Що буде з економікою до кінця року
Економіка впаде на третину, інфляція перевищить 30%, безробіття - на рекордному рівні. Що про воєнну економіку розповідає інфляційний звіт НБУ
Національний банк України опублікував інфляційний звіт за липень, в якому розповів про поточний стан економіки і дав прогноз на майбутнє.
Прогнози у звіті базуються на базовому сценарії, який передбачає повноцінне відновлення роботи чорноморських портів з початку 2023 року, і зниження безпекових ризиків, які все ж залишатимуться актуальними.
БЦ вибрав найцікавіше зі звіту.
Інфляція - за 30%
Регулятор прогнозує, що в цьому році інфляція перевищить 30%, але в наступні роки буде сповільнюватися, хоч і залишатиметься вище цілі НБУ в 5%.
Причини сильного зростанні інфляції цього року: високі ціни на енергоносії, порушення ланцюгів постачання, скорочення пропозиції окремих товарів, збільшення витрат бізнесу, руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, окупація частини територій.
Рекордна інфляція в країнах-партнерах також значно посилює ціновий тиск в Україні.
Все це провокує до зростання інфляційних очікувань бізнесу та населення, які, в очікуванні росту цін, достроково збільшують витрати на товари, переважно імпортні.
НБУ намагається стримувати інфляцію через збільшення облікової ставки до 25% і фіксацію обмінного курсу, а Кабмін - через мораторій на ріст тарифів на газ і тепло.
Однак подальші терористичні атаки Росії на об'єкти інфраструктури та населення, а також високі ціни на енергоносії, буде підвищувати інфляційні очікуванні та свторюватиме дефіцит пропозиції товарів.
З початку 2023 року НБУ надіється на зниження безпекових ризиків, відновлення логістики та можливості росту врожаїв сільськогосподарських культур.
Також зниженню інфляції в Україні сприятиме вщухання світової інфляції.
Але збереження високих цін на енергоносії заважатиме суттєвішому зниженню інфляції та вимагатиме перегляду тарифів на ЖКП.
Таким чином, НБУ прогнозує на 2023 рік зниження інфляції до 20.7%, а в 2024 році – до 9.4%. Повернення до цілі 5% передбачається в 2025 році.
Економіка скоротиться на третину
Цього року економіка України скоротиться на третину і в наступні два роки лише частково нівелює втрати.
На початку війни третина підприємств зупинилася. В результаті в березні ВВП стрімко впав, що зумовило його зниження за підсумками І кварталу на 15% р/р.
З квітня, в результаті звільнення північних областей та зменшення кількості регіонів з активними бойовими діями, економічна активність пожвавилася, бізнес і населення поволі адаптувалися до нової реальності.
Наприкінці весни не працювало лише 14% підприємств. Але працюючі підприємства залишилися недозавантаженими.
В результаті за підсумками II кварталу падіння економіки становило 40%.
Падіння реального валового внутрішнього продукту України у третьому та четвертому кварталах 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 37,5% із 39,3% у другому кварталі.
Відновлення економіки стримуватиметься продовженням бойових дій, руйнуванням інфраструктури, блокадою морських експортних шляхів і низьким попитом у більшості секторів.
За результатами опитування щодо ділових очікувань підприємств у ІІ кварталі 2022 року, 86% підприємств зазначають, що війна та її наслідки заважатимуть нарощувати виробництво в наступні 12 місяців, що найбільше проявлятиметься через скорочення попиту, а також зростання цін на енергоносії та сировину.
НБУ прогнозує, що цього року економіка скоротиться на 33,4%. Це найглибше падіння ВВП за всю історію України.
В 2023–2024 роках, за базом сценарієм, відновлення економіки України становитиме близько 5–6% на рік.
Базовий сценарій НБУ закладає повноцінне відновлення роботи чорноморських портів України з початку 2023 року, а ризики безпеки суттєво знизяться, але залишатимуться актуальними, що зумовлюватиме низьку схильність до інвестицій з боку внутрішніх та зовнішніх інвесторів.
Швидші темпи відновлення економіки України неможливі без залучення значної міжнародної допомоги (за аналогією до "плану Маршала").
