Чи допоможуть відкриті кошториси зупинити крадіжки на відновленні України

Автор: Ольга Прокопишина

У Верховній Раді пропонують змусити замовників будівництва оприлюднювати ціни на матеріали, щоб убезпечити проєкти від розкрадання коштів. БізнесЦензор вирішив дізнатись, чи будуть працювати відкриті ціни як запобіжник від крадіжок у тривалому процесі будівництва.

4 березня голова антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна з групою народних депутатів зареєстрували законопроєкт № 11057, що зобов’язує оприлюднювати закупівельні ціни на будматеріали на тендерах з ремонту та будівництва. На думку нардепів, це дозволить запобігти зловживанням та масштабним крадіжкам грошей на будівництві.

За проєктом № 11057 замовник та підрядник після підписання договору мають оприлюднити в електронній системі Prozorro додатки до нього, що містять кошторис на матеріальні ресурси.

Необхідність відкрити ціни на будматеріали ініціатори закону пояснюють величезними витратами на будівництво та ремонт, що зараз цілком співставні з витратами на озброєння.

Так, за офіційними даними, тільки під час повномасштабної війни за кодом ДК 021:2015 – 450000000-7 "Будівельні роботи та поточний ремонт" уклали контракти на понад 518 млрд гривень. В той самий час на придбання та ремонт озброєння Міністерство оборони витратило 664 млрд гривень.

В той же час замовники та підрядники на будівництві зазвичай уникають оприлюднення вартості ресурсів. Навіть на великих закупівлях від 20 млн гривень вони показували ціни лише у 21% випадків.

У пояснювальній записці до проєкту наводяться випадки завищення кошторисних цін, про які дізналась завдяки журналістським розслідуванням.

Наприклад, для закупівлі робіт з капітального ремонту корпусу КНП "Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни" Київська міськрада уклала договорів на 1,1 млрд гривень з ТОВ "Абсолют-Клімат". Від цієї вартості на будматеріали передбачалось близько половини грошей, 629 млн гривень. З них 243 млн гривень – орієнтовна вартість завищення цін на будматеріали.

Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОДА замовив робіт з реконструкції водогону на 1,05 млрд гривень. Зокрема 7 договорів про закупівлю робіт з реконструкції на 597 млн гривень. З цієї суми на матеріальні ресурси припадає 85% – 506 млн гривень, з яких 283 млн гривень – це вартість поліетиленових та сталевих труб, піску. На момент закупівлі, цей обсяг матеріалів коштував на ринку 118 млн гривень. Тобто ціни зависили на 165 млн гривень.

БізнесЦензор вирішив дізнатись у експерта з містобудування Георгія Могильного наскільки ідея відкритих цін з укладеного договору, що пропонує проєкт закону, зможе зменшити корупційну складову на будівництві.

- Чи може цей законопроєкт зменшити зловживання під час будівельних робіт за бюджетні кошти?

- Те що пропонується взагалі не змінить механізму з закупівлями. Вони пропонують викладати у Prozorro додатки до вже підписаних договорів, де вказана ціна. Але ціни на будматеріали в тривалому процесі будівництва можуть змінюватись. І вони змінюються постійно.

Хто буде формувати базу цін? Створювати реєстр цін на основі того як закуповують за публічні кошти? Той самий Укравтодор, зараз це Агентство відновлення та розвитку інфраструктури роками формує завищені ціни. В них десятиліттями закладена своя "маржа", тому ціну будуть формувати апріорі завищену. При всіх перевірках будуть звітувати, що ціна нормальна.

Просто зміниться схема крадіжки. Зараз їм простіше красти за рахунок завищення ціни, а потім буде за рахунок завищення кількості матеріалів. Насправді слабке звено тут проєктувальник та експертиза. Без фальшування експертизи ви не зможете завищити ціну. Хто контролює всі експертні організації зараз? Кубраков ( ред. Олександр Кубраков, віце-прем’єр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури).

Існує безліч різних схем на будівництві. В Києві проєкти скляного мосту, шулявського шляхопроводу зросли в ціні в три-чотири рази… Місцева влада проводить експертизу того самого проєкту і експерт дає заключення, що ціни виросли на матеріали...

- Є, наприклад, така організація - ДП "ДерждорНДІ", вони надають актуальні ціни на будматеріали, дорожні роботи…

- На дорогах є елементарна схема, що дозволяє вкрасти 20% на рівному місці, і жоден розслідувач нічого не помітить. Наприклад, ви закладаєте реальну ціну на асфальт. А куди старий дівається? Його знімають на місці, переплавляють і трохи додають бітуму, кладуть на місце, а по документах, це все новий асфальт. Як ви проконтролюєте яка там оборотна вартість матеріалів, якщо ви не знаєте реального стану дороги, товщину шару асфальту...

