Чому гривня продовжує зміцнюватися

Автор: Юрій Віннічук

Які причини зміцнення гривні? Що вигідно особисто вам: зміцнення гривні, незначна девальвація, чи стабільний курс?

Розвинені країни намагаються не допускати зростання своїх національних валют по відношенню до долара США, щоб зробити свій експорт конкурентним на міжнародних ринках.

Водночас, українська гривня в 2019 році ставить світові рекорди зі зростання до американської валюти.

Так 26 листопада 2019 року, вперше з січня 2016 року, гривня на міжбанківському валютному ринку пробила позначку 24 грн/$ і зміцнилася до 23,98 грн/$.

Протягом січня-листопада 2019 року гривня до долара зросла на 14%. Це стало світовим антирекордом.

Чому гривня зміцнювалася і продовжує зростати до долара?

Аномальні темпи зміцнення гривні майже весь 2019 рік пов'язані зі збігом низки факторів.

Перший фактор. Залучення валюти іноземних інвесторів через продаж облігацій внутрішньої державною позики (ОВДП).

В 2019 році Міністерство фінансів продало нерезидентам ОВДП на $4 млрд. І якщо в січні 2019 року на руках в іноземців було ОВДП на 6,3 млрд грн, то на кінець листопада їхній обсяг зріс до 104 млрд грн.

Активність іноземних спекулянтів пов'язана з високою відсотковою ставкою українських облігацій уряду, яка прив'язана до ставки рефінансування НБУ. На початку 2019 року ОВДП розміщувалися під 19% річних, але протягом року ставки зменшилися і в кінці листопада Мінфін продавав облігації уряду уже під 12,4%.

Як це впливає на курс гривні? Перед тим як купити ОВДП, іноземці обмінюють валюту на гривню на міжбанківському ринку України. Це створює надлишок валюти, її пропозиція перевищує попит і курс гривні росте.

На графіку показана динаміка купівлі ОВДП іноземцями і зміна офіційного курсу гривні протягом 2019 року.

Другий фактор. Збільшення надходжень валюти від українських заробітчан та IT-спеціалістів, які працюють на іноземні компанії.

В інших країнах може працювати від двох мільйонів українців, які щомісяця надсилають своїм рідним в Україну сотні мільйонів доларів. Тільки в Польщі, за підрахунками центробанку цієї країни, працює 900 тис. українців.

За перші півроку обсяг приватних грошових переказів в Україну становив $5,5 млрд і, за прогнозами Уряду, в 2019 році перекази від трудових мігрантів можуть вирости до $12 млрд.

Водночас експорт IT-послуг за перші шість місяців становив $1,6 млрд і за результатами року може зрости до $3,5 млрд.

Третій фактор. Стрімкий ріст цін на залізну руду, соняшникову олію та стабільність цін на зерно.

Руда, метал, зернові та соняшникова олія – основні експортні товари України. Відповідно, чим дорожче коштують ці товари на міжнародних ринках, тим більше валютної виручки отримує Україна. І навпаки.

З січня по липень світові ціни на залізну руду зросли з $80 до $120/тонна.

В свою чергу, вартість соняшникової олії з січня по вересень зросли на $120/тонна. Як відомо, України посідає перше місце в світі за обсягами виробництва та експорту соняшникової олії. Окрім того, відносно стабільними залишались ціни на кукурудзу, ячмінь та пшеницю.

Однак фактор високих цін на руду, метал і олію діяв лише в першій половині року. З серпня вартість сировини почала зменшуватися, але надходження валютної виручки забезпечувалося завдяки продажам нового урожаю.

Які наслідки зростання гривні для економіки?

В умовах глобальної економіки уряди країн намагаються стримувати зміцнення своїх валют по відношенню до валют основних країн-конкурентів, оскільки зростання курсу нацвалюти робить імпорт в цю країну більш вигідним, а експорт з країни - дорогим.

