Як держава допомагатиме фермерам грошима у 2022 році
18 листопада під час он-лайн-виступу на Всеукраїнському фермерському форумі перший замміністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький розказав про програми підтримки аграріїв, що будуть працювати в наступному році. БЦ зібрав основну інформацію за що та скільки держава платитиме фермерам
У 2021 році пряма державна підтримка сільгоспвиробників склала 4,5 млрд грн. Більша частина цих коштів була реалізована за трьома основними програмами:
- здешевлення банківських кредитів (1,2 млрд грн),
-розвиток тваринництва та об'єктів для переробки сільгосппродукції (1,15 млрд грн),
-часткова компенсація вартості вітчизняної сільгосптехніки та обладнання (1 млрд грн).
Дані Київської школи економіки
"Державна підтримка має допомагати перш за все тим, хто на старті, хто хоче розвиватися, і в тих сегментах, де критично необхідна підтримка держави, де формується додана вартість і створюються нові робочі місця", - зазначив Висоцький, презентуючи державні програми у АПК.
Сільгосптехніка
За словами першого замміністра, одна з найбільш масштабних програм, що має "синергетичний ефект" і буде продовжена в наступному році , є програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Згідно діючої постанови Кабміну, техніка і обладнання, що має українську локалізацію виробництва від 40% до 60% компенсується аграріям на 25%. На сайті Міністерства економіки розміщений перелік з 203 вітчизняних виробників сільгосптехніки та обладнання, чию вартість держава частково компенсує. Там зазначені найменування техніки та фіксовані ціни на неї.
Аграрій має провести купівлю техніки через один з банків, з яким Міністерство аграрної політики та продовольства (Мінагро) підписало меморандум,перелік фінустанов є на сайті Мінагро.
Як розповів Тарас Висоцький, програма працює в щомісячному режимі: "Якщо в серпні купили техніку, у вересні подали заявку на компенсацію через банк. До кінця вересня отримуєте компенсацію".
Здешевлення кредитів на 13%
Окрім загальнодержавних кредитних програм, якими можуть користуватись також і аграрії, наприклад, "5-7-9%" для мікро-, та малого підприємництва, або державні портфельні гарантії (зобов'язання держави погасити перед банком до 80% кількох кредитів (кредитного пулу) підприємця, якщо він збанкрутує) , уряд затвердив спеціалізовану під кредити для аграріїв постанову №300, яка дозволяє сільгоспвиробникам отримувати компенсацію відсоткової ставки у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, що сьогодні становить майже 13%.За словами Висоцького, ціль програми –доступне фінансування для малих та середніх виробників, щоб для них вартість гривневих кредитів була не більше 5%.
"Враховуючи, що інфляція у цьому році буде близько 10%, це дійсно стане для аграріїв доступним фінансуванням", - говорить перший замміністра. Для того, щоб програмою скористались передусім малі підприємства, обсяг компенсації для підприємця обмежили до 5 млн грн на рік. Тому ,на думку Висоцького, ризиків що компенсацію виберуть великі компанії, немає.
Компенсація проходить у щомісячному режимі. Після того як фермер оформив кредит у будь-якому з банків з сайту Мінагро, і вчасно сплатив по ньому відсотки, він подає заявку на компенсацію, яку отримає наступного місяця.
Підтримка садівництва, виноградарства та хмелярства
За словами Тараса Висоцького, ці галузі є "критично важливими" , тому що забезпечують додаткові робочі місця. На одному гектарі в садівництві чи ягідництві, тепличному овочівництві, може створюватись до 20 сезонних робочих місць та 2-3 постійних робочих місця, в середньому - 10 робочих місць в рік.
З іншого боку, ця продукція зі значною доданою вартістю, дозволяє робити імпортозаміщення. "Ми зараз по більшості позицій споживаємо внутрішні вітчизняні продукти. Наприклад, яблука, лохину. Це дозволяє нарощувати експортний потенціал, тому що попит на ягоди та фрукти в світі зростає", - говорив перший замміністра.
За цією програмою аграрію компенсується до 80% вартості саджанців, до 50% - спорудження інфраструктури для саду (шпалери, системи зрошення) та до 50% вартості холодильників, цехів та ліній обробки.
Програми для сімейних господарств
Новоствореним сімейним господарствам на старті пропонується безповоротна держдопомога у розмірі 5 тис грн на один гектар (максимально може надаватись на площу у 20 га, т.я. це максимальна площа для сімейного фермерського господарства).
Ті господарства, що хочуть займатись тваринництвом та вже утримують ВРХ, отримують щороку 5 тис грн за кожну корову.
"Важливо, що ця програма працює. Ми бачимо збільшення. Якщо минулого року ми виплатили 35 млн грн (за поголів'я), то цього року вже 57 млн грн. Вдвічі більше малих фермерських господарств почали займатись молочним скотарством", - зазначив Тарас Висоцький.
