Як конфлікт між ACP та GNT Group перетворився в історію з ознаками топ-корупції
Що відбувається навколо корпоративного конфлікту між американською Argentem Creek Partners та українським холдингом GNT Group за морський зерновий термінал в Одесі.
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну наклало на український бізнес у контексті корпоративних конфліктів додаткові проблеми.
Розраховуватись за запозиченнями стало об’єктивно важко. При цьому іноземні партнери у скрутних умовах часто йдуть на зустріч українським компаніям, проводячи реструктуризацію виплат по займах.
Тому ділове середовище було дещо здивоване конфліктом між іноземною компанією Argentem Creek Partners (позиціонує себе як американський фонд) та українським холдингом GNT Group, що володіє великим зерновим терміном у Одеському морському торговельному порту.
Суперечка між цими компаніями впливає на уявлення про інвестиційні реалії ведення бізнесу в Україні. Адже бізнесу потрібні дотримання верховенства права та відсутність тотальної корупції серед можновладців, яка це верховенство і руйнує.
Крім того до конфлікту між Argentem та GNT може мати відношення керівник фракції "Слуга народу" і голова наглядової ради офісу UkraineInvest (Офіс із залучення та підтримки інвестицій) Давид Арахамія.
Несподіваний примус
Іноземний фонд Argentem Creek Partners (ACP) 23 грудня 2022 року оголосив, що примусово стягує борг по кредиту, виданому GNT Group у 2019 році.
Кредитор пояснив свій крок непрозорістю в діяльності холдингу.
У свою чергу українська сторона звинуватила Argentem у рейдерстві та намаганні забрати активи компанії і перепродати їх заздалегідь зацікавленому покупцю.
Також в GNT заявили, що готові розрахуватись з ACP по кредитам, але, за їх словами, іноземці не пішли на зустріч.
Врешті їхню суперечку повинні вирішити у Лондонському суді міжнародного арбітражу, який і буде досліджувати формальну правоту сторін.
Хто такий Argentem?
Argentem Creek Partners у публічному просторі називають американським хедж-фондом. Насправді це приватна компанія з обмеженою відповідальністю, яка зареєстрована у Великобританії. Але має штаб-квартиру у Нью-Йорку.
Засновник та керівники американці. Спеціалізується вона на кредитуванні бізнесу на ризикових ринках.
Кредитування відбувається через підконтрольні компанії фонди, які знаходяться як правило в оффшорних юрисдикціях. Зокрема має такі фонди на Кайманових островах.
Суть бізнесу ACP: вибір компаній, яким дуже потрібне фінансування і які мають цінні промислові активи.
Умови для такого кредитування досить жорсткі – застава в декілька разів перевищує наданий кредит. У випадку проблем у боржника їх не цікавить реструктуризація та поступове повернення кредиту.
Стратегія Argentem – стягнення через суди боргів, у тому числі за рахунок встановлення контролю над цінним промисловим активом з подальшим його перепродажем з високим прибутком.
У ACP є великий досвід ведення подібних справ з потужним юридичним тиском на опонентів у іноземних судах. Зокрема, такі суперечки були навколо активів бразильського виробника цукру та етанолу Grupo Virgolino de Oliveira, казахської Tristan Oil (видобуток нафти та газу), індонезійської Berau Coal (видобуток вугілля).
В Україні Argentem відомий як один з кредиторів агропромислового холдингу "Мрія".
Чи був інвестор?
У випадку з GNT Group компанія ACP назвала себе не кредитором, а інвестором, який вкладає $75 млн в українську компанію.
У 2020 році в українському холдингу за ініціативою "інвестора" було запроваджено Раду директорів, в яку від Argentem було призначено двох директорів Богдана Хом’яка та Олексія Павленка.
Разом з тим, навряд чи можна назвати ACP саме інвестором. За всіма ознаками це був кредит, виданий на досить жорстких умовах.
На той час GNT Group, який протягом багатьох років вкладав в розвиток портової інфраструктури десятки мільйонів доларів, треба було закрити попередні кредити перед ЄБРР та викупити долю іноземного партнера (згортав свою інвестиційну активність в Україні). Про це детальніше в інтерв’ю БізнесЦензору розказували власники холдингу Володимир Науменко та Сергій Гроза.
