ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як студенти заробляють на онлайн математиці

Автор: Ольга Прокопишина

Ще три роки тому ніхто не вірив в проєкт з викладання математики дітям в групах. Звичними для ринку освітніх послуг та батьків були курси іноземних мов. Тепер, за словами засновниці математичного центру Boffin Вероніки Свістули, батьки з’ясували, що майбутнє все ж за штучним інтелектом і взялись за математику. З’явилось багато математичних та суміжних з нею стартапів. БЦ досліджував як працює один із них.

Нелюбов дітей до шкільної математики засновниця математичного центру Boffin Вероніка Свістула пояснює її "скучністю". Згадуючи власний досвід репетиторства, говорить, що інколи батьки приводили дітей зі сльозами.

"Зазвичай перша реакція була така: не хочу та не буду. Значить, треба змінювати шаблон, давати по-іншому. Показати, що це може бути весело. "Давай пограємо", і ми ніби граємося, а не вчимося, хоча насправді вчимося також", - говорить вона.

Іншою вадою школи називає негнучкість, неадаптивність.

"Хотілось би, щоб поважали різну швидкість у дітей. Якщо видно, що важко йде, давайте матеріал простіше. Якщо учень не зрозумів, я приберу велику складну задачу, дам в три рази простішу, з якої ми зліпимо велику складну, щоб він по кроках все зрозумів і не думав, що він глупий", - розказує Вероніка.

Фізика з зірками та біологія в коробках

Вероніка Свістула переїхала в Київ з Луганська влітку 2014-го, на той момент студенткою четвертого курсу факультету природничих наук Східноукраїнського університету імені Даля.

Магістратуру цього ВНЗ вже довелось закінчувати онлайн. Ще з другого курсу займалась репетиторством з математики, тому в столиці шукала роботу вчителя. В державну школу викладати не брали, не було документу про закінчену вищу освіту. Вдалось влаштуватись в приватну.

"Мене приставили в помічники до іншого шкільного вчителя. Ще я вела гурток робототехніки. Тоді вперше зіштовхнулась зі шкільною системою, з тим яка вона негнучка, неадаптивна. Окрім цього з вчителя постійно вимагають купу паперів, він має писати багато звітів. Подумала, що важко мені там буде", - розказує вона.

В Києві у Вероніки з’явилось багато репетиторства, інколи в день по 4-5 занять в різних районах міста.

"Я бігала з одного кінця в інший і так шість днів на тиждень. А ще був день, коли я вела заняття в центрі "Інтервал", що займався математичними гуртками. В "Інтервалі" познайомилась з дітьми, які хочуть вчити математику. Їх не примушують, їм подобається. Там я відкрила для себе світ цікавих олімпіадних задач", - розказує вона.

Ще одним поворотним моментом для Вероніки стало знайомство зі студентами-фізиками Київського національного університету ім. Шевченка, з яких потім формувався кістяк викладачів для майбутнього дитячого центру Вероніки Свістули.

"Я також вивчала фізику в Луганську. І розумію, що так нас не вчили, як вчать їх. Вони дуже розумні, швидко обробляють інформацію і дуже люблять свій предмет", - говорить вона.

В листопаді 2018 року Вероніка Свістула організувала власний математичний центр для дітей від 6 до 15 років, який розташувала в трьох локаціях: в центрі Києва та в двох спальних районах - на Оболоні та Осокорках.

Орендували приміщення лише на години групових занять. Навчальну базу з колегами-студентами складали з задач, зібраних з різних ресурсів, в тому числі малого мехмату та програм олімпіад, які потім сортувались за віком, класами, темами, а у кожній темі ще за рівнями складності.

Спочатку робота центру обмежувалась курсом "Математика & Логіка". На той момент Вероніка вже десять років займалась нею як репетитор, розуміла як математику викладати і на які моменти звертати увагу.

Згодом Boffin розширився курсом астрофізики. Сталось це після знайомства Вероніки Свістули з Наталєю Бажан, на той момент студенткою університету ім. Шевченка, що ще у дев'ятому класі стала призером міжнародної олімпіади з астрофізики.

"Вона мене заразила своїми знаннями. В Карпатах на небі на пальцях показала усі сузір'я, я зрозуміла, що моя внутрішня дитина хоче займатись астрофізикою. Кажу: "Будемо створювати курс". Ната запросила ще студентів-фізиків. Вони розробили для дітей програму, різні експерименти. Зараз я вже розумію, що і маленьким дітям астрофізика дуже цікава. І коли вони у сьомому класі почнуть вчити шкільну фізику, вони знатимуть, що це зовсім нестрашно і нескладно. Ми до фізики добавили зірок і космосу, щоб було цікавіше, пояснюємо складні речі простими словами", - розказує вона.

З часом до математики та астрофізики додався ще курс програмування Python & Алгоритми ("Треба вміти кодити, незалежно від майбутньої професії") та курс "Ботаніка & Гарденінг".

"Запропонувала друзям розробити курс з біології, зібрати дітям коробки ,щоб вони їх місяць вирощували. І вивчали чому листя зелене та як дерева п'ють воду", - розповідає Вероніка.

