Як Україна стала джерелом дешевої праці для іноземних корпорацій

Автор: Юрій Віннічук

Прихід міжнародних автомобілебудівних компаній в Україну політики подають як покращення інвестиційного клімату. Нібито завдяки їм, а не дешевій робочій силі, сюди прийшли корпорації. Що це означає насправді?

Фото: goodnews.com.ua

В Україні працює більше десяти заводів з виробництва комплектів автомобільної проводки. Сюди вони прийшли за дешевою робочою силою, оскільки подібне виробництво вимагає багато ручної праці.

Наразі на підприємствах з виробництва комплектів автомобільної проводки працює 22 тисяч українців.

Фактично це не виробництво, а цехи, де з давальницької імпортної сировини руками скручують комплекти електропроводки для світових автомобільних концернів.

Активний прихід таких компаній в Україну припав на 2016-2017 роки. Це відобразилось на статистиці з експорту. В 2017 році експорт ізольованих проводів та кабелів з України посів сьоме місце в товарній структурі.

Який позитив від приходу компаній такого типу в Україну?

Виробники автопроводки дають роботу некваліфікованим працівникам, які за інших обставин уже працювали б у Польщі, Чехії та Італії. Фактично вони, створивши робочі місця, зменшили трудову міграцію українців на декілька відсотків.

До того ж, бюджет країни та місцеві бюджети отримують податки, оскільки своїм працівникам ці компанії пропонують лише офіційне працевлаштування.

Це зіграло злий жарт з однією з таких корпорацій. Так в Немирові Вінницької області у японської корпорації Fujikura виникли проблеми з набором персоналу на завод з виробництва автопроводки, оскільки люди не хотіли втратити субсидії через офіційне працевлаштування.

Негатив

Міжнародні корпорації, які спеціалізуються на виробництві комплектів автомобільної проводки, прийшли в Україну через низьку вартість праці і наявність великої кількості персоналу. Всі етапи виробництва автомобілів, які можна автоматизувати, відбувається і більш розвинунинх країнах.

Ці компанії не зацікавлені в рості заробітної плати українських працівників, оскільки саме дешева робоча сила – основна додана вартість. Також вони не збираються розвивати тут виробництва з високим ступенем локалізації та доданою вартістю.

Україну вони розглядають як складальний цех з великою кількістю дешевої ручної праці поряд з величезним ринком збуту - ЄС. Вивіз продукції таких заводів можна назвати експортом лише умовно. По факту - це контрактне виробництво. Сировина потрапляє в країну на ручну обробку, а потім у вигляді готових комплектів відправляється назад.

Якщо український споживач вирішить купити продукцію ткаих виробництв, він не змеже зробити це на українському заводі. Купити цю продукцію можна лише у дилерів, після того як вона вийде з України, а потім знову буде імпортована під брендом відповідного концерну.

Прихід цих компаній українські політики використовують для власного піару. Якщо переглянути новини про відкриття нової черги подібного підприємства в західних областях України, то починаються вони за слів: "Порошенко відкрив новий завод…". Керівники країни намагаються приписати собі цю заслугу.

Проблеми з робочою силою

Прийшовши в Україну за дешевою робочою силою, виробники комплектів автомобільної проводки зіткнулися з її дефіцитом. Портали з пошуку роботи рясніють вакансіями від цих компаній.

Проблема в тому, що іноземні корпорації в Україні конкурують за людей з країнами Східної Європи, куди українці масово виїжджають на роботу останні п'ять років.

Для набору персоналу компанії навіть вдаються до креативних способів. Наприклад, на сторінці у facebook компанії Fujikura було проведено конкурс: "Приведи друга – отримай 4 тисячі гривень".

Доречі, ця компанія поки що не поспішає з відкриттям заводу в Черкасах. Основна проблема – питання наявності достатньої кількості кваліфікованого персоналу.

БЦ зібрав інформацію, скільки таких заводів працює в Україні та яку кількість робочих місць вони згенерували.

Sumitomo Electric Bordnetze

Цех СЕ Борднетце-Україна

ТОВ "СЕ Борднетце-Україна", яка належить японській корпорації Sumitomo Electric Bordnetze, управляє чотирма заводами з виробництва проводки для автомобілів.

Перший завод було відкрито в 2006 році в селі Байківці Тернопільськох області.

В 2013 році компанія відкрила ще два підприємства в Чернівцях та Чорткові Тернопільської області.

Четвертий завод введений в експлуатацію минулого рогу в Хмельницькому. Виробничі потужності компанія розмістила в приміщеннях Хмельницького механічного заводу, який вона викупила.

Загальна кількість працівників – 5 тисяч.

Sumitomo Electric входить до групи Sumitomo - однієї з найбільших японських корпорацій.

Leoni

Leoni в Коломиї

Німецькому концерну Leoni належить в Україні два заводи з виготовлення комплектів кабельних мереж для автомобілів.

Перший завод компанія побудувала ще в 2003 році в Стрию Львівської області.

Другий було відкрито в вересні в 2017 році в Коломиї Івано-Франківської області на 800 робочих місць.

Українські заводи Leoni виготовляють електропроводку для автомобілів марок General Motors і Opel.

Кількість працівників – 7000 чоловік.

Nexans

Французька корпорація Nexans відкрила в Україні три заводи зі зборки кабельно-провідної продукції – "Електроконтакт Україна".

Один завод було відкрито в Бродах в серпні 2017 року. На момент відкриття на ньому було створено 500 робочих місць з можливістю розширення до 2,5 тис.

Ще два заводи "Електроконтакт Україна" працюють в Золочеві (800 робочих місць) та Перемишлянах (1000 робочих місць) Львівської області.

"Електроконтакт Україна" входить в корпорацію Nexans та виробляє електрокабелі для компаній BMW, Opel, Mercedes, Porhsche, Audi та Mini.

Fujikura

Наразі в Україні працює три заводи з виробництва електропроводки японської компанії Fujikura. Два у Львові, один – у Немирові Вінницької області.

Перший завод з виробництва автомобільних компонентів Fujikura відкрила у Львові в квітні 2016 року. Друга черга – в вересні 2016. Кількість робочих місць – 3000.

Fujikura виробляє електрообладнання, телекомунікаційні системи та автомобільні компоненти. Українські заводи виготовляють електропроводку для автомобілів Audi та Volkswagen.

Другий завод компанія відкрила в Немирові Вінницької області в грудні 2017 році. Він почав роботу на початку 2018 року. Планувалося працевлаштувати 700 чоловік.

В планах компанії – побудова заводу в Черкасах. Але інформації про реалізацію йього проекту поки ще немає.

Німецька компанія "Бадер Україна"

В листопаді 2016 року в Україні відкрився виробничий комплекс з пошиття чохлів для автомобільних крісел ТОВ "Бадер Україна".

Завод знаходиться в селі Кожичі Яворівського району Львівської області. На момент відкриття планувалося дати роботу 1800 людям.

Це другий цех з пошиття авточохлів в Україні німецької компанії "Бадер". Перший був відкритий у Городку Львівської області в 2006 році.

На сайті компанії вказано, що на українських підприємствах працює 3100 людей.

"Бадер" спеціалізується на виготовленні шкіряних сидінь для автомобілів AUDI та ВМW. Підприємства компанії працюють в 11-ох країнах світу.

YAZAKI

В 2002 році на Закарпатті японська корпорація YAZAKI запустила виробництво електрокабельної продукції.

Підприємство є постачальником джгутів для: Словаччини, Росії, Чеської Республіки, Німеччини, Польщі, Австрії та Угорщини.

На виробництві "Ядзакі Україна" працює 1800 працівників.