Суспільство не може контролювати зловживання на будівництві фортифікацій. Хто за це відповідає?

Автор: Ольга Прокопишина

БізнесЦензор розбирався за що конкретно відповідають обласні адміністрації, що отримують мільярдні надходження на будівництво укріплень і чому зараз цей потік грошей практично неможливо проконтролювати на предмет зловживань.

З початку року уряд виділив на зміцнення "оборонних рубежів"/ будівництво фортифікацій близько 38 млрд грн, повідомляв прем’єр-міністр Денис Шмигаль в кінці квітня. "І на цьому не збираємося зупинятися. Наше завдання - створити надійний оборонний вал, який захистить наших воїнів і віддасть перевагу нашій армії на полі бою", - зазначається в повідомленні його телеграм-каналу від 23 квітня.

Напередодні, 10 квітня, президент Володимир Зеленський відвідував Харківську область на кордоні з Росією, був місцях будівництва фортифікаційних споруд. І нібито побаченим лишився задоволений.

"Ми маємо бути підготовлені. А росіяни мають бачити, що ми готові оборонятися. І щоб наші люди розуміли, що Україна підготувалася, якщо ворог спробує наступати", – наголошував тоді Володимир Зеленський.

Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов рапортував, що побудовані фортифікації у прикордонній області складаються з розгалуженої системи траншей, бліндажів та інших видів укриттів. У регіоні облаштовують бетонні піраміди, "зуби дракона", протитанкові рови.

Коли ж 10 травня росіяни розпочали наступ у Харківській області та в перші дні активно просувались углиб, виявилось, що попри заяви чиновників укріплення не готові. Коли екстрено під обстрілами розпочалась евакуація мешканців прикордонного Вовчанська, виникли питання: де підготовлені мінні поля, де побудовані фортифікації?

"Першої лінії фортифікацій і просто мін не було", - писав у соцмережі командир підрозділу розвідки Збройних Сил України Денис Ярославський, що воює на вовчанському напрямку, - "Ворог вільно зайшов у сіру зону, по всій лінії кордону, яка в принципі не повинна була бути сірою! За два роки на українському кордоні повинні стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи! А не було навіть мін. Ми зійшлися на думці, що це або безумне крадівництво, або свідомий саботаж! Тепер ми знову втрачаємо людей, території і робимо те, що вже робили в вересні 22-го".

Співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко розповідала про повну відсутність лінії оборони та мінних полів на кордоні з РФ: "Кілька місяців тому ми з колегами здійснили інспекційну поїздку на українсько-російський кордон. Й побачили правду. Що в кілометрі від ворога в нас окопи по коліно, жодних ВОПів (опорний пункт), нуль залізобетонних конструкцій (…) як так трапилося, коли після звільнення Харківщини , Сумщини, Чернігівщини протягом року наші кордони залишалися незахищеними. Чому влада не зробила уроків з 22 року і наступ ворога знову застає зненацька. Чому на дороги біля Вовчанська в 23 виділено більше, ніж на окопи на тому напрямку?".

Олії в вогонь додав допис голови Антикорупційного центру "Межа" Мартини Богуславець, що 13 травня опублікувала колонку про ймовірні крадіжки на будівництві фортифікації на Харківщині вартістю 7 млрд гривень.

Виявилось, що деревину для укріплень постачали нещодавно створені фірми, записані на підставних осіб, що одразу після реєстрації, отримували від обласної адміністрації підряди на мільйони гривень. За словами юриста громадської організації "Межа" Анатолія Яреми, компанії-підрядники не мають партнерів окрім військадміністрації, за відкритими даними, у них відсутня будь-яка техніка чи оборотні активи.

Так, 270 млн грн на постачання деревини за засекреченими контрактами отримали ФОП "Чаус Ігор Олегович", ТОВ "Герц індустрія", ТОВ "Сатисбуд", ТОВ "АТТ БУД" та ТОВ "Деревообробне підприємство Восход".