Міжнародні резерви знизяться до $20 млрд
Міжнародні валютні резерви НБУ протягом 2023 року утримуватимуться на рівні вище $20 млрд та зростуть до $29 млрд у 2024 році.
На початку липня міжнародні резерви становили $22,8 млрд. Скорочення за час повномасштабної війни на - $4,75 млрд.
Облікова ставка 25% буде щонайменше до початку 2024 року
В червні НБУ підвищив облікову ставку на 15 в.п. до 25%. Червневе підвищення облікової ставки вже почало відображатися в збільшенні ставок за депозитами та ОВДП, утім повільно, тоді як тиск на валютному ринку стрімко посилювався, через помітне нарощування імпорту та високий попит на готівкову валюту.
В липні Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 25%.
Базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до другого кварталу 2024 року.
У яких випадках НБУ може піти на подальше підвищення облікової ставки?
- триваліший термін визвольної війни проти російських загарбників та недостатність заходів економічної політики для макрофінансової стабілізації (продовження емісії гривні і відсутність переходу на ринкові механізми фінансування бюджету).
-посилена еміграція і скороченням робочої сили;
-рецесія світової економіки, що призведе до падіння цін на світових сировинних ринках і відповідного зниження експортних надходжень в Україну з подальшим посиленням тиску на курс та ціни.
У разі реалізації таких ризиків Національний банк буде готовий підвищити ключову ставку.
Доходи - падають, безробіття - росте
Падіння зарплат у приватному секторі в травні становило від 25% до 50% порівняно з довоєнним часом. Дещо краща ситуація у бюджетному секторі. Крім того, втрата доходів населення частково компенсувалася соціальними допомогами, підвищенням пенсій та значним збільшенням виплат військовим.
Номінальні зарплати в Україні у 2022 році зменшаться на 12%, а у реальному вимірі на 27%. Однак надалі з відновленням економіки, пожвавленням попиту на робочу силу номінальні зарплати швидко зростатимуть і перевищувати довоєнний рівень вже у 2023 році.
Втім, зазначається у звіті, з урахуванням інфляційних процесів реальні зарплати наприкінці 2024 року будуть все ще нижчими за довоєнний рівень.
За оцінками НБУ, попри зусилля підприємств з утримання працівників, війна зумовила нечуваний досі стрибок рівня безробіття – до 35%.
При цьому Україна пройшла піковий рівень безробіття і кінця року його рівень буде скорочуватися завдяки відновленню економіки та збільшенню попиту на робочу силу.
Втім, підкреслює НБУ, як і в інших країнах (наприклад, колишньої Югославії), навіть після закінчення активних бойових дій, безробіття знижуватиметься повільно та залишатиметься на вищих рівнях, ніж раніше, через довгострокові наслідки війни.
Рекордний дефіцит бюджету
У першому півріччі 2022 зведений бюджет виконано з дефіцитом 349 млрд грн. У відношенні до ВВП він перевищує річні дефіцити попередніх криз, у тому числі 2014 року та пандемічного 2020 року.
Різке розширення дефіциту бюджету є виправданим кроком, адже в умовах війни це пом’якшило шок для економіки у 2022 році та стане підґрунтям відновлення в наступні роки.
В 2022 році дефіцит бюджету становитиме 18% ВВП (або 26% ВВП без урахування грантів).
Цього року скорочення доходів бюджету становитиме майже 30%, попри повернення оподаткування імпортованих товарів.
Надалі доходи зростатимуть завдяки відновленню економіки. Значний внесок матимуть й інфляційні процеси, що підвищать базу оподаткування. Повернення мігрантів з-за кордону сприятиме зростанню податків зі споживання.
Видатки зведеного бюджету у 2022 зростуть на понад 42%.
Фінансування дефіциту бюджету відбувається за рахунок міжнародної фінансової допомоги у вигляді кредитів та грантів.
Загалом отримано близько $7,2 млрд зовнішнього боргового фінансування (ще $2,7 млрд у вигляді грантів, які зараховуються до доходів бюджету).
