Експортери незадоволені новими валютними правилами НБУ

Автор: Юрій Віннічук

Через рішення НБУ українці, чиї доходи прив'язані до валюти, втратили четвертину купівельної спроможності.

З 21 травня 2022 року Національний банк скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки можуть продавати готівкову валюту клієнтам.

Також було скасовано обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.

Курси за відповідними операціями не мали відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.

Обмеження на продаж валюти банками НБУ встановив 24 лютого, однак 14 травня регулятор дозволив банкам продавати готівкову валюту за фіксованим офіційним курсом +10%.

В результаті обмежень попит на готівкову валюту перейшов на чорний ринок, де курс перевищував котирування банків, а з 16 травня почав стрімко зростати. Рішенням від 20 травня НБУ намагався перевести попит на готівкову валюту з "чорного ринку", де курс на 7-8 гривень перевищував офіційний, в легальний сегмент - банки.

23 травня, після послаблень НБУ, курс долара в банках підтягнувся до котирувань на чорному ринку і перевищив 37 грн/$. 

При цьому регулятор залишив фіксованим офіційний курс гривні.

Незмінними також залишилися обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс 29,25 грн/$, а верхня – офіційний курс +1%.

Скасування обмеження на встановлення курсу, за яким банки можуть продавати готівкову валюту, породило колізцію, коли експортери, в тому числі фізичні особи- підприємців, змушені продавати валютну виручку по фіксованому курсу, водночас купувати готівкову валюту вони повинні по значно вищому.

Своїм рішенням НБУ обурив експортерів та ІТ-спільноту. Вони вимагають від регулятора пояснити, чому їх змусили платити 26% неофіційного податку, а також чим валюта по фіксованому курсу відрізняється від готівкової валюти по значно вищим курсом?

"Проблема в тому, що експортерам та айтішникам не дуже подобається продавати важко зароблені долари по 29,54 грн при готівковому курсі 37 грн. Звичайно, за таких розкладів валюту в країну не будуть заводити", - коментує рішення казначей одного банку.

Де-факто НБУ дозволив банкам купувати валюту у експортерів за фіксованим курсом, а продавати її клієнтам за ринковим, який на 8 гривень вищий. В результаті через таку різницю між обома курсами для експортерів, в тому числі ІТ, виникає "додатковий податок", який іде не в бюджет, а в прибуток банкам.

ІТ-галузь України в умовах війни, а також заблокованого експорту зерна, руди та сталі, залишається одним з ключових постачальників валютної виручки в країну. У першому кварталі 2022 року ІТ-сектор забезпечив $2 млрд валютної виручки для України, а це на 28% більше, ніж в першому кварталі 2021 року.

При цьому ІТ-фахівці працюють з іноземними замовниками напряму як фізичні особи-підприємці і отримують оплату за роботу у валюті, або ж працюють як ФОП через українські компанії, які прив'язують винагороду спеціалістів до курсу міжбанку.

Виходить, що в умовах обмежень НБУ, ІТ-фахівці зобов'язані продавати виручку по курсу міжбанку, який обмежено офіційним курсом +1%. Натомість ринковий готівковий курс валюти в банках та пунктах обміну перевищує 37 грн/$.

"Як результат вказаного рішення НБУ, компанії, при отриманні іноземної валюти, повинні продавати її за зниженим в штучний спосіб курсом, що не дозволяє виплачувати винагороду ФОП в еквіваленті до ринкового курсу. Крім того, при отриманні валюти самі ІТ-спеціалісти (ФОП) можуть продати її лише за курсом, встановленим Національним банком України, тоді як придбати валюту, чи розраховуватися з гривневих карток за кордоном вже за ринковим курсом. Таким чином, виникає "додатковий податок" на доходи ІТ-спеціалістів близько 26%", - заявляє асоціація ІТ Ukraine.

При цьому експортери змушені платити цей квазі-податок не в державний бюджет, а банкам.

