Офіс президента робить другу спробу зберегти корумпований БЕБ
БізнесЦензор розбирався, що змінилось у оновленій редакції проєкту закону про удосконалення роботи БЕБ, що подається зараз на розгляд парламенту і чому його автори так поспішають з ухваленням.
11 квітня у залі Верховної Ради повторно розглядатимуть у першому читанні проєкт закону № 10439 про "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро" . Документ у новій редакції підготував голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
В п’ятницю ввечері члени Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики отримали "оновлений текст" проєкту закону №10439.
В понеділок 8-го квітня Комітет його розглянув "у екстренному порядку" і майже одностайно підтримав для повторного розгляду (Ярослав Железняк був єдиним голосом, що виступив "проти", Ніна Южаніна покинула засідання на знак протесту, 17 голосів нардепів-членів Комітету виступили "за").
Вперше проєкт про покращення БЕБу ставився на голосування у кінці лютого в урядовій редакції. Тоді його представляв міністр юстиції Денис Малюська. Проте тоді голосування він провалив, не добравши чотирьох голосів для ухвалення.
Зробити все швидко
8 квітня Ярослав Железняк повідомив у своєму телеграм-каналі, що у екстреному порядку фінансовий Комітет ВР розгляне нову версію проєкту закону про БЕБ, що була підготовлена Міністерством юстиції та погоджена з Офісом Президента, проте як і в першій редакції не враховує зауважень бізнесу, зокрема від Ради підприємців при Президентові України, та не погоджена з західними партнерами України.
Останнє особливо важливо, враховуючи те, що перезавантаження Бюро економічної безпеки є однією з умов подальшого фінансування України, зокрема воно прописане у Меморандумі з МВФ та плані Ukraine Facility від Європейського Союзу . За останнім дедлайн спливає у липні цього року.
Тому, за словами Данила Гетманцева, бажано прийняти законопроєкт по БЕБу у першому читанні в середині квітня, а у другому провести в першій половині травня.
Без прийняття закону про функціонування БЕБ, Україна ризикує залишитись без необхідної фінпідтримки: $5,4 млрд від МВФ, близько $10 млрд від Європейського Союзу та можливості подальшої євроінтеграції.
Окрім того, сама по собі неефективна та корупмована структура БЕБу щороку "коштує" Україні великих грошей. За підрахунками Ярослава Железняка, близько 23 млрд грн лишаються на нелегальних ринках тютюну, 18 млрд грн – палива, близько 50 млрд грн – контрабанди.
Головною вимогою до перезапуску БЕБу у західних партнерів була організація прозорого конкурсу на посаду директора та негайна переатестація всіх працюючих співробітників.
У першій редакції урядового проєкту, що представляв міністр юстиції Денис Малюська, пропонувалось стартувати з атестацію взагалі через рік після завершення війни.
Після того як цей проєкт провалився, у Верховній Раді зареєстрували кілька альтернативних законопроєктів. При їх створенні консультувались з західними донорами.
Проте на засіданні фінансового Комітету в понеділок ці документи не розглядали взагалі. А голосували за новий текст, що нардепи отримали напередодні. Голова Комітету Данило Гетманцев повідомив під час засідання, що альтернативні варіанти" будуть розглянуті, якщо не буде прийнята "пропозиція основна". І що ця пропозиція його авторства.
Друга редакція- проєкт Гетманцева
Проєкт Гетманцева передбачає, що
- прем'єр-міністр може відбирати та представляти на розгляд уряду дві кандидатури на посаду директора БЕБ;
- оцінка ефективності БЕБ проводитиметься через рік і три роки після призначення нового директора;
- переатестація працівників БЕБ відбудеться протягом 12 місяців після призначення нового директора;
- новий директор створює дисциплінарну комісію.
Проте сам процес контролю та атестації, якій у західних партнерів є основною вимогою для реформування БЕБ, в проєкті Гетманцева взагалі не відображений, має повністю регулюватись майбутніми підзаконними актами. Цим він кардинально відрізняється від альтернативних проєктів по БЕБу.
Наприклад, від проєкту заступника голови фінансового комітету Ярослава Железняка та голови антикорупційного комітету Анастасії Радіної. Їх проєкт №10439-2 детально регламентує саме процедуру переатестації усіх співробітників БЕБ з залученням міжнародних партнерів.
Вони пропонують проводити переатестацію співробітників через комісії, де троє з пʼяти членів визначатимуть міжнародні партнери. Якщо співробітник БЕБ не проходить атестацію успішно або відмовиться від неї – він буде звільнений.
Законопроєкт також має запобіжники, щоб недоброчесні співробітники не могли уникати та затягувати проходження переатестації через фіктивні "лікарняні" та "відпустки".
Сама атестація передбачається з трьох етапів: тестування на знання законодавства, тестування на загальні здібності та співбесіда щодо доброчесності та професійної етики.
Під час останнього етапу комісії зможуть аналізувати інформацію про кандидата та його майновий стан.
Останнє напевно особливо непокоїть співробітників органу в світлі останніх скандалів, наприклад, з колегами з СБУ через придбану під час війни елітну нерухомість за кошти незрозумілого походження.
Проте Гетманцев концепцію з міжнародниками у комісіях на переатестацію відкрито не підтримує. За його словами, регулювати правила атестації співробітників має майбутній директор БЕБу, якого оберуть на "чесному та прозорому конкурсі"
"Я вважаю, це віддати йому в компетенцію, а не перставляти йому ноги, включати міжнародніків, які будуть обирати якогось слідчого івано-франківського БЕБу. Ми цим нашкодимо. Не дамо нормально людині працювати", - сказав Гетманцев під час засідання Комітету.
На думку Железняка, така позиція порушує вимоги Мемомрандуму з МВФ, де правила переатестації та набору нових кадрів мають бути закладені в закон, а не надаватись на відкуп новому голові БЕБу.
"Існує верогідність, шо ці люди (ред. що не пройшли переатестацію) будуть відновлюватись в суді, як це було під час прийняття закону про реформу генпрокуратури, це очевидний наслідок", - говорить Железняк.
Невдоволеною від нової версії проєкту, що буде на днях розглядатись у парламенті, і громадська організація "Центр протидії корупції" (ЦПК).
"За результатами розгляду комітет так і не усунув минулих зауважень. Тобто, відмовився врахувати думку міжнародних партнерів та бізнесу, лишивши для Офісу Президента можливість контролювати БЕБ. Наприклад, всі працівники БЕБ, які зараз "співпрацюють" з Олегом Татаровим, з таким законом зможуть так і лишитися в органі, виконуючи незаконні вказівки з ОП", – зазначила Олена Щербан, заступниця виконавчого директора ЦПК.
Аналогічної думки Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії: "Не розумію, чому було не виписати на повторне перше читання так, щоб зняти ризики і врахувати пропозиції міжнародників, бізнесу та аналітичних центрів, які ґрунтуються на досвіді попередніх конкурсів та переатестацій. Точніше розумію, що єдина можлива причина для такого - збереження підконтрольного БЕБ".
За словами Ярослава Железняка, в Офісі Президента підготувались до повторного першого читання, забезпечили достатню кількість голосів, тому високі шанси, що цей проєкт буде врешті проголосований попри те, що непогоджений з партнерами та має негативну рецензію громадських організацій: "Дали задачу голосувати якомога швидше, доки партнери не розібрались".