Однак цього фінансування недостатньо для покриття видатків. Відповідно з березня НБУ розпочав емісію гривні для покриття видатків бюджету.
Емісія гривні поступово збільшувалася і сягнула понад 50% дефіциту за березень – червень, тоді як чисті внутрішні ринкові залучення були від’ємними. Це збільшує інфляцію та створює додатковий тиск на валютний ринок.
За даними НБУ, емісійне фінансування бюджету скорочуватиметься в другому півріччі 2022 року і повністю буде зупинено у 2024 році.
Експорт повноцінно не відновиться, а імпорт зростає
Попри переорієнтацію на наземний транспорт і використання дунайських портів пропускна спроможність наявних логістичних коридорів становить лише близько 25–30% довоєнних обсягів експорту.
Розблокування морських портів дасть змогу миттєво збільшити обсяги поставок зернових та олійних, однак експорт все одно залишатиметься меншим, ніж у попередні роки.
Водночас Україна нарощує експорт продовольчої продукції, транспортування якої не потребує великогабаритного транспорту. Так, поставки м'ясо- та молокопродуктів у травні-червні майже досягли минулорічних рівнів.
Додатковими чинниками збільшення експорту цієї продукції стало зниження внутрішнього попиту, вартості кормів, відкриття зелених транспортних коридорів і подорожчання продовольства у світі.
Також на тлі труднощів з реалізацією олії та рекордного врожаю соняшника минулого року Україна значно наростила обсяги експорту насіння соняшнику.
Від морської блокади і руйнувань суттєво постраждав експорт продукції ГМК. Тому попри відновленням повноцінного доступу до морських шляхів, експорт гірничометалургійної продукції залишатиметься суттєво нижчим, ніж у попередні роки.
У другому кварталі експорт товарів скоротився майже вдвічі і залишатиметься пригніченим до кінця 2022 року через логістичні проблеми, вимушене скорочення виробництва та суттєве зростання собівартості товарів.
На відміну від експорту імпорт товарів у другому кварталі впав не так суттєво (26.4% р/р) через меншу залежність від транспортування морськими портами і швидке відновлення попиту.
Пожвавлення попиту, тимчасове скасування імпортних мит і розширення переліку критичного імпорту підтримували темпи відновлення імпорту.
Закупівлі легкових автомобілів у травні-червні були рекордними та загалом у ІІ кварталі перевищили минулорічний рівень унаслідок пільгового оподаткування, як і імпорт мобільних телефонів у червні.
Також суттєво збільшився імпорт нафтопродуктів через знищення внутрішнього виробництва та подорожчання нафти.
Після повернення оподаткування імпорту і та застосування додаткових імпортних мит темпи зростання імпорту сповільняться до кінця 2022 року. Оданк енергетичний імпорт суттєво зросте.
На всьому прогнозному горизонті імпорт зростатиме швидше, ніж експорт, тому дефіцит торгівлі товарами залишатиметься $16–22 млрд у 2022–2024 рр.
Що буде з економікою якщо війна затягнеться на весь 2023 рік?
НБУ розробив альтернативний сценарій стану економіки на випадок затягування війни на весь 2023 рік.
У такому випадку зростання економіки становитиме 2%, інфляція буде на рівні 19,4%. Через блокування портів міжнародні валютні резерви скоротяться до $10 млрд, а це покриття 1,5 місяців імпорту.
При цьому у базовому сценарії НБУ прогнозує наступного року зростання ВВП на 5,5% а інфляцію 20,7%. Водночас резерви зростуть з $20,8 млрд до $21,2 млрд.
Альтернативний сценарій передбачає такі самі обсяги зовнішньої допомоги і наявність програми з МВФ, як і базовий. Цим і пояснюється близькість показників між обома сценаріями.
Продовження війни погіршить споживчі настрої населення і стримуватиме повернення громадян, які втекли від війни в інші країни.
Стримування тиску на міжнародні резерви вимагатиме суттєвішого зростання облікової ставки, ніж у базовому сценарії. Але основним інструментом монетарної політики у 2023 році залишатимуться валютні інтервенції.
В альтернативному сценарії гривня девальвує ще сильніше.