"Наш бізнес заводить десятки мільйонів валюти в Україну. Ми той самий експортний потенціал України, коли талант, розум, наполеглива праця українців створює продукт, який купують у всьому світі, за євро і долари які нам так потрібні. Добрий бронежилет в Україні коштує $650, приймають тільки готівку. Я відповідальний громадянин і взяв на себе відповідальність кожен місяц купляти один на потреби ЗСУ. Звичайно, я хотів би піти у банк і просто зняти свої заробленні долари, та НБУ не дає мені цього зробити. НБУ кажеш "поміняй спочатку на гривні". Але сьогодні я маю продати по курсу 29 гривень, і у того ж самого банку маю купити готівку по 38. Тобто, для того щоб мені отримати $650 на руки, я маю продати $850… Чому ж коли я маю долари на своєму рахунку, вони якісь зовсім не такі долари як готівкові? Я дуже хочу допомогти своїй державі на економічному фронті, та якщо я вважаю щось несправедливим, то завтра в мене буде рахунок у банку за кордоном. І тоді нам з тобою, Нацбанке, буде важко втримати курс", - написав у Facebook засновник міжнародного сервісу пошуку роботи Jooble Роман Прокоф'єв.

Фактично через рішення НБУ українці, чиї доходи прив'язані до валюти, втратили четвертину купівельної спроможності. В результаті експортери та айтішники намагатимуться залишити частину валютної виручки за кордоном, а також отримати податкове резидентство інших країн.

ІТ Ukraine попереджає, що наслідками рішення НБУ буде:

- відтік валютних доходів ФОП, що здійснюють експорт ІТ-послуг, з України;

- зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства в інших країнах, що загрожує різкому падінню валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з наступного місяця;

- перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, від українських до іноземних компаній.

"Точка неповернення може бути пройдена вже через місяць, коли люди просто вирішать попрощатись з рахунками в українських банках і українським податковим резидентством. А це перший крок до того, щоб попрощатись з громадянством України… Напевно, компанії поки притримають виплати компенсацій і подивляться, чи розвʼязується питання. Але якщо держава цього не зробить, наступного місяця ми не побачимо $522 мільйонів валютних надходжень. Бізнес знайде законні шляхи, щоб оплатити працю своїх спеціалістів як в Україні, так і за кордоном", - заявив в інтерв'ю DOU директор IT Ukraine Костянтин Васюк.

Рішення НБУ також торкнеться і волонтерів, які купують для ЗСУ турнікети, каски, бронежилети, медикаменти, приціли та амуніцію за готівкову валюту. Донати вони отримують, в тому числі і від експортерів, у безготівковій формі, а купують імпорт для фронту часто за готівкову валюту. От і виходить, що через різницю офіційного і готівкового курсу волонтери зможуть купити менше.

Окрім того регуляція НБУ зачепить і українців, які тимчасово переїхали в ЄС через війну, адже НБУ також відвязав курс конвертації, коли клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.

До 21 травня при покупці в країнах ЄС з гривневої карти, конвертація проходила по фіксованому курсу, який був в межах приблизно 33 грн/євро. Однак наразі банки отримали право підняти внутрішні курси до готівкового рівня.

За даними ООН, через війну з України виїхало 6,4 млн людей. У квітні українці, що виїхали за кордон через війну, витратили там близько $2 млрд, розраховуючись або знімаючи готівку з карток українських банків, повідомив Forbes з посиланням на НБУ.

"НБУ створює можливості для зближення курсу конвертації валюти для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, і курсу купівлі готівкової валюти для громадян, які залишаються в Україні", – йдеться у повідомленні регулятора.

На момент публікації тексту банки не значно підняли внутрішні безготівкові курси конвертації.

Як повідомив член наглядової ради Приватбанку Роман Сульжик, державний банк збереже курс конвертації гривні в іноземну валюту за своїми картками за межами країни, який діяв до скасування НБУ обмежень на верхню межу такого курсу. "Якщо інші банки вирішать підвищити курс, думаю, це тільки призведе до збільшення кількості наших клієнтів", — додав він.