Які податки в Україні будуть підвищені з липня
БізнесЦензор розповідає, які податкові зміни очікують на українців через три місяці.
Фото: Уніан
Із липня низка податків в Україні повернеться до довоєнного рівня. На підвищенні податків, які були знижені на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в березні 2022 року для адаптації економіки до шоку, наполягає зокрема Міжнародний валютний фонд.
Ця умова прописана як один зі структурних маяків у меморандумі між МВФ та урядом України до чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на $15,6 млрд.
При цьому, безвідносно до зобов'язань уряду перед МВФ, логіка повернення низки податків до довоєнного рівня полягає в тому, що всі податкові платежі до бюджету йдуть на фінансування оборони України, зокрема на закупівлю зброї, боєприпасів та виплату винагород бійцям.
Водночас міжнародну фінансову допомогу (гранти та кредити) заборонено направляти на фінансування війська – за її рахунок забезпечуються соціальні виплати та відновлення інфраструктури.
Законопроєкт про підвищення ставок податків Мінфін зареєстрував у Верховній Раді в кінці січня 2023 року, а Верховна Рада зобов'язана його прийняти до кінця червня 2023 року.
Зокрема, йдеться про скасування з липня єдиного податку 2%, підвищення ПДВ на пальне з 7% до 20%, повернення акцизів на нафтопродукти до довоєнного рівня та відновлення проведення документальних перевірок бізнесу.
БізнесЦензор розповідає, які податкові зміни очікують на українців через три місяці.
Великий бізнес та ФОПи
Рік тому Верховна Рада дозволила великому бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування на час воєнного стану та сплачувати лише 2% від обороту. Єдиним обмеженням, що залишалося, був ліміт обороту не більше 10 млрд грн, однак згодом парламент прибрав і його.
Спрощений режим не поширювався на виробництво та збут підакцизних товарів та гральний бізнес, але обмеження для останнього також скасували.
При цьому наразі на місяць держава збирає близько 80 млрд грн податків, а на війну за той самий час витрачається вже до 130 млрд грн, тобто решту коштів доводиться залучати за рахунок запозичень, пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Водночас міжнародні партнери не фінансують видатки на безпеку та оборону, тому ці гроші необхідно збирати всередині країни.
Саме через це планується скасувати пільговий режим оподаткування для бізнесу за ставкою у 2% від обороту, який почав діяти навесні минулого року, а також відновити документальні перевірки та відповідальність за невиконання податкових обов'язків.
Зокрема, після прийняття законопроєкту Мінфіну, буде скасовано можливості для юросіб та ФОП на третій групі єдиного податку сплачувати 2% з доходу (ФОП ІІІ група сплачують або 3% доходу в разі сплати ПДВ, 5% доходу).
Водночас підприємці вже зараз можуть самостійно відмовитись від оподаткування у 2% і повернутися на попередні умови оподаткування. У листопаді 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про добровільну відмову бізнесу від спрощеної системи оподаткування зі сплатою податку 2% від обороту.
Окрім цього з липня може бути скасована можливість для ФОП І-ІІ групи не сплачувати єдиний податок. На період дії воєнного стану вони сплачують його на добровільній основі.
Бензин
Після повномасштабного вторгнення були також знижені податки на нафтопродукти.
Зокрема, у березні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачила нульову ставку акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, а також зменшення ПДВ з 20% до 7%.
Згодом, у вересні, акцизи було частково повернуто, а от ПДВ так і залишився на рівні 7%. Із липня він повернеться до колишніх 20%.
Також до довоєнного значення повернуться й акцизи на пальне.
Після повернення до колишніх рівнів податків ціни на бензин та дизпаливо суттєво зростуть.
За підрахунками директора компанії "Консалтингова група А-95" Сергія Куюна, після поновлення акцизів до довоєнного рівня податок на бензин зросте більше ніж удвічі – до 213 євро, на дизпаливо – майже на 40% – до 139,5 євро за 1000 літрів.
