Що відбувається з економікою України під час війни

Автор: БізнесЦензор

Понад половина компаній-членів Європейської бізнес-асоціації в Україні припинили або призупинили свою діяльність у воєнний час (57%). Серед меншого бізнесу ситуація схожа.

Центр економічної стратегії підготував оперативну оцінку української економіки під час війни. Бізнес Цензор вибрав найголовніше і підготував короткий конспект.

Завантажити повну версію дослідження можна за посиланням.

НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ

ВВП

В результаті повномасштабного вторгнення росії, падіння ВВП України у 2022 році може становити від -10% ( прогноз МВФ) до -35-40% (попередній прогноз українського уряду) за умови, що окуповані росією території не розширюватимуться, а активна фаза війни не триватиме довше кількох місяців.

Ділова активність

Понад половина компаній-членів Європейської бізнес-асоціації в Україні припинили або призупинили свою діяльність у воєнний час (57%). Серед меншого бізнесу ситуація схожа. За даними опитування КШЕ та Gradus, близько 39% компаній зупинили свою діяльність і ще 20% практично не працюють. Наразі ділова активність відновлюється дуже повільно.

Експорт

Експорт товарів з України обмежений логістикою. Російські війська заблокували українські порти в Азовському та Чорному морях. Водночас дорожня та залізнична інфраструктура може переправити обмежені обсяги товарів в України в ЄС, в тому числі через масову евакуацію українців та блокпости. Залізниця була перевантажена евакуаційними поїздами.

Морем Україна перевозила 62% загальної доларової вартості товарів, залізницею - 12%, автомобільним транспортом - 23%.

В березні Україна експортувала 50% товарів від лютневого обсягу ( $2,7 млрд). Чверть експорту - залізна руда, водночас експорт металів майже припинився. Експорт сільськогосподарської продукції знизився вчетверо порівняно з лютим.

У разі відсутності нової масштабної ескалації, у квітні ситуація з логістикою експорту має покращитись. Оскільки автодороги та залізничний транспорт мають стати доступнішими для експорту. Проте вартість та тривалість логістики буде суттєво вищою порівняно з минулим роком.

Імпорт

У березні імпорт товарів в Україну становив 30% ($1,8 млрд) від лютневого обсягу.

Імпорт скоротився не лише через логістичні проблеми та скорочення попиту, а й через заборону на некритичні імпортні операції, запроваджену Національним банком, щоб уникнути девальвації гривні.

У середньостроковій перспективі споживчий та інвестиційний попит залишиться дуже пригніченим, що не дозволить імпорту відновитись.

Інфляція

Дані інфляції, опубліковані Держслужбою статистики, показують зростання споживчих цін у березні на 4,5% порівняно з лютим. У річному вираженні зростання цін, ймовірно, опиниться у районі 15-20%.

Зараз зростання цін стримується регульованими цінами на пальне, газ, опалення та електроенергію, а також фіксованим обмінним курсом.

Інвестиції

Всі інвестиції в Україну - заморожені. Нові інвестиції будуть пов'язані тільки з перебазуванням виробничих потужностей компаній (більше 1500 компаній подали заявки на релокацію) із "гарячих регіонів", будівництвом житла для внутрішньо переміщених осіб та державними інвестиціями у відновлення інфраструктури.

Банківський сектор

За попередніми оцінками кількох банків, було втрачено 50-70% грошового потоку від кредитів - відсотки та погашення. Однак проблеми з ліквідністю були вирішені завдяки наданню НБУ бланкових кредитів рефінансування. До кінця війни було скасовано норми пруденційного регулювання: вимоги до капіталу, ліквідності, кредитного ризику.

Знецінення валюти було незначним завдяки блискавичній реакції НБУ, який зафіксував офіційний обмінний курс одразу після вторгнення на рівні 29,25 UAH/USD, а заборона на операції в іноземних валютах послабила тиск на гривню.

Курс чорного готівкового ринку на початок квітня становив 31-33 UAH/USD, в межах 10% від офіційного.

ЗАВДАНІ ВІЙНОЮ ЗБИТКИ

На 8 квітня 2022 року загальні задокументовані фізичні збитки оцінювалися в $80 млрд, підрахував консорціум Інституту КШЕ (аналітичний підрозділ Київської школи економіки), Центру економічної стратегії, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Transparency International Ukraine та Prozorro.Sale.

Здебільшого ця сума припадає на транспортну інфраструктуру, автошляхи, залізниці, мости, порти та аеропорти ($39 млрд) а також житло ($29 млрд).

Повідомлялося про пошкодження чи руйнування близько ста промислових підприємств. Збитки промислових активів становлять $6,7 млрд.

На дев'ять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% національного ВВП України.

Частка постраждалих областей у ВВП України, 2020

Загальна частка постраждалих областей у національному промисловому та сільськогосподарському виробництві, 2020

Навіть якщо повністю виключити найбільш постраждалі регіони з національної економічної діяльності, джерела принаймні 70% українського ВВП залишаються більш-менш недоторканим (за винятком окремих активів, на які були спеціально націлені крилаті ракети). Що залишилося від активів у звільнених областях (ще 9%), ще належить з'ясувати.

Крім того, північну частину Запорізької області (4%), включаючи з Запоріжжям, не було окуповано (25 найбільших підприємств області, 20 знаходяться у Запоріжжі).

Втрати за галузями

Металургія

Металургія втратила щонайменше 30% своїх активів. Маріупольські метпідприємства "Азовсталь" та "ММК Ілліча" з групи Метінвест Ріната Ахметова, відповідно другий і третій за розмірами металургійні заводи України. Наразі вони фактично зруйновані.

Найбільший коксохім - Авдіївський коксохімічний завод сильно пошкоджено.

