Гривня - девальвує. Хто виводить валюту з України?
Опитані інвестбанкіри виділили чотири категорії покупців валюти - енергетичні трейдери, іноземні інвестори в ОВДП, населення та дочки іноземних корпорацій. Формати Параграф
Курс гривні на міжбанку 27 січня опустився до мінімуму з лютого 2015 року - перетнув позначку 29 грн/$.
Попит на валюту продовжує зростати на тлі новин про підготовку Росії до можливого військового вторгнення в Україну. Іноземні інвестори, намагаючись перестрахуватися, виходять з українських активів, конвертують гривню у долар і виводять в більш "тихі гавані".
Зараз гривня посідає друге місце у світі в рейтингу девальвації валют. А на третьому місці - російський рубль.
Зображення: Андрій Шевчишин/Facebook
При цьому, ситуація контрольована за рахунок продажів валюти з резервів Національного банку.
За даними на 27 січня Національний банк продав на міжбанку $1,5 млрд, в тому числі $768 млн 24-28 січня. Для прикладу в березні 2020 року, після початку пандемії та паніки на валютному ринку, НБУ продав на міжбанку $2,2 млрд.
Наразі НБУ є ключовим продавцем валюти на міжбанку, який забезпечує попит на долар, але не єдиним.
"Якщо НБУ продав на 27 січня, - $1,5 млрд, то клієнти банків продали у січні вже біля $6 млрд", - розповідає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
28 січня, після новин про отримання Україною фіндопомоги від ключових партнерів і заяв міністра МЗС РФ Лаврова, що Росія не планує війну з Україною і відведе війська після спільних білорусько-російських навчань, на міжбанку побільшало продавців валюти і котирування долара опустилися до 28,8 грн/$.
БізнесЦензор розбирався, хто створює попит на валюту. Опитані інвестбанкіри виділили чотири категорії покупців валюти - енергетичні трейдери, іноземні інвестори в ОВДП, населення та дочки іноземних корпорацій.
З іншої сторони, вони звернули увагу на українських експортерів, які намагаються притримати валюту на закордонних рахунках до моменту прояснення ситуації з планами вторгнення Росії в Україну.
ОВДП та імпортери енергоресурсів
Іноземні інвестори в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), на тлі новин про накопичення російських військ на кордоні України та заяв лідерів США та країн Європи про збереження загрози вторгнення, намагаються вийти з українських паперів.
З початку січня сукупний портфель ОВДП нерезидентів скоротився на майже 10 млрд грн - до 81,4 млрд грн.
"Найбільший попит на валюту протягом січня формують продажі ОВДП з боку іноземних інвесторів, які намагалися зафіксувати свої результати у валюті. Також слід відзначити, що іноземні інвестори, які отримували планові погашення ОВДП, не реінвестували гривні назад в папери, а купували валюту", - пояснює Дмитро Жипецький, Head of WM компанії Green Candle.
В минулі роки активний захід і вихід нерезидентів в ОВДП завжди супроводжувався спочакту зміцненням гривні, а потім відповідно її девальвацією.
"Зараз нерезиденти продають ОВДП через збільшення геополітичних ризиків та обмінюють гривню на валюту. Це призводить до її знецінення. Згадаємо 2021, тоді нерезиденти, купуючи державні облігації, компенсували надлишковий попит на валюту, який утворився через бюджетні видатки під час пандемії. В результаті, на міжбанку збільшилася пропозиція валюти, а гривня зміцніла", - пояснює Юлія Пекар, інвестиційний аналітик з Blackshield Capital.
Водночас Тарас Котович з ICU вважає, що вихід іноземних інвесторів в ОВДП не можна вважати основною причиною збільшення попиту на валюту. На перше місце він ставить енергетичних трейдерів, які купують валюту для імпорту енергоресурів: вугілля та нафтопродуктів.
До них приєдналися імпортери газу, які також почали скуповувати валюту.
Через стрімке зменшення запасів газу у підземних сховищах, НАК "Нафтогаз" та інші компанії планують у лютому розпочати імпорт палива з ЄС. Для цього їм потрібні значні обсяги валюти, адже ціна тисячі куб м газу на спотових ринках знаходиться в межах $1000.
"Ключовий попит формується енергетичним імпортом і трішки доповнюється нерезидентами, які виходять з гривневих ОВДП. Нерезиденти продають в середньому 700 млн грн ОВДП на день, що не можна назвати активним виходом і, відповідно, вони не є основними гравцями на валютному ринку. Серед клієнтів банків попит переважає пропозицію в окремі дні на $150-200 млн, тому попит від нерезидентів не є визначальним", - розповідає він.