Акциз на скраплений газ до повного довоєнного рівня – 52 євро за 1000 літрів – повернули влітку 2022 року.
Якщо відштовхуватися від прогнозів Куюна, бензин із 1 липня здорожчає на 11,20 грн: з 47,17 грн/л до 58,35 грн/л, ціна дизпалива зросте на 7,70 грн: з 47,43 грн/л до 55,1 грн/л, а автогазу – на 2,60 грн: з 21,77 грн/л до 24,40 грн/л.
Для споживачів це навряд чи стане приємною новиною, але бюджет від таких змін цілком зможе отримувати близько 8 млрд грн щомісяця – якщо враховувати поточну динаміку.
Відновлення податкових перевірок бізнесу
Уряд України також відновить перевірки бізнесу, на більшість із яких із початку дії воєнного стану був накладений мораторій, а документальні та фактичні перевірки дозволялися за наявності безпечних умов.
Так, у липні 2023 року повернуться штрафи за невикористання касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій), накладання яких було також припинено на період дії воєнного стану.
Штрафувати за невикористання РРО\ПРРО будуть за кожну транзакцію, проведену без фіскалізації, через здійснення операцій із використанням РРО, але на неповну вартість товарів, а ще – у разі неналежно оформленого чеку як у паперовій, так і в електронній формі.
Окрім того, будуть застосовуватися штрафні санкції за порушення податкового законодавства, із переліком яких можна ознайомитися за посиланням.
Гральний бізнес
Трохи інша ситуація склалася навколо грального бізнесу. Пільгове оподаткування на нього було скасоване в січні цього року, але за час дії "знижок" шкоди виявилося більше, ніж користі.
Так, станом на кінець грудня 2022 року, коли знижений до 2% податок діяв уже майже дев’ять місяців, гральний бізнес та лотереї, які ним скористалися, сплатили лише 53,6 млн грн.
У результаті таких поступок держава втратила мільярди гривень.
"Рішення надати гральному бізнесу можливість сплачувати як податок лише 2% від обороту, було помилковим. Це призвело до зниження рівня оподаткування підприємств, що працюють у галузі, в рази. При цьому рівень доходів у цій сфері навіть під час війни залишається високим", – пояснив Гетманцев.
За його даними, обсяг операцій грального бізнесу у 2022 році оцінюється у 180 млрд грн.
"Із цієї суми держава отримала 1,9 млрд грн, приблизно 1%", – додав він.
Це сталося завдяки існуванню пільгового оподаткування для галузі, а також можливості для ігрового бізнесу виводити грошовий оборот у тінь.
У результаті за 2022 рік держава недоотримала 25-30 млрд грн (податок із виграшів, військовий збір, податок на прибуток).
Що буде з ФОП?
Окрім скасування податкових пільг, уряд України пообіцяв МВФ обмежити можливість оптимізовувати податки через ФОП.
Зокрема, у Меморандумі про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів МВФ уряд України зобов’язався, зокрема, продовжити "працювати над ширшим дизайном податкової політики та заходами для побудови сучасної системи адміністрування доходів (зокрема, включно з обмеженням можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи), що допоможе нам досягти цілей фіскальної політики в післявоєнний період".
Тут слід зазначити, що третя група – найпоширеніша серед фізичних осіб-підприємців, і саме її використовує ІТ-галузь. За даними НБУ, у січні-лютому 2023 року валютна виручка від експорту IT-послуг з України упала на 27,3% і становила $1,075 млрд.
За рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість ІТ-фахівців, зареєстрованих як ФОПи, збільшилася на 31,7 тис осіб, або на 13%, до 271,7 тис.
На початку цього року Гетманцев пообіцяв переглянути спрощену систему оподаткування, яка використовується бізнесом для мінімізації податків при оплаті праці.
"Ні для кого не є секретом, що спрощена система використовується для ухилення від сплати зарплатних податків. І цю практику потрібно ліквідовувати", – сказав тоді він.
