Новий збір для ФОПів: кому і скільки доведеться платити

Автор: Владислав Недашківський

В Україні планується введення військового збору для ФОП і збільшення його розміру. Кошти потрібні для фінансування оборони. Але чи дасть це ефект?

У 2014 році в Україні запровадили військовий збір. Цей обов’язковий платіж задумувався як тимчасовий – на час проведення АТО/ООС, а всі кошти спрямовувалися на фінансування потреб Збройних сил України.

Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року АТО/ООС трансформувалося у широкомасштабну війну, під час якої, очевидно, скасовувати військовий збір ніхто не буде.

Ба більше, зараз точаться дискусії про збільшення ставки аж до 50%, як передбачає законопроєкт № 10267, а також розширення бази платників військового збору. У прицілі урядовців опинилися фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування.

Наразі військовий збір сплачують лише ті ФОПи, які працюють на загальній системі оподаткування. Але на переконання голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, платити військовий збір мають усі підприємці.

"Міністерство фінансів вважає, що така практика у війну неприйнятна. Із цим насправді складно сперечатися. Військовий збір повинні сплачувати всі", – наголошує він, хоча й визнає, що рішення не принесе багато коштів до бюджету.

Загалом ідея обкласти ФОПів-спрощенців військовим збором з’явилася в межах намагань Міністерства фінансів збільшити дохідну частину бюджету на 44 млрд грн. За словами Гетманцева, відповідний законопроєкт має з’явитися вже в березні.

Що передбачатиме законопроєкт

В пошуку додаткових 44 млрд грн Міністерство фінансів візьметься не тільки за ФОПів на спрощеній системі.

Загалом це комплекс заходів, які передбачають збільшення надходжень від військового, акцизних зборів і запровадження щомісячної сплати авансових внесків із податку на прибуток підприємствами, що здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі пальним.

За інформацією Інтерфакс-Україна, пропозиції включають мінімальні підвищення ставок – переважно на рівень від 0,1% до 1,5%.

Відправною точкою напрацювань став грудень 2023 року. Тоді експерти МВФ разом з представниками української влади сформували відповідну робочу групу, яка займалася короткостроковими заходами для підвищення доходів держбюджету України у 2024 році.

Зрештою заходи мають забезпечити цьогоріч додаткові надходження на рівні щонайменше 0,5% ВВП, або ж 44,2 млрд грн.

У частині сплати військового збору зміни стосуватимуться юридичних осіб-платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку III та IV груп, а також фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку всіх чотирьох груп.

Додатковий військовий збір також, як передбачається, зачепить:

• покупців банківських металів у банків;
• покупців легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації в Україні;
• продавців нерухомості;
• роздрібних продавців ювелірних виробів із золота, платини й дорогоцінного каміння;
• операторів мобільного зв’язку, що надають будь-які відповідні зв’язкові послуги.

Тобто навантаження ФОПів військовим збором саме собою погоди не зробить. Це визнають і самі ідейники змін, зокрема Гетманцев. Водночас все ж допоможе бюджету із дефіцитом у 1,57 трлн грн.

Скільки доведеться заплатити

За словами народної депутатки, членкині Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної військовий збір для ФОПів становитиме 1,5% від мінімальної зарплати. Наразі це 106,5 грн. Уже з 1 квітня, коли мінімалка зросте до 8 тис. грн, буде 120 грн.

Водночас експерти звертають увагу, що відповідно до концепції законопроєкту, для ФОПів III групи військовий збір буде іншим. Вираховуватимуть його не від мінімальної зарплати, а від доходу. І ставка буде не 1,5%, а всього 0,1%. Тобто ФОПи III групи, які зараз сплачують Єдиний податок 5% від доходу, платитимуть 5,1%. Проте концепція може й змінитися.

"За моїми розрахунками запровадження 1,5% військового збору від обороту для третьої групи принесло би близько 10 млрд грн за рік", – стверджує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Відповідно до даних Мінфіну, спрощену систему оподаткування нині використовує близько 1,7 млн платників податків. Вони генерують відносно стабільні податкові надходження – близько 0,9% ВВП у період 2020-2022 років.

У 2023 році в Україні було 207 тис. ФОПів I групи та 590 тис. II групи. Минулоріч вони разом сплатили близько 5,3 млрд грн єдиного податку. Тому практично не мають потенціалу для значних надходжень військового збору.

Чи дасть це ефект?

Запровадження військового збору для ФОПів – не стільки про гроші, скільки про справедливе розподілення фінансування оборони та виконання зобов’язань перед МВФ. Адже ідея про необхідність збільшення податкових надходжень була зазначена в Меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Це один зі структурних маяків на 2024-й рік.

До того ж військовий збір для ФОПів – лише частина комплексу заходів у пошуку додаткового фінансування.

Водночас, на думку першого віцепрезидента Торгово-промислової палати України Михайла Непрана, запропоновані Міністерством фінансів зміни навряд чи досягнуть результату. Є багато прикладів, коли підвищення податків не призводило до наповнення бюджету, навпаки.

"Збільшення акцизних зборів у підакцизній галузі регулярно збільшує не доходи, а тінь. Наприклад, тінь у тютюновій галузі досягла рекордних 23%, тінь в алкогольній продукції у межах 28%. Маючи тіньовий ринок підакцизних товарів, "скруток", контрабанди й інших нелегальних схем ухилення від податків на 250 млрд грн влада хоче через підвищення податків зібрати додатково 44 млрд грн. Тоді як резерви на чверть трильйона лежать на поверхні", – каже він.

Непран наголошує, що насамперед потрібно максимально вичерпати та закрити чорні схеми, переглянути роздуту соціальну сферу й лише тоді повертатися до питання підняття податків.

Куди йде військовий збір

Для цільових зборів зазвичай створюються спеціальні фонди, на рахунки яких і потрапляють сплачені кошти.

Утім, відповідно до Бюджетного кодексу, військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України. З нього й виділяються потрібні суми для підвищення обороноздатності країни.

Сюди відноситься закупівля оснащення, зброї та покращення забезпечення військових.

Цьогоріч сектор безпеки й оборони – основна стаття видатків державного бюджету. Ідеться про 1,69 трлн грн – це практично всі доходи, закладені в бюджет на 2024 рік (1,76 трлн грн). Ще 14,3 млрд грн спрямували на підтримку ветеранів. Тільки в січні 2024 року, згідно з даними сервісу Опендатабот, видатки бюджету на оборону склали 65,2 млрд грн.

***

Коли точно ФОПи-спрощенці почнуть сплачувати військовий збір наразі сказати складно, адже тільки в березні законопроєкт представлять і внесуть на розгляд парламенту. З огляду на законопроєкт про мобілізацію, голосування може затягнутися. Проте вже зрозуміло, що платити таки доведеться.