"Впав до рівня середини 2022 року": Чому дешевшає долар в Україні
Долар в Україні подешевшав до рівня серпня 2022 року. БізнесЦензор розбирався, що відбувається з курсом американської валюти.
За два місяці 2023 року курс долара США на готівковому ринку України втратив 1,7 гривні: якщо на початку січня банки та пункти обміну купували долар по курсу 40,2 грн/$, то в перший день березня курс покупки американської валюти знизився до 38,5 грн/$.
На чорному ринку ситуація аналогічна: за два місяці гривня зміцнилася із 40,6 грн/$ - до 38,8 грн/$.
Востаннє курс долара опускався до подібних рівнів на початку серпня 2022 року.
Подешевшала на готівковому ринку, хоч і не так значно як долар США, валюта Європейського Союзу. Протягом січня-лютого курс покупки євро в банках та ліцензійних пунктах обміну знизився з 42 грн - до 40,4 грн/євро.
На чорному ринку євро опустився з 42,4 грн - до 40,8 грн/євро.
При цьому, як зазначає у звіті інвесткомпанія ICU, в останній тиждень лютого придбання населенням валюти переважало продаж. Але курс гривні продовжує посилюватися.
"Хоча населення продовжує купувати більше, ніж продає, на готівковому ринку непомітно дефіциту готівкової валюти", - йдеться у звіті інвесткомпнії.
Чому гривня почала 2023 рік зі стрімкого зміцнення на тлі початку нової хвилі наступу російської армії?
Стабільна фінансова підтримка партнерами
Для зміцнення готівкового курсу української гривні є кілька причин, але найбільш вагомим фактором є стабільні надходження значної фінансової допомоги від міжнародних партнерів та їхні запевнення на продовження надання підтримки протягом року.
Чого варті тільки візити до України президента США Джо Байдена та директорки МВФ Кристаліни Георгієвої в один день. А згодом до Києва з неочікуваним візитом прибула міністерка фінансів США Джанет Єллен, щоб підтвердити підтримку з боку Вашингтона.
Від початку 2023 року міжнародні партнери вже надали Україні $4,2 млрд.
Так в січні Європейська комісія виплатила перший транш Україні у розмірі в 3 млрд євро із пакета макрофінансової допомоги обсягом до 18 млрд євро.
Буквальна напередодні Україна отримала перший транш у $1,25 млрд із нещодавно оголошеного США пакету допомоги на $2,5 млрд, які планується виділити у лютому та березні цього року.
Ще про надання $2,5 млрд для підтримки бюджету України оголосив Світовий банк.
За підрахунками Міністерства фінансів, дефіцит держбюджету цього року очікується на рівні $38 млрд, який планується покрити за рахунок міжнародних партнерів. Вже існують домовленості про виділення $10 млрд грантів від США та 18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС.
Загалом для фінансування дефіциту бюджету уряд розраховує отримати від $38 млрд. Також влада України сподівається отримати $5 млрд від Міжнародного валютного фонду.
Водночас за підрахунками МВФ, Україна у 2023 році потребуватиме від $40 млрд до $48 млрд фінансової підтримки від міжнародних партнерів.
Внаслідок значних обсягів допомоги міжнародні валютні резерви Національного банку зросли майже на $2 млрд - з $27,95 млрд на початку грудня 2022 - до $29,9 млрд на початку лютого 2023 року.
Якщо у 2023 році міжнародні партнери нададуть Україні $38-42 млрд (у 2022 - $32 млрд), то протягом року через валютні резерви НБУ пройде більше коштів, ніж там наразі є.
Завдяки цьому вперше з початку повномасштабної війни НБУ не здійснював емісію гривні для фінансування дефіциту бюджету через викуп облігацій внутрішньої державної позики.
Минулого року Нацбанк щомісяця в середньому фінансував бюджет на 40 млрд грн. Далі ці кошти, через бюджетні витрати, опинялися на валютному ринку і НБУ був змушений продавати валюту з міжнародних резервів для "стерилізації" емітованої гривні.
Загалом для фінансування дефіциту бюджету в 2022 році Нацбанк "надрукував" 389 млрд грн. За ці кошти було придбано ОВДП Міністерства фінансів.
Зростання привабливості інвестицій у гривні
Другим фактором для зміцнення курсу гривні стали вимоги НБУ до банків збільшити обов'язкові резерви під вклади до запитання та поточні рахунки.
Такими діями Нацбанк збільшив привабливість гривневих активів: збільшення норм обов'язкового резервування змушує банки пропонувати клієнтам більші відсотки за строковими вкладами, щоб стимулювати їх зменшувати залишки на поточних рахунках.
За даними НБУ, на 1 лютого 2023 року фізичні особи тримали на банківських рахунках у гривні та іноземній валюті 923 млрд грн.
