Як санкції США лишили росіян без долара

Автор: Владислав Недашківський

Ранок четверга, 13 червня, в Росії розпочався з того, що Московська біржа зупинила торги доларом США і євро, а також гонконзьким доларом, який прив’язаний до американської валюти. Усе через санкції Сполучених Штатів, до яких також долучилася Велика Британія.

12 червня Міністерство фінансів США розширило обмеження щодо Росії. У чорний список (SDN) потрапили десятки фізичних і юридичних осіб, серед яких опинилася Московська біржа та її дочірня структура – Національний кліринговий центр, який є посередником у валютних операціях на біржі.

Як тільки торги доларом і євро зупинилися, рубль почав сипатися. Вартість американської валюти підскочила з 90 до 120, а подекуди й до 200 рублів. До 15% знизилася вартість акцій Мосбіржі, скоротилися й індекси як Московської біржі, так і РТС. Технічний аналіз спеціалізованих інвестиційних майданчиків радить активно їх продавати.

Центробанк РФ твердо й чітко заявив, що паніки немає. Утім, аналітики вже прогнозують росіянам повернення у лихі 90-ті, а також повну залежність від китайського юаня. Якщо в травні його частка торгів на Мосбіржі складала 54%, то нині – це основна валюта біржових торгів.

Велика депресія у США розпочалася з так званого Чорного четверга – біржового краху в жовтні 1929 року. Чи зможе нинішній четвер стати чорним для Росії?

БізнесЦензор розбирався у можливих наслідках нових санкцій США, на запровадження яких знадобилося 10 років.

Нічого особистого, тільки бізнес

Ізоляцію Росії від доларової системи, а саме це зараз і відбувається, розглядала ще адміністрація Барака Обами в 2014 році після анексії Криму.

Запровадження жорстких обмежень підтримували ті, хто був добре ознайомлений із ситуацією в Україні: помічниця держсекретаря з європейських справ Вікторія Нуланд і посол США в Україні Джеффрі Паєтт.

З обережністю до ініціативи ставилися профільні чиновники: міністр фінансів США Джек Лью, торговий представник США Майкл Фроман і радниця президента з питань світової економіки Керолайн Аткінсон.

На бік обережних пристав також американський бізнес. У Білому домі та Конгресі представники Торгової палати США, Національної асоціації промисловців та Американо-російської ділової ради проводили тоді відповідні зустрічі, закликаючи до зваженого підходу.

Зрештою вони й перемогли – Обама вдався до поетапних санкційних кроків, нарощуючи оберти, не ризикуючи крихкою економікою по обидва боки Атлантики.

"Вони грають з нами, – казав про росіян у квітні 2014 року сенатор-республіканець, член Комітету з міжнародних відносин Боб Коркер. – Ми продовжуємо спостерігати за тим, що вони роблять, і намагаємося на це реагувати. Але здається, що так ми створюємо політику, яка надто спізнюється, щоби бути корисною".

Україна хоч і була тоді на порядку денному, проте не сильно захоплювала керівництво Сполучених Штатів. Барак Обама казав, що американців більше хвилює власна економіка та справи, ближчі до свого дому. На брифінгах же з радістю розповідав про реформу охорони здоров’я, а не про безпекову ситуацію в Європі.

Непокаране зло завжди множиться. Уже тоді в американському політикумі були побоювання, що Путін не зупиниться на Кримі. Тактика поміркованого економічного тиску попри всі розрахунки не спрацювала, що дало Росії змогу накопичити ударний потенціал для вторгнення і закріплення на Донбасі, а за 10 років – повномасштабної агресії проти України.

Нинішні жорсткіші кроки Білого дому аналітики пов’язують з прийдешніми президентськими виборами, на яких 81-річний Джо Байден має непевні шанси.

Такими ж непевними поки здаються і наслідки нових санкцій. Ще в березні 2022 року, коли Байден оголошував перший після початку повномасштабної війни в Україні раунд фінансових обмежень, він заявив, що "внаслідок цих безпрецедентних санкцій рубль майже одразу перетворився на камінці". Але з часом виявилося, що рубль і російська економіка все ще на плаву. Ба більше, вона розвивається через нарощування військових витрат. Хоча й це зрештою може зіграти з країною-агресоркою злий жарт.