За його словами, причиною досить неактивного виходу нерезидентів є складнощі з пошуком покупців ОВДП за бажаною ціною. При цьому знижувати ціни іноземці, як це було навесні 2020 року - на початку пандемії Covid-19, не поспішають.
Репатріація дивідендів
Додатковий попит на валюту в січні створюють також і компанії, які виводять з України дивіденди на свої іноземні структури. Для цього їм також потрібно придбати валюту.
В 2021 році з України було виведено дивідендів на $10 млрд. Це в кілька разів більше, ніж в 2020 році.
"Якщо поглянути на динаміку курсу протягом 2021 року – то очевидно, шо навіть $10 млрд не мали суттєвого впливу, так як вони були рівномірно розподілені у часі. А от коли у справу втручається геополітика – звичайно купівля валюти активізується бо економічне прогнозування відходить на другий план", - каже Дмитро Жипецький.
В грудні, коли про плани можливого вторгнення Росії в Україну активно заговорили розвідки західних країн, компанії вивели $2,5 млрд дивідендів.
В цілому, в 2021 році під репатріацію дивідендів на міжбанку компанії придбали через банки $4,1 млрд, ще $5,9 млрд вивели за рахунок власної валюти.
Національний банк відзначає, що значна частина дивідендів була виплачена підприємствами гірничо-металургійного комплексу, які отримали рекордні прибутки завдяки рекордному росту цін на залізну руду.
Найбільші виробники залізної руди в Україні: "Метінвест" Ріната Ахметова і Вадима Новинського (близько 60% видобутку залізної руди в країні), Ferrexpo Костянтина Жеваго (20% видобутку залізорудної сировини), АМКР індійця Лакшмі Міттала, КЗРК Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, "Суха Балка" Олександра Ярославського.
В першому кварталі цього року НБУ прогнозує збереження високих темпів репатріації дивідендів. Однак протягом року обсяг виводу буде меншим, ніж в 2021 році - до $5,7 млрд.
В 2020 році обсяг репатріації дивідендів з України становив $3,7 млрд. У 2019 року бізнес вивів з України $3,1 млрд дивідендів.
Обмеження на репатріацію дивідендів було скасоване Національним банком в липні 2019 року з метою "покращення інвестиційного клімату в країні".
Населення
Девальвація гривні, спровокована виходом нерезидентів з ОВДП та виводом валюти дочками іноземних корпорацій, підштовхнула населення до покупки валюти.
За даними НБУ, у січні 2022 року населення купило валюти на суму $165 млн.
Спочатку активізація населення додала тиску на гривню, але, коли курс почав наближатись до 29 грн/$, частина населення почала продавати валюту, намагаючись заробити на спекуляціях.
"Населення дійсно пришвидшило темпи купівлі валюти. Розрив між попитом і пропозицію валюти 14 січня зріс до $51 млн. Проте далі ситуація почала змінюватися: населення почало продавати валюту, бажаючи заробити на знеціненні гривні. Загальне сальдо за три тижні з початку року складає -$193 млн", - розповідає Пекар.
Експортери притримують валютну виручку
Експортери, намагаючись скористатися девальвацією гривні, притримують валютну виручку на закордонних рахунках, розповідають банкіри.
"З огляду на ескалацію військового конфлікту та девальвацію гривні вони обирають захисну стратегію та притримують експортну виручку на іноземних рахунках. Також експортери хочуть отримати завдяки девальвації якомога більшу виручку в гривні, оскільки очікується, що експортні ціни не будуть рости в 2022 році тими ж темпами, що і в 2021 році", - розповідає Пекар.
За його словами, січень історично неактивний місяць для агросектору, очікувати продаж валюти від них слід в лютому-березні, коли вони починають готуватися до посівної.
"Такі дії великих експортерів, які мають можливість залучати короткострокові овердрафти у гривні і не продавати експортну валютну виручку, очікуючи вдалого моменту, звичайно призводять до перекосу у балансі попиту та пропозиції на міжбанку", - пояснює Жипецький.
28 січня частина експортерів, які притримували валютну виручку на закордонних рахунках, щоб заробити на девальвації, після початку зміцнення курсу гривні сьогодні почали продавати валюту і, таким чином, вирівняли пропозицію на міжбанківськму ринку.
