Як Київметробуд судиться за продане заставне майно

Автор: Андрій Бондаренко

Близько $20 млн – ціна питання господарського спору щодо заставного майна банку "Хрещатик". Північний апеляційний суд Києва розпочав розгляд справи у другій інстанції щодо долі будівлі по вул. Прорізна, 8.

Підготовче засідання відбулось 3 червня.

Справа викликала неабиякий суспільний резонанс. Адже сам предмет спору ставить під сумнів результати відкритих аукціонів на майданчику ProZorro.Продажі.

Купив ти, приміром, квартиру чи комерційне приміщення. А через 8 років колишній власник раптом заявляє про свої права на нерухомість і пропонує віддати її за так. Приблизно так відбулось з історичною адміністративною будівлею поблизу метро "Хрещатик".

Позивач - компанія ПАТ "Київметробуд" – через суд вимагає повернути їй нерухомість у центрі Києва, яка належить іншій компанії.

Для цього – хоче відмінити продаж будівлі на аукціоні і навіть іпотечний договір з банком "Хрещатик" 2012 року.

Тоді "Київметробуд" узяв кредит під заставу будівлі по Прорізній. Повернути борг не зміг. Тому у 2016 адмінбудинок на 7500 квадратних метрів перейшов до банку "Хрещатик".

Це "Київметробуд" навіть відобразив в річному звіті за 2016 рік.

У 2016 році, як відомо, банк "Хрещатик" збанкрутував. Його активи продавали на відкритому аукціоні через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

В ході одного з таких аукціонів на майданчику ProZorro.Продажі 29 серпня 2019 року Фонд продав останню фортецю банка-банкрута – офіс у центрі Києва по вул. Прорізна, 8.

Переможцем відкритого аукціону стало ПрАТ "Діпробудмашина". Компанія віддала за адмінистративну нерухомість більше 425 млн грн, за курсом – близько $20 млн.

"Діпробудмашина" за версією "Ліга. Закон" входить в п’ятірку найбільших інвесторів майна Фонду гарантування вкладів.

Компанія постійно бере участь в аукціонах. За словами представників інвестора, претензій до їхньої доброчесності не виникало.

Чому ж тепер актив стає проблемним?

Представники позивача - "Київметробуду" – свої вимоги про повернення будівлі аргументують корпоративним конфліктом 8-річної давнини.

Мовляв, директор провернув іпотеку без згоди з акціонерами.

Фонд гарантування вкладів, який саме і організовував аукціон з продажу будівлі, уперше з’явився в залі засідань. Його представники утримались від коментарів.

Позицію ФГВФО, яку надали на ознайомлення учасникам спору, прокоментували адвокати "Діпробудмашини":

"Судячи з того, що ми встигли проаналізувати, Фонд зазначає, що позивач не може оскаржувати результати аукціону. Адже він не був його учасником.

ФГВФО лише забезпечував процедуру ліквідації банку "Хрещатик" та продаж його активів.

Усі документи вже передані до архівів Нацбанку, у Фонду їх немає. Повноваження Фонду завершились з ліквідацією "Хрещатику". Тому претензій до Фонду гарантування вкладів фізосіб бути не може.

Це означає, що у разі задоволення вимог "Київметробуду" Фонд не збирається брати участь у компенсації витрат покупцеві", - зазначає адвокатка і партнерка юридичної компанії ADER HABER Олександра Федотова, що представляє інтереси "Діпробудмашини".

Таким чином, інвестор, що сплатив на аукціоні $20 млн за нерухомість, в суді лишається сам-на-сам з вимогами позивача.

"Цю будівлю ми придбали з другого разу. Перший аукціон був відмінений", - розповідає юрист ПрАТ "Діпробудмашина" Мирослав Гнидка, який безпосередньо приймав участь в торгах. – Аукціон був за голландською системою – на зниження. Ми зупинили аукціон майже одразу. Ніхто вищу пропозицію не надав, тому ми були визнані переможцями".

Адмінбудівля середини минулого століття була в жахливому стані: там просіла підлога. Споруда несла загрозу для життя.

Тому новий власник взявся за реконструкцію. Кажуть, вклали у ремонт історичної будівлі шалені кошти. Бо задача була – зберегти культурну спадщину.

