стратегічної сировини, – GMK Center
Скасування нульової квоти на експорт металобрухту може негативно позначитися на відновленні української металургії, зменшити бюджетні надходження та сприяти поверненню схем реекспорту сировини через ЄС.
Про це йдеться в аналізі GMK Center.
У Центрі зазначають, що твердження про відсутність внутрішнього попиту на металобрухт не відповідає реальній ситуації на ринку. Попри зупинку частини виробничих агрегатів унаслідок російських атак, у вересні 2026 року в Україні виробили 131 тис. тонн сталі. Крім того, металургійні підприємства вже неодноразово відновлювали роботу після попередніх зупинок.
Водночас обсяги заготівлі металобрухту скорочуються швидше, ніж його споживання. Традиційно основні запаси цієї сировини формувалися в промислових регіонах південного сходу України, де бойові дії та безпекові ризики нині обмежують її заготівлю. Тому тимчасове призупинення роботи заводів не може бути аргументом на користь вільного експорту стратегічної сировини.
Ще одним ризиком є відновлення схеми, яку використовували до запровадження нульової квоти. Тоді український металобрухт без сплати мита вивозили до ЄС, де його переоформлювали та відправляли до Туреччини. Завдяки цьому вдавалося обходити експортне мито в розмірі 180 євро за тонну.
"Якщо розглядати надходження до держбюджету від експортних продажів брухту та готової сталі, то вони непорівнювані. Експорт брухту приносить 50-100 грн/т. Експорт готової сталі, виплавленої в Україні з цього брухту, - 13 000-5 000 грн/т. Вивезення сировини ніколи й ніде не було для держави економічно вигіднішим, аніж виробництво з неї продукції з доданою вартістю", – вказують у GMK Center.
Важливість металобрухту зростає і через дію європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM. Використання цієї сировини у виробництві сталі дає змогу скоротити викиди CO₂ до 60%, а отже, зменшити майбутні платежі за вуглецевим механізмом ЄС.
У GMK Center також підкреслюють, що обмеження експорту металобрухту є поширеною практикою у світі. Європейський Союз сам посилює контроль за вивезенням цієї сировини до третіх країн, оскільки розглядає її як важливий ресурс для декарбонізації власної промисловості.
Водночас повна заборона експорту не обов'язково має бути єдиним рішенням. У GMK Center допускають можливість тимчасово дозволити вивезення обмежених обсягів металобрухту на період простою пошкоджених підприємств. Однак така схема має забезпечувати державі реальні бюджетні надходження.
"Таким запобіжником, на час простою пошкоджених агрегатів, міг би стати для держави тимчасовий дозвіл експортувати брухт в обмежених обсягах,а водночас – вилучати надприбуток від цього експорту до власної казни будь-яким способом (експортне мито, продаж квот на Prozorro). Це дасть змогу не порушити баланс, який склався на ринку на цей момент, усунути економічний пріоритет експорту над внутрішнім ринком і наповнити дефіцитний держбюджет сумою, близькою до надходжень від металургійної переробки всередині України", – пояснюють у Центрі.
На думку аналітиків, такий підхід допоможе запобігти неконтрольованому вивезенню сировини, зберегти її для майбутнього відновлення металургійної галузі та водночас забезпечити надходження коштів до державного бюджету.
