Чому зелений тариф шкідливий для економіки України

Автор: Юрій Віннічук

Розвиток зеленої генерації в Україні загрожує обмеженням атомних електростанцій і зростанням тарифів.

Встановлена потужність відновлювальних джерел енергії в Україні в 2019 році досягне 5,74 ГВт, а в 2020 році вона зросте до 7,59 ГВт, йдеться в прогнозі Мінекоенерго.

Прогнозована сума виплат для об'єктів генерації з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) за зеленим тарифом в цьому році становитиме 28 млрд грн, а в наступному обсяг виплат "зеленим" виросте майже в два рази - до 45 млрд грн.

Завдяки найвищому в Європі зеленому тарифу, активний розвиток зеленої генерації розбалансовує енергосистему України, коли обсяги виробництва електроенергії в певні відрізки часу перевищують попит на неї.

В таких ситуаціях диспетчерам НЕК "Укренерго" доводиться обмежувати один з видів генерації: або найдешевшу атомну генерацію, або дорогу ВДЕ. Але в обох випадках електроенергія на ринку дорожчатиме. В першому випадку - на ринку зменшиться кількість найдешевшої електроенергії і збільшиться кількість дорогої "зеленої".

В другому - за невироблену "зелену" електроенергію ринок все рівно зобов'язаний заплатити виробнику. Ці витрати в результаті ляжуть в тариф на електроенергію для споживачів. 

БізнесЦензор розбирався, чому зелені тарифи в діючому вигляді загрожують розвитку економіки України.

Що таке зелений тариф і як він з'явився?

В 2009 році в Україні було введено зелений тариф. Це гарантована державою дотація за електроенергію отриману з відновлювальних джерел енергії.

Зелений тариф діє до 2030 року. І до цього часу держава в повному обсязі зобов'язана викуповувати електроенергію ВДЕ за тарифами, які прив'язані до курсу євро і які в рази перевищують тарифи на традиційну електроенергію ТЕС, АЕС та великих ГЕС.

Для прикладу, середній тариф для сонячної електростанції в Україні становить 5 грн кВт-год. Водночас, 1 кВт-год для промислових виробників на ринку на добу наперед коштує 1,4 грн.

В такому вигляді зелені тарифи десять років тому з'явилися в Україні завдяки Андрію Клюєву – соратнику екс-президента Віктора Януковича. Він пролобіював високі зелені тарифи, адже розвивав корпорацію Active Solar, яка на 2013 рік управляла 90% сонячними електростанціями в Україні.

В 2018 році в законодавство внесли зміни, які передбачають, що з 2020 року зелені тарифи для СЕС від 5 МВт і ВЕС від 1 МВт розігруватимуться на аукціонах. Будувати об'єкт ВДЕ зможе той, хто запропонує нижчий тариф.

Відповідно наступні 10 років найбільше зароблятимуть компанії, які отримають зелений тариф до 2020 року.

Який масштаб зеленої генерації в Україні і скільки вона заробляє?

В січні-вересні 2019 року відновлювальними джерелами енергії було згенеровано 3,6 млрд кВт-год електроенергії.

Це 3% обсягу виробленої електроенергії в Україні. Його вистачить, щоб забезпечувати електроенергією Київ протягом 4,5 місяців. В місяць столиця споживає приблизно 800 млн кВт-год електроенергії.

Майже вся електроенергія (92%) з відновлювальних джерел енергії, виробляється сонячними та вітроелектростанціями – 61% та 39% відповідно. Інші 8% припадають на малі ГЕС та біогазові установки.

Як було сказано, зелені тарифи в Україні значно вищі, ніж тарифи на електроенергію теплоелектростанцій, АЕС та ГЕС. Більше того, вони найвищі в Європі.

Для прикладу, середній тариф для СЕС в Україні становить 5,2 грн/кВт-год, для ВЕС – 3 грн/кВт-год.

На електроенергію, вироблену біогазовими установками, тариф становить – 3,4 грн/кВт-год, а для мікро- та малих гідроелектростанцій - 3,7 грн/кВт-год.

Маючи обсяг виробництва струму ВДЕ і розмір тарифів можемо порахувати, скільки грошей отримують власники ВДЕ.

В цілому в січні-вересні відновлювальній генерації було виплачено 14,22 млрд грн (такий обсяг ВДЕ отримали за весь 2018 рік). Зокрема, СЕС отримали 10,3 млрд грн, ВЕС – 3 млрд грн, ГЕС – 677 млн грн, а біогазові електростанції – 525 млн грн.

За даними НКРЕКП, вартість спожитої електроенергії в Україні за аналогічний період становила 156 млрд грн. Тобто, виробивши всього 3% електроенергії в Україні ВДЕ в січні-вересні 2019 року вже отримали 9% грошей з ринку.