Що зменшити цей навіс ліквідності, яка неконтрольовано може хлинути на валютний ринок, з початку року НБУ втретє збільшив для банків норми обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і коштами на поточних рахунках.
Зокрема, з 11 березня цей норматив зростає вдвічі і банки зобов'язані резервувати під кошти фізосіб до запитання та на поточних рахунках 20% від обсягів. А під валютні кошти, розміщені на поточних рахунках, необхідно буде резервувати 30% від загальної суми. До 11 березня норматив - на рівні 20%. Фактично ці гроші будуть заморожені.
Обов’язкові резерви – це частка грошей, яку банк зобов'язаний "заморозити" з вкладів або поточних рахунків на рахунках НБУ. Ці гроші не приносять дохід, адже банки не можуть їх вкладати в депозитні сертифікати НБУ, чи видати як кредити.
Відповідно банк зацікавлений зменшувати залишки на поточних рахунках клієнтів шляхом спрямування цих грошей на строкові вклади, збільшуючи відсотки за ними. Під строкові депозити банки не повинні формувати обов'язкові резерви. Саме тому деякі банки уже пропонують своїм клієнтам перемістити гривню та валюту з поточних рахунків на короткі строкові депозити від трьох тижнів.
Перехід грошей з поточних рахунків на строкові депозити відповідно зменшує тиск на валютний ринок.
Окрім того, ті банки, які не встигають вчасно сформувати обов'язкові резерви, змушені обмінювати валюту на гривню для формування резервів.
Одночасно зі збільшенням норм обов'язкових резервів, НБУ дозволив банкам формувати половину цих резервів за рахунок випусків бенчмарк-ОВДП.
Таким чином НБУ стимулював банки зменшити вклади у депозитні сертифікати і збільшити інвестиції в ОВДП, гроші від яких йдуть на фінансування дефіциту бюджету.
Своєю чергою, щоб компенсувати збільшення відсотків за депозитами, мотивувати банки перейти з депсертифікатив в ОВДП і (а це в першу чергу) частково профінансувати дефіцит бюджету, Міністерство фінансів з початку року піднімає ставки дохідності на первинних аукціонах з продажу облігацій (на аукціоні 28 лютого ставки сягнули 19,7% річних).
Це дозволяє залучати гроші з банків, які поспішають сформувати частину резервів за рахунок випусків бенчмарк ОВДП.
Таким чином, координація з НБУ дозволила Мінфіну залучити з початку року на ринку більше, ніж потрібно погасити за попередніми випусками.
За підрахунками голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, за січень-лютий через первинні розміщення і дорозміщення ОВДП залучено до бюджету 101,1 млрд грн, а погашено ОВДП - на 41,1 млрд грн. Таким чином чисте залучення на фінансування дефіциту бюджету становило 60 млрд грн, або 30 млрд грн на місяць.
"Минулого року еквівалентну суму в місяць "друкував" НБУ, який викуповував військові облігації напряму у Мінфіну. Зараз вона залучається на ринкових умовах. Тоді це створювало значний профіцит ліквідності банків, посилювало тиск на ціни і обмінний курс, а зараз навпаки сприятиме зменшенню інфляційно-девальваційних ризиків через відмову від емісійного фінансування і зменшення навісу банківської ліквідності", - пояснює Гетманцев.
Посівна кампанія
У березні тенденція зі зміцнення гривні збережеться в тому числі за рахунок збільшення обсягів продажу валюти аграріями для фінансування посівної кампанії.
Проте цей фактор буде також залежати від продовження дії "зернової угоди", яка є основним каналом експорту української агропродукції.
Експорт зерна з трьох одеських портів було розблоковано в липні 2022 року. В листопаді угоду було продовжено до 18 березня 2023 року.
Україна уже звернулася до Туреччини та ООН з пропозицією продовжити дію угоди на рік з розширенням її дії на миколаївські порти.
Наразі Україна через "зерновий коридор" щомісяця експортує до трьох мільйонів тонн зернової продукції, а після приєднання додаткових портів, може збільшити обсяги до шести-восьми мільйонів тонн.
На міжбанку продаж перевищує купівлю валюти
На міжбанківському валютному ринку попит на валюту зберігається, але через активність продавців обсяги інтервенцій НБУ з резервів знижуються другий місяць поспіль.
В лютому чистий продаж доларів Національним банком перевищив $2 млрд. У січні обсяг інтервенцій НБУ на міжбанку становив $3,08 млрд, а в грудні 2022 року - $3,16 млрд.
"На міжбанківському ринку клієнти банків продовжують активно торгувати валютою, і все частіше продаж переважає над купівлею. Проте загалом зберігається потреба в значних інтервенціях НБУ", - зазначає ICU.
Юрій Віннічук