"Нам надали кредитні лінії на $75 млн під заставу корпоративних прав компанії, вартість яких в рази перевищувала цей кредит. Гроші спрямовані переважно на погашення кредиту перед ЄБРР та викуп частки CHS Europe… Планувалося, що це будуть технічні короткострокові кредити до кінця 2021 року. Нам був потрібен час, щоб знайти гідного партнера або отримати довгострокове фінансування на розвиток бізнесу GNT Group", – пояснили вони.
Сергій Гроза
Крім того, "інвестор" у якості забезпечення кредиту уклав з GNT Group договір про довірче управління компаніями, які володіють та управляють потужностями з перевалки зерна в Одеському порту.
Зокрема, агент кредитора, компанія Madison Pacific Trust Limited (Гонконг), отримав генеральну довіреність на розпорядження корпоративними правами компаній холдингу – "Олімпекс Купе Інтернейшнл", "Металзюкрайн корп лтд" та "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт".
На додаток з 2020 року аудиторська компанія Ziff-Ivin Associates на вимогу ACP щоквартально робила звіти про результати діяльності холдингу.
У 2020-2021 роках через Covid-19 на світовому ринку відбулось скорочення надання різних фінансових послуг. Це, зокрема, як зазначали в GNT Group, вплинуло і на операційну діяльність холдингу.
У 2020 році компанія закрила лінії торговельного фінансування в європейських банках приблизно на $150 млн.
Тому влітку 2021 року GNT підписав кілька кредитних договорів із приватними фінкомпаніями. У тому числі, з Innovatus Capital Partnersна $20 млн під заставу подвійного покриття зерном та корпоративними правами на умовах Pari Passu (на рівних умовах) з АСР.
Даний кредит також розглядався GNT Group як короткостроковий до вирішення питання із залученням стратегічного інвестора.
Напередодні вторгнення росіян, у лютому 2022 року в Лондоні GNT Group провів Road Show для інвесторів. Але війна внесла суттєві корективи в діяльність українського бізнесу.
Восени багато вітчизняних компаній розпочали перемовини з реструктуризації зовнішніх позик. Такі ж переговори з ACP вели і в GNT Group.
Всередині грудня 2022 року холдинг контактував з компаніями Abu Dhabi Ports (ADQ) та Yas Holdings (Elite Agro) щодо можливості залучення стратегічного інвестування. Це б дозволило провести рефінансування боргу перед ACP та Innovatus.
Тим більше, що з серпня 2022 року був підписаний договір про можливість експорту українського збіжжя в рамках так званого "зернового коридору". Що відновило комерційні можливості українських компаній та їх привабливість.
Але з 20 грудня ACP почав примусове стягнення боргу з одночасними спробами перехвату контролю над компаніями холдингу. Ця подія, як заявила GNT Group, унеможливила подальші переговори холдингу про можливість залучення стратегічних інвестицій.
Особливості кейсу
Учасники аграрного ринку у приватних розмовах звернули увагу на те, що дії Argentem у випадку з GNT Group виявилися не характерними для американців.
Вони нагадали, що у 2014 році про дефолт оголосив агрохолдинг "Мрія", який не зміг розрахуватися з кредиторами за поточними зобов’язаннями. Одним з власників єврооблігацій "Мрії" виступав Argentem Creek Partners.
Тоді комітет кредиторів прийняв рішення зберегти агрохолдинг. Був обраний новий менеджмент – професіонали у відповідних сферах. Гендиректором призначили Саймона Чернявського (керував агрохолдингом HarvEast). Фінрадником став топ-менеджер фінансового холдингу Rothschild&Cie Джованні Сальветті.
У 2018 році цей складний процес завершився купівлею "Мрії" компанією з Саудівської Аравії SALIC UK Ltd. Процес продажу був прозорим. На актив також претендували "Кернел" та "Епіцентр".
