Збитки аграріїв від війни становили $15 млрд. Яка ситуація в АПК?
БізнесЦензор поспілкувався з першим заступником міністра аграрної політики України Тарасом Висоцьким про втрати фермерів на війні, організацію продовольчої безпеки та блокування експорту.
Через війну Україна може втратити до 30% посівів, а це - 5 млн га, або $5-7 млрд недоотриманої виручки. Експорт агропродукції через порти було зупинено, тваринництво знищено на 15%. За місяць агросектор України через війну втратив в реальних цінах $2,5 млрд. Загалом збитки від війни у аграріїв оцінюються в $15 млрд.
Про втрати фермерів від війни, організацію продовольчої безпеки та блокування експорту БізнесЦензору розповів перший заступник міністра аграрної політики України Тарас Висоцький.
- Які втрати понесли аграрії з початку війни, якщо ми говоримо про посіви та потужності зі зберігання та переробки?
- Станом на сьогодні через військові дії, замінування тощо, можуть бути втрачені до 30% посівів. Мова йде про 5 млн га. Це неотриманої виручки на мінімум $5-7 млрд. Тваринництво на 15% знищено, це близько $2 млрд збитку. Від того, що йдуть бойові дії та закриті порти, в нас зупинений експорт. Ми за період війни вже втратили в реальних цінах $2,5 млрд.
Загалом, і це вже пораховано, збитки від війни у аграріїв становлять $12 млрд ( за цінами станом на 24 лютого), якщо брати поточні ціни – до $15 млрд.
- Чи зберіглись під контролем України об'єкти критичної інфраструктури, наприклад, портові елеватори?
- Критична інфраструктура зі зберігання та логістики лишається під контролем України. Там є певні пошкодження, але нищення немає. Ці критичні об'єкти збережені, знаходяться під захистом. Просто поки що немає можливості користуватись цією інфраструктурою, відправляти вантажі.
- Через блокування росією українських морських портів розробляється проект транспортування збіжжя залізницею до західних сусідів, так званий проект сухого порту в Польщі. Про які інвестиції йде мова? Та скільки часу займе його організація?
- Потужності такого сухого порту можуть бути до 150 000 тонн на місяць, потім потужності можна збільшувати. Першу перевалку можна робити вже через місяць, щоб проект повноцінно запрацював треба до двох місяців часу. Це такий цілком новий проект і його вартість зараз розраховується. Якщо у класичному варіанті, можемо рахувати до $10 інвестицій на тоні. Щоб почати діяльність потрібно до $1 млн вкладень. Для першої лінії, щоб запустити мінімальне перевантаження умовно в чистому полі, цього досить. Потім треба розбудовувати інфраструктуру, і мова йде вже про інші інвестиції, що рахуються десятками мільйонів доларів і потребують часу у 4-6 місяців. Проект буде реалізовуватись поетапно. Коли буде можливість запускати 10 000 тонн, будемо одразу запускатись.
- А можете розказати маршрут? Чи правильно я розумію, що зерно буде транспортуватись через треті країни, щоб вивозитись через порти інших країн, умовної Румунії?
- Тут є два напрямки. Відправляти з Румунії з порту Констанци та з портів Польщі у Гданську, Гдині, частково на порти Нідерландів, Роттердам чи Амстердам. Але треба пам'ятати, що ми і раніше відправляли 10% (експорту) в країни ЄС для їх внутрішнього споживання, тому 1/3 може йти на споживання, а 2/3 транзитом на інші порти. Можуть йти навіть транзитом на порти Прибалтики.
- Як ця нова схема транспортування здорожчить наше зерно?
- Це може бути плюс 50 євро на тоні. Критичність в тому, що це недоотримання прибутку фермерами. Ці 50 євро вони віднімуть від ціни і українські фермери менше отримають.
- Йдуть такі обговорення, що багато зерна фактично зараз лишилось замкненим в Україні, і це може привести до обвалу цін, навіть до того, що ціна скотиться нижче собівартості. Наскільки це реалістичний сценарій?
- Ну вона вже знизилась на 20% від пікових довоєнних часів, але скотитись нижче собівартості неможливо, бо тоді всі стануть банкрутами і нікому буде саджати зерно. В нас є достатньо елеваторних потужностей, де зерно може зберігатись при необхідності декілька років. Поки ціна не є критичною, якщо буде, ми будемо виходити з певними рішеннями.
