Затримка із будівництвом фортифікацій допомогає РФ просуватися до Дніпропетровщини

Автор: Ольга Прокопишина

Останніми місяцями українська влада поспішає завершити численні лінії оборони на Донеччині, які могли б зупинити швидке просування Росії. В той же час військові стикаються з затримками будівництва укріплень та відсутністю координації. Правоохоронні органи зараз підозрюють причетних до будівництва укріплень у корупційних схемах на пів мільярда доларів.

Як пише Financial Times, цього року російським військам вдалось пришвидшити наступ у Донецькій області, посунувши лінію фронту на захід, подекуди на 15 км від Дніпропетровської області.

Одним з факторів, що забезпечив росіянам успіх на Донеччині – затримки з будівництвом фортифікацій.
Як розповів британському виданню нардеп Дмитро Разумков, що зараз входить до парламентського комітету з розслідування корупції під час будівництва фортифікацій та закупівлі дронів, кошти на фортифікації "розпорошені по всіх регіонах і кожен будує своє". Немає однієї людини, яка б відповідала за якість фортифікацій та за планування їх будівництва.

Будівництво укріплень спочатку відкладалося через сподівання в адміністрації президента, що у 2023 році Україна відвоює набагато більше території. Після провалу  контрнаступу будівництво фортифікацій затримувалось через відсутність координації та корупцію. Наразі правоохоронні органи відкрили 30 кримінальних проваджень за фактами ймовірних розтрат у майже півмільярда доларів. Розумков назвав цифру у $483 млн.

Зокрема з листопада 2023 року по листопад 2024 року Дніпропетровська область витратила на фортифікацію $7,3 млн. Тим не менш, двоє чиновників, які брали участь у будівництві в регіоні розказали британському виданню, що за ці гроші "мало що можна показати".

Репортер Financial Times, відвідуючи у листопаді цього року райони Дніпропетровської області на кордоні з Донецькою побачив кілька підготовлених позицій і протитанковий рів, а також кілька позицій, які все ще будуються або покинуті недобудованими.
Більшість оборонних рубежів у Донецькій області, в тому числі навколо міст, були завершені наприкінці жовтня. Але між Великою Новосілкою і Кураховим, а також Кураховим і Покровськом, досі залишалися прогалини, які наражають на небезпеку Дніпропетровщину, де ще будується друга лінія укріплень, а третя ще не закладена.

За словами військового аналітика Роба Лі, російські інженерні війська вже давно мають перевагу в будівництві фортифікацій, будують швидче та якісніше порівняно з Україною. Після захоплення Вугледара Росія змогла швидко просунутися вперед, оскільки Україна "явно не мала потужної оборони, збудованої за собою", що змусило українські війська відступити. Лі розказав, що фортифікаційні споруди Росії включали бетонні лабіринти, а також добре побудовані оборонні позиції, які дозволили їй зупинити український контрнаступ влітку 2023 року.

Один неназваний піхотний командир також розсказав іноземному журналісту, що оборонні лінії все ще мають "низький пріоритет". Його підрозділ переміщався 32 рази протягом війни, і кожного разу був змушений будувати власні оборонні позиції і "збирати на це гроші". Тим часом друга і третя лінії оборони часто будується без консультації з військовими. Або в неправильному місці, або занадто далеко від першої лінії.
"Ми бачили укріплення, які росіяни побудували на нашій землі. Якби ми зробили те саме, ситуації з Покровськом не було б", – цитують військового Financial Times.

Як раніше писав БізнесЦензор, основними розпорядниками коштів на будівництво укріплень в Україні є структури Міністерства оборони, обласні адміністрації та Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури зі своєю регіональною мережею.

Першою лінією укріплення займається виключно Міністерство оборони. Частково другою та третьою лінією – обласні військові адміністрації.

Інколи фінансуванням та організацією укріплень займаються "тилові" обладміністації, що провадать закупівлі для іншої області та залучають туди своїх підрядників.

В будь-якому випадку замовником фортифікацій завжди виступає Генштаб, який має прийняти укріплення у підрядника.

Як раніше розповідав БізнесЦензору нардеп фракції "Європейська солідарність" Михайло Бондар, інколи військові ці об’єкти не приймають через їх незадовільний стан, тоді місцева влада, що будівництво фінансувала, перекидає такі укріплення на баланс своїм комунальним підприємствам. Для парламентської комісії обладміністарції пояснюють ці факти нібито "браком коштів на утримання" укріплень у військових.

"Все це пуста показуха, не прив’язана до місцевості. (…) позиції риються де зручно екскаваторникам", - розказував днями про будівництво укріплень на найважчому наразі Покровському напрямку головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов – "У відкритому полі. Ставляться інколи бетонні бліндажі, але вони не зариваються в землю, а ставляться як старовинні доти, на відкритій місцевості, які дуже добре видно, які не маскуються. Ці позиції не прикриті від дронів. Всі ці позиції, які там риють, - повна показуха та імітація. Війська не займають ці позиції, тільки інколи їх займають ворожі штурмові групи, коли їм інколи треба рятуватись від нашого вогню, при черговому перекаті, коли вони йдуть в атаку. Це сумна реальність".

Ще влітку Бондар розповідав також, що у обласних адміністраціях парламентській комісії, що розслідує будівництво фортифікацій, звітували про високий рівень готовності фортифікацій, що укріплення готові не менш ніж на 85%. Проте потім стало відомо про численні кримінальні провадження, відкриті Службою безпеки України за фактами зловживань на будівництві. Кошти витрачались не за призначенням через закупівлі матеріалів за кратно завищеними цінами. Інколи будівництва відбулися лише на папері. За договорами з обладміністраціями більш ніж 70-80% вартості фортифікацій зазвичай підрядники отримували авансом.