Як держава збирається субсидувати видавництво книг
У Верховній Раді пропонують оплачувати оренду книжковим магазинам за державний кошт та дарувати сертифікати на книги всім новонародженим та молоді при отриманні паспорту. Якщо закон приймуть, в Україні за кілька років кількість книгарень зросте вдвічі, вважають ініціатори законопроєкту.
Верховна Рада 25 січня підтримала в першому читанні законопроєкт №6287, що передбачає преференції для продавців книг українською мовою. Ініціаторами вказана група депутатів на чолі з головою комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим.
Проєкт передбачає два види різнопланових заходів для "стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження".
По-перше, компенсацію орендної плати за приміщення магазину для книгарень-продавців україномовних книг. У претендентів на компенсацію можуть продаватись ще книги мовами корінних народів України (за підписаним влітку законом "Про корінні народи", такими в Україні є кримські татари, караїми, кримчаки) та/або офіційними мовами Європейського Союзу. Про російськомовну книжкову продукцію тут жодним чином не йдеться.
По-друге, законопроєкт пропонує видавати сертифікати на отримання україномовних книг при отриманні свідоцтва про народження дитини та при видачі дитині, що досягла 14-річного віку, паспорта громадянина України.
У проєкті пропонують надавати сертифікати на суму в 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На поточний момент він складає 2481 грн. Тобто, номінал сертифіката на книги зараз мав би становити 744,3 грн.
Торгівля книгами у магазині-отримувачеві компенсації має відбуватись виключно з використанням реєстраторів розрахункових операцій. Продавати книги мають не менше ніж на 80% площі магазину, що отримує компенсацію. А дохід від реалізації книжок має складати не менше 80% всіх грошових надходжень книгарні без урахування продажу книг он-лайн.
Розглядати заявки книгарень на компенсації та обирати претендентів, що відповідають всім вище перерахованим вимогам буде "Український інститут книги" (УІК), що також забезпечуватиме дітей сертифікатами на отримання книг.
УІК – це державна установа, створена при Міністерстві культури та інформаційної політики (МКІП) у 2016 році. Як зазначається на її сайті, вона провадить державну політику у книжковій діяльності, зокрема промоцію книгочитання, підтримує книговидавничу справу, стимулює перекладацьку діяльність, популяризує українську літературу за кордоном. У 2021 році річний бюджет УІК склав більше 151 млн грн.
Влітку за участі міністра культури Олександра Ткаченка УІК презентував проєкт "Стратегії розвитку читання 2021-2025: подальші кроки", власне ідея з сертифікатами при отриманні свідоцтва про народження та паспорту громадянина України законотворці взяли звідти.
Документ УІКу також передбачав податкові пільги для продавців книг, зокрема звільнення від податку на прибуток впродовж п'яти років та пільгове кредитування для видавництв під державні гарантії.
Проте, як розповіла БЦ директорка УІК Олександра Коваль, наразі ця ідея не була схвалена в Міністерстві фінансів. Керівництво МКІП ще веде перемовини з керівництвом Мінфіна, але, імовірно, від пільг доведеться відмовитись, "щоб Стратегія була затверджена якнайшвидше".
Олександра Коваль впевнена, що законопроєкт буде "точно прийнятий в цьому році". Наскільки швидко це відбудеться, залежитиме від зовнішніх чинників - від того як працюватиме Верховна Рада.
"Для Інституту це складне завдання (визначати відповідність книгарні вимогам законопроєкту - БЦ), він не є органом, що надає адміністартивні послуги, якими є субсидії ,чи контролюючим органом. У нашому штатному розписі фахівці з такими компетенціями не передбачені. Ми займаємось реалізацією проєктів і програм у сфері культури, зокрема, пов'язаних з книговиданням", - говорить Олександра Коваль, -"Надання субсидій можна порівняти з наданням грантів інституційної підтримки для видавців, яким ми займалися на виконання постанови Уряду, скерованої на зменшення наслідків кризи, спричиненої поширенням COVID-19 і закриттям книгарень на тривалий час в періоди локдаунів, частково з програмою поповнення бібліотечних фондів. Але тоді ми розглядали і виділяли фінансування на реальні видавничі проєкти, книжки ми також закуповуємо цілком реальні і кожну з них детально вивчаємо. У випадку субсидій треба покладатись виключно на документи заявника. А субсидію призначати на підставі цих заявок. Тому будемо виходити з того, що всі заявники добропорядні, надають правдиву інформацію і несуть за це повну відповідальність".
Передбачається, що реалізація проєкту почнеться з 2023 року. Розмір видатків з держбюджету на нього залежатиме від кількості книгарень, що подаватимуться на субсидії.
Як підрахували автори законопроєкту, для книгарні у відносно невеликій громаді до 30 тис. осіб максимальний розмір держсубсидії, виходячи з цін оренди у 2021 році, становитиме від 54,5 тис. грн на рік.
Для магазину, що розташований у Києві, субсидія становитиме до 1,2 млн. грн.
Для книгарень у більшості обласних центрів максимально можлива сума складатиме 435,8 тис. грн.
В Україні, за оцінками авторів законопроєкту, працює близько 200 книгарень. Очікувана частка з тих, що претендуватимуть на компенсацію оренди вже у 2023 році, становитиме від 60% до 80%.
Середній розмір держсубсидії на один кв. м орендованої площі магазину складатиме 450 грн в місяць. Тобто для компенсації оренди умовної площі в 100 кв. м книжковий магазин в рік отримуватиме від держави 540 тис. грн.
Таким чином, очікувана сума видатків з бюджету на надання субсидій книгарням у 2023 році може становити від 52 до 86 млн грн.
