Чому аграрії з ЄС протестують проти українського зерна
Агровиробники Євросоюзу погрожують перекрити кордон з Україною. Чому виникли протести європейських фермерів?
Фермери низки країн Європейського Союзу вимагають скоротити або взагалі не пропускати українську агропродукцію до їхніх країн. Зокрема, протестують аграрії Польщі, Угорщини, Болгарії та Румунії.
Вони скаржаться, що дешевше українське зерно та інша продукція знижує ціни на збіжжя всередині країн, аграрії несуть збитки, а склади переповненні українською агропродукцією.
Через цю ситуацію у Польщі 5 квітня пішов у відставку міністр сільського господарства Генрик Ковальчик, який обіймав цю посаду з жовтня 2021 року. Перед тим місцеві аграрії виводили сільгосптехніку на кордони, блокували пункти пропуску та закидали урядовця яйцями.
Водночас болгарські фермери за допомогою тракторів блокували пункти пропуску на кордоні з Румунією, щоб не дати вантажівкам з українським зерном перетнути міст через Дунай.
У Румунії також блокували дороги в різних частинах країни та вимагали повернути мита на українську агропродукцію.
Водночас Угорщина вже оголосила, що запровадить посилений контроль за імпортом зерна з України та ініціює відновлення мита та кількісних обмежень на ввезення українських олійних та зернових культур.
Перед тим, наприкінці березня прем’єр-міністри Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини звернулися до керівництва Євросоюзу з проханням обмежити кількість українського продовольства, що надходить до ЄС, та збільшити фінансову допомогу європейським фермерам.
У листі наголошується, що масштаби збільшення продовольства з України, включно зі збіжжям, олійними культурами, яйцями, птицею та цукром, зросли до "безпрецедентного рівня".
Прем’єри запропонували внести зміни до законів про імпорт сільгосппродукції, які дозволять регулювати обсяги та напрями надходження. Якщо ж ці заходи не матимуть успіху, то глави урядів закликали відновити тарифи та тарифні квоти на українські товари.
Чому це відбувається
Із початку повномасштабного вторгнення РФ традиційні експортні маршрути України – порти –були заблоковані. Польща та інші країни регіону запропонували допомогу в транзиті українського зерна на ринки третіх країн. Також ЄС скасував митні збори та імпортні квоти, щоби полегшити транспортування.
При цьому, Україна спільно з Туреччиною та ООН підписала "зернову угоду", яка розблокувала три українські порти для експорту аграрної продукції.
Раніше через свої порти Україна експортувала майже 90% аграрної продукції. Зараз половину збіжжя вивозять морем, а іншу – залізницею та автомобільними мережами через ЄС.
Якщо у 2021 році на ЄС припадало 27,7% агроекспорту з України, то вже за результатами 2022 року цей показник зріс до 55,2%. Тільки до Польщі експорт зріс з $981 млн до $2,6 млрд.
Через це протести у Польщі почалися ще восени. Тоді місцеві фермери наголошували, що не проти допомоги Україні, але виступають проти неконтрольованого напливу українського зерна, яке замість того, щоб рухатися далі до третіх країн, почало осідати в їхній країні.
Хмизу у вогонь додало і те, що криза виникла на тлі рекордно високих цін на зерно. У вересні тонна пшениці коштувала 1500 злотих. Тоді вже колишній міністр сільського господарства Ковальчик радив аграріям не продавати зерно, а притримати, адже прогнозував, що воно коштуватиме ще дорожче.
Зрештою польські трейдери та переробники почали скуповувати українське зерно, собівартість виробництва якого зазвичай нижча, ніж у місцевого.
Утім, ціни на зернові, попри прогнози Ковальчика, почали знижуватися. І тепер польські фермери мають на складах нерозпродане зерно, яке коштує вдвічі дешевше, ніж восени – 800-900 злотих.
Водночас варто зауважити, що ціни на зернові знижуються не лише в Польщі та тих країнах, які допомагають з експортом української продукції. Вартість зерна падає по всьому світу – з квітня минулого року падіння становить 20-40%.
Якщо ж порівнювати ціни на зерно в Європі, то за даними Єврокомісії, тонна зернових у Польщі наразі коштує 259 євро, а у Франції, яка не має стосунку до транзиту української "аграрки", – 262 євро.
Причин масштабних протестів у Польщі, за великим рахунком, дві. Перша – політичні маніпуляції перед майбутніми парламентськими виборами, які мають відбутися восени. Є вірогідність, що правляча партія "Право і справедливість" вперше за десять років може не перемогти.
Друга – спроба отримати більші компенсації від Євросоюзу. Наприкінці березня Брюссель запропонував постраждалим фермерам допомогу у 56,3 млн євро. Польща має отримати майже 30 млн, Болгарія – 16,7 млн, Румунія, – 10 млн. Водночас урядовці кажуть, що цього не достатньо.
Що в результаті
Президент Володимир Зеленський заявив, що обговорив питання українського зерна з польським прем'єр-міністром Матеушем Моравецьким під час свого візиту в Польщу 5 квітня. За його словами, цю проблему буде вирішено найближчим часом. Утім, подробиць він не навів.
Пізніше речник польського уряду Пьотр Мюллер повідомив, що українське збіжжя планують перевозити у треті країни без розвантаження на території Польщі. Відповідні механізми мають розробити найближчими днями.
Але 7 квітня міністр аграрної політики Микола Сольський повідомив, що Україна таки призупиняє до нового сезону експорт у Польщу пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику.
За його словами, експорт українського зерна зможе відбуватися лише за згодою польської сторони. Із урядом Польщі також обговорюватиметься питання транзиту зерна з України, і можливо, будуть посилені вимоги до таких перевезень. Закріпити ці домовленості планується 14 квітня.
Серед тих рішень, які зараз обговорюються, також відсутність затримки машин та залізничного транспорту, що йдуть до польських портів або в інші країни, зокрема ЄС, зазначив Сольський.
Водночас, попри призупинення українського експорту зерна, польські фермери налаштовані продовжувати протести на кордоні з Україною. Зокрема, вони планують з 12 квітня заблокувати польсько-український прикордонний перехід "Дорогуськ-Ягодин".