Якщо ж проаналізувати наявну у публічному просторі інформацію щодо GNT Group, то дії кредитора ACP скоріше підтверджують заяви українського холдингу щодо спроби захоплення бізнесу з метою продажу.
Формально ACP має всі права на примусове стягнення. GNT Group повинен був повернути кредит ще у кінці 2021 року. Але, як було зазначено вище, сторони у розпал війни вели перемовини про реструктуризацію боргу. Рада директорів контролювала компанію. Ziff-Ivin Associates проводила аудит. Зерновий термінал вантажив збіжжя.
Як повідомляв Володимир Науменко, у грудні 2022 року він прямо запитав Джона Паттона, чи мають намір кредитори примусово стягувати борг. На що отримав негативну відповідь. А вже 20 грудня Argentem несподівано надіслав листа з вимогою негайно погасити кредит. На те щоб віддати $75 млн плюс відсотки було дано всього дві години. Що апріорі було неможливо зробити.
В цей же день кредитор змінив директора стивідорної компанії "Олімпекс Купе Інтернейшнл". Керівником став Ігор Кулак, юрист юркомпанії Hillmont Partners.
Агент Madison Pacific Trust Limited, який за умовами кредиту отримав повноваження учасника, прийняв рішення про таку заміну ще 19 грудня, тобто до того як була висунута вимога про повернення коштів.
Такі ж зміни менеджменту відбулись і в інших компаніях GNT Group.
Джон Паттон
Крім імітації спроби добитись погашення заборгованості ACP зробив ще декілька кроків, які свідчать на користь версії GNT Group про рейдерство.
Юридичні адреси вищевказаних трьох компаній холдингу, які займаються перевалкою зерна в Одеському порту, були змінені на Львів.
На посади директорів були призначені юристи юркомпанії Hillmont Partners, які не мають досвіду роботи у сфері логістики.
За інформацією GNT Group, зміна директорів в українських компаніях холдингу була незаконною, так як ACP порушив умови корпоративного договору. Згідно йому кредитор мав право призначати тільки комерційних директорів.
"Цей забезпечувальний інструмент був потрібний для того, щоб кредитор мав можливість впливати на комерційні рішення операційних компаній. І такий крок був би логічним та прозорим", – зазначав Володимир Науменко.
Джону Паттону довелось пояснювати у ЗМІ ці звинувачення.
"На підставі наявних у нас документів, які гарантують нам як кредиторам забезпечення кредиту, ми використали своє обгрунтоване право призначити 20 грудня 2022 року нового керуючого в кіпрській холдинговій компанії та нових директорів в Україні, на Кіпрі, у Швейцарії та ОАЕ", – заявив він.
У лютому Західний апеляційний господарський суд зупинив дію рішення про призначення директором в "Олімпекс Купе Інтернейшнл" від ACP Ігоря Кулака.
У схему про знецінення бізнесу укладаються і подальші події. У лютому-березні Argentem ініціював банкрутство двох українських компаній – "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та "Металзюкрайн корп лтд", а також материнської компанії холдингу на Кіпрі – G.N. Terminal Enterprises Limited.
Рішення подати заяву на банкрутство в ACP пояснили розслідуванням начебто зниклих запасів зерна та насіння соняшнику у кількості 400 тис тонн на суму $130 млн.
Як рахувались ці цифри і що означає "зникли" з заяв залишається не зовсім зрозумілим. Відомо тільки, що частина збіжжя була у заставі Innovatus. Мова йде про трохи більше, ніж 100 тис тонн зернових.
