Під тиском західних партнерів: парламент ухвалив закон про перезапуск БЕБу

Автор: Ольга Прокопишинав

За вимогами від МВФ та ЄС до першого липня Україна мала прийняти новий закон про Бюро економічної безпеки, який дозволить оновити штат та обрати директора за незалежними конкурсами за участі представників міжнародних організацій. БізнесЦензор спостерігав як відбувалось голосування за закон у профільному комітеті і як тепер будуть набирати кадри до головного правоохоронного органу з економічних злочинів.

18 червня у своєму телеграм-каналі Ярослав Железняк, нардеп від фракції Голос, що входить до складу фінансового комітету парламенту, повідомив, що 19 червня на Комітеті буде розглядатись проєкт закону № 10439 щодо удосконалення роботи БЕБ і що остаточного тексту, який потім винесуть на фінальний розгляд парламенту, поки немає.

"У Комітеті повідомили, що сьогодні Уряд буде намагатися ще раз переконати партнерів, що кидати їх це ок(...) текст має бути у відповідності до обіцянок G7 та МВФ(…) враховуючи, що БЕБ ще в вимогах США, то ціна питання десь під $3 млрд", - написав Железняк.

19 червня фінансовий комітет під головуванням Данила Гетманцева зібрався для розгляду проєкту.

"У жодної сторони, яка готувала цей законопроєкт немає питань до процедур переобрання керівника БЕБ. Я хочу щоб це всі відмітили", - почав Данило Гетманцев, - "Залишилось лише питання, що колеги вважають принциповими, у Кабміну інша думка. Щодо цих двох питань вчора відбувались консультації з послами партнерів і не було досягнуто однозначного рішення. Мав розмову з Юлією Свириденко. І позиція Кабміну та, що була роздана народним депутатам".

Ця позиція, що в середу розглядали на Комітеті, полягала в тому, що переатестація працівників БЕБу відбувається без участі міжнародних організацій. Атестаційна комісія складається з 6 осіб, три з яких формується директором, три – Радою громадського контролю, яка має визначатися інтернет-голосуванням. Порядок відбору до Ради і голосування визначатиме Кабінет Міністрів України. Кадрова комісія призначаються на три роки директором.

Гетманцев висловив думку: "Якщо б мене призначили керувати ЖЕКом і працівників ЖЕКу обирав хтось інший, я б не взявся за таку роботу, бо вона приречена заздалегідь на провал. (…)Вимагати, щоб люди, які не відповідають за роботу органу, підбирали персонал для людини, яка відповідає за роботу органу, яка обрана прозоро за участю міжнародників (…) це найгірше, що ми для цього органу можемо зробити".

Железняк: "Я правильно розумію, що текст який ми зараз розглядаємо не погоджений з послами G7? Із вашого спітча я це зрозумів, із тексту – це більш ніж очевидно".

Гетманцев: "Я не знаю".

Железняк: "А хто знає"?

Гетманцев: "Юлія Свириденко, я мав з нею розмову сьогодні і вона підтвердила, що позиція Кабінету Міністрів, що ми голосуємо".

Железняк: "Мені байдуже, яка позиція у Кабміну. Нам дають на це гроші"?

Гетманцев: "Якщо ви відкриєте, то побачите, що наша позиція повністю відповідає позиції МВФ".

Железняк: "Ні. Я думаю, що ми знову повернемось на Комітет і ви, піджавши хвости, будете переголосовувати те, що вам сказали в Офісі президента".

В результаті документ, не погоджений з міжнародними партнерами, депутати затвердили на розгляд парламенту.

Проєкт підтримали 22 члени комітету. Утримались троє парламентарів.

В той же день Центр протидії корупції (ЦПК) вийшов зі статтею "Уряд та Рада провалюють реформу БЕБ за вказівкою Єрмака. В ОП штовхають фейкову реформу, яка ігнорує думку міжнародних партнерів та виключає їх з атестаційних та кадрових комісій".

В тексті ЦПК зазначається, що непогоджену версію проєкту запропонувала підтримати Перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, яка відповідальна за переговори з міжнародними партнерами щодо реформи БЕБу та брала участь у зустрічі з послами країн Великої Сімки напередодні засідання комітету ВР.

Нібито у цих переговорах також брав участь керівник Офісу президента Андрій Єрмак і саме він дав вказівку підтримувати текст, який виключає незалежних експертів з атестації та відбору персоналу.

Втім, вже на наступний день, 20 червня, було призначене ще одне засідання Комітету, на якому парламентарі мали встигнути розглянули іншу версію проєкту закону по БЕБу.

"Хтось є з Кабміну? У мене питання, а навіщо нас вчора було заставляти голосувати за той законопроєкт, якщо розуміли, що він не пройде", - обурюється нардеп від партії "Слуга народу" Олексій Устенко, - "Це питання до Свириденко, вона ж сказала, що підтримує цей законопроєкт".

Нардеп від Європейської солідарності Ніна Южаніна: "По перше, Олексій, це ваша відповідальність, що ви голосуєте все, що вам підсовують. Перекладати на Кабмін – неповага до себе".

Потім нардеп Ярослав Железняк закликав колег підтримати проєкт, бо він відповідає вимогам міжнародних донорів.

Ніна Южаніна: "Ви зараз закликаєте проголосувати. Чому? Тільки через кадровий склад, а функціонал відсутній у цієї структури. Це податкова міліція і ви про це не говорите нашим міжнародникам. Від цього перезавантаження нічого не зміниться, можливо трошечки, особливо після розлогого коментаря Ситника(ред.екс-заступник голови НАЗК, екс-голова НАБУ)".

В результаті фінансовий комітет підтримав і цю версію проєкту закону: 20 парламентарів проголосували за, один – Ніна Южаніна – утрималась.

Менше ніж через годину після засідання профільного комітету документ оперативно розглянув та підтримав парламент.

Що він передбачає?

Склад комісій з відбору та атестації персоналу БЕБу збільшився до дванадцяти осіб, що, за оцінками ЦПК, може суттєво затягнути процеси атестації та добору.

Шість осіб буде визначати новопризначений Директор БЕБ.

Інші шість будуть визначати міжнародні партнери серед представників від громадських об’єднань, спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб, що протягом останніх трьох років здійснюють діяльність, спрямовану на покращення бізнес-клімату, захисту прав і інтересів бізнесу в Україні.

Кворум становитиме сім голосів, і саме сім голосів будуть потрібні для прийняття рішень комісіями.

"Зрозуміло, що такий великий склад комісій сприятиме перевантаженню процесу атестації і добору, може ускладнити процес прийняття рішень, затягнути співбесіди з кандидатами та зробити їх менш якісними", - зазначається у аналізі ЦПК змін до закону по БЕБу.

В минулому році діяльність БЕБу досліджувала Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, вона визнала його роботу неефективною.

За даними економіста, координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, у 2023 році тіньовий ринок тютюнової продукції зріс до 23%, алкогольній продукції - до 30%.

Через сірі схеми з підакцизними товарами бюджет України втрачає щорічно від 40 до 50 млрд грн, на схемах зі скрутки податків втрати становлять від 15 до 20 млрд грн.

Всього через неефективне функціонування БЕБу бюджет не доотримує щороку близько 100 млрд грн.

Тому західні донори, що зараз надають Україні критично важливе фінансування, ставили обов’язковою умовою для отримання грошей перезавантаження Бюро.