Що чекає на військовозобов’язаних після 16 липня

Автор: Владислав Недашківський

16 липня закінчилася 60-денна кампанія з оновлення облікових даних, яка прописана в новому законі про мобілізацію.

16 липня закінчилася 60-денна кампанія з оновлення облікових даних, яка прописана в новому законі про мобілізацію. 

Оновити дані можна було трьома способами: через застосунок "Резерв+", який вважається електронним кабінетом військовозобов’язаного, у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) або ж напряму в Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

За даними Міноборони, свої дані оновили понад 4 млн 690 тис. 496 військовозобов’язаних. До цієї касти, відповідно до чинного законодавства, відносяться не тільки чоловіки 18-60 років, а й жінки з медичною чи фармацевтичною освітою. Проте жінок не можуть мобілізувати – долучитися до Сил оборони вони можуть виключно за власним бажанням.

Тож яка доля чекає на тих, хто встиг оновити свої дані у відведений строк? Що буде з тими, хто не встиг? Та скільки грошей бюджету потенційно можуть принести штрафи за порушення мобілізаційного законодавства? БізнесЦензор шукав відповіді на ці запитання.

Що буде з тими, хто оновив дані

Насправді нинішня процедура – не стільки оновлення облікових даних, скільки уточнення контактної інформації про особу. Адже військовий облік включає близько 30 позицій: сімейний стан, освіта, місце роботи, стан здоров’я тощо. Державі важливо бачити реальний мобілізаційний ресурс, щоби проводити доукомплектування, ротацію або ж формувати нові підрозділи.

Тому після 16 липня українців почнуть викликати до ТЦК зокрема для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Насамперед це стосується тих військовозобов’язаних, що мають військово-облікові спеціальності, в яких Генеральний штаб вбачає гостру потребу.

Повістки онлайн, наприклад, через той же "Резерв+" розсилатися не будуть. Утім, 9 липня уряд упорядкував механізм централізованого друку та надсилання повісток військовозобов’язаним поштою.

У травні ж Кабмін ухвалив постанову, яка передбачає нові варіанти підтвердження про вручення надісланої поштою повістки:

• день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси місця проживання.

Тобто, якщо військовозобов’язаний відмовився від отримання або не проживає за вказаною адресою проживання, відправлена поштою повістка вважатиметься врученою.

За неявку за повісткою на ВЛК передбачений штраф від 17 тис. грн до 25 тис. грн. Юристи кажуть, якщо ВЛК визнає чоловіка придатним, найімовірніше він одразу ж отримає бойову повістку, тобто буде мобілізований.

Неявка без поважної причини за бойовою повісткою до ТЦК тягне за собою кримінальну відповідальність – до 5 років ув’язнення.

За словами президента України Володимира Зеленського, мобілізаційна кампанія йде за планом, однак недостатньо тренувальних баз.

"Військові кажуть, що все йде згідно з їхнім планом. Що стосується тренувальних майданчиків, то їх недостатньо. Що стосується, чи можна їх розширити, вже йде розширення. Що стосується, чи можна розширити базу за кордоном – так, і це одне з рішень двосторонньої угоди з Польщею", – заявив він під час нещодавнього спілкування з журналістами.

Чого очікувати тим, хто не оновив дані

Відповідно до закону, військовозобов’язані, які не оновили облікові дані до 16 липня включно можуть бути оштрафовані. Сума штрафу – від 17 тис. грн (перше правопорушення) до 25 тис. грн (повторне правопорушення протягом року). Строк добровільної сплати – 5 днів. Штраф також можна оскаржити в суді. На це є 10 днів з дня винесення постанови про притягнення до відповідальності.

Як повідомив директор Департаменту кадрової політики Міноборони України Марк Андрусяк, автоматичних штрафів для всіх, хто не оновив дані, не буде. Він уточнив, що оштрафувати можуть протягом трьох місяців з моменту виявлення правопорушення до одного року з моменту його скоєння.