Офіційні власники фірм-підрядників не схожі на успішних підприємців, притягались до відповідальності, наприклад, за крадіжки алкоголю в магазинах чи домашнє насилля. Дехто з власників фірм-одноденок позбавлені батьківських прав, мають виконавчі провадження через прострочені кредити в банках.

"Схоже, ці бенефіціари навіть не здогадуються, що вони мільйонери. Адже продовжують працювати позмінно "на полях" та заводах. Ще раз: в ОВА укладають прямі договори на деревину для фортифікацій із фірмами, "власники" яких навіть не знають, що вони заробляють мільйони. Оце так засекречення військової інформації", - іронізує Богуславець.

Наприклад, ФОП "Чаус Ігор Олегович" за три місяці після своєї реєстрації ФОПом уклав з Департаментом Харківської ОВА договір на постачання деревини.

А у липні 2023 року, коли Ігор Чаус тільки зареєструвався як підприємець, мав виконавче провадження через крадіжку півлітрового "Джек Деніелс" в супермаркеті "АТБ". За це відпрацьовував 100 годин громадських робіт.

Інша партнер Харківської ОВА з будівництва фортифікацій – власниця ТОВ "Герц індустрія" Вікторія Смоляк з Кам’янського на Дніпропетровщині. Її фірма була створена у червні 2023 року, за 9 місяців отримала від департаменту ОВА 116 млн грн.

У Вікторії Смоляк окрім фірми "Герц Індустрія" п’ять виконавчих проваджень за стягнення боргів за кредитами, справа в суді через неналежне виконання батьківських обов'язків. Жінка п'яною вчинила домашнє насилля над матір'ю, працює на Дніпровському металургійному комбінаті.

Друга бізнесвумен – Наталія Коваль з Кам’янського, що офіційно є власницею ТОВ "Сатисбуд", іншого підрядника на фортифікаціях, має позов щодо позбавлення батьківських прав, знаходження в громадському місці у п'яному вигляді, вчинення домашнього насильства до чоловіка. Жінка працює позмінно в полях. На контрактах з Харківською ОВА отримала понад 52 млн грн.

ТОВ "Герц індустрія" і ТОВ "Сатисбуд" мають спільного директора – Дмитра Кнорозова, який теж заборгував фінустановам та має через це виконавчі провадження.

"За цією схемою неозброєним оком видно, як хтось, будучи вхідним у владні кабінети, нещадно реєструє нові фірми, використовуючи для цього людей, які в силу обставин можуть не здогадуватися про це. І цей хтось далі продовжує заробляти на крові. В ідеалі це мало б стати корисною інформацією для правоохоронних органів і подальших викриттів фіктивних фірм, які в ЗСУ крадуть мільйони. Адже більшість з цих десятків фірм нині сплячі та ймовірно, "достигають" для подальшої участі у схемах з виведення коштів у тінь та ухилення від сплати податків", - зазначає Богуславець.

Аналогічна ситуація може викритись і з іншими ОВА та місцевими громадами, яким виділили фінансування на укріплення районів. В коментарі виданню "Межа" депутатка Київської міської ради Людмила Ковалевська розповідала, що питання фортифікацій навколо Києва також підняте, бо "вже третій рік йде повномасштабна війна і весь цей час виділяються кошти, зокрема, й з міського бюджету".

Тут постає питання хто ж головний відповідальний за облаштування фортифікацій, як організований в Україні процес фінансування та будівництва укріплень?

Після скандалу з фортифікаціями на Харківщині тамтешній начальник ОВА Олег Синєгубов дав пресконференцію, на якій виправдовуючись пояснив, що відповідальність військових обладміністрацій – лише третя лінія оборони. Вона стосується 10 – 30-кілометрової зони від лінії кордону або від лінії зіткнення. Проєктами з будівництва фортифікаційних споруд: бетонні укриття, настил над бетонними укриттями, ходи сполучення, облаштування ходів сполучень, займається та розробляє Міністерство оборони. Місця, де вони будуть розташовані, визначають його військові інженери.

