Як економіка України адаптується до війни
БЦ відібрав найважливіші тези з огляду НБУ, які частково проливають світло на стан економіки України та її адаптацію до війни.
Національний банк України опублікував макроекономічний та монетарний огляд на червень 2022 рік.
БЦ відібрав найважливіші тези, які частково проливають світло на стан економіки України та її адаптацію до війни.
Інфляція
На початку травня споживча інфляція в Україні виросла до 16,4%. Інфляційні очікування українських банків на наступні 12 місяців перевищують 20%.
Основними драйверами прискорення інфляції є руйнування логістичних шляхів, підприємств та інфраструктури, а також тимчасова окупація росією українських територій.
В результаті Україна стикається з тимчасовими дефіцитами товарів, наприклад нафтопродуктів, солі, гречки тощо. Водночас бізнес та населення несуть додаткові витрати.
Водночас через блокування морських портів в Україні утворився надлишок аграрної сировини, який стримує ріст цін на низку продуктів харчування зокрема: борошно, хліб, олію, м'ясні та молочні вироби, яйця.
Економічна активність
Кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, у травні скоротилася порівняно з квітнем - до 14% проти 17%.
Водночас рівень завантаженості працюючих підприємств залишається на 40% нижчим за довоєнний рівень.
Відновленню роботи підприємств заважає втрата ринків збуту, зростання промислової інфляції, руйнування логістики. При цьому 40% опитаних підприємств вистачить ресурсів більш, ніж на місяць.
Як працюють галузі економіки?
- Завдяки скасуванню мит Євросоюзом і створенню нових логістичних маршрутів деякі виробники гірничо-металургійного комплексу продовжують розконсервовувати та нарощувати потужності.
- Видобуток вугілля на державних шахтах з початку війни впав на 37%. Водночас приватні компанії (ДТЕК Ріната Ахметова - БЦ) продовжують видобуток та збільшують найм працівників для нарощення обсягів, у тому числі завдяки відновленню експорту вугілля.
- Нарощується видобування газу. Частина приватних компаній вивели видобування на довоєнний рівень.
- Через окупацію та військові дії зупинено Запорізську ТЕС, Слов'янську ТЕС. Працюють 7 із 15 енергоблоків АЕС. Відсутнє газопостачання в Луганській та Донецькій областях. Водночас на деокупованих територіях відновлено більшість зруйнованої енергетичної інфраструктури. Розпочато експорт електроенергії до Молдови. Укргідроенерго готове розпочати експорт електроенергії до Польщі.
- Активне повернення українців в країну стимулює споживчий попит, виробники харчової продукції відновлюють роботу на деокупованих територіях, вводять нові та розконсервовують старі потужності в західних та центральних регіонах. Однак скорочення купівельної спроможності населення та зростання собівартості виробництва стримують галузь.
- Почали відновлювати виробництво підприємства, орієнтовані на західний автопром.
- Окремі великі фармацевтичні компанії вийшли на довоєнний рівень виробництва, зокрема за рахунок випуску препаратів для потреб ЗСУ та збільшення експортних можливостей. Водночас суттєво знизився попит на ветпрепарати на тлі скорочення поголів'я с/г тварин та обмеження доступу до тимчасово окупованих територій.
- Деякі виробники одягу та спорядження перезапустилися на заході країни та наростили виробництво, працюючи на потреби армії.
- Посівна на 26 травня завершена на 78% територій від показників минулого року (13.2 млн га або 93% від плану МінАПК на цей рік). Аграрії зменшують землі під кукурудзою, натомість збільшують посіви пшениці, сої, гречки. Водночас молочні господарства, які опинилися в зоні активних бойових дій та в окупації, страждають від руйнування ферм, загибелі тварин, нестачі кормів та браку ветпрепаратів, а також втрати ринків збуту.
- Вантажні перевезення Укрзалізницею відновилися до 45% довоєнної потужності. Збільшується пасажирське сполучення з ЄС.
- Будівництво житла відновилося в усіх регіонах, віддалених від бойових дій. У Києві починають реконструкцію та капремонт пошкоджених житлових будинків. Починають налагоджувати роботу виробники будівельної продукції на тлі зростання попиту.