Мирослав Гнидка дивується: рік ніяких зазіхань не було. А раптові судові претензії пояснює так:

"Підвох у тому, що банк "Хрещатик" належав державі в особі Фонду гарантування вкладів, тому що Фонд фактично керував банком "Хрещатик". До держави ні у кого не було претензій, тому що з державою на сьогоднішній день ніхто не хоче псувати відносини. А банк "Хрещатик" у жовтні 2020 року був ліквідований. З’явився приватний власник, з якого можна щось взяти".

Ця справа була дивною з самого початку. АТ "Київметробуд", за словами юриста, включили так звану "карусель" при подачі позову до суду. Вони подавали кілька позовів – вибирали зручного суддю.

"У "Київметробуду" на сьогоднішній день всі рахунки арештовані. Люди не отримують зарплату – мітингують біля КМДА… Судовий збір сплачений готівкою невідомою особою. Так, за судовою практикою судовий збір буде зарахований. Але це означає, що за цією справою стоїть якась невідома особа, намагаючись чимось маніпулювати", - вважає представник "Діпробудмашина".

З точки зору законності і всіх процедур "Діпробудмашина" є повністю доброчесним покупцем – переконана адвокат у справі Олександра Федотова.

"Як юрист вважаю, що в нас 100% виграшна позиція. Оскільки позивачем оскаржуються договори, які були укладені ще в 2012 році. Якихось обґрунтованих міркувань з приводу того, чому вони лише зараз звернулись з цими позовами – вони не надають. Нібито існував якийсь корпоративний конфлікт. Надані якісь документи, які навіть не підтверджують існування конфлікту, але за 2020 рік. Весь цей час – з 2012 по 2018 рік – був один голова Правління в цій компанії. Він звільнився за власним бажанням внаслідок стану здоров’я. Його не звільняли в зв’язку з недовірою чи ще якось. Всі дії – укладання угод, стягнення на предмет іпотеки все було схвалено зборами акціонерів. 100% голосували – підтверджували ці факти", - зазначила пані Федотова.

Вона підкреслила, що всю цю інформацію адвокати отримали з відкритих джерел. Натомість, за її словами, "Київметробуд" приховує документи. Мовляв, внаслідок конфлікту всі папери зникли.

Адвокатка упевнена, що позов – це спроба перекинути відповідальність за внутрішній конфлікт на сторонніх осіб. До проблем всередині керівництва "Київдніпробуду" новий власник будівлі не має жодного стосунку. А отже, і не має розплачуватись власними активами.

"І здоровий глузд, і закон, і судова практика була на нашій стороні. Тому суд першої інстанції прийняв рішення на нашу користь. Захистив інтереси держави і інтереси приватних інвесторів. На сьогодні справа розглядається судом апеляційної інстанції. Ми упевнені у тому, що юридична позиція у відповідачів – вона залізна", - розповідає юрист "Діпробудмашини" Мирослав Гнидка.

На його думку, судовий спір підриває авторитет аукціонів Фонду гарантування вкладів, а також Нацбанку і Фонду держмайна.

Бо всі державні компанії продають активи через відкриті торги. Якщо власність активів, проданих на аукціоні, ставиться під сумнів – потужні інвестори побояться зв’язуватись з такими об’єктами. Бо хто вкладатиме мільярди з ризиком втратити усе?

Гіпотетично, якщо суд повертає будівлю "Київметробуду", то "Діпробудмашині" мають компенсувати витрати. Хто?

Держава в особі Фонду гарантування вкладів? Але він не є суб’єктом господарювання – він лише розпоряджався майном збанкрутілого банку.

Позивач пропонує воскресити і витребувати компенсацію з вже неіснуючого банку "Хрешатик".

А от банківський борг "Київметробуду" сплачувати нікому: банк "Хрещатик" викреслений з усіх реєстрів. Немає кредитора – немає і боргу.

"Київметробуд", таким чином, претендує на "прощений" кредит у розмірі $20 млн, і на будівлю за $20 млн. Разом – це $40 млн. Непоганий бізнес під заставу інвестиційної привабливості країни.