- 17 березня тодішній міністр Роман Лещенко говорив про підтримку аграріїв під час військового стану, про спеціальне кредитування під 0% строком на півроку. Тоді мова йшла про обсяг у 25 млрд грн на кредитування. Чи вже вичерпали ці кошти? Наскільки цього обсягу виявилось достатньо?
- Станом на 5 квітня видано кредитів на 2,21 млрд грн. Кредитами скористались 1 100 аграріїв. Лише за попередню добу (уклали кредитних договорів на) 430 млн грн. Такими темпами ми можемо видати до 10-15 млрд грн в місяць. Було надано 25 млрд грн портфельних гарантій, що дає змогу видати до 32 млрд грн кредитів. Активно договори почали підписувати з понеділка (4 квітня). Ми маємо результат трьох днів. Думаємо, що вся сума буде використана. Вона недостатня, щоб максимально застосувати всі технології, але вистачить, як мінімум, щоб по середніх показниках провести посівну, закласти основу середньої врожайності, отримати цю продукцію.
- Останніми днями повідомляють про потрапляння ракет у нафтобази, у місця зберігання палива, як аграрії вирішують питання з паливом для проведення посівної?
- Паливо зараз дійсно самий критичний фактор. Немає можливості безпечно формувати запаси наперед. Тому постачання працює з коліс. В щоденному режимі доставляється до аграріїв у регіони, буквально переливається одразу в їх місцеві цистерни. Вони заправляють техніку і використовують. Питання палива в нас на контролі 24/7. Нам допомагають українські дистриб'юторські компанії. Немає такого дефіциту палива який би зупинив посівну. Складно, але поки все вдається.
- Раніше в Мінагро розповідали, що завантажують підприємства з виробництва продуктів харчування на держзамовлення. І за цією схемою працює більше 300 підприємств. Виробництво продуктів харчування у Харкові, Сумах, Чернігові було зруйноване, зруйновані логістичні ланцюги. Тим часом всередині країни відбувається міграція людей, велике навантаження на мережі Західної України. Тому Мінагро намагається балансувати, визначати потреби, завантажувати виробників. Могли б ви більш докладно розказати про цю схему з виробництва на держзамовлення?
- Міністерство визначило перелік базових харчових продуктів, які критичні для нормальної щоденної життєдіяльності людини. Їх до 30 позицій. Продукти включають такі категорії як хлібобулочні вироби, крупи, цукор, соняшникова олія, молочні та м'ясні вироби, зрештою вся ця продукція виробляється в Україні. Міністерство приймає заявки від обласних військових адміністрацій щодо виробників продукції, які можуть виробляти ці категорії. Зараз в нашому реєстрі зареєстровано 722 виробника. І потім місцеві військові адміністрації дивляться, де було дійсно зруйноване виробництво, де є потреба населення у гуманітарній допомозі. Вони роблять замовлення. Держава цим підприємствам перераховує передоплату у 30%. Ця продукція потім поставляється для гуманітарних цілей, роздається людям у вигляді спеціальних продуктових наборів. Після цього держава повністю оплачує виробникам за товар. Таким чином, з одного боку, ми стимулюємо виробництво, щоб працював бізнес. А з іншого боку, виконуємо соціальну функцію, допомагаємо людям у яких немає можливості, доступу до базових харчових продуктів.
- Зараз ідуть розмови про те, що багато незаможних країн, куди Україна постачала продовольство, зіштовхнуться з великою продовольчою кризою. Навіть пророкують голод в деяких африканських країнах, можлива міграція в країни ЄС. Ви спілкуєтесь з партнерами в Європі, наскільки їх непокоїть ця ситуація? Як вони можуть нам допомогти розблокувати експорт?
- Це критично, ми годували 400 млн людей в світі, альтернатив Україні немає. Для них єдина альтернатива менше споживати, але це були якраз незаможні країни, вони і так багато не споживали. Існує загроза голоду. Ці країни закупали на два-три місяці. В нас вже більше місяця йде війна. Якщо війна триватиме ще два місяця, в цих країнах може розпочатись серйозна продовольча криза. Війна має швидше закінчитися, бо Україна виконує функцію міжнародної продовольчої безпеки. Наші західні партнери можуть виступати більш активно на перемовинах, і постачати Україні важке озброєння.
- Ціни зросли на світових ринках з початку війни?
- На 25-30% і здороження триває. Наприклад, соняшникової олії ми поставляли до 55% експорту і без наших поставок у світі буде величезний дефіцит.