"Після того як до нас надходять карти-схеми, умовно кажучи, для нас це технічне завдання, де і що має бути збудовано, а головне — в які терміни, ось звідси вже починається наша відповідальність", - розповідав Синєгубов.

Непрозорі тендери на Prozorro

Варто зазначити, що на фоні інших обладміністрацій Харківська ОВА просто приклад прозорості, бо завжди вказувала виконавця контрактів, що дало змогу виявити зловживання лише за назвою фірм-одноденок.

В той же час Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації з початку року зафіксував у системі електронних закупівель підряди, що стосувались фортифікацій, на 743,07 млн грн. Проте в жодному випадку не оприлюднював підрядника.

Така ж ситуація у Департаменту містобудування, архітектури, капбудівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОВА. Департамент засекретив підрядників на закупівлях фортифікацій на 511,8 млн грн.

Аналогічно вчинив Департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА, що у 2023 році вказував підрядників з будівництва фортифікацій, а з початку 2024-го, коли значно зросли обсяги закупівель, припинив це робити.

Загалом за 2023-2024 рік Департамент Житомирської ОДА вже провів тендерів з фортифікацій на 2,16 млрд грн.

Департамент інфраструктури Волинської ОДА фіксував закупівлі у цьому році загалом на 1,86 млрд грн.

А Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації пішло ще далі – засекретило навіть суми тендерів, хоча у жовтні 2023 року вказувало і підрядників, і обсяг фінансування. Тоді вони складали близько 343,71 млн грн.

У Сумській області також засекретили підрядників, тут фортифікаціями займаються спільно місцева Служба відновлення та розвитку інфраструктури та Департамент капітального будівництва Сумської ОВА. Мова про близько 4 млрд грн.

Зрозуміло про кошторис на будматеріали в жодній з вище наведених закупівель не йдеться.

Спеціальна комісія по дронам та фортифікаціям

22 травня Верховна Рада проголосувала за створення Тимчасової спеціальної комісії з питань використання коштів, направлених на будівництво фортифікацій та закупівлю дронів.

Основними завданнями для неї визначили вивчення потреб сектору безпеки і оборони у БПЛА, формування державного замовлення;

аналіз практики розподілу, передачі, постачання та взяття на баланс БПЛА військовим частинам та підрозділам

облаштування фортифікаційних споруд, інженерних загороджень на лінії зіткнення та цільового використанням коштів виділених на їх облаштування.

Головою ТСК з дронів та фортифікації був призначений депутат партії "Слуга народу" Микола Задорожній, в минулому шоумен та організатор свят, що працював у івент-агенції "Квартал 95", а його заступником — Михайло Цимбалюк із фракції "Батьківщина". До складу комісії ще увійшли 13 нардепів.

Член комісії з фракції "Європейська солідарність" Михайло Бондар розповідав, що через статус спеціальної, а не слідчої комісії, діяльність її буде сильно обмежена. За його словами, спеціальна комісія може лише напрацювати пропозиції для уряду, але не має права викликати когось, немає доступу до певних документів.

"Слідча комісія показала б, де є зловживання та розтрати, що по фортифікаціям, що по БПЛА", - розповідва Бондар в ефірі радіо NV. Створення спеціальної комісії було компромісним рішенням, на яке влада погодилась. Нардеп також розповідав, що напередодні вторгнення Зеленський та депутати приїзджали на один і той самий об’єкт фортифікації, що був зроблений "як показовий". "На інших місцях щось починали, щось зробили нашвидкоруч, щоб відзвітували, а десь взагалі нічого не зробили. Хлопці розказували, що коли треба будо дійти до лінії, де ніби мала бути фортифікація, потрапляли на ями, чи одразу починали щось копати, бо було голе місце", - говорить Бондар.

Бондар пообіцяв, що якщо знайдуть зловживання, члени комісії від опозиційних груп будуть наполягати на переході спеціальної комісії у слідчу.