Що буде з посівною та чи вистачить нам зерна
Міністр аграрної політики Роман Лещенко на брифінгу 17 березня розказав про перспективи посівної в Україні та світову продовольчу кризу.
Посівна
Масштабний старт весняних польових робіт через погодні умови в цьому році можливий не раніше кінця березня, а в деяких областях —першої декади квітня, повідомив міністр аграрної політики Роман Лещенко.
"Температурні позначки вночі ще є від'ємними. Погода дає нам часовий люфт, дає нам можливість акумулювати ресурси, організувати роботи і при цьому вкластися в оптимальні агрометеорологічні терміни. Наше завдання — максимально використати цей додатковий час, залучити внутрішню й зовнішню допомогу та оптимально підготуватись до виходу в поле", - повідомляє міністр.
Він як і президент України Володимир Зеленський, вважає, що попри війну в Україні, треба забезпечити "повноцінну посівну компанію".
"Де український аграрій може сіяти, де немає обстрілів, він іде і сіє. Навіть на Херсонщини під окупацією він під українським прапором йде і сіє", - сказав Роман Лещенко під час прес-конференції 17 березня, - "Стан озимих в Україні хороший, вегетація продовжується, температурний режим стабільний. Не було значних приморозків і відповідно у найближчі тижні ми розпочнемо активну фазу сільгоспробіт".
За його словами, в цьому році посівна буде гнучкою. Аграрії зможуть адаптуватися, змінити площі культурами, що стоять в забороні на експорт, і держава їх викуповуватиме за максимально ринковими цінами.
"Ми намагаємося наситити аграрія товарними позиціями та оборотними коштами: дати насіння, без грошей відпустити засоби захисту рослин, надати банківське кредитування під 0% на півроку", - говорить міністр.
Для забезпечення посівної компанії в умовах війни держава виділяє аграріям 25 млрд грн гарантій на пільгове кредитування. Крім того, Україна спростила ліцензування агрохімікатів, сертифікацію сільгосптехніки та насіння, дозволила ввозити стандарти дизпалива Євро-3 та Євро-4.
Міністр аграрної політики України Роман Лещенко
Продовольча безпека
За словами Романа Лещенка, з точки зору внутрішнього забезпечення продовольством ситуація в Україні "контрольована".
У 2021 році Україна виробила більше 100 млн т зернових, зерно-бобових та олійних культур, є одним з найбільших експортерів у світі. Приріст в аграрному секторі становив близько 20%, тому в Україні наявні записи пшениці на два роки внутрішнього споживання, запаси олії – на 5 років, запаси кукурудзи – на 1,5 роки.
З іншого боку, війна вже знищила ланцюги виробництва у Херсоні, Харкові, Сумах та Чернігові, де були центри виробництва багатьох продуктів харчування.
"Виробництво круп зупинилось у Харкові, заблоковані виробництва макаронів у Херсоні. Ми балансуємо. Є питання логістики і переміщення людей. Щоденно мігрують сотні тисяч людей, що призводить до навантаження мережі на Західній Україні, яка ніколи не бачила такої кількості. Україна перелаштовується, активізує виробництво через держзамовлення", - розказав міністр.
У нинішніх умовах Мінагро вирішило стимулювати внутрішню переробку, що створюватиме додану вартість.
Більше 300 підприємств харчової промисловості займаються виробництвом продуктів харчування за держзамовленням.
Експорт
Останні роки Україна входила в топ-5 світових виробників продовольства. Вона, не враховуючи власного 40-мільйонного населення, щорічно забезпечувала продовольством 400 млн осіб. Близько 80% обсягів експорту збіжжя йшли через українськи порти у Чорному морі. Зараз вони лишаються повністю заблокованими російськими військами.
"В українського аграрія на складах товару на $8 млрд, але він не може його продати", - говорить міністр, - "Мінуючи сільгосп поля, блокуючи порти відбувається диверсія проти економіки України, тому що аграрний сектор - це половина валютної виручки та 20% ВВП країни".
Від заблокованого експорту з України найбільше страждають країни Африки, Близького Сходу та Центрально-Східної Азії. Україна за останні десять років не обмежувала експорт і була для них стабільним постачальником продовольства. Ці країни обмежені у своїх фондах закупівлі продовольства. Ліван, Лівія, Єгипет, Сирія, Ємен мають бюджетування і запаси продовольства на три місяці, деякі - на місяць.
"Хвиля кризи продовольства призведе до нестабільності в багатьох країнах світу, до зростання бідності, голоду, зміни політичних режимів. Коли хтось намагається локалізувати конфлікт, що це personal story, проблематика енергетичної та продовольчої кризи, закінчення війни - це питання глобального порядку", - зазначив Роман Лещенко.
До війни росія та Україна забезпечували 30% світової торгівлі пшеницею, майже 30% - кукурудзою, 80% - соняшниковою олією. Зараз росія заблокувала українські порти, не дає можливості експортувати збіжжя з України. В той же час блокує і власний експорт продовольства, експорт міндобрив. За словами Лещенка, це неминуче призведе до глобальної продовольчої кризи і ціна на Чиказькій біржі у $500 за тону пшениці не вирішить проблему її відсутності.
"Росія є одним з найбільших постачальників міндобрив. Якщо добрива за контрактами не будуть виконані, відповідно продуктивність виробництва на гектар впаде на 30-50%", - говорить міністр.
Зараз Україна розробляє можливості налагодити експорт збіжжя залізничними шляхами через західний кордон. З західними країнами-сусідами опрацьовується "обнулення" квот, обмежень, щоб постачати зерно через Молдову та Румунію, відправляти зерно через порти сусідньої країни у Чорному морі, що не знаходяться в зоні окупації.
Проте, за словами Романа Лещенка, вже 20-25% продуктивності втрачено. Частково її можна компенсувати, якщо найближчим часом буде досягнуто миру і Україна зможе логістично забезпечити аграріїв паливом та міндобривами.
"Нам потрібно зараз як мінімум один порт відкрити, і ми зможемо експортувати до 5 млн т. в місяць. Тоді втрати будуть, але вони не будуть критичними", - говорить міністр.