Інші металургійні заводи - найбільший комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" і четверта за величиною "Запоріжсталь" були зупинені. Обидва заводи поступово відновлюють виробництво.

Підприємства з видобутку залізної руди працюють на 30-40% потужності.

Паливо та енергетика

Збитки у цьому секторі обмежилися руйнуванням Кременчуцького нафтопереробного заводу, деяких об'єктів відновлюваної енергетики, мереж передачі електроенергії та розподілу газу.

Кременчуцький НПЗ - був єдиним в Україні нафтопереробним заводом.

Росія також свідомо атакувала паливні сховища по всій території України. В результаті паливо тепер на 100% імпортується і з інших країн.

Незважаючи на жахливі картини нападу на Запорізьку атомну електростанцію, електрогенерація переважно не пошкоджена, за винятком кількох теплових станцій на північному сході.

У перші дні війни Україна від'єдналася від російської/білоруської енергосистеми та підключилася до ENTSO-E, єдиного європейського ринку електроенергії.

Сільське господарство

Україна є важливим експортером зернових культур - пшениці, кукурудзи, ячменю. Ми є найбільшим експортером соняшникової олії у світі.

Деякі країни залежать від України більше за інші: імпорт пшениці з України має вирішальне значення для деяких країн Близького Сходу, таких як Єгипет; частка України у загальному китайському імпорті пшеничного борошна становить 44%, кукурудзи – 55%, соняшникової олії – 59%.

Український сільськогосподарський експорт, що сильно залежить від морського транспорту, майже зупинено через російську блокаду українських портів Чорного та Азовського морів. Зараз, коли залізниці є єдиним прийнятним варіантом, обсяг можливого експорту становить лише 0,6 млн тонн на місяць (з довоєнних 5-6 млн. тонн), хоча інвестиції в транспортну інфраструктуру можуть дозволити збільшити цей обсяг.

Українське сільське господарство є прямою жертвою російської агресії, оскільки бойові дії часто відбуваються на українських полях та на українських фермах. Є широко поширена проблема забруднення ґрунту боєприпасами, що не розірвалися, саморобними вибуховими пристроями і розлитим паливом.

Але найбільшою проблемою, безперечно, є міни. За останніми оцінками, близько 13% території України заміновано росіянами. Російські війська використовують системи дистанційного мінування "Земледелие", які призначені для швидкої установки мін на великих площах і становлять велику небезпеку для фермерів та їх техніки.

Це глобальна проблема продовольчої безпеки, оскільки регіони, які постраждали від російського вторгнення, відіграють важливу роль у сільському господарстві країни.

У 2021 році частка цих регіонів у виробництві пшениці в Україні становила 38%, кукурудзи – 34%, ячменю – 43%, насіння соняшника – 49%.

Існує ризик затяжної війни у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях – їхня частка виробництва пшениці становить 23%, кукурудзи – 3%, ячменю – 21%, насіння соняшника – 20%.

Міграція та людський капітал

За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з 24 лютого 2022 року з України виїхало 4,2 млн осіб. До цього у період з 21 по 23 лютого з Донецької та Луганської областей до Російської Федерації переїхало 113 000 осіб.

Внутрішня міграція дуже впливає на розвиток людського капіталу і може стати істотним фактором перерозподілу людських ресурсів усередині країни.

Дослідження внутрішньої міграції в Україні, проведене Міжнародною організацією з міграції (МОМ) у період з 9 по 16 березня, показало, що майже 6,48 мільйона людей є переміщеними особами в Україні внаслідок війни - переважна більшість з них залишила свої будинки або на початку війни, або коли вона досягла їхнього району.

Значна частина внутрішньо переміщених осіб (ВПО) - це представники вразливих груп: діти, вагітні та годуючі жінки, люди похилого віку, інваліди та люди з хронічними захворюваннями, особи, які безпосередньо постраждали від насильства.

Більш ніж кожна десята знову переміщена людина (13,5%) вже мала попередній досвід переміщення під час війни на Донбасі у 2014-2015 роках.

Майже 40% усіх ВПО перебувають на заході України. 30% від загальної кількості прибули з Києва, понад 36% тікали зі східних районів України та 20% - з півночі.

Тривалість активних бойових дій визначатиме результати міграції як внутрішньої, так і зовнішньої.

У місцях перебування переселенці мають проблеми з житлом і труднощі з пошуком роботи, якщо вони не працюють віддалено. Чим довше йде війна, тим більша ймовірність успішного вирішення цих проблем і менше причин повертатися додому.

Ще однією причиною змінити постійне місце проживання може стати масштабна руйнація інфраструктури. Навіть коли війна закінчиться, потрібен час на відновлення житлової та соціальної інфраструктури.

Цілком імовірно, що люди, які не втратили власне житло, повернуться на колишні місця проживання. Жінки з дітьми повернуться з-за кордону для возз'єднання сім'ї. Проте студенти та школярі, які завершать навчання в інших країнах, можуть стати неповоротними мігрантами.

Осідання молоді в країнах, що приймають, прискорить старіння населення в Україні. Дослідження, проведене у 2020 році МОМ, показало, що після шести років війни майже 40% осіб, переміщених у 2014-2015 роках, не мали наміру повертатися додому в регіон Донбасу.

Якщо ці переваги хоча б частково повторяться у нинішній повномасштабній війні, ми матимемо відчутну втрату людського капіталу та масштабний перерозподіл трудових ресурсів усередині країни.

Після одного місяця війни 10% українців, які перетинали кордон у Закарпатській області, не збиралися повертатися в Україну, 11% розглядали такий варіант.

Реалізація цих намірів може призвести до дефіциту робочої сили в Україні та уповільнення темпів відновлення економіки після війни.