У чому суть санкцій проти Московської біржі

До 13 червня 2024 року банки, а також інші учасники торгів подавали на біржу різні типи заявок, щоби купити або продати валюту. Розрахунки відбувалися щодня за результатами торгової сесії о 19:20 за московським часом.

Для цього у Національного клірингового центру були відкриті кореспондентські рахунки під кожну валюту в банках за кордоном. Угоди укладалися саме з кліринговим центром, як посередником, а не напряму між продавцями та покупцями валюти.

Валютні торги на Московській біржі були для Центробанку РФ індикатором для визначення офіційного курсу долара та євро.

Через санкції Національний кліринговий центр більше не може бути посередником біржових угод з доларом і євро. Оскільки ця структура Московської біржі як і сама біржа віднині в SDN-списку, будь-які операції з ними для американських і європейських фізичних та юридичних осіб заборонені. Проте це не означає, що торгувати американською і європейською валютою в Росії взагалі не будуть – торгівля буде позабіржовою.

Тобто російські банки та компанії зможуть купувати-продавати долари і євро тільки в російських банках, які мають відкриті кореспондентські рахунки в США та ЄС. Такі банки досі залишаються в Росії – їх близько двох десятків. У списку зокрема Райффайзен та ОТП Банк.

Група Московської біржі залишалася в Росії останньою великою фінансовою структурою, на яку не розповсюджувалися обмеження.

Росіяни підготувалися заздалегідь

На жаль, ці санкції не стали для російського керівництва несподіванкою. Наприкінці червня 2022 року Національний кліринговий центр розповсюдив серед учасників ринку лист, у якому був прописаний регламент дій у разі обмежень на обіг іноземних валют. Документ затвердили ще 2014 року, тобто коли такий крок безуспішно розглядала адміністрація Обами.

У жовтні 2023-го Центральний банк РФ повідомив, що на випадок зупинення біржових торгів "недружніми" валютами розробив додаткові процедури визначення офіційних курсів щодо рубля. Зокрема курси визначатимуться за допомогою альтернативних джерел – банківської звітності та цифрових платформ позабіржових торгів.

"Ми маємо досить великий обсяг позабіржових торгів, багато учасників у ньому. Питання лише в отриманні інформації про позабіржові угоди, тому будемо користуватися різними джерелами. Але я не думаю, що це серйозно саме собою може вплинути на курс", – казала в грудні 2023 року очільниця Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна.

У травні 2024 року частка російського позабіржового ринку в загальному обсязі торгів уже становила 58,1%.

13 червня Центробанк РФ повідомив, що віднині китайський юань стане основною іноземною валютою в Росії, замінивши долар і євро. Біржовий курс юань-рубль задаватиме траєкторію для решти валютних пар, зокрема американської та європейської валют, і стане орієнтиром для учасників ринку.

То якими ж будуть наслідки санкцій?

На найближчий період, який може тривати кілька місяців, вартість долара та євро неодмінно зросте. Її зокрема підігріватиме ажіотажний попит на валюту. Проте в перспективі російські фінансисти не очікують стійкого зниження курсу рубля більше ніж на 10%.

Проте ті, хто має валюту, неохоче з нею розлучатимуться. Курс 200 рублів за долар – це так званий заборонний курс, тобто банки, які виставляли таке значення, не хочуть його продавати. Утім, готівкова валюта в банках Москви закінчилася ще напередодні – росіяни кинулися скуповувати долари та євро одразу, як у ЗМІ з’явилася інформація про нові санкції.

Невідворотньо зросте спред, тобто різниця між курсом купівлі та продажу валюти. І ширина цієї різниці визначатиметься попитом-пропозицією.