За оптимістичними прогнозами авторів законопроєкту, із запропонованою держпідтримкою кількість книгарень вже до 2025 року збільшиться вдвічі - до 400 одиниць.
За цих умов видатки з держбюджету в 2025 році (у цінах 2021 року) на надання субсидій становитимуть 140-170 млн грн.
Автори також порахували витрати на надання сертифікатів, виходячи з даних Державної служби статистики у 2020 році.
Тоді кількість новонароджених становила 293 тис. осіб. За умови народження у 2023 році такої самої кількості дітей, видача сертифікатів потребуватиме фінансування у 218,07 млн грн.
У 2020 році близько 400 тисяч дітей, яким виповнилося 14 років, отримали паспорт. При збереженні чи незначному зростанні цього числа у 2023 році, видатки бюджету на надання сертифікатів на придбання книг цим дітям становитимуть ще близько 300 млн грн.
В цілому сума щорічних видатків державного бюджету на сертифікати становитиме більше 500 млн грн.
З іншого боку, зазначають ініціатори законопроєкту, нововведення спричинять створення нових робочих місць, зростання галузі, і відповідно - сплати більшого обсягу податків. "Зростання мережі книгарень у 4-5 разів спричинить створення щонайменше 5 тис. нових робочих місць. При місячній заробітній платі у 10-15 тис. грн ці працівники сплачуватимуть самого лише ПДФО додатково 108-162 млн грн на рік, а ЄСВ – на суму 132-198 млн грн на рік", - зазначається в пояснювальній записці до проєкту.
За словами виконавчого директора ТОВ "Книгарня "Є" Юлії Шаволіної, книжковий ринок України давно потребував "потужного поштовху".
"За умови прийняття законопроекту ми готові і спроможні за кілька років збільшити чисельність власних книгарень в країни вдвічі - запевняє Шаволіна, - Сьогодні наша мережа налічує 32 книгарні в містах з різною чисельністю населення: від Києва і Львова до невеликого міста Слов'янськ (Донецька область). Така тенденція загалом на ринку спричинить зростання кількості книгарень на території України вдвічі вже за три роки, а за десять років ми матимемо всі шанси вийти на рівень книготоргівлі Польщі".
Який обсяг українського ринку зараз / скільки читає пересічний українець?
Як зазначається в "Стратегії розвитку читання 2021-2025" (далі - Стратегії), за останні десятиріччя читання без примусу як життєва практика втрачає популярність у всьому світі, поступаючись споживанню "швидкої" інформації з соцмереж.
Згідно зі звітом Міжнародної асоціації видавців Reading Matters: Surveys and Campaigns – how to keep and recover readers (2019), стабільну кількість читачів або ж деякі ознаки позитивної динаміки, демонструють лише країни з тривалою книжковою традицією та високим рівнем освіти, зокрема Швеція, Франція, Данія, Норвегія та Канада.
Натомість читання книжок серед українців посідає лише дев'яте місце серед щоденного дозвілля. На першому місці перегляд телебачення (48%), проведення часу в соціальних мережах (40%), прослуховування радіо (22%) та хобі (10%).
Ще до початку пандемії COVID-19 українець в рік в середньому купував лише 0,57 книги. В той же час, німець придбав 5,5 книги, а поляк – 2,5 книги. З початку епідемії цей показник впав ще більше.
Однією з причин нечитання в Україні найчастіше згадують брак коштів (8–11% нечитачів зазначили саме цю причину як основний бар’єр для придбання та читання книжок).
Доступність на ринку книжок в Україні лишається низькою з огляду зокрема на кількість місць розповсюдження книги.
Індекс забезпечення книгарнями в Україні складає один книжковий магазин на 140 тис. населення (станом на 2018 рік), що в 10 разів нижче за середньоєвропейські показники. Наприклад, у Німеччині він складає один магазин на 15 тис. населення; у Польщі, Даніі – один магазин на 12 тис. населення.
У доковідному 2019 році у сусідній Польщі нараховувалось 1914 книгарень, тоді як в Україні їх було близько 300.
Рівень читацької грамотності та набуття навички читання нерозривно пов’язаний із станом книжкової галузі. За даними "Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів", у 2020 році в Україні було видано на 23% менше назв з на 34% меншим сумарним накладом ніж у 2019 році. Припинили діяльність 343 видавництва і 48 книгарень.
За даними авторів законопроєкту, 2/3 книг, шо продаються на вітчизняному ринку – книги російською мовою (приблизно 16 млн з 24 млн штук у 2019 році). Більшість із них завезена з Росії або надрукована в Україні підприємствами, афілійованими з російськими видавництвами. І якщо не брати до уваги підручники та іншу навчальну літературу, частка російської продукції складає 2/3 ринку.
З такою статистикою Олександра Коваль не погоджується.
"Ми не знаємо скільки на ринку представлено книжок російською мовою, зокрема тих, які походять з РФ, адже такої офіційної статистики не існує", - говорить Олександра Коваль, - "Я не думаю, що зараз вони займають 2/3 ринку, адже, якщо це правда, то субсидії не спрацюють. Я б сказала, що це може бути 50/50 чи в гіршому разі 60/40 на користь російської мови. Точніше можна буде дізнатися лише після налагодження в країні фіскального обліку, тоді зможемо дізнатися і мову видання, і країну походження. Поки ринок значною мірою тіньовий - нема жодних підстав щось стверджувати ні про його величину, ні про сегментацію".
Після обмеження ввезення книжкової продукції з Російської Федерації у 2017 році книга українською почала ставати популярнішою. У 2020 році вперше, за даними дослідження УІК, респонденти переважно називали українську (32% опитаних) з-поміж мов, якими "зручніше читати книжки". Тоді українська стала на 5% популярнішою серед читачів та вперше випередила російську (28%).
