Скільки айтішників в Україні працює в тіні
Україна вийшла на перше місце в Європі за експортом ІТ-послуг. Обсяг валютної виручки від експорту IT-послуг в 2017 році становив $3,5 млрд. Щороку індустрія зростає на 20-25%.
В Україні працює 1,8 млн фізичних осіб підприємців. Після того, як сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) для всіх ФОП стала обов'язковою, їхня кількість зменшилася на 200 тис. осіб.
Однак є категорія фізичних осіб - підприємців (ФОП), яка продовжує зростати. Це ІТ-сектор, де спеціалісти оформляють трудову діяльність з работодавцями на умовах контракту: замовник - фізособа підприємець.
Така модель оптимізації сплати податків дозволяє українській галузі IT, яка в основному працює за моделлю аутсорсингу, залишатися конкурентоздатною на зовнішніх ринках.
Як результат, Україна вийшла на перше місце в Європі за експортом ІТ-послуг, а обсяг валютної виручки в 2017 році становив $3,5 млрд. Щороку індустрія зростає на 20-25%.
Українська влада час від часу намагається вивести ІТ-ринок з сірої зони для латання дірок в бюджету.
Остання спроба, яку галузь поки що відбила, стосувалася обмеження роботи юридичних осіб з фізособами підприємцями шляхом встановлення критеріїв, які б дозволили інспекторам з праці називати роботу з ФОПом трудовою діяльністю та штрафувати компанії на сотні тисяч гривень.
БізнесЦензор звернувся до Державної фіскальної служби (ДФС) за актуальною інформацію про кількість ІТ-спеціалістів, які працюють з компаніями на умовах ФОП.
За даними ДФС, на 20 лютого 2019 року в Україні зареєстровано 138,7 тис. фізичних осіб підприємців, які працюють у сфері інформаційних технологій.
За останні три роки кількість фізичних осіб-підприємців в ІТ-сфері зросла на 45%.
Айтішники-ФОПи працюють за шістьма основними видами економічної діяльності (КВЕД):
- 62.01 Комп'ютерне програмування;
- 62.02 Консультування з питань інформатизації;
- 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням;
- 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;
- 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах та інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;
- 58.29 Видання іншого програмного забезпечення.
Найпопулярнішими є перший та другий КВЕДи: 62.01 - Комп'ютерне програмування та 62.02 - Консультування з питань інформатизації.
На першому в Україні працює 93,3 тис. айтішників, а на другому – майже 22 тис.
Третім за популярністю є КВЕД 63.11 - Оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах і інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем. На ньому працює 16,5 тис. ІТ-спеціалістів.
Фізичні особи-підприємці, які працюють в ІТ на 20 лютого 2019 року сукупно задекларували 245 млн грн доходу. Ця цифра – неповна, оскільки кінцевий термін подачі податкової звітності за 2018 рік спливає 1 березня.
Обсяг задекларованих айтішниками-ФОПами доходів за 2018 рік становить 2% від загального доходу, який офіційно засвітили всі фізичні особи-підприємці України. За даними ДФС – це 12,5 млрд грн.
Як працевлаштовують IT-шників в Україні
Щоб оптимізувати податки (ПДФО, ЄСВ, військовий збір) IT-компанії не укладають трудові угоди зі своїм працівниками. Натомість вони переводять своїх працівників на ФОП і укладають з ними договори на виконання робіт.
Найбільш зручною для IT є третя група ФОП на єдиному податку зі ставкою податку 5% на доходи без сплати ПДВ, або 3% зі сплатою ПДВ. Можна вирізнити такі моделі працевлаштування працівників в ІТ:
- Всі працівники надають послуги компанії за моделлю ФОП, підписавши контракти;
- Топові працівники та технічний персонал працевлаштовані офіційно, а програмісти переведені на ФОП;
- ІТ-компанія укладає договір з іншою про оренду програмістів.
При першому варіанті програмісти можуть укладати договори напряму з замовником-нерезидентом. В цьому випадку ФОП-програміст самостійно сплачує 5% від доходу та 22% від розміру мінімальної зарплати.
З початку 2019 року мінімальна зарплата складає 4173 грн. Відповідно, крім 5-відсоткового податку з доходу, ФОП сплачує 918 грн ЄСВ на місяць, або 2754 грн ЄСВ в квартал.
Також гроші від іноземної компанії замовника надходять українській компанії, яка розподіляє їх між працівниками. Тут вже справу з адмініструванням податків на себе бере компанія.
Частіше всього вона винаймає бухгалтерів на стороні, щоб під час перевірок податкова на виявила документації і не визнала роботу з ФОПам-програмістами трудовими відносинами. В такому разі компанію чекає штраф у розмірі 125 тис грн за кожного працівника.
Варіант другий передбачає змішаний сценарій, де з топовими працівниками укладаються трудові договори, сплачується ЄСВ, ПДФО та військовий збір. ДФС повідомляється про прийняття на роботу нових працівників і щомісяця подається звітність. Водночас, з програмістами-ФОПами укладається контракт про надання підприємницьких послуг.
Третій варіант – штат IT-компанії переводиться на спеціалізовану компанію-аутстаффера (англ. out staff - поза штатом). В даному випадку, перша компанія зменшує свою базу оподаткування і відносить на витрати оплату послуг аутстафферу за наданий персонал.
Орендовані працівники підпорядковуються трудовому розкладу замовника та мають свої робочі місця в його офісі. При цьому зарплату вони отримують від компанії аутстаффера.
Если начнут повышать налоги на ФОП-ов, даже на 1% в год, эти 20-25% сильно сократятся.
В результате как всегда, пытаясь получить больше, они получат меньше...
-овИсточник: https://biz.censor.net/r3114051