Через зупинку металургії та блокування портів Україна переживає найгостріший дефіцит фінансів від початку вторгнення, – AP
Посилення російських атак на промислові підприємства, енергетичні об’єкти та експортну інфраструктуру дедалі відчутніше позначається на українській економіці. Серед найсерйозніших наслідків ‒ фактичне припинення виплавки сталі та втрати аграрного сектору через блокування портів.
Про це повідомляє Associated Press.
За інформацією агентства, ракетні удари призвели до зупинки ключових металургійних підприємств, а їхні наслідки поширюються на інші сектори економіки.
Зокрема, "Каметсталь" у Кам’янському, на яку у 2025 році припадало понад чверть українського виробництва сталі, припинила роботу після атаки п’ятьма балістичними ракетами 5 вересня.
Комбінат випускав сталь і чавун для внутрішнього ринку, зокрема будівельної галузі, а також постачав напівфабрикати європейським підприємствам "Метінвесту".
Зупинка виробництва вже позначилася на суміжних сферах ‒ будівництві, машинобудуванні, гірничодобувній промисловості, енергетиці та логістиці.
Генеральний директор "Каметсталі" Олександр Третьяков розповів виданню, що компанії, діяльність яких залежить від роботи комбінату, можуть бути змушені скорочувати працівників або повністю припиняти роботу.
Втрати відчуває і "Укрзалізниця", діяльність якої значною мірою залежить від перевезення металу, руди та інших промислових вантажів.
За словами Третьякова, нинішня криза в металургійній галузі є найглибшою з часів Другої світової війни. Він нагадав, що раніше металургія забезпечувала близько 6% ВВП України.
"Давала. Зараз - нуль", – наголосив керівник підприємства.
Додатковим чинником тиску стали торговельні обмеження Європейського Союзу. У "Метінвесті" застерігають, що звуження можливостей для постачання української сталі на європейський ринок може ускладнити відновлення виробництва в майбутньому.
Водночас російські атаки на чорноморські порти та судноплавство суттєво обмежили експортні можливості України. Це призводить до подорожчання логістики як для промисловості, так і для аграрного сектору.
За даними Lloyd’s List Intelligence, у серпні кількість суднозаходів до українських портів Чорного моря скоротилася приблизно на 90% порівняно з аналогічним місяцем минулого року.
Частину вантажопотоків перенаправляють на Дунай та сухопутні маршрути, однак їх використання обходиться значно дорожче, а пропускна здатність залишається обмеженою. У підсумку проблеми окремих галузей посилюють одна одну.
Зменшення виплавки сталі призводить до скорочення експорту, податкових надходжень і обсягів вантажних перевезень залізницею. Водночас проблеми з портами ускладнюють реалізацію як промислової, так і сільськогосподарської продукції.
Це негативно впливає на валютні надходження та доходи державного бюджету. На цьому тлі Національний банк України прогнозує погіршення динаміки ВВП.
Про ускладнення бюджетної ситуації заявляють і у Верховній Раді. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила, що Україна зіткнулася з найгострішим дефіцитом фінансових ресурсів від початку повномасштабного вторгнення.
Через скорочення податкових надходжень державі стає дедалі складніше забезпечувати всі заплановані видатки навіть за наявності міжнародної допомоги.
Водночас близько 40% ВВП спрямовується на оборону, тому основними пріоритетами залишаються військові потреби, виплати зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсії та соціальна допомога.
Отже, російські удари спричиняють не лише прямі втрати виробництва, а й масштабний ланцюговий ефект для економіки. Зупинка металургійних підприємств, обмеження роботи портів і зростання логістичних витрат позначаються на ВВП, бюджетних доходах, експорті та зайнятості.
