Національний кешбек: хто заробить найбільше на держпрограмі з повернення 10% від ціни вітчизняних товарів
БізнесЦензор розбирався, як працюватиме держпрограма "Національний кешбек", чому деякі експерти вважають її марнотратством бюджету під час війни та загрозою для існування невеликих виробників та реалізаторів.
З другого вересня в Україні запрацює державна програма "Національний кешбек", що надаватиме покупцю товарів українського виробництва компенсацію у 10% від їх вартості.
Порядок надання компенсації вже затвердив Кабмін на засіданні 20 серпня.
Вперше запровадження "Національного кешбеку" у лютому анонсував президент України Володимир Зеленський. Тоді він пояснював, що мета програми забезпечити, "щоб українські гроші залишилися в Україні та працювали в Україні".
На днях заступниця міністра економіки Надія Бігун спрогнозувала, що впровадження програми "Національний кешбек" стимулюватиме ріст ВВП на 0,25% до кінця цього року.
За словами першого віцепрем’єр-міністра, міністра економіки Юлії Свириденко, до 40% коштів, витрачених на український товар, повертатиметься податками в бюджет, підуть на потреби ЗСУ.
Загальний бюджет "Національного кешбеку" до кінця цього року складатиме 3 млрд грн.
Програма має функціонувати і впродовж 2025 року.
На цьому тижні має запуститися спеціальний портал на базі Дія для вітчизняних виробників, що планують брати участь у держпрограмі. Вони мають на ній зареєструвати штрих-коди своїх товарів. Брати участь у "Національному кешбеку" мають виробники товарів, чиї штрих-коди починаються з "482" чи "2". Також можливість отримати кешбек розповсюджуються на всі товари, що реалізуються під приватними торговими марками рітейлерів.
Не можуть брати участь у програмі лише підакцизні товари вітчизняного виробництва – тютюн, паливо та алкогольні вироби.
Як працюватиме компенсація за покупки
Загалом державна програма "Національний кешбек" працюватиме за принципом аналогічним до бонусних програм у продовольчих мережах рітейлерів, де на спеціальну картку клієнту нараховуються бонуси за придбані товари, що клієнт може використати як часткову оплату під час наступного візиту до мережі.
Для участі у програмі "Національний кешбек" покупцеві знадобиться окрема банківська картка, оформлена у банках-партнерах програми. Наразі це може бути "Приватбанк", "Ощадбанк", "Сенс Банк", "А-Банк", "ПУМБ", "Укрсіббанк", mono, "Укрексімбанк", "Глобус", "УкрГаз" та "Кредит Дніпро".
При скануванні товару, що бере участь у програмі податкова служба фіксуватиме трансакцію і на спеціальну банківську картку перераховуватиметься пропорційна сума кешбеку, що існуватиме виключно у безготівковій формі. Максимально можлива сума зарахованого кешбеку – 3000 грн на місяць.
Картка може бути віртуальною. Проте для сторонніх операцій чи зарахувань ця банківська карта, що залучена до держпрограми "Національний кешбек", не може використовуватися.
Отоварити кешбек можна після 20-го числа наступного місяця. Нею можна розраховуватися лише за послуги згідно з затвердженим Кабміном переліком. Кешбек зокрема можна спрямувати на:
- оплату комунальних послуг
- оплату транспорту та мобільний зв’язок
- послуг спортклубів, кінотеатрів, театрів, ресторанів, книжкових магазинів тощо
- військові облігації, допомогу ЗСУ.
Компанія, яка надає товари/сервіси за кошт кешбеку має бути зареєстрована в Україні та знаходитись на загальній системі оподаткування. Ця вимога автоматично відсікає весь малий бізнес, наприклад, невеликих реалізаторів та більшість виробників одягу, які переважно зареєстровані як ФОПи.
Критики та скептики
На перший погляд, програма кешбеку особливо буде у нагоді під час опалювального сезону та допоможіть сплачувати комуналку соціально незахищеним верстам населення, в першу чергу пенсіонерам. Проте тут перешкодою може стати їх відносно невисока фінансова грамотність, що обмежує користування банківськими послугами.
Старший економіст Центру соціально економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський взагалі впевнений, що програма не принесе очікуваного владою результату.
У розмові з Deutsche Welle він зауважив, що кешбек не підвищить ВВП. Така програма могла б спрацювати, якщо б в Україні були надлишкові потужності, велике безробіття і досконала конкуренція.
А в Україні немає нічого з вище переліченого, адже потужності недовантажені через відключення електрики, робочої сили не вистачає через війну. Тому збільшити виробництво в принципі складно.
Україна має проблеми з витратною частиною бюджету, планує підвищувати податки і веде перемовини з партнерами щодо фінансування. Водночас уряд видає кошти на кешбек з бюджету.
"Це - розкіш. Таку політику можуть дозволити собі багаті країни. В країні, якій не вистачає грошей на ліки для хворих на рак, такої політики взагалі не може бути. А коли не вистачає грошей на армію, то годі й говорити", - вважає Дубровський.
Можна припустити також, що кешбек суттєво посилить і без того домінуючи позиції великих гравців на ринку рітейлу. Бо взяти участь у кешбеці зможуть лише великі мережі, що перебувають на загальній системі оподаткування. І зможуть забезпечувати клієнтам кешбек за придбані у них товари. Тобто для отримання кешбеку покупці сконцентруються у великих роздрібних магазинах, які і без того є монополістами особливо у великих містах.
Така ситуація негативно вплине і на виробників товарів, що зараз мають можливість продавати продукцію як великим, так і маленьким реалізаторам. Зі збільшенням ринкової ваги великіих торговельних мереж, переживають експерти, рітейлери зможуть нав'язувати виробникам гірші умови реалізації.
Загалом на думку аналітичних центрів впровадження цієї підтримки є "фінансово обтяжливою для державного бюджету та доволі складною в адмініструванні".
Як зазначається на Економічній експертній платформі, що критично ставиться до ідеї державного кешбеку, підтримка вітчизняного виробника має бути реалізована передусім шляхом забезпечення сприятливого бізнес- і інвестиційного клімату, усунення бюрократії та корупції, захисту прав власності, реформування податкової та правоохоронної системи.
"Будь які інші інструменти фінансової підтримки можуть застосовуватись, але вони мають носити тимчасовий характер (релокація, відновлення, допомога для початку виробництва чи переобладнання), спрямованими на найбільш постраждалі від війни галузі, бути прозорими та доступними за умовами (Державна програма 5-7-9) з мінімальним втручанням держави в роботу ринку та бути обмеженими за часом та масштабом. У випадку недотримання цих вимог, застосування будь-яких державних програм призводить до спотворення ринків, неефективного розподілу фінансових ресурсів, надання переваг "обраним" компаніям, вбиваючи при цьому основний рушій ринкової економіки – конкуренцію", - зазначається на сайті платформи.
