Хто отримав мільярд аграрних дотацій

Автор: Ольга Прокопишина

Один мільярд гривень виділив уряд цьогоріч на компенсацію купівлі вітчизняної сільгосптехніки. БЦ дослідив, які компанії отримали від Мінагро найбільші компенсації, хто міг продати їм обладнання? Та наскільки доцільна діюча система аграрних субсидій?

З 2017 року аграрні підприємства, що купують техніку і обладнання українського виробництва, отримують від держави компенсацію у 25% вартості такої продукції.

Така субсидія затверджена постановою Кабміну №130 від березня 2017 року.

Для застосування компенсації така техніка і обладнання повинні мати локалізацію виробництва в Україні від 40% до 60%. Механізм вимірювання ступеню локалізації міститься в постанові Кабміну №369 від травня 2013 року.

На сайті Міністерства економіки розміщений перелік виробників, чию продукцію держава компенсує. В ньому вказаний асортимент сільгосптехніки та довідкові ціни на неї.

Практика компенсацій обов'язково продовжиться і в наступному році, обіцяв перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький 18 листопада під час онлайн-виступу на Всеукраїнському фермерському форумі.

Для отримання такої компенсації покупець має провести закупівлю через один із банків, з яким Міністерство аграрної політики та продовольства (Мінагро) підписало меморандум. Перелік фінустанов є на сайті міністерства.

Як розповів Висоцький, програма працює в місячному режимі. Тобто 25% вартості можна повернути впродовж місяця після покупки.

"Якщо в серпні купили техніку, у вересні подали заявку на компенсацію через банк. До кінця вересня отримуєте компенсацію", - розказував він.

Статистика міністерства

8 грудня на сайті Мінагро опублікували "Звіт по фактично виплаченим коштам", інформацію про обсяг компенсацій та їх отримувачів у 2021 році за основними програмами фіндопомоги сільгоспвиробникам.

Раніше міністерство публікувало інформацію по виплатам у вигляді "Інтерактивного звіту щодо державної підтримки". Він мав фрагментарні дані.

Так з одного мільярду компенсації він відкривав інформацію про розподіл 16 млн грн. Наприклад, в окрему таблицю в попередньому звіті були зведені дані по вартості тракторів "Харківського тракторного заводу" (ХТЗ) Олександра Ярославського.

Таблиця містила 44 трактори ХТЗ на 60,82 млн грн. Державна компенсація за ними становила 15,2 млн грн. Таким чином середня вартість трактору у контрактах, що подавались на компенсацію, становила 1,38 млн грн (без ПДВ).

8 грудня з сайту Мінагро цей інтерактивний звіт зник. Новий звіт, що з'явився замість нього, розкриває в повному обсязі компенсації всіх отримувачів коштів, проте не містить інформації за яку саме техніку та обладнання була отримана компенсація.

Насправді, в переліку техніки на компенсацію Мінекономіки не обмежувалось тракторами та запчастинами до них.

Там є багато різноманітного устаткування як, наприклад, системи зрошення. Чи спеціалізоване обладнання для переробки та зберігання зерна. Наприклад: баштові сушарки чи норійні вежі, норії та силоси тощо.

Мінекономіки пропонує компенсувати навіть чверть будівництва складських потужностей для зберігання зерна чи будівництва олійноекстракційного заводу із зазначенням вартості квадратного метру такого будівництва.

Обладнання для обробки та зберігання зерна становить основну частину асортименту виробників, що затвердило Мінекономіки. Опосередковано це пояснює той факт, що серед найбільших отримувачів компенсації за "сільгосптехніку" є чимало зернотрейдерів – власників елеваторів, або експортерів соняшникової олії.

В абсолютній кількості нараховується більше 5,5 тис. осіб – отримувачів компенсацій за сільгосптехніку. З них 90 компаній – ті, що отримали від держави понад одного мільйона гривень компенсацій.