Як розповіла Вероніка, мозковим центром Boffin є вона та трійко її колег, що збираються кожного тижня і обговорюють діяльність Boffin та його подальший розвиток. А також з пулу студентів-викладачів, що займаються з дітьми в групах та індивідуально, беруть участь у підборі та перекладі завдань. Загалом навчають дітей у центрі близько десяти викладачів.

За словами Вероніки, тривалість діяльності такого студента ВУЗу – викладача Boffin – становить зазвичай кілька років. Потім він зрештою піде працювати в IT.

"Зрозуміло, що на курсі з програмування вік вчителя максимум три роки, потім він піде. Проте в нього є цей час, що він може займатись з дітьми, прищеплювати їм знання. Тим більше він сам тільки-но вчився, писав ці цикли, придумав гру. Аналогічна ситуація з математиками та фізиками", - говорить вона.

Година індивідуального заняття в середньому оплачується вчителям у 200-250 грн, групові заняття з чотирма учнями – 300 грн за годину, плюс по 50 грн за кожного учня додатково.

Життя в онлайні

З початком епідемії у 2020 році Boffin повністю перейшов на онлайн-формат занять в zoom-конференціях.

Вероніка зізнається, що спочатку було страшно, як програми працюватимуть в такому режимі.

"В мене забрали всі мої настільні ігри, - розказує вона, - На звичайному занятті можна було під кожного учня видавати адаптивну програму. Наприклад, 15 типових задач, від самої простої до самої складної. До кожного підійдеш, щось підкажеш. Хтось вирішить всі п'ятнадцять задач, а хтось дві-три. І це теж нормально".

В онлайні-режимі вчити учнів "різної швидкості" стало важче. Навпаки, було важливо, щоб група дітей йшла приблизно в одному темпі. Якщо хтось виявиться швидший, існує великий ризик, що він врешті увімкне PlayStation.

Як утримувати увагу дитини на годинному занятті з математики?

"Я завжди ставлю дитині безліч питань. Я не вірю, що їй все зрозуміло. Я маю в цьому переконатись. І лише тоді ми підемо далі", - говорить Вероніка.

За її словами, загалом діти до нового формату адаптувались легко. Вони вже звикли жити з планшетами, думають категоріями космосу, штучного інтелекту, як влаштований бізнес, в чому суть Макдональдса, тому вчитель має йти з ними в ногу і розбиратись в різних речах, щоб не втратити авторитет.

З моменту створення Boffin в центрі Вероніки Свистули займались близько 400 дітей. В минулому році під час першого тривалого карантину кількість учнів зросла більше ніж на 30%. Зараз у Boffin також розраховують на ріст.

За словами засновниці, у он-лайні з’явились кращі умови для контролю викладання на уроках.

"Коли були заняття на різних локаціях, проконтролювати вчителів було складніше. Інколи я не встигаю приїхати на урок, подивитись, що там відбувається. А зараз я можу одразу переглянути як проходить урок і у крайньому випадку взяти ситуацію у свої руки", - розповідає вона.

За словами Вероніки, для будь-якого освітнього центру завжди найважчим є знайти адекватного педагога.

В пошуках ідеального вчителя

"В якійсь момент почали закінчуватись наші студенти-викладачі, і стало цікаво, що відбувається з вчителями загалом на ринку України. Влітку ми вийшли на інший рівень співбесід, дивились педагогів, що вже не один рік викладають у різних школах і виявилось, що мало хто сам тягне нашу програму", - розказує вона.

Зараз перед організаторами Boffin стоїть дві основні задачі: добирати педагогів та створити платформу, яка дозволить автоматизувати процес відбору учнів та викладачів по групах.

"Ми йдемо в бік автоматизації. Хочемо збирати історію того, як викладачі проводять уроки, як ускладнюють та спрощують завдання, щоб групи змогли формуватися на правильному рівні. Зараз ми це інтуїтивно відчуваємо та групуємо. А за рахунок автоматичного правильного підбору дітей буде утворюватися класна синергія".

Майбутня програма зможе аналізувати прогрес дітей за різними темами, відслідковувати їх настрій під час занять. Стане для викладача необхідним девайсом, що допоможе йому, за словами Вероніки, "бути ідеальним вчителем".

Для цього команда Boffin планує подаватись на гранд, що дозволить створити платформу для такої автоматизації.

Вероніка Свістула готує документи до Українського фонду стартапів, що фінансує проєкти на ранніх стадіях розвитку. На pre-seed етапі, коли ще відсутній сам продукт, а діяльність стартапу спрямована на його розробку, від фонду можна отримати $25 тис.

На seed етапі, коли продукт вже вийшов на споживчий ринок, $50 тис. Саме на такий грант подаються організатори Boffin.

"Якщо ми зробимо правильні кроки в напрямку автоматизації, ми будемо зростати, - говорить Свістула, - Якщо ні, залишимось десь на нинішньому рівні. Бо якщо сильно збільшимось, втратимо контроль і тоді втратимо в якості. Тому просто швидко рости не можна".

БізнесЦензор постійно знайомить читачів з засновниками цікавих бізнес-проєктів. Ви також можете розповісти про власний, тільки напишіть нам на [email protected]