Скільки податків сплачують українські айтішники
Скільки в Україні ІТ-спеціалістів? Де вони працюють? Який обсяг валюти залучають в країну? Скільки сплачують податків?

Майже 90% працівників IT-галузі в Україні працюють фізичними особами-підприємцями (ФОП).
Так, в кінці 2019 року компанія N-іX опублікувала дослідження, згідно з яким в Україні нараховувалося 184 тис. IT-спеціалістів.
Як відомо, основна маса айтішників в Україні працюють як ФОП, які за контрактом виконують роботу для замовників.
Водночас, адміністрація ІТ-компанії виступає своєрідним посередником між замовником послуг (в основному це іноземні компанії) і виконавцем – ІТ-спеціалістом.
Оскільки найбільші затрати в цій галузі – оплата праці, то така система працевлаштування допомагає компаніям заощаджувати на сплаті податків і конкурувати з IT-компаніями інших країн.
Редакція БізнесЦензора звернулася до проекту з перевірки контрагентів - Youcontrol з проханням порахувати кількість IT спеціалістів зі статусом ФОП на кінець 2019 року та як змінилася їхня кількість протягом чотирьох років.
В Україні айтішники на ФОП працюють за шістьма основними видами економічної діяльності (КВЕД), а саме:
62.01 Комп'ютерне програмування;
62.02 Консультування з питань інформатизації;
62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням;
62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;
63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах та інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;
58.29 Видання іншого програмного забезпечення.
В результаті агрегації даних з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ), вдалося встановити, що на початок 2020 року в Україні працювало 173 тис. IT-спеціалістів, які оформленні як ФОП.
Відповідно, якщо порівняти ці дані з цифрами компанії N-іX, яка нарахувала в Україні 184 тис. айтішників, то виходить, що майже 90% з них оформлені на ФОП.
Інші 10% - офіційно працевлаштовані в ІТ-компаніях. Зазвичай це менеджмент та персонал, який адмініструє контракти між програмістами та замовником.
Окрім того, за чотири роки кількість айтішників на ФОП зросла на 70 тис. чоловік. Тобто ринок ІТ України "в людях" з 2016 року зріс на більш як 70%.
Водночас обсяги ІТ-експорту за три роки також зросли майже на 70%. Якщо в 2017 році українські IT-компанії надали іноземним замовникам послуг на $2,5 млрд, то в 2019 році ця цифра оцінюється вже в $4,17 млрд. (Оцінка Національного банку України та асоціації ІТ України).
Відповідно, в 2019 році на кожного українського айтішника припало $24,1 тис. експортної валютної виручки від проданих в інші країни послуг.
Найбільше айтішників працює на КВЕДі 62.01- Комп'ютерне програмування. На початку 2020 року таких в Україні нараховувалося 117 тис. чоловік. За чотири роки їхня кількість зросла в два рази.
КВЕД | 2016 (чол.) | 2017 | 2018 | 2019 |
62.01 - Комп'ютерне програмування | 63817 | 76308 | 97027 | 117376 |
62.02 - Консультування з питань інформатизації | 18729 | 20672 | 23443 | 26263 |
63.11 - Оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах та інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем | 13170 | 14219 | 17600 | 20857 |
62.09 - Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем | 3286 | 3433 | 4040 | 4611 |
58.29 - Видання іншого програмного забезпечення | 2451 | 2492 | 2658 | 2944 |
62.03 - Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням | 824 | 877 | 964 | 1096 |
Аналіз кількості ІТ спеціалістів на ФОП виявив чотири регіони-лідери. Найбільша кількість айтішників працює в Києві. Тут зареєстровано 43 тис. чоловік. Далі йде Харківська область, в якій на ФОП зареєстровано 24,7 тис. ІТ-працівників.
У Львівській області зареєстровано 18 тис. айтішників на ФОП. У цьому регіоні за чотири роки, як і в Києві, кількість ІТ-спеціалістів виросла у два рази.
У Дніпропетровській області кількість зареєстрованих на ФОП айтішників зросла з 9,1 тис. до 14,5 тис. чоловік.