Серед них є власники, відомі в інших галузях. Наприклад, "Агро-Холдинг Інвест" у Київській області отримала 2,94 млн грн компенсації за придбання сільгосптехніки. Компанія належить власнику мережі автозаправних комплексів "БРСМ-Нафта" Андрію Бібі.

"БРСМ-Нафта" не раз фігурувала у повідомленнях контролюючих органів, як продавець контрафактного пального, з якого не сплачений акциз.

На перший погляд, окремі отримувачі коштів можуть фактично представляти однин і той самий агрохолдинг чи мати спільного власника.

Наприклад, серед компаній, що отримали більше мільйона гривень компенсації, шість належать до структур інвесткомпанії SP Advisors Ніколаса Піацца.

Вони отримали разом більше 20 млн грн компенсації. Якщо ж кожну юрособу трактувати як окремого отримувача, десятка аграріїв, яким держава найбільше компенсувала "техніку", буде виглядати наступним чином.

1. ТОВ "Волиця Агро", Київська область

Розмір компенсації: 16,78 млн грн

Основним бізнесом товариства зазначена складська діяльність. У листопаді компанія оголосила про завершення будівництва елеватору в Білій Церкві на Київщині проектною потужністю 60 тис. т.

Елеватор прийматиме як власне зерно, так і сторонніх поклажодавців. Власником "Волиця Агро" зазначений юрист Олексій Оленченко, що наближений до агрогрупи "Український Аграрний Холдинг" із земельним банком понад 50 тис. га.

Співвласником холдингу є нардеп Микола Сольський (Слуга народу), голова Комітету Верховної ради з питань аграрної та земельної політики.

Раніше до складу власників "Українського Аграрного Холдингу" офіційно входив екс-голова Офісу Президента Андрій Богдан.

1. ТОВ "Кролевецький комбікормовий завод", Сумська область

Розмір компенсації: 13,82 млн грн

Кролевецький комбікормовий завод – підприємство повного циклу, займається вирощуванням, доробкою, зберіганням і експортом сільгосппродукції. Входить до групи компаній підприємця Олександра Андрущенка.

1. ТОВ "Потоки", Дніпропетровська область

Розмір компенсації: 10,1 млн грн

Підприємство "Потоки" – сучасний олійноекстракційний завод, що може на добу переробляти до 1400 т насіння соняшника, випускаючи до 600 т соняшникової олії та 450 т білкового сошяникового концентрату.

Належить до групи "Алеф" дніпровського підприємця Вадима Єрмолаєва.

Одночасно Вадим Єрмолаєв виступає в програмі Мінагро і як аграрій, і як виробник сільгосптехніки, що компенсується державою. Йому належить виробник сільгосптехніки ПрАТ "Дніпрополімермаш" (дивись нижче).

1. СТОВ ім. Шевченка, Чернігівська область

Розмір компенсації: 7,43 млн грн

Підприємство належить до агрохолдингу B.I.G. Harvest Group Євгена Іщенко-Гіллера, колишнього мера міста Ясинувата на Донеччині.

Земельний банк в обробітку його холдингу складає 28 тис. га в Донецькій та Чернігівській областях.

1. ТОВ "СВК Фрунзе", Запорізька область

Розмір компенсації: 7,4 млн грн

Підприємство належить до групи компаній "Прогрес" депутата Запорізької ОДА від "Опозиційного блоку" Олексія Кравчуна, сина колишнього гендиректора ВО "АвтоЗАЗ".

До його бізнес-інтересів зараз входять різнопрофільні активи. Він займається торгівлею імпортованими автомобілями, вирощуванням сільгосппродукції з земельним банком у 4,5 тис. га, тваринництвом, лакофарбовими виробами, індустріальною керамікою тощо.

1. СТОВ "Дружба-Нова", Чернігівська область

Розмір компенсації: 7,35 млн грн

Підприємство належить до групи Kernel Андрія Веревського, провідного виробника та експортера соняшникової олії на світові ринки.