- Під час судового розгляду інколи назначають експертизу, вони беруть проби.

- В нас є організація, що може пробурити дорогу без всяких рішень суду та перевірити. Це Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ), яка також підконтрольна Кубракову, тому що він як профільний міністр координує їх діяльність. Перевірки не проводить. Там все замикається зараз на Кубракові. Не можна було об’єднувати два міністерства. І якщо ще підпишуть законопроєкт №5655, який багато місяців лежить у Зеленського, вже проголосований парламентом, вони зможуть собі намалювати будь-яку ціну. За цим проєктом всіх експертів та проєктувальників буде перевіряти Мінінфрастуктури Кубракова, тобто вони самі себе контролюватимуть.

 - Розробники проєкту кажуть: "Ми знаємо всіх найбільших виробників будматеріалів, ми знаємо найбільших імпортерів, ми можемо брати їх відпускні ціни, дивитися та порівнювати за якою ціною наші підрядники закуповують. І ловити непорядних за руку".

- Теоретично це так. Але, наприклад, на дорогах найдорожче - асфальт. Не закуповують в принципі приватні компанії асфальт в таких обсягах. Тобто як можна створити цінову базу по основному матеріалу? Ніяк, тому що їх тільки за публічні кошти закуповують.

- А якщо ми говоримо про цивільні будинки, які постраждали під час війни? Тут простіше простежити?

- Це ще складніше. Коли ми кажемо про відновлення будинку, не про нове будівництво, легко можна шахраювати з обсягом робіт. Скільки треба розібрати, скільки треба добудувати. І проконтролювати ніхто підрядника не зможе.

Нове будівництво можна контролювати через типові проєкти, тому що якщо є у кількох районах типовий проєкт, наприклад, школи чи дитячого садка, відхилення у ціні такого проєкту можуть бути незначними. Тому по типовим проєктам чиновники дуже не люблять працювати. Наприклад, в Києві я не знаю жодного випадку типового проєкту. Там найбільше грошей крадуть на реконструкціях шкіл з надбудовою поверху. Вони ніколи не будують щось стандартне, що можна легко прорахувати. В цьому проблема.

Якщо сильно зруйнований будинок, його треба знести. Яку вартість закладуть в знесення? Яким чином це проконтролювати? Наприклад, утилізацію матеріалів, скільки насправді це буде коштувати? Насправді вартість демонтажу і вивозу будівельного сміття може складати до чверті загального бюджету. Але скільки насправді оборотного матеріалу із знесеного будинку не будуть утилізувати, а використають при будівництві нового, наприклад, труб, цегли, ніхто не зможе прорахувати.

Перш за все треба виходити на експертів. Зараз люблять розповідати як на Prozorro на 20% впала ціна під час закупівлі. Вибачте, як після цього не можна позбавити сертифікату експерта, що проводив експертизу проєкту і кошторисника? Якщо на Prozorro настільки впала ціна, вже є доказ, що проєктувальник та експерт сфальшували документи. Вони ж визначали ринкову ціну. Але ніхто не звертає увагу на людей, що фальшують проєкти.

- Як визначають у системі Prozorro очікувану вартість будівництва?

- Проєктувальник запроєктував скільки треба матеріалу, кошторисник в проєктній організації склав кошторис і отримали ціну. Далі вони направляють ціну експерту, що проводить експертизу кошторисної частини. І пише, що все чудово, саме така ціна і має бути.

Проєктувальник з експертом формують ціну в інтересах чиновника для крадіжки. Вона виноситься на Prozorro, наприклад, на 30% вище ринкової. В процесі "чесного" тендеру падає на 10%. Замовники зазначають, що вони 10% зекономили державі, а насправді вони 20% вкрали. Ніхто не хоче враховувати звідки береться первинна ціна.

- Як дізнатись хто був проєктувальник, хто експерт на певному проєкті?

- В нас вже три роки працює Єдина державна електронна система в сфері будівництва. Ви заходите в будь-який дозвіл на будівництво будь- якої дороги і там вказано хто проєктувальник, організація експертів. Там поіменно вказані експерти з номерами сертифікатів. Стало елементарно відстежити всіх відповідальних осіб, хто фальшував експертизу. Проте їх ніхто не чіпає.

- В реєстрі судових справ є кримінальні справи ще з часів "Великого будівництва", наприклад. Але я не пам’ятаю, щоб там фігурував у якості підозрюваного чи обвинувачуваного якийсь проєктувальник чи кошторисник. Були такі прецеденти?