Детально динаміку зростання кількості ІТ-спеціалістів на ФОП у кожному регіоні можна подивитись в цій інфографіці.
Гендерний аналіз айтішників на ФОП показав майже двократний ріст жінок в галузі за чотири роки.
Однак, не зважаючи на стрімкий ріст, кількість жінок в українському IT-ринку майже в три рази менша, ніж чоловіків.
Скільки бюджет України отримує прямих податків від ІТ-спеціалістів на ФОП? БізнесЦензор звернувся в Податкову службу з відповідним запитом. Аналіз податківців показав, що з 2017 року обсяг сплати прямих податків айтішниками зріс майже у два рази.
Однак в натуральних цифрах ця сума все ж незначна. В 2019 році ІТ-спеціалісти на ФОП сплатили до бюджету України 6,1 млрд грн податків, або по 35,1 тис. грн в рік з кожного айтішника.
ІТ-спеціалісти дисципліновані платники податків. На початку 2020 року загальний податковий борг всіх айтішників оформлених на ФОП становив 70 млн грн. Це мало, порівняно із загальним обсягом сплачених податків.
Які прямі податки сплачують ІТ-спеціалісти на ФОП?
Для оптимізації податкового навантаження IT-компанії оформляють своїх працівників фізичними особами-підприємцями і укладають з ними договори на виконання робіт.
Оскільки більша частина українського ІТ-ринку працює за моделлю аутсорсингу, то часто ФОП-програміст напряму укладає договір з іноземним замовником, а українська компанія адмініструє оплату договорів та сплату податків.
Найпопулярнішою в ІТ є третя група єдиного податку, яка передбачає сплату 5% з доходу без сплати ПДВ, або 3% із ПДВ.
Окрім того, встановлюється сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) за ставкою 22% від розміру мінімальної зарплати. На 2020 рік "мінімалка" встановлена на рівні 4 723 гривні на місяць. Відповідно, розмір сплати ЄСВ для ФОП третьої групи становитиме 1 039 грн на місяць, або 3 117 грн за квартал.
А свої емоції висловлюйте владі. Пропонуйте варіанти. Але не тут у коментарях, бо тут ви нічого не добєтеся (якщо звісно ви цього хочете).
Щоправда, є особлива романтика в тому, щоб заснувати бізнес в офшорній юрисдикції і платити в рази більше. Це, як завжди, "на любителя", адже у нас вільна країна. І економіка "буститься" абсолютно не гірше, і податки платять в Україні, а не де інде, і пригод менше на порядок. На жаль, особи, які будь-що поза своєю
релігієюточкою зору називають "лайном", великим гріхом вважають сплату податків в Україні. Ну то що ж, окрім порушення податкового законодавства країни фактичного проживання, такі "продвинуті" невігласи ще й витрачають більше сил і коштів на те, щоб працювати "по-нашому", сірєчь через *0ny. Попутного вітру!А 20% ПДВ, бо ж ці гроші витрачаються тут, в Україні? А якщо ці гроші будуть на депозиті, то це добре для банків, та будь-де вони дадуть ефект множення і розвиток економіки.
Бо в інших галузях (навіть тих, де програмування на порядок складніше і його більше ніж у чистому програмізмі - енергетика, космо- і авіа-будування, машинобудування, електроніка) створити ФОПа і передати йому замовлення не вийде, бо програмні продукти трудомісткістю в десятки, сотні і тисячі людино-років ФОПами не робляться і інтелектуальну власність на такі продукти теж з ФОПам розділити неможливо.
А того для виплати зарплати програмісту треба сплатити податків на зарплату в десятки разів більше ніж ФОПу. І загальний об'єм такого оподаткування перевищує ту частину, що приходиться програмістам.
Того такі галузі вимирають, кваліфіковані спеціалісти з них переходять в такі зараз розповсюджені аутсорсерні IT-фірми (ФОПами), де займаються доводкою до ринкової кондиції всім відомого "індуского коду" для західного ринку.
Там де існує нерівноправ'я в оподаткуванні громадян, вимирання високотехнологічних галузей і перетворення країни в бананову республіку неминуче навіть при наявності супер-кваліфікованого населення.