З листопада 2007 року акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE). Земельний банк в обробітку складає близько 530 тис. га.

1. ФГ "Хорс-Агро", Запорізька область

Розмір компенсації: 6,19 млн грн

Фермерське господарство належить підприємцю Едуарду Сапожнікову, що має в обробці до 7,5 тыс. га у Запорізькій та Херсонській областях. Займається озимими культурами, тваринництвом, овочівництвом.

1. ТОВ "Віт Агро Красилів", Хмельницька область

Розмір компенсації: 6,09 млн грн

Підприємство належить до групи компаній "Віт-Агро" із земельним банком до 85 тис га. Група займається рослинництвом, тваринництвом, переробкою сільгосппродукції та її зберіганням, виробництвом насіння, сонячною енергетикою. Належить Петру та Сергію Лабазюкам.

Сергій Лабазюк є нардепом ("За майбутнє"), членом Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики.

1. СП ТОВ "Нива Переяславщини", Київська область

Розмір компенсації: 5,86 млн грн

Підприємство належить до групи Олександра Мостипана, що займається вирощуванням зернових, виробництвом комбікормів, свиноводсвом і м'ясопереробкою.

Земельний банк групи складає 23 тис га. До складу групи входять комбікормовий завод, забійний цех і м'ясопереробний завод. Його продукція реалізується під ТМ "П'ятачок".

1. СТОВ "Воскобійники", Полтавська область

Розмір компенсації: 5,42 млн грн

Підприємство належить Валерію Капленку та Євгенію Шрамку, займається вирощуванням пшениці, ячміня, кукурудзи та соняшника. Господарство має понад 5,8 тис. голів молочної великої рогатої худоби (ВРХ).

1. ДП "ВО "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"

Власник: Державне космічне агентство

Дохід від реалізації: 1 млрд грн

Чистий прибуток: -194,71 млн грн

ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" розташоване в Дніпрі, багатопрофільне виробництво повного циклу. Знаходиться під управлінням Державного космічного агентства (ДКА).

Головною спеціалізацією ДП лишається виробництво, випробування та експлуатація ракет, носіїв космічних апаратів. Також на підприємстві виконують замовлення для оборонного комплексу України, для авіаційного транспорту та теплових електростанцій.

На базі підприємства розташоване тракторне виробництво, виготовляються колісні трактори ЮМЗ-10264 для різних сільськогосподарських робіт з навісними, напівнавісними, причіпними машинами і знаряддями.

1. ТОВ "Завод Кобзаренка"

Власники: сім'я Анатолія Кобзаренка

Дохід від реалізації: 968,94 млн грн

Чистий прибуток: 194,22 млн грн

Фірма заснована у 1993 році агрономом Анатолієм Кобзаренко як українсько-німецьке товариство "Флігель", в 2008 році була переіменована на "Завод Кобзаренка".

Починала діяльність з виробництва тачок та візків для присадибного господарства, зараз спеціалізується на тракторних причепах, перевантажувальних бункерах, цистернах, зернопакувальному обладнанні тощо.

Завод Кобзаренка має виробництва у смт. Липова Долина та в м. Ромни Сумської області, а також завод на території Польщі.

За даними компанії, у 2020 році завод реалізував продукції на 1,12 млрд грн. За офіційними даними, дохід від реалізації ТОВ "Завод Кобзаренка" становив 968,94 млн грн, чистий прибуток – 194,22 млн грн.

1. ПрАТ "Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування"

Власники: група "Укрпромінвест" Петра Порошенка

Дохід від реалізації: 924,37 млн грн

Чистий прибуток: -43,39 млн грн

Історично підприємство спеціалізується на обладнанні для птахофабрик. До 2012 року лишалось у державній власності. Потім завод викупило київське ТОВ "Укрзапчастина" групи "Укрпромінвест", що входить до бізнес-інтересів екс-президента України Петра Порошенка.