Як повідомив у коментарі "Бізнес Цензору" Володимир Науменко: "Паттон у своїх заявах апелює до якогось зерна на терміналі, яке нібито зникло, і до якого Argentem Creek Partners не має жодного стосунку. Ми надали детальні пояснення у суд Великобританії. Якщо коротко, то частина зернових культур, яка знаходилась в Одеському порту, була утилізована. Портові елеватори не розраховані на довготривале зберігання, а через військові дії підтримувати там зерно в належному стані не було можливості. Про це було також проінформовано компанію Innovatus. Із початком роботи "зернового коридору" її замінили на нові партії зернових. І з того часу їх обсяг достатній для розрахунку за борговими зобов'язаннями перед Innovatus. Щодо інших зернових культур, які у тому числі зберігались на лінійних елеваторах, то GNT Group в умовах блокади експорту, вживав різні заходи, щоб воно не псувалось. Мова йде про біржову продукцію, торгові операції з якою ми не повинні узгоджувати. Наприклад, це були бартерні угоди – ми надавали насіння соняшнику на переробку олійним заводам, а взаємозаліком отримували соняшникову олію, яка не псується. І яку можна було продати після розблокування експорту. Це все є у фінансовій звітності холдингу. Згодом ми оприлюднимо більш детальну інформацію".
Володимир Науменко
Відтак, поведінка ACP у випадку з зерновим терміналом кардинально відрізняється від ситуації з агрохолдингом "Мрія". Комітет кредиторів у критичній ситуації спасав бізнес "Мрії", призначивши професіоналів аграрного ринку.
Тут все навпаки. Бізнес розвивався.
По-перше, завдяки "зерновому коридору", зерновий термінал в Одеському порту активно працює. У січні через GNT Group було завантажено на судна біля 1,5 млн тонн зерна (майже 10% експорту).
По-друге, GNT Group вела переговори про стратегічні інвестиції.
Але кредитор, всупереч логіці, починає банкрутити українські компанії.
В GNT Group наголошують, що у кредитора ACP, згідно з договорами, була низка варіантів того, як задовольнити свої вимоги з погашення боргу, у тому числі шляхом спільного прозорого продажу частини компанії, а також за рахунок поруки власників холдингу Сергія Грози та Володимира Науменка.
При цьому Argentem ніяк не згадує чи враховані у питанні банкрутства спільні домовленості з іншими кредиторами українського холдингу. Вірогідно ні. Бо вже розпочався продаж частини активів GNT Group за кредитами перед українськими банками окремо від дій ACP.
Зокрема, у березні аграрна група компаній Sunolta повідомила, що придбала частину логістичних портових об’єктів та обладнання, що належали компанії GNT Group та знаходилися у заставі українських банків за борговими зобов’язаннями.
Чи є підтримка рейдерства?
Чи є у цьому протистоянні адміністративний тиск та політичне прикриття?
У лютому 2021 року президент Володимир Зеленський підписав закон "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні", який називають законом про "інвестнянь".
Державною установою, яка у відповідності до закону повинна допомагати інвесторам, Кабмін визначив "Офіс із залучення та підтримки інвестицій" або UkraineInvest (створений ще у 2016 році).
У листопаді 2022 року голова Наглядової ради UkraineInvest та народний депутат від "Слуги народу" Давид Арахамія зустрічався з ACP у Відні.
Інформація про це потрапила у ЗМІ не заплановано. Так сталось, що у процесі проведення розслідування "Української правди" під назвою "Батальйон "Відень" 2" журналісти дізнались про перебування у столиці Австрії Давида Арахамії.
Той був змушений надати коментар щодо своїх контактів.
"Основною метою візиту були зустрічі з американським фондом Argentem Creek Partners, які проінвестували понад 150 млн доларів в українські активи. Зустрічався в якості голови наглядової ради UkraineInvest. Також я відвідав офіс DF Group у Відні, де мав зустріч із Дмитром Фірташем та його менеджером. Обговорювалися питання щодо перспектив відкриття зернового коридору для збереження портів Миколаївської області, в якій DF Group володіє портом Ніка-Тера", – повідомив Арахамія.
Давид Арахамія
Журналісти звернули увагу на те, що у листопаді відбувається зустріч народного депутата з Argentem. А вже у грудні американська компанія, яка до цього вела переговори про реструктуризацію боргу, починає захоплення активів.
Цілком логічно, що до Арахамії виникла низка питань. Зокрема, чи не обговорював він з Argentem ситуацію з кредитом GNT Group та чи не збирається UkraineInvest виступити медіатором для мирного урегулювання суперечки?
За інформацією видання Hubs, яке протягом місяця намагались отримати у нього коментар, народний депутат відмовився спілкуватись на цю тему.