"Щоб довести вашу провину, працівники ТЦК мають довести, що в них була відсутня можливість знайти про вас інформацію в інших держреєстрах. Тобто, працівники ТЦК мають надати інформацію, що стосовно вас, як людини яка не оновила дані, були направлені запити до всіх органів державної влади, що завідують реєстрами. Якщо вони таких заходів не проводили, то є підстави для оскарження штрафу в суді", – пояснює Жанна Грушко – керівниця власного адвокатського центру.

Окрім того, штраф не звільняє від повістки. Її можуть надіслати за останньою наявною в реєстрі адресою або ж вручити в будь-якому громадському місці чи на блокпосту. За неявку за повісткою так само передбачений штраф.

Неоплачені штрафи передаватимуться у виконавчу службу для примусового стягнення. У такому разі можуть заблокувати банківські рахунки або ж реалізувати майно – насамперед авто.

Загалом, якщо "ухилянт" матиме від ТЦК штрафів на суму понад 160 тис. грн, добровільно їх не сплатить, не матиме коштів на рахунках чи авто, виконавець може звернути стягнення на єдине житло такого боржника.

За словами депутата від "Слуги народу" Олександра Федієнко, оновити дані можна й після 16 липня. І, переконує він, штрафувати таких людей не будуть, адже вони "самостійно усунули правопорушення". Проте чи працюватиме це на практиці – відкрите питання.

"Пропускна здатність "Резерв+" така, що всі охочі можуть виконати умови закону. Невиконання вимог закону – це вже суб’єктивний підхід, небажання. Як не бажають, то будуть притягатися до адміністративної відповідальності", – каже член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський.

Окрім штрафів українців можуть обмежити в праві керування автомобілем. Для цього начальник ТЦК готує відповідну заяву до суду, яку розглядають без участі військовозобов’язаного протягом 30 днів. Про позбавлення права керувати автівкою можна дізнатися або з Дії, або по факту під час перевірки на вулиці чи на блокпосту.

Ще один момент – адміністративне затримання поліцією і доставка до найближчого ТЦК. Після 16 липня патрулів на вулицях має побільшати, припускають юристи, хоча офіційно ніхто про це не каже. Експерти наголошують, що проводити адміністративне затримання можуть тільки поліціянти. Представники ТЦК не можуть робити це самостійно.

Опинитися в розшуку можуть чоловіки, які не оновили дані та не з’явилися в ТЦК за повісткою після 16 липня, стверджує заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.

Усі наслідки порушення мобілізаційного законодавства стосуються й українців за кордоном. Насамперед їх каратимуть штрафами.

Скільки грошей може отримати бюджет

В Україні теоретично є 11,1 млн чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків.

Понад 1 млн людей, 11% від усієї кількості, вже зараз служать у різних структурах Сил оборони. Ще майже 3 мільйони чоловіків залишились на окупованих із 2014 року територіях.

Тобто в теорії оновити свої дані мали принаймні 7,1 млн чоловіків. Хоча близько 1 млн перебуває за кордоном і ще щонайменше 1,5 млн мають різні групи інвалідності, норма про оновлення даних розповсюджується і на них.

За даними Міноборони, свої дані оновили 4,69 млн військовозобов’язаних. Отже, за грубими розрахунками маємо 2,41 млн чоловіків, які дані не оновили, тож можуть бути оштрафовані.

Перемножуємо необхідні цифри й отримуємо 40,97 млрд грн (за умови, що всіх оштрафують на 17 тис. грн) та 60,25 млрд грн (за умови штрафу в 25 тис. грн для всіх).

Проте це не означає, що вже завтра мільярди потечуть з кишень "ухилянтів" до державного бюджету. Щоб оштрафувати таку кількість людей навіть по одному разу, потрібні десятки, якщо не сотні років.

Наразі в Україні серйозна неукомплектованість судів. На деякі з них передали навантаження тих судів, які опинилися на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. До того ж, стверджують юристи, вони вже завалені справами щодо військових правопорушень. Тому, щоб штрафувати всіх порушників, потрібно збільшувати штат як ТЦК, так і судів.

Але це не означає, що штрафувати взагалі не будуть. Будуть. І вже найближчим часом ми дізнаємося кого та на скільки. Адже вибірковість, здається, пануватиме й у цьому питанні.