Новий власник продовжив випускати обладнання для птахофабрик та розширив асортимент заводу виробництвом причепів та пристосуваннями для перевезення сівалок, гумовими килимками тощо.

А також перевіз з цеху Київського заводу "Ленінська кузня" виробництво тракторів. У 2013 році там збирали моделі Мінського тракторного заводу (МТЗ).

Наразі через кіпрську фірму "Вівакрест Лімітед" ніжинським заводом володіє Олександр Діденко. Він також очолює корпорацію "Іста", що займається виробництвом стартерних акумуляторних батарей.

Компанія зареєстрована у Києві на вулиці Електриків, де розташовані інші активи групи "Укрпромінвест" сім'ї Порошенка та його бізнес-партнерів.

1. АТ "Ельворті"

Власники: Павло Штутман

Дохід від реалізації: 818,66 млн грн

Чистий прибуток: -15,18 млн грн

Підприємство, що розташоване в Кропивницькому, спеціалізується на виробництві сівалок для посіву зернових і орних культур, культиваторів для обробки ґрунту.

АТ "Ельворі" належить місцевому підприємцю Павлу Штутману, колишньому депутату-регіоналу в Кировоградській обласній раді.

Штутман також є власником заводу "Гідросила" в Кропивницькому, що спеціалізується на розробці та виробництві гідравлічних силових машин і компонентів гідросистем.

1. ТОВ "Велес-Агро ЛТД."

Власники: Володимир Хомишинець

Дохід від реалізації: 539,4 млн грн

Чистий прибуток: 1 млн грн

Одеська компанія "Велес-Агро ЛТД." спеціалізується на виробництві різноманітної ґрунтообробної техніки та запасних частин до неї. Належить місцевому підприємцю Володимиру Хомишинцю.

1. ПрАТ "Дніпрополімермаш"

Власники: Група Алеф Вадима Єрмолаєва

Дохід від реалізації: 497,19 млн грн

Чистий прибуток: 2,66 млн грн

Підприємство розташоване в Дніпрі, має понад 70 тис. кв. м виробничих площ з різними видами металообробного обладнання, належить місцевому підприємцю Вадиму Єрмолаєву, співвласнику групи "Алеф".

Ця група поєднує 19 самостійних бізнесів. Основними напрямками діяльності є виробництво будівельних матеріалів, угоди з нерухомістю, виноробство та інший аграрний бізнес, транспортні перевезення.

Як зазначається на сайті "Дніпрополімермашу", підприємство випускає продукцію для нафтогазовидобувної, металургійної, гірничодобувної, енергетичної промисловостей, важкого та транспортного машинобудування.

"Дніпрополімермаш" також серійно виробляє сільськогосподарське обладнання: передпосівні культиватори, дискові, дисколапові і пружинні борони, глибокорозпушувачі, розкидачі мінеральних добрив, візки для транспортування жаток тощо.

1. ПрАТ "Бердянські жниварки"

Власники: сім'я Олександра Пономарьова

Дохід від реалізації:446,9 млн грн

Чистий прибуток: 29,16 млн грн

Підприємство розташоване в Запорізькій області, спеціалізується на виробництві жниварок валкових сімейства навісних і прицепних для збирання зернових і зернобобових культур.

Власником "Бердянських жниварок" офіційно зазначені племінники депутата від фракції ОПЗЖ Олександра Пономарьова – Руслан та Сергій Пономарьови.

1. ПрАТ "Харківський тракторний завод"

Власники: Олександр Ярославський

Дохід від реалізації: 431,98 млн грн

Чистий прибуток: 34,47 млн грн

Підприємство займається виробництвом колісних та гусеничних тракторів під власною торговою маркою ХТЗ.

Згідно звітності за дев'ять місяців 2021 року, виготовило близько 300 одиниць тракторів та запчастин до них.