Більше того, видання отримало офіційну відповідь від UkraineInvest. Виявляється в Офісі нічого не відомо про контакти Арахамії з ACP у статусі голови наглядової ради UkrainInvest (див. нижче документ – відповідь Офісу журналістам).
З яких причин Арахамія вирішив нічого не повідомляти офісу "інвестняні" про своє спілкування з Argentem? Адже голова наглядової ради не може одноосібно займатись супроводом інвестора. Це роблять спеціально найняті на державну службу люди.
За інформацією журналістів Hubs, під час згаданої поїздки у листопаді у Відень Арахамія обговорював з представниками з DF Group можливість передачі компанією Argentem стивідорного активу GNT Group під контроль портового бізнесу Дмитра Фірташа (в його групу входить миколаївський порт "Ніка-Тера").
Незалежно від того, як на це відреагували в DF Group (принаймні поки їх сліду в цій історії не прослідковується), сама по собі така пропозиція може свідчити про корупційну змову та умисел з боку американської компанії.
Крім того, журналісти у питаннях до Арахамії просили прокоментувати інформацію з джерел у львівському бізнес-середовищі про можливий тиск з його боку на львівську судову та реєстраційну системи на користь Argentem.
Львівський слід та юридичні зв’язки
У цьому контексті якраз цікавою є необхідність перереєстрації бізнесу GNT Group у Львів та поява юридичної компанії Hillmont Partners.
Hillmont Partners супроводжує у цій суперечці Argentem Creek Partners. Як було зазначено вище, її юристів призначали директорами: Ігоря Кулака в "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", а Андрія Дашо в "Металзюкрайн корп лтд".
Обидва юристи мають досвід робити в юриспруденції Львову, але не мають досвіду ведення стивідорного бізнесу, ще й за 700 км від моря. До речі, компанії GNT Group перереєструвались за адресою офісу Hillmont Partners у Львові.
При цьому нинішні та колишні партнери Hillmont Partners мають у Львові та в українській владі, у тому числі судовій, давні зв’язки.
Два партнери Hillmont Partners Андріан Арцишевський та Юрій Мельник є власниками львівського адвокатського об’єднання "Мельник і Арцишевський". Саме від цього об’єднання у одній із справ по зерновому терміналу інтереси Argentem представляє адвокат Ростислав Дудяк.
Дудяк разом з суддею Львівського окружного адміністративного суду Олександрою Желік працював в юркомпанії "Павленко та партнери". Її співвласником та директором є Юрій Мельник. Останній одночасно є депутатом Львівської міської ради.
Згадана суддя Желік 6 січня, після чергового призначення Кулака та Дашо в компанії холдингу GNT Group, ухвалоюблокує можливість проведення будь-яких реєстраційних дій в цих компаніях.
Зауважимо, що на дану ухвалу знадобилось менше доби – відповідна заява на користь кредитора ACP була подана 5 січня.
Чоловік цієї судді – суддя Західного апеляційного господарського суду Максим Желік.
Як вже вказувалось вище, у лютому-березні 2023 року було прийняте рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство "Олімпекс Купе Інтернейшнл" та "Металзюкрайн корп лтд". Відповідні ухвали прийняв суддя Господарського суду Львівської області Андрій Цікало.
Рішення про банкруство було прийнято всупереч тому, що Окружний суд м. Нікосія (Кіпр) заборонив вчиняти будь-які дії направлені на заволодіння, обтяження чи продаж зернового терміналу GNT Group в Одеському порту.
Крім того, у компаній українського холдингу були відсутні ознаки неплатоспроможності (термінал працює на "зерновий коридор"). А також вони володіли високоліквідним іпотечним майном для розрахунку з кредитором.
Суддя Цікало сам по собі цікавий персонаж, про якого писало видання Bihus. Він ще у 2014 році придбав будинок площею 267 кв. м.
Але у нашому випадку більш цікавими є зв’язки Hillmont Partners з можновладцями.