Хто сплачує зелені тарифи?

До початку дії нового ринку електроенергії компенсація зелених тарифів тонким шаром розмазувалася по всім тарифам для не побутових споживачів (юридичних осіб). Тому ця стаття витрат не відчувалась так гостро.

З липня 2019 року, коли почав діяти оптовий ринок електроенергії, оплата зелених тарифів була включена в тариф на передачу електроенергії системним оператором "Укренерго".

Таким чином, за "зелену електроенергію" почали платити всі споживачі – по 22,6 коп в кожній кВт-год. Відповідно, чим більше електроенергії споживало підприємство/домогосподарство, тим більше воно платило за зелені тарифи.

Але після протестів виробників феросплавів олігарха Ігоря Коломойського, як найбільших споживачів електроенергії, оплату зелених тарифів переклали на державні генеруючі компанії НАЕК "Енергоатом" (оператор АЕС) і "Укргідроенерго" (оператор ГЕС і ГАЕС). Переклали не напряму, а через ДП "Гарантований покупець".

Цей механізм виглядає так: 90% електроенергії "Енергоатома" і 35% електроенергії "Укргідроенерго" продається за заниженими фіксованими цінами ДП "Гарантований покупець".

Частину цієї електроенергії за пільговими цінами ДП продає постачальникам універсальних послуг для забезпечення населення. Ще частина електроенергії йде на технологічні витрати обленерго.

Все що залишається, продається за ринковими цінами, щоб компенсувати збитки від поставок електроенергії населенню і зелені тарифи.

До чого тут споживачі?

Якби "Енергоатом", який виробляє 55% електроенергії в країні, міг продавати не 90% своєї електроенергії за пільговими тарифами, а менше, то на ринок потрапило б більше дешевого ресурсу.

Відповідно, тарифи на електроенергію знизилися б, зменшилася б складова витрат на електроенергію в кінцевій ціні товарів та послуг.

В своєму Інфляційному звіті Національний банк відзначає, що незважаючи на те, що тарифи на електроенергію для населення не змінилися, подорожчання електроенергії для промисловості спровокувало зростання споживчих цін через вторинні ефекти - збільшення собівартості продукції.

Простими словами, через те що на ринок потрапляє менше дешевої електроенергії "Енергоатома", це не дозволяє знизити тарифи для промисловості, яка вартість дорогої електроенергії закладає в кінцеву вартість товарів та послуг.

Таким чином, всі споживачі в Україні (в тому числі і експортери, які забезпечують країну валютною виручкою), сплачують зелені тарифи через ціни в магазинах, комунальні тарифи, вартість залізничних перевезень, тощо.

Що буде далі? Потужності "зелених" швидко зростають

Масове введення в експлуатацію нових великих СЕС та ВЕС збільшує кількість дорогої "зеленої" електроенергії в системі.

А оскільки атомні енергоблоки АЕС, які виробляють 55% електроенергії в країні, не можуть маневрувати, тобто швидко збільшувати або зменшувати обсяги виробітку, то в певні періоди, для збалансування енергосистеми (пропозиція має дорівнювати попиту), доведеться примусово зупиняти одну з генерацій: атомну, або зелену.

Подібне уже трапилось. В ніч з 4 на 5 листопада НЕК "Укренерго" вперше обмежила "зелену" генерацію Ботієвської, Приморської-1 і Орловської ввітряних станцій. Всі три - найбільші в Україні ВЕС, всі належать ДТЕК Ріната Ахметова.

Обмеження становило 300-400 МВт, однак ДТЕК все рівно отримає свої гроші за не відібрану електроенергію, оскільки держава зобов'язана оплачувати зелений тариф навіть тоді, коли "зелена електроенергія" їй не потрібна.

За словами директора "Укренерго" Всеволода Ковальчука, обсяг відновлюваних джерел вже зараз настільки великий, що енергосистема України не має можливості його безболісно балансувати.

Єдиним виходом з ситуації є примусове обмеження або атомної генерації, або ВДЕ.

"Наша негнучка енергосистема, не маючи великих інвестицій в генерацію, окрім вкладень у відновлювальні джерела, вже цієї осені отримала більшу частку ВДЕ у виробництві електроенергії, ніж може самостійно збалансувати. І в травні 2020 року це призведе до зупинок або атомних електростанцій, або відновлювальних джерел, в першу чергу ВЕС. І перший, і другий сценарії є негативними, оскільки вони призведуть до зростання оптової ціни електроенергії. Якщо ми зупинимо генерацію ВДЕ, то за невироблену електроенергію держава все рівно буде платити через тариф системного оператора "Укренерго". А якщо ж ми обмежимо АЕС, то в енергосистемі буде більше дорогої "зеленої" електроенергії і менше найбільш дешевої атомної", - додає Ковальчук.