ХТЗ відноситься до активів групи DCH Олександра Ярославського, яка об'єднує різнопрофільний бізнес, зокрема "Укрсиббанк", рудник "Суха Балка", готель Premier Palace Kharkiv 5*, мережу ТРЦ "Караван" тощо.

1. ПрАТ "Завод "Фрегат"

Власники: сім'я Олександра Дементієнка

Дохід від реалізації: 429,73 млн грн

Чистий прибуток: -0,47 млн грн

Завод "Фрегат" розташований у Первомайську Миколаївської області, спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень та металоконструкцій різного призначення.

Підприємство належить членам сім'ї Олександра Дементієнка, що до 2006 року був молодшим партнером Віктора Пінчука, йому належало 12,5% корпорації Інтерпайп.

1. ТОВ "Варіант Агро Буд"

Власники: сім'я Саіда Шуфані

Дохід від реалізації: 404,23 млн грн

Чистий прибуток: 6,06 млн грн

"Варіант Агро Буд" розташоване у Харкові, виготовляє елеваторне обладнання, зрошувальні системи та причепи і входить до складу виробничої групи з 11 підприємств ліванця Саіда Шуфані.

В квітні 2021 року "Варіант Агро Буд" підписало угоду про злиття елеваторного виробництва компанії з потужностями ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод", що належить інвесткомпанії "Драгон Капітал" Томаша Фіали.

Об'єднане виробництво має функціонувати від імені Карлівського заводу під його торговою маркою KMZ Industries.

Як зазначається на сайті "Варіант Агро Буду", 80% виробничих потужностей "об'єднаної компанії" будуть належати "Драгон Капітал", 20% - "Варіант Агро Буду".

Поєднане виробництво дозволить виготовляти обладнання на 2 млн т зберігання в рік, що, як сподіваються сторони угоди, дасть можливість досягти річного обсягу реалізації обладнання в один млрд грн. Інші подробиці злиття сторони не повідомляли.

1. ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод"

Власники: Dragon Capital Томаша Фіали

Дохід від реалізації: 395,25 млн грн

Чистий прибуток: 5,05 млн грн

Підприємство розташоване у Полтавській області, спеціалізується на виробництві елеваторного обладнання (силосів, зерносушарок, транспортерів, сепараторів тощо). Завод належить інвестиційній компанії "Драгон Капітал" Томаша Фіали.

"Драгон Капітал" надає спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг для корпоративних і приватних клієнтів.

В межах бізнес-групи НБУ виділяє АТ "Юнекс-банк", СП ТОВ "Драгон капітал" та фінансові компанії "Артуа" та "Інвесткепітал".

Також в групу входять ряд ЗМІ: "Новое время", "Українська правда", Minfin та Finance.UA.

Слід зазначити, що задекларованою ціллю аграрних дотацій є підтримка малого фермерства та локальних українських виробників обладнання із доданою вартістю.

Всього компенсацію отримали близько 5,5 тисяч юросіб в агросекторі. На перший погляд – це велика кількість розголужених агровиробників із незначними сумами компенсацій.

Втім, як показало дослідження БЦ, значна кількість цих юросіб – складові великих та середніх аграрних холдингів.

Наприклад, агрохлдинг Kernel Андрія Веревського тільки за липень-вересень 2021 року отримав більше $200 млн прибутку. І в той же час, одна з компаній групи отримала від держави 7 млн грн дотацій.

Така система субсидій не стільки стимулює виробництво промислової продукції для аграріїв, яке створює додану вартість і робочі місця, скільки надає субсидію і так надприбутковим агрохолдингам.

Більш доречною була б стимуляція промислового виробництва шляхом дотації нових робочих місць, або підтримки експорту. Тобто – допомога самим промисловим виробництвам, а не покупцям їхньої продукції.

До того ж, така система дотацій понижує стимули для конкурентної боротьби і підвищення якості сільгосп-обладнання українських виробників. Їхня продукція за замовчуванням обходиться покупцям на 25% дешевше, ніж іноземні аналоги.