- У нас винен замовник і підрядник, а тих, хто цю ціну заклав і провів ніхто не чіпає. Звідки беруться додаткові роботи?

- Це коли впродовж трьох років проводять додаткові закупівлі без конкурсу?

- Спеціально за домовленістю проєктувальник частину робіт "забуває" закласти, а експерт пише, що все чудово. Заходить чесний підрядник і дивиться, що насправді він бере зобов’язання побудувати все, бере на себе всі ризики, а третину робіт там не заклали. І він в цей тендер не полізе. А свої знають, що якщо вони туди йдуть і виграють тендер, з ними обов’язково укладуть потім договір на ці додаткові роботи. Навіть з заточками не треба палитись. Наприклад, у Києві на закупівлях з міського бюджету завжди такі додаткові роботи закладають.

Prozorro взагалі не можна використовувати для таких речей як будівництво. Публічні закупівлі не заточені під проєкти, що можуть тривати роками. Там шалена кількість дірок для махінацій. Ось для купівлі товару Prozorro шикарна штука. А для будівництва, навпаки, завдяки оцій відкритості та начебто публічним торгам знімається відповідальність з чиновників. Слідство ніколи не доведе провину замовника.

Раніше половину експертних організацій контролював Ісаєнко, нардеп ОПЗЖ, колишній замміністра, що в часи Ющенка займався землями Міноборони. Зараз все контролює Мінінфрастурктури. Там свій поділений ринок, вони між собою воюють хто і як буде підтверджувати ціни.

- В нас будуть величезні бюджети на відновлення, як західні партнери будуть контролювати проєкти?

- Західні інвестори можуть сказати: "Ми фінансуємо виключно проєкти, які будуть розроблені по єврокодам, з використанням наших систем. І на такі проєкти гроші йдуть, а те, що ви через своїх експертів хочете малювати, самі шукайте фінансування". Це варіант, який всім вигідний. Просто взяти їх програмні комплекси та використовувати за нормативами.Чому 5655 так тягнуть і вкидають стільки грошей, щоб врешті Зеленський його підписав? Там схема така, що взагалі знімається відповідальність з замовника. У 5655 вся відповідальність перекладається на проєктувальника та експерта, у яких відсутня кримінальна відповідальність, їх максимум можуть позбавити сертифікату.

- Тобто якщо експерт спеціально роздув кошторис він за це не відповідає?

- Можуть бути штрафи. Якщо запрацює №5655, чиновник зможе сказати: "Всі питання до проєктувальника, ми темні, не розбираємося". Всіх експертів та проєктувальників обирає Мінінфраструктури, яке обирає проєкти, куди направити гроші. Міністерство допускає експертні організації на ринок. Все замикається на Кубракові. Раніше вони будували як Міністерство інфраструктури, але контроль за грошима лишався у Мінрегіону, там сидів інший міністр. Вони могли побудувати ідеальну схему лише за умови, що за ними стоїть прем’єр-міністр. Він має двох міністрів між собою мірити. Тепер все перевели під одного міністра. Він сам затверджує нормативну базу. Ну напишуть програму, будуть показувати ціну. Не зможуть притягнути до відповідальності міністра, який затвердив ДБНи (державні будівельні норми) чи ДСТУ , бо він формально нічого не крав.

- Як побудований контроль за будівництвом деінде, в західних країнах?

- В усіх цивілізованих країнах перевели проєкти на BIM проєктування (Building Information Modelling) в цифровому вигляді. Робиться інформаційна модель, в режимі реального часу перераховуються всі ціни. Навіть на Заході за рахунок такої оптимізації економія складає 10-15%. У нас застосування BIM постійно відкладають. Закон прийняли, але відклали застосування ще на 5 років. Просто ніхто в ньому не зацікавлений. Коли у вас є така цифрова модель, що автоматично перевіряє кількість матеріалів, може із баз брати ціну, постійно оптимізується процес. Що коли хто кому має поставляти. Проводиться автоматична експертиза. А влада тягне 5655, де немає BIM проєктування. Вони кажуть, що автоматизують, ніби технологічної можливості немає. Проте перейти на BIM легко. В нас дозволено проєктування по єврокодам, це загальноєвропейські будівельні норми. Там опрацьоване BIM проєктування для бюджетних проєктів.

До речі, в Єдиній державній електронній системі в сфері будівництва є всі ціни та детальні кошториси на всі об’єкти будівництва. Просто їх не оприлюднюють для громадськості. На будь-яке будівництво в Україні за бюджетні кошти завантажують в систему проєкт з експертизою, є експертиза кошторисної частини з усіма розрахунками. І ця інформація за законом має бути публічною з кінця 2020 року, коли цю систему запустили. Проте її досі не відкривають всупереч закону.