Навіщо Україна легалізувала ГМО
Ринок генетично модифікованої продукції України виходить з тіні. Як це відобразиться на агробізнесі?
Президент Володимир Зеленський 15 вересня підписав закон "Про державне регулювання генетичноінженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції". БізнесЦензор розбирався, що він передбачає (текст від 1 вересня).
23 серпня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон №5839 "Про державне регулювання генетичноінженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції".
БізнесЦензор з’ясовував, які з прийнятих змін підуть на користь агросектору та суміжним галузям, а які можуть додати корупційної складової в роботі сільгоспвиробників.
Які питання вирішує закон
Питання ГМО можновладці намагалися врегулювати, починаючи з 2007 року. Проте прийняття окремих законодавчих актів не вирішувало проблему. У листопаді 2022 року у першому читанні за основу було прийнято законопроєкт №5839.
"В тій редакції документ викликав жваві обговорення щодо необхідності його доопрацювання. У прийнятому в серпні 2023 року законі усі зауваження українських асоціацій та виробників були не тільки враховані, але й доопрацьовані", – розповіла про переваги кінцевої редакції документа Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.
Як пояснив у своєму дописі Олександр Гайду, голова Комітету аграрної та земельної політики ВР, використання ГМО в Україні не заборонено, однак ця сфера недостатньо врегульована: "Ми пропонуємо зробити чіткі та прозорі умови для підприємств, які хочуть вирощувати чи закуповувати агропродукцію з вмістом ГМО. У державі посилиться система реєстраційного контролю за ГМО".
Норми, які з’явилися в законі:
– що таке організм і що таке мікроорганізм;
– обов’язок затвердити критерії оцінки для навколишнього середовища і критерії для оцінки впливу на здоров’я людини;
– поняття Державного Реєстру дозволів на дослідження у відкритій системі;
– поняття Реєстру суб’єктів генетично-інженерної діяльності;
– досьє на кожний ГМО має розміщуватися відкрито для проведення консультацій;
– уточнено терміни "генетично модифікований організм", "генетично модифіковане джерело", "генетично модифікована продукція", "ГМ-продукція як харчовий продукт".
Для впровадження нового закону впродовж трьох років формуватиметься потрібна законодавча база, яку очікуватимуть зацікавлені сторони: від фермерів до компаній роздрібної торгівлі. Усі, хто матиме бажання працювати з ГМО, будуть мати можливість робити це за чіткими нормами з дотриманням закону, а головне, зможуть робити це відкрито.
Як підкреслила Сюзана Григоренко, цей закон на крок наближає Україну до Європейського Союзу у сфері регулювання ГМО.
Хто виграє від узаконення ГМО
В Україні вже близько 50-60% сої, 10-20% ріпаку та 1-5% кукурудзи є генетично модифікованими. І використання фермерами "відредагованого" насіння збільшується.
"На сьогоднішній день це вигідно абсолютно всім, тому що цей закон виводить Україну із сірої зони. Тим більше в ньому мова йде не тільки про польові культури, а й про городні, що, наприклад, дозволить довше зберігати овочі. Від регулювання виграє і бізнес, і кінцевий споживач", – запевняє Мирослав Парій, співзасновник та директор "Всеукраїнського наукового інституту селекції"(ВНІС).
Урожайність ГМО вище, а витрати на гербіциди/пестициди нижчі. Тому в виграші будуть як малі фермери, так і великі господарства.
Водночас кінцевий споживач точно буде знати, що він купує.
"Для виробників харчової продукції важливо не втратити довіру своїх споживачів. Тож законом передбачено відповідне маркування продукції, яка містить хоча б один складник, який має частку ГМО понад 0,9%, що дозволить покупцям робити свідомий вибір на користь чи навпаки певного продукту", – пояснює СюзанаГригоренко.
Також за словами Мирослава Парія виграють й українські селекціонери, у яких вже є свої напрацювання.