Ринок праці
У травні стабілізувалася частка підприємств, які суттєво скоротили (понад 30%) працівників, та тих, хто не змінив їх кількість. Середньозважений рівень зайнятості поліпшився, що, однак, може пояснюватися сезонністю. Однак він все ще на 25% нижчий, ніж до війни.
Зростання кількості вакансій суттєво поступається приросту резюме, навіть для спеціалістів ІТ.
Падіння зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50% порівняно з довоєнним часом.
Більшість підприємств не в змозі виплачувати зарплату на довоєнному рівні.
За опитуванням НБУ, найбільше таких у добувній промисловості і будівництві. Поступово зростає частка підприємств, які знизили оплату праці на 10-50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі.
Сільськогосподарські підприємства переважають серед тих, хто не змінив або навіть підвищив зарплати.
За оцінками експертів, зарплати у травні були на 10-60% нижчі за довоєнні (в залежності від виду діяльності). Водночас у травні порівняно з квітнем зросли зарплати для водіїв, медиків та фармацевтів, переробній промисловості та с/г.
Зазначається, що дещо краща ситуація в бюджетному секторі – персонал частково відправляли в простій з виплатою 2/3 зарплат.
Зауважується, що доходи домогосподарств підтримуються соціальними виплатами та зростанням грошових виплат військовим.
Платіжний баланс
У квітні експорт товарів залишився майже на рівні березня і був вдвічі меншим за минулорічні обсяги.
Натомість імпорт товарів збільшився майже за всіма основними групами, найбільше – автомобілів.
У результаті сальдо торгівлі товарами у квітні повернулося до дефіциту.
Утім, зберігався профіцит поточного рахунку завдяки значним обсягам фінансової допомоги, стійким переказам, зниженню реінвестованих доходів та забороні на виведення дивідендів.
Наразі експортні обсяги товарів з України обмежуються через блокування росією морських портів. В першу чергу це стосується зернових та олії.
Наразі компанії намагаються будувати нові залізничні маршрути, однак вони мають свій вичерпний потенціал. Так у квітні при плані експорту залізницею 1,5 млн тонн було поставлено лише 0,6 млн тонн.
До війни щомісяця з України експортувалося 5,4 млн тонн зернових.
При цьому відновлення економічної активності та податкові преференції зумовили нарощування імпорту товарів.
Порівняно з березнем у квітні збільшився імпорт: легкових автомобілів – у 10 разів; мобільних телефонів – майже удвічі; пральних машин – вчетверо; раковин, умивальників – у 13 разів, декоративних виробів зі скла – у 13 разів.
Дефіцит бюджету
Дефіцит державного бюджету у січні-травні 2022 року перевищив річні дефіцити попередніх двох років.
При цьому доходи держбюджету продовжили скорочення, хоча воно дещо сповільнилося за рахунок податкових та неподаткових надходжень. У НБУ додали, що у квітні глибоке падіння неподаткових надходжень до бюджету сталося за рахунок дострокового перерахування прибутку НБУ.
Водночас витрати очікувано суттєво зросли насамперед на військові потреби та соціальні програми. Загалом дефіцит державного бюджету вдалося профінансувати за рахунок міжнародного та монетарного фінансування (емісії гривні - БЦ).
Видатки зростають стрімкими темпами через необхідність фінансування обороноздатності країни та підтримку населення.
Емісія гривні
Викуп НБУ військових облігацій за рахунок емітованої гривні - один з основних каналів фінансування дефіциту бюджету. В травні НБУ викупив військових ОВДП на 50 млрд грн, а загалом з початку війни - на 120 млрд грн.
Викуп НБУ військових ОВДП посилює девальваційні очікування населення.
Другий основний канал емісії гривні - це конвертація іноземної валюти, яку уряд отримує від міжнародних партнерів.
Проте, як пише НБУ, в травні основна частина "емісійної" гривні була абсорбована за рахунок інтервенцій з продажу валюти.
Необхідність подальшої емісії гривні має зменшитись у випадку підвищення ставок за ОВДП до рівня облікової ставки, яку НБУ минулого тижня підвищив до 25%. Це, за задумом регулятора, має стимулювати банки та населення надавати перевагу цим інструментам, а не валюті.