Діючий партнер Костянтин Чижик на початку лютого 2022 року очолив в юркомпанії практику GR (зв’язки з владою). До цього він працював заступником міністра енергетики та захисту довкілля.
У 2019 році спонсорами партії "Слуга народу" виступили партнери Hillmont Partners Сергій Кальченко та Сергій Нижний (покійний).
Брат Сергія – Андрій Нижний – наразі теж є партнером юрфірми.
Сергій Кальченко був обраний народним депутатом від "Слуга народу" під номером 24, а восени 2019 року розглядався як можливий голова ЦВК.
У 2007 році юристом в Hillmont Partners працював покійний міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.
Тут варто згадати, що, за заявою Innovatus, Нацполіція веде кримінальне провадження про начебто зникнення заставного зерна. Пояснення власників GNT Group щодо цього збіжжя ми приводили вище.
Також у вересні 2021 року заступником керівника одного з управлінь СБУ був призначений Андрій Лисюк, який свого часу був засновником та головою Hillmont Partners.
Ще одним співзасновником цієї юркомпанії був Вадим Галайчук, який став народним депутатом від "Слуги народу" під №44. У 2021 році він стає заступником голови Політичної ради "Слуги народу". А політраду тоді очолив якраз Давид Арахамія.
Джон Паттон реєстрацію портових компаній у Львові пояснив необхідністю релокації бізнесу через війну в Україні.
Він щоправда не уточнив, як це може убезпечити завантаження зерна на судна в Одеському порту. А також нічого не повідомив про зустріч Argentem з головою фракції "Слуга народу" Арахамією.
Пазл "Малюська"
Як писало інформаційне агентство "УНН", адміністративний важіль у цьому конфлікті яскраво проявився з боку міністра юстиції Дениса Малюськи.
Зокрема, у березні міністр за скаргою Ігоря Кулака одноосібно, без розгляду скарги Колегією при Офісі протидії рейдерству, приймає рішення на користь AСР.
Денис Малюська
Як вже вказувалось вище, у лютому Західний апеляційний господарський суд задовольнив заяву Віталія Марченка (раніше звільненого директора "Олімпекс Купе Інтернейшнл") і зупинив дію рішення про призначення директором Ігоря Кулака.
Відповідно до судової постанови, 1 березня Марченко був поновлений керівником компанії. Цю дію Кулак і оскаржував в Мінюст.
Своє одноосібне рішення на користь ACP Денис Малюська мотивує тим, що в реєстраційних діях були "очевидні порушення закону". Хоча, за даними журналістів, існує низка судових рішень якраз на користь GNT Group. Тобто, як мінімум, цю скаргу повинна була аналізувати саме Колегія Мінюсту.
При цьому, раніше "Наші гроші" писали, що міністр Денис Малюська в ручному режимі може змінювати рішення Антирейдерської Колегії "після дзвінка з інстанції, якій не відмовляють".
Чи є тут "глибинна" корупція?
За оцінкою учасників аграрного ринку, такий актив цілком можна було б продати за $200 млн. Обидва кредити з відсотками складають біля $120 млн. У випадку з прозорою процедурою продажу (що до речі передбачено кредитною угодою) кредитори повинні були б ділитись частиною виручки (за вирахуванням боргу) з власниками GNT Group.
$80 млн різниці – вагомий аргумент для реалізації бізнесу за кулуарними домовленостями заздалегідь визначеному покупцю, у чому GNT Group і звинувачує "американську" ACP.
При цьому ACP має в заставі за кредитом тільки частину портових потужностей GNT Group. Контроль же над всім бізнесом, під приводом начебто порушень з боку українського холдингу у поводженні з зерном, відкриває кредитору більш широкі перспективи заробітку у випадку його кулуарного перепродажу.
Причому незалежно від рішень у Лондонському арбітражі, який може тягнутись роками.
У січні Давид Арахамія, після низки корупційних скандалів у владі, заявив, що навесні будуть активні посадки "за законами воєнного часу". А Володимир Зеленський на Мюнхенській безпековій конференції сказав, що "глибинної" корупції в Україні вже немає.
Але чи переконливо все це звучить для бізнесу?
