НБУ назвав ризики ухвалення законопроєкту про регулювання крипторинку: деталі
Національний банк України заявив що розвиток ринку віртуальних активів не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки України.
Ця заява Нацбанку прозвучала на тлі підтримки Комітетом Верховної Ради до другого читання законопроєкт №10225-д, який передбачає регулювання ринку віртуальних активів.
У НБУ зазначили, що долучалися до розробки документу, однак процес опрацювання законопроєкту не був достатньо прозорим, а фінальну редакцію документу Нацбанк отримав лише пізно ввечері 3 листопада.
У Нацбанку зазначили, що фінальна версія не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час роботи, тому перерахували три принципові ризики:
- неконтрольований допуск іноземних токенів;
Як пяснили в НБУ, законопроєкт допускає вихід на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах емісії. Це створює загрози для монетарного суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності.
Тому позиція НБУ така: Нацбанк повинен мати повноваження оцінювати ризики таких іноземних токенів та, за необхідності, обмежувати їх обіг в Україні – аналогічно до повноважень щодо токенів, емітованих в Україні.
- регуляторні прогалини та нерівні вимоги;
У Нацбанку зауважили, що спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів, інакше виникають ризики неконтрольованого поширення окремих віртуальних активів і формування сегментів ринку, що фактично залишатимуться поза належним державним наглядом.
На думку Нацбанку, правила допуску іноземних активів мають робити неможливим обхід регуляторних вимог та регуляторний арбітраж і забезпечувати захист монетарного суверенітету та фінансової стабільності.
- ризики монополізації та корупції під час авторизації.
Окремі положення законопроєкту створюють ризики монополізації ринку та можливих корупційних зловживань під час авторизації його учасників Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
"Початкова позиція НБУ передбачала відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови відповідності встановленим вимогам. Заради компромісу НБУ погодився з пропозицією НКЦПФР обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсного відбору. Однак фінальна редакція законопроєкту не встановлює чіткої кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п'яти років. Це рішення повністю залишається на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників", – пояснили в Нацбанку.
Позиція НБУ така: необхідно усунути ризики монополізації та можливих корупційних зловживань, забезпечивши чіткі й прозорі правила авторизації.
Там підкресили, що неврахування принципових зауважень Нацбанку унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у поточній редакції.
"Закликаємо парламентарів доопрацювати документ із залученням усіх учасників законодавчого процесу та врахувати зазначені зауваження", – підсумували в НБУ.
Що передбачає законопроєкт
Робота над законопроєктом тривала близько трьох років.
Документ має набути чинності з 1 липня 2027 року та передбачає такі положення:
- регуляторами ринку стануть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національний банк України. Останній відповідатиме за питання електронних грошей, валютного нагляду тощо;
- операції з криптовалютами не оподатковуватимуться ПДВ;
- податок нараховуватиметься на різницю між ціною купівлі та продажу активу за аналогією з оподаткуванням операцій із цінними паперами;
- для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності законом, передбачено перехідний період до кінця 2028 року. Протягом цього часу до таких активів застосовуватиметься пільгова ставка ПДФО у розмірі 5%;
- обмін одного віртуального активу на інший не оподатковуватиметься;
- прибуток у розмірі до однієї мінімальної заробітної плати звільнятиметься від оподаткування;
- криптобіржі, кастодіани та інші учасники ринку повинні будуть проходити авторизацію;
- запроваджуються вимоги щодо зберігання активів клієнтів, розгляду скарг і захисту прав користувачів;
- посилюються правила фінансового моніторингу та перевірки походження коштів.
Нагадаємо, за оцінками Міжнародного валютного фонду, станом на кінець 2025 року українські резиденти мали у власності стейблкоїни на загальну суму $8,6 млрд, що становило 4,1% ВВП України.
Раніше повідомлялося, що Україна посіла восьме місце у світовому рейтингу за рівнем поширення криптоактивів, а за показником на душу населення очолила цей список.