Узагалі прозорість валютних угод тепер постійно буде під питанням, адже поза біржею зростають можливості для маніпуляцій з курсом. Тому не виключено, що в Росії буде кілька курсів долара та євро: офіційний, курси окремих банків і курс чорного ринку валюти.

Позабіржова торгівля валютою також ставить під удар корпоративних клієнтів. Якщо раніше вони могли купити або продати необхідні суми на відкритому ринку, де все безпечно та прозоро, то тепер банки виставлятимуть ціну на власний розсуд. І перевірити, чи відповідає вона ринковим умовам, буде практично неможливо. Це, як визнають самі російські фінансисти, повертає Росію в лихі 90-ті.

Окрім того, Московська біржа перестала проводити не тільки валютні торги, а й інших інструментів із розрахунками в доларах і євро зокрема на фондовому ринку. Торги цінними іноземними паперами, облік яких виконується без участі Euroclear і Clearstream, тобто такими, які ще доступні росіянам, будуть ускладнені.

У зоні ризику може опинитися валюта на банківських і брокерських рахунках. Один із найгірших для росіян сценаріїв передбачатиме їхнє блокування або ж примусову конвертацію в рублі за сумнівним курсом. Так було вже зі швейцарським франком.

У червні 2022 року, коли Швейцарія долучилася до санкцій проти Росії, Мосбіржа припинила торги франком. У звичному режимі їх так і не відновили, але влітку 2023-го, майданчик запустив торги швейцарською валютою в особливому режимі. Він передбачає, що учасники ринку можуть укладати стандартні угоди, але після 19:00 за московським часом відкриті позиції переводяться з франків у рублі за курсом Центробанку РФ, оскільки фактична поставка валюти неможлива.

Долари та євро продовжать поступати в Росію через експортерів. Проте нові санкції значно ускладнюють їм життя, як й імпортерам. Для перших труднощі полягатимуть у продажі валюти, другі ж купуватимуть її по високому курсу.

"У цьому, мабуть, і є головний сенс, який вкладає у санкції Мінфін США – знизити доходи від експорту й ускладнити імпорт. Для громадян це означатиме здорожчення імпорту, більший розрив між курсом купівлі та продажу валюти, додаткові витрати на виведення коштів з Росії та зберігання доларів і євро на рахунках. Збільшиться і волатильність курсів", – пояснює запрошений науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA) Олександр Коляндр.

Загалом США націлені на активне застосування вторинних санкцій щодо компаній з дружніх до Росії юрисдикцій – насамперед з Китаю, Індії та ОАЕ, щоб припинити обхід обмежень.

"Військова економіка Росії глибоко ізольована від міжнародної фінансової системи, через що кремлівська армія відчайдушно потребує доступу до зовнішнього світу. Ми збільшуємо ризики для фінансових установ, які мають справу з російською військовою економікою, усуваємо шляхи ухилення та зменшуємо здатність Росії отримувати вигоду", – каже міністерка фінансів США Джанет Єллен.

Окрім того, що рубль стає все гірше конвертованим, він тепер ще більше замикатиметься всередині Росії. З одного боку цей капітал активніше живитиме російську військову машину, з іншого – загрожуватиме перегрівом економіки. Про такі ризики ще минулого року попереджала Набіулліна.

"Російська економіка не витримує стрімкого зростання. З початку 2022 року її пропозиція різко скоротилася. Тисячі працівників, часто високоосвічених, покинули країну. Іноземні інвестори вивели прямі інвестиції на суму близько $250 млрд, що становить майже половину довоєнного запасу. Гарячий попит стикається з обмеженою пропозицією, що призводить до зростання цін на сировину, капітал і робочу силу", – пояснюють експерти, опитані The Economist.

Центробанк РФ все ще намагається контролювати ситуацію зокрема через підвищення облікової ставки (наступне засідання щодо цього питання намічене на 26 липня 2024 року), однак самі російські чиновники визнають, що зрештою можуть втратити контроль.

Очікувати на аналог Великої депресії, можливо, і не варто. Але хвилі нових санкцій активніше підмиватимуть глиняні ноги колоса російської економіки.