Новостворені фермери, що мають потребу в консультаціях з управління землею, бухгалтерського обліку, взаємодії з податковою, агрономіїі, ветеринарії, можуть замовити дорадницькі послуги і отримати на них від держави 36 тис. грн.
Для новостворених фермерів-ФОПів держава в перший рік компенсує 90% ЄСВ. "Ця взаємодія вже налагоджена з податкової службою, з державним казначейством, в автоматичному режимі щокварталу виплата 90% ЄСВ йде напряму підприємцю. Потім це для нього гарантія пенсійного забезпечення та захисту від держави", – зазначив перший замміністра.
Безвідсоткові кредити на 10 років
З наступного року планується запуск програми з надання десятирічних гривневих безвідсоткових кредитів до 1 млн грн для сімейних фермерських господарств. В міністерстві розраховують, що ці кошти фермери залучатимуть перш за все для купівлі землі (за програмою можна купити до 20 га), проте їх можна витрачати і на інші цілі. За словами Висоцького, на цю програму поки виділено 100 млн грн, однак в міністерстві сподіваються, що фінансування буде збільшене.
Підтримка тваринництва
За словами Тараса Висоцького, зараз функціонує багато програм компенсацій за збільшення поголів'я у скотарстві та розробляються нові.
При купівлі поголів'я ВРХ, свинарства, вівчарства, бджолпакетів тощо компенсується до 80% їх вартості. За рахунок компенсацій в цьому році суттєво збільшився напрямок вівчарства та почало зростати козівництво.
Стратегічне рослинництво – гречка та картопля
За словами Тараса Висоцького, за традиціями споживання українців гречка та картопля є стратегічним продуктом. Тому важливо ,щоб вони були доступні на ринку "в необхідній кількості вітчизняного виробництва".
За останні роки гречка стала нішевою культурою, посівні площі під нею суттєво зменшувались. Тому для росту посівів гречки в міністерстві запустили нову програму, що передбачає виплату за один га під посівами гречки до 5 тис грн. За програмою діє обмеження, компенсується одному виробнику максимум 300 га. Обмеження ввели для того, щоб програмою скористувались передусім малі та середні виробники ."Загалом подалися на компенсацію на площу 34 000 га, ми отримали попередні заявки та в грудні кошти будуть виплачені", - пообіцяв Тарас Висоцький.
Програма з розвитку картоплярства розроблена в цьому році. Для розвитку галузі необхідно збільшувати площі зрошення земель і потужності зберігання та переробки. На поточному тижні має відбутись засідання комісії з питання розвитку картоплярства і "запуск програми в життя".
Гроші на меліорацію земель.
У південних та центральних областях України без зрошення та постійного доступу до води складно прогнозувати гарні врожаї. "Якість ґрунтів в Україні дуже гарна, сонця достатньо, критичний фактор - вода. Щоб цей критичний фактор нівелювати, треба інвестувати в зрошення. Запустився новий напрямок, держава підтримує тих аграрієв, які інвестують в зрошення. Це буде довгострокова програма на відновлення каналів, насосних станцій", - розповів перший замміністра. Він зазначив суми, які держава виплачуватиме аграріям за створення відповідної інфраструктури.
Страхування посівів
Щоб нівелювати кліматичні ризики з нового року діятиме закон щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції . В міністерстві сподіваються, що за ним в наступному році запрацює масове страхування посівів. Передусім мова йде про перезимівлю зернових культур пшениці та ячміню. Тарифи на державну компенсацію страхових премій ще мають затверджуватись в міністерстві. Проте Нацбанк вже затвердив критерії до страхових компаній, що хочуть працювати з сільгоспвиробниками. Зараз страхові компанії подають заявки до регулятора на відповідність усім його вимогам. Після того як НБУ затвердить та опублікує список страхових компаній, фермери зможуть користуватися їх послугами для страхування від різних форс-мажорних обставин. З наступного року держава планує компенсувати до 60% страхових премій в сільському господарстві.
Ще є програми, які керівництво Мінагро пропонує на майбутнє і які поки існують у формі ідей, є предметом дискусій з профільним комітетом парламенту.
Наприклад, є ідея суттєво розширити площі під насадженнями в садівництві та ягідництві (деталі замміністра не повідомив). За словами Висоцького, тут присутній суттєвий демографічний фактор. Наразі сотні тисяч українців їздять на сезонні роботи до Польщі, а з розвитком садівництва-ягідництва в Україні зможуть отримати роботу вдома.
За словами замміністра, від 1 млрд грн щорічної держпідтримки в АПК, держава отримує в той же рік 1,2 млрд грн через ЄСВ та ПДФО. Це особливо важливо для місцевих бюджетів, де більша частина ПДФО осідає.
Висоцький запевняє, що розподіл державних грошей за всіма програмами підтримки аграріїв відбувається публічно, по всіх напрямках засідають комісії, в більшості з яких Висоцький є головуючим, їх роботу можна переглянути через онлайн-трансляції, запис доступний на фейсбук-сторінці Мінагро.
