Серійні підприємці в Україні: кілька українців відкривають щороку більше тисячі компаній з ознаками фіктивності

Автор: Ольга Прокопишина

БізнесЦензор розбирався як виглядає ринок фіктивних бізнесменів і яким чином їх діяльності протидіє профільний правоохоронний орган - Бюро економічної безпеки.

Чотирнадцять українців заснували більше чотирьох тисяч компаній, дослідив сервіс Opendatabot за даними Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань з 2020 по 2024 рік.

Абсолютний рекордсмен за кількістю відкритих фірм - Ільницький Віталій Павлович — офіційно є засновником 1399 юросіб в Україні з початку 2020 року.

І зараз Ільницький впевнено утримує лідерство - за перші п’ять місяців 2024 року він відкрив 507 компаній, тобто щодня відкривав по 3-4 фірми.

На другому місці серійний підприємець Секо Сергій Олександрович —заснував 810 компаній.

На третьому місці Третяк Віталій Валентинович, в нього 436 компаній.

Майже половина масових засновників реєструють фірми у Києві — 1766 юросіб або 44,1% від загальної кількості зареєстрованих. Також попитом для серійних реєстрацій користується Львівщина (8,4%), Київщина (7,6%), Одещина (5.8%) та Дніпропетровщина (4,3%).

Найчастіше вони реєструють компанію у сфері оптової торгівлі - 30,7%.

Ще 6% — зареєстровано у сфері наземного та трубопровідного транспорту, 5,5% - у сфері охоронної служби.

Серійними засновниками можуть виступати не лише окремі фізособи, а й компанії.

Сім українських компаній – масових реєстраторів створили 2019 фірм.

Лідером серед юридичних масових засновників є ТОВ "ТАЙКУН АП" — 532 компанії.

На другому місті - ТОВ "АЛЬТОН ОБДЖЕКТ" — 332 компанії.

На третій сходинці — ТОВ "БІЗНЕС ІННОВАЦІЯ" – 305 компаній.

Юридичний інженер Opendatabot, адвокат Денис Попов застерігає реальний бізнес бути обережним у взаємодії з такими компаніями заснованими серійним власником.

"Будь-який громадянин або компанія за законом може реєструвати необмежену кількість бізнесів. Водночас це дає змогу недобросовісному бізнесу реєструвати компанії на підставних осіб, які у подальшому не будуть нести відповідальність за зобовʼязання компанії. Найчастіше така тенденція зустрічається в бізнесах, що заздалегідь готуються до банкрутства або в компаніях-одноденках, які не мають на меті реально вести бізнес", — розповідає Денис Попов.

До вересня 2019 року в Кримінальному кодексі України існувала окрема стаття 205 "Фіктивне підприємництво", яка декларувалась як один з інструментів боротьби з конвертаційними центрами, незаконною мінімізацією оподаткування.

На практиці ж ця стаття часто використовувалась контролюючими органами як засіб тиску на нормальний бізнес, якому "пощастило" перетинатися у своїх господарських операціях з таким ось контрагентом, що має ознаки фіктивності.

Була поширена практика блокування рахунків через недобросовестного контрагента на тлі тривалої судової тяганини. А у Податковій матеріали досудового розслідування за статтею 205 нерідко використовувались як обґрунтування для донарахування податків.

У вересні 2019 року статтю "Фіктивне підприємництво" з Кримінального кодексу прибрали.

БізнесЦензор розбирався чи збільшилось з того часу в Україні кількість підприємств з ознаками фіктивності та як цьому явищу намагаються протидіяти у профільному правоохоронному органі - Бюро економічної безпеки.

Про фіктивне підприємництво та протидію йому БізнесЦензор спілкувався з Андрієм Пащуком, заступником Директора Бюро економічної безпеки України.

- Ми не відслідковуємо кількість реєстрацій юросіб в Україні. З року в рік вона то збільшується, то зменшується. Але сама по собі реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності – не є злочином. Тим більше, що Верховна Рада, уряд створили умови для полегшення реєстрації підприємств.

Однак проблема фіктивного підприємництва була, є і залишається. Часто такі фірми використовуються як інструмент, наприклад, для податкових злочинів чи для відмивання, розкрадання грошей.

Практично в кожному економічному злочині присутній цей інструмент – фірма, що керується не фізичною особою, яка значиться засновником, а тими злочинцями, які його використовують.

Якщо ми беремо статтю 212 "Ухилення від сплати податків", наразі у нас процес розслідування йде з іншого боку – спочатку відносно реального підприємця, що ухилився від податків, вивчення його бізнес-діяльності, а потім доходить в рамках співучасті до тих осіб, які створили підставну фірму- інструмент.

На мій погляд, маємо змінити філософію та протидіяти саме створенню інструментів. З цим треба боротись. Зараз ми аналізуємо європейську практику розслідування. Але в Європі груп, що тримають, наприклад, конвертаційні центри – одиниці, у нас це поширена злочинна діяльність, що переросла в сформовані угруповання, які мають корупційні зв’язки.

Але ж з іншого боку не ці угрупування ухиляються від сплати податків, ухиляється живий бізнес, що використовує інструменти, які пропонує злочинне угрупування. Тож треба розділяти – тут ми караємо бізнесмена, який пішов на вчинення злочину. А тут боремся з угрупуванням, що дає можливість вчиняти ухилення від сплати податків.

Наприклад, на митниці зараз багато фірм, які пропонують так звану "очистку товару" для імпортерів, багато операторів з’являються. Це угруповання, що не ведуть реальний бізнес, а створюють інструментарій нашому білому чи сірому бізнесу. Ми маємо протидіяти їм. Коли буде систематична робота саме по цьому інструментарію, білий бізнес до них не буде звертатись. Але на це треба час і судова практика.

Тобто проблема в тому, що існуюче законодавство вам не дозволяє починати з фірм-інструментів?

- Так. Немає практики, де розслідування починалося б з замаху на ухилення або ж створення інструменту для цього ухилення.

БЕБ працює в площині трьох-чотирьох законів, що дають йому право на реакцію. Перша – це закон про БЕБ. Якщо ми бачимо потенційний ризик, пишемо Рекомендаційний лист до регулятора, на контролюючий орган, наприклад, звертаємось до Податкової перевірити суб’єкта, до Нацбанку.

Якщо ми вже виявили факт вчинення злочину, або готування до злочину, закон про БЕБ перестає діяти, діють норми Кримінально-процесуального кодексу.

Чого нас постійно порівнюють з податковою міліцією? Тому що в принципі усі статті Кримінального кодексу, які зараз розслідуємо ми, раніше розслідувала податкова міліція, Кодекс же не змінювався.

Але підходи змінились, БЕБ посилили, дали доступ до баз даних практично всіх державних органів. Ми розбудовуємо власну інформаційну систему, яка акумулюватиме інформацію з усіх цих баз. Звісно наразі є певні складнощі. Однак ми працюємо, розробили маркери. Багато речей вже виявляється автоматично. Виявляємо підозрілі фірми вже в момент, коли йдуть операції. Бачимо, що цей суб’єкт має ознаки інструменту: в нього мало людей, невелике податкове навантаження, він відсутній за місцем реєстрації тощо. Загалом це понад сто різноманітних маркерів.

Ця робота дає відповідний фінансовий та економічний ефект для держави. З початку року завдяки БЕБ відшкодовано 2,5 млрд грн до бюджету. Втім основне завдання правоохоронної системи – попередити вчинення злочину чи збитки і багато втрат бюджету упереджено саме за нашими рекомендаційними листами.