Як працевлаштовуються українці в Німеччині, скільки отримують допомоги та як можуть змінитися умови перебування

Автор: Ольга Прокопишина

23 лютого в Німеччині відбудуться дострокові парламентські вибори. В місцевих політичних колах, в партіях, що боряться зараз за своє місце у Бундестазі, жваво дискутують про подальші умови фінансової підтримки українських біженців. БізнесЦензор дізнавався які нововведення стосовно українців, що отримали в Німеччині прихисток, пропонують найбільші німецькі партії та як наші співгромадяни працевлаштовуються на німецькому ринку праці.

За офіційною інформацією, у Німеччині знайшли прихисток 1,3 млн громадян України, з них 730 тис осіб працездатного віку (2/3 жінки).

На роботу на повний день станом на листопад 2024 року працевлаштувались близько 119 тисяч осіб. Ще 37 тис українців – мають часткову зайнятість.

Федеральний уряд виділяє на підтримку українських біженців від 9 до 10 млрд євро на рік. Також на себе беруть додаткові видатки на утримання українців місцеві муніципалітети, зазначається у дослідженні німецького інституту IFO.

Рівень зайнятості українців у Німеччині складає приблизно 25%, тоді як цей показник серед біженців з країн Близького Сходу становить 50-60%.

З одного боку, низьку зайнятість серед українців можна пояснити високою часткою жінок, що отримали в Німеччині притулок та мають піклуватись про малолітніх дітей. З іншого боку, в інших країнах ЄС, рівень зайнятості серед українців суттєво вищий, складає понад 60%. Наприклад, у Польщі та Чехії, країнах, що також мають велику кількість біженців з України.

Таку ситуацію автори дослідження пояснюють діючою в Німеччині системою соціального забезпечення.

Самотні українці наразі отримують Buerdergeld, "громадянську допомогу" в тому ж розмірі, що зазвичай отримує безробітний громадянин Німеччини, та компенсацію за оренду житла, загалом близько 950 євро на місяць.

Жінка, яка сама виховує дитину, отримує в Німеччині близько 1300 євро на місяць, чи 15 000 євро в рік.

Для порівняння: в Австрії українець отримує близько 420 євро допомоги, в Італії та Франції між 300-400 євро, тобто близько 4-5 тис євро в рік.

"Великодушна підтримка послаблює стимули шукати роботу (та яслі для дітей)", - зазначається у дослідженні IFO.

Федеральний уряд для швидшої інтеграції українських біженців та зменшення витрат на їх забезпечення у вересні 2023 року запустив проєкт "Job -Turbo", що передбачає швидке працевлаштування на німецькому ринку праці навіть з обмеженим знанням німецької мови, оволодіння навичками та мовою має відбуватись вже під час роботи.

"Job -Turbo" мав скоротити видатки федерального бюджету на підтримку українських біженців на один мільярд євро в 2024 році та за планом на 1,5 мільярда євро в кожному з трьох наступних років.

Проте, як зазначається у звіті Федеральної аудиторської служби Німеччини (Bundesrechnungshof), проєкт у 2024 році зазнав фіаско і навряд чи досягне поставлених цілей в наступні роки.

Як з’ясували в аудиторській службі, проблеми з його реалізацією почаються ще на рівні інтеграційних курсів, на які біженці можуть чекати багато місяців. Курси взагалі можуть не відбуватися впродовж року, наприклад, через відсутність можливості забезпечити догляд за маленькими дітьми, що затримує опанування мови.

Крім того, Служби зайнятості і після завершення біженцями мовних курсів і отриманням певної кваліфікації не одразу проводять з ними консультації стосовно пошуку роботи. Багато біженців, за даними Федеральної аудиторської служби, отримавши певний рівень знань з німецької, взагалі не одержували жодної пропозиції з працевлаштування. Так, у 2023 році лише 20% біженців отримували пропозицію щодо роботи після закінчення курсів з німецької мови, у 2024 році таких було вже 40% осіб. Проте менше одного відсотка пропозицій про працевлаштування призвели власне до реального працевлаштування українських біженців.

У світлі таких результатів Федеральна аудиторська служба не очікує, що "Job -Turbo", дасть змогу зменшити видатки на підтримку українських біженців на один мільярд євро. Також сумнівним видається заплановане скорочення видатків у наступні роки.

Напередодні виборів посилились дискусії про позбавлення українців Buergergeld, базової соціальної допомоги з безробіття, що отримують безробітні громадяни Німеччини у 563 євро на місяць, принайми повним ходом йдуть про це обговорення.

Наразі фаворит перегонів - консервативний блок ХДС/ХСС, коаліційне об'єднання політичних партій Німеччини — Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу, що за політичною позицією є правоцентристським, а за ідеологією — консервативним об’єднанням, обіцяє докласти зусиль, щоб українці швидше йшли працювати і ставали незалежними від державних виплат, пропонують зокрема спроситити процедури з визнання професійної кваліфікації і сприяти вивченню німецької мови у робочому колективі. Водночас хочуть скоротити соціальні виплати новоприбулим українцям, щоб вони не отримували Buergergeld, а виключно виплати для шукачів притулку – це близько 460 євро на особу. Що означає скасування новоприбулим компенсації за оренду житла й повноцінного медичного страхування. Фактично в такому разі непрацевлаштовані українці мешкатимуть виключно у притулках для біженців, матимуть мінімальне медичне обслуговування, можуть отримувати забезпечення не грошима, а ваучерами для розрахунку за харчі й побутові товари.

Партія "Альтернатива для Німеччини" правої та ультраправої ідеології, яка нині має другий за величиною рейтинг зі стабільним показником у понад 20% голосів виборців, вимагають скасувати Buergergeld і пов’язане з ним соціальне забезпечення для всіх без винятку українських біженців.

В будь-якому випадку українцям, що хотіли б залишитись в Німеччині, радять поквапитись з працевлаштуванням, зазначається в матеріалі Deutsche Welle . По-перше через можливе скасування Buergergeld після виборів, по-друге, через новий тренд на місцевому ринку праці, де у кількох великих компаніях лише впродовж листопада – грудня були анонсовані масові звільнення.

Великий постачальник компонентів для автопрому німецький концерн Bosch оголосив про плани ліквідувати в Німеччині 3800 робочих місць, американський автобудівник Ford повідомив про зменшення персоналу на своєму заводі у Кельні на 2900 осіб. Німецький сталеливарний концерн Thyssenkrupp буде скорочувати впродовж п'яти років на німецьких підприємствах та в управлінському апараті 5 000 співробітників. Найбільший німецький розробник програмного забезпечення SAP реорганізовує виробництво, компанію у Німеччині зменшать на 3500 співробітників. В процесі банкрутства машинобудівної компанії Manz роботу можуть втратити 1500 осіб. Автоконцерн Volkswagen має намір впродовж п'яти років скоротити понад 35 000 робочих місць.

Тобто проблема дефіциту кадрів на німецькому ринку праці вже не виглядатиме такою гострою. Тим більше для іноземних кадрів з обмеженими знаннями німецької.

Після раптового повалення в Сирії режиму Башара Асада в Німеччині практично одразу розпочалась дискусія стосовно повернення сирійських біженців на Батьківщину. Мовляв, якщо причина для втечі сирійців пропала, то і немає підстав для подальшого надання притулку та соціальної допомоги.

За аналогією з сирійцями – якщо зусилля президента США Дональда Трампа зі встановлення миру та припинення вогню в Україні будуть успішними, з великою ймовірністю в Німеччині також обговорюватимуть умови повернення до України українців, передусім тих, що отримують соціальних захист, лишаються непрацевлаштованими.