Так імпортні товари, завезені в Україну при курсі 24 грн/$, стають більше доступними для українця, який отримує доходи в гривні, ніж аналогічні товари імпортовані при курсі 27 грн/$. Це добре для споживача, адже при умовно однаковій кількості гривні на руках він може дозволити собі більше імпортних товарів.

Однак це погано для місцевих виробників та бюджету. Перші стають менш конкурентними і поступаються частиною ринку імпортним товарам. Водночас бюджет отримує менший обсяг імпортного ПДВ, а це головна стаття наповнення бюджету. Відповідно, в казні буде менший обсяг грошей на соціальні видатки.

Аналогічна ситуація з експортерами. Наприклад, якщо в січні український експортер продав товару на $1 млн, то міг обміняти їх на 27 млн грн. Водночас в листопаді цей $1 млн перетворився на 24 млн грн.

Відповідно, експортер постає перед вибором: піднімати відпускну ціну і поступатися ринком конкурентам, тримати ціни на рівні січня за рахунок власної маржі, зменшувати свій прибуток і зменшувати витрати, в тому числі, на зарплати та інвестиції.

Зміцнення валюти також невигідне для заробітчан та IT-спеціалістів. Перші та другі отримують доходи в валюті, але витрати їхні зафіксовані в гривні. Відповідно, на зароблену валюту в листопаді вони зможуть придбати менше товарів, ніж на зароблену валюту на початку року.

Що далі буде з курсом?

Наразі є низка фактів, які можуть розвернути тренд на девальвацію (але це не точно).

Факт перший. Великі обсяги повернення ПДВ експортерам в кінці року.

В кінці кожного року держава намагається розрахуватися з експортерами і повернути їм всі обсяги ПДВ. Відповідно експортери отримують на руки одночасно велику кількість гривні і у них відпадає необхідність продавати валюту для покриття своїх операційних витрат. Тоді обсяг валюти на ринку зменшується, попит на неї перевищує пропозицію і долар зростає.

Факт другий. Падіння цін на сталь та зерно.

В липні, досягнувши піку в $120/тонна, світові ціни не залізну руду почали різко знижуватися. Оскільки руда – основна сировина для виробництва сталі, то падіння цін на неї потягло вниз і ціни на стальні напівфабрикати та прокат.

Зниження цін свідчить про зниження попиту на сталь у світі. Значить Україна отримає менший обсяг валютної виручки. Протягом 9 місяців 2019 року експорт руди та сталі приніс 32% валютної виручки країні.

Графік finanz.ru

Експорт продуктів харчування, зернових і рослинних жирів, в першу чергу соняшникової олії, приносить країні ще більший відсоток валюти – 40%. Водночас експортні ціни на основні експорті товари з цієї категорії - кукурудзу, соняшникову олію та ячмінь – з липня по листопад знизилися на 15%, 5% та 2,3% відповідно. Але на фуражну пшеницю виросли на 8%.

Факт третій. Відсутність рішення МВФ про нову програму допомоги Україні.

Міжнародний валютний фонд наразі не прийняв рішення про виділення Україні нової фінансової допомоги, оскільки занепокоєний тим, що нове керівництво країни не взмозі повернути мільярди доларів, які були виведені власниками збанкрутілих банків.

Попередньо мова йде про $15 млрд, в тому числі і в $5 млрд виведених з Приватбанку колишніми власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, які надали суттєву підтримку президенту Володимиру Зеленському в період передвиборчої кампанії.

Водночас наступного року Україна має виплатити кредиторам $15,4 млрд: $10,3 млрд – основний борг, $5,1 млрд – виплата відсотків.

Знати про можливу зміну курсу гривні в найближчі півроку-рік в Україні можуть хіба в Національному банку та Міністерстві фінансів. Перший відповідає за ставку рефінансування, а другий приймає рішення про обсяг ОВДП, який буде продано нерезидентам. І обидва ці рішення безпосередньо впливають на динаміку курсу гривні.

Ми ж можемо запитати у читачів, що вигідно особисто їм: зміцнення гривні, незначна девальвація, чи стабільний курс? Проголосуйте, будь ласка!