"У нас, наприклад, вже зараз готові до реєстрації певні розробки. За минулим законодавством ми не могли почати їх реєстрацію. Та через три роки в Україні буде повністю прописана процедура реєстрації. Відповідно, для нас це буде плюсом і ми зможемо впровадити ці технології", – додав директор ВНІС.
Чого бояться українські аграрії
Проти легалізації ГМ-продукції виступають сільгоспвиробники, що не працюють з ГМО. На свою користь вони наводять декілька аргументів.
По-перше, що економія під час вирощування ГМ-рослин "з’їдається" під час продажу, тому що таке зерно коштує щонайменше на 10-20% дешевше.
По-друге, йдеться про можливу втрату не ГМ-рослин, тому що серед них є ті, які перехресно запилюються: ріпак, цукровий буряк, кукурудза тощо.
Тому якщо хтось з фермерів "по сірому" засіє поле ГМ-насінням, то в результаті постраждають усі сусідні поля.
Цю проблему повинен вирішити реєстр полів, що передбачається законом, однак ще треба буде зрозуміти, як це запрацює на практиці. Досвід фермерів доводить, що сусідами домовитись вкрай важко.
Зернотрейдери вказують, що Україна може втратити так звані преміальні ринки ЄС та Китаю, які купують не ГМО.
"Безумовно, статус GM-free дає премію до ціни на експортних ринках. Але перед представниками українського сільського господарства зараз стоїть завдання більш приземлене – як на ці ринки, в принципі, потрапити в умовах заблокованих портів і обмеженої пропускної спроможності залізниці", – пояснює Анна Ковальчук, експертка Аналітичного кластера "Українська фабрика думки".
Є питання зі зберіганням продукції. В елеваторах та портових терміналах зерно знеособлено зберігається одразу від багатьох постачальників або виробників. В Latifundist.com підрахували, що використовуючи експрес-смужки для перевірки кожної партії зерна, що надходить, за сезон елеватор, в якого пропускна спроможність 240 тис. т, витратить $120 тис.
Портовий термінал, який в середньому експортує 2-3 млн т на рік, матиме додаткові витрати в $1-1,5 млн тільки на аналізі ГМО.
Понесуть великі збитки будуть виробники добрив та засобів захисту рослин (ЗЗР), тому що попит на їхню продукцію продовжить знижуватись. Проте вони можуть обрати шлях світового виробника ЗЗР Syngenta, який також вкладається в проєкти з генної інженерії.
Перевірки на полях
Новий закон передбачає систему штрафів. Аграріїв чекають планові та позапланові перевірки щодо роботи з ГМО.
"Окремий орган створювати не планують, адже покладуть функції в межах діючої структури органів нагляду. Такий міжвідомчий підхід покликаний запобігти консолідації занадто великої влади або впливу в межах одного органу, тим самим зменшуючи потенціал для корупційних дій. Залучаючи різні структури, буде створена система стримувань і противаг, що ускладнює корупційну діяльність. Крім того, залучення різних сторін може сприяти більш ретельному та ефективному регулюванню, оскільки різні органи можуть зосереджуватися на різних аспектах сільського господарства, від протоколів безпеки до впливу на навколишнє середовище", – пояснила Сюзанна Григоренко.
Більш скептично до перевірок ставиться Мирослав Парій. Він нагадує про випадки, коли інспектори не могли потрапити на поле.
"Показова ситуація з соєю, яка не була легетимітизована, проте і на власних городах, і на полях великих агрохолдингів. Їх теж намагались штрафувати, і чим це все закінчилось? Звісно, що будь-яке законодавство передбачає поважне відношення до нього як з боку державних органів, так і з боку гравців. Однак у нас є прописані речі, а є українські реалії", – пояснив свою позицію Парій.
Чи вдасться владі опанувати обіг ГМО буде зрозуміло через три роки, коли закон почне працювати.
