Чи дотягнуться довгі руки Росатому до будівництва нових потужностей на українській АЕС?

Автор: Ольга Прокопишина

БЦ розбирався скільки Росатом заробляє на європейських ринках, чому йому поки не загрожують санкції і як провалились попередні проєкти з тим обладнанням, що Україна планує завезти для нових блоків Хмельницької АЕС.

Вночі 14 лютого російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблока на Чорнобильській атомній станції. В цей час в Мюнхені розпочалась 61-ша безпекова конференція, де президент Володимир Зеленський вперше мав зустрітися з топ-посадовцями адміністрації Дональда Трампа — віцепрезидентом Джей Ді Венсом та держсекретарем Марко Рубіо.

Займання від вибуху російського дрона на ЧАЕС одразу ж загасили, але тління м’яких матеріалів всередині конструкції триває і досі.

У багатошаровому наповненні укриття є ізолююча мембрана, що не пропускає вологу, але має властивість горіти й тліти. "Тож, імовірно, єдиний спосіб гасити осередки – вирізати віконця в обшивці й заливати водою", - розказав в коментарі для "Укрінформу" Олександр Купний, колишній дозиметрист на ЧАЕС, фотограф і відеограф зруйнованого реакторного залу. (…)Підозрюю, поки вся мембрана не вигорить, нічого не вдієш. Гаплик обшивці"

В Службі безпеки України вважають, що удар по ЧАЕС росіяни завдали цілеспрямовано.

Поцілили саме в новий конфайнмент, унікальну захістну споруду, що була встановлена над зруйнованим четвертим енергоблоком у 2016 році. Тривале будівництво цієї арки вартувало $1,5 млрд, що під адмініструванням Європейського банку реконструкції та розвитку надійшли від 45 країн-донорів. Будували укриття до трьох тисяч фахівців, у тому числі інженерів з кількох десятків країн світу. Саркофаг мав прослужити щонайменше сто років і вистояти під час природних катаклізмів. Крім того він мав забезпечити демонтаж нестабільних конструкцій ще першого радянського укриття для подальшого захоронення. Для цього в США була спроєктована система основних кранів. Російський дрон пошкодив це унікальне обладнання для демонтажу.

На наступний день після інциденту міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що радіаційний фон на ЧАЕС в межах норми. А також розказав, що вже звернувся до генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) Рафаеля Гроссі і реакція на дії росіян "має бути негайною та жорсткою".

МАГАТЕ виконують роль спостерігачів і фіксаторів злочинів, втім не має засобів впливу на своїх членів, говорить експертка з питань ядерної енергетики та безпеки, колишня членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання Ольга Кошарна. Навіть після окупації Запорізької атомної електростанції та Чорнобильської атомної електростанції у 2022 році Росія залишилась в МАГАТЕ з усіма привілеями та правами, наразі бере участь у всіх технічних проєктах агентства.

Більше того, заступником Рафаеля Гроссі та директором Департаменту ядерної енергії МАГАТЕ лишається заслужений енергетик РФ Міхаіл Чудаков.

До російської держкорпорації з атомної енергії Росатом, що складається з 360 підприємств галузі, не лише цивільних, а й підприємств збройового комплексу, досі не застосовано жодної санкції ЄС. Хоча Росатом має безпосереднє відношення до розв’язаної росіянами війни – керує захопленою Запорізькою АЕС, займається постачанням російських збройних сил. Наразі Росатом активно торгує з європейськими компаніями, будує об’єкти атомної електроенергії у Туреччині, Угорщині, Єгипті , в Бангладеші.

Чому так? Експерт Greenpeac Хайнц Сміталь вважає, що без російських технологій наразі функціонування багатьох європейських АЕС, нажаль, неможливе. Європейські станції у Чехії, Угорщині, Болгарії на 100% залежать від російських твелів ( головний конструктивний елемент активної зони ядерного реактора - герметична трубка, у якій розміщено матеріал, що розщеплюється (уранові таблетки).

Росатом посідає друге місце за запасами урану в світі, п'яте за обсягом видобутку, четверте – з виробництва атомної енергії. Корпорація контролює 40 % світового ринку послуг зі збагачення урану і 17 % ринку ядерного палива. У Європі майже чверть природного урану, що використовується для галузі, припадає на сировину російського походження, вважає Тева Майєр, експерт у галузі цивільної ядерної енергетики французького університету Верхнього Ельзасу.

"Російська державна корпорація з атомної енергії є стратегічним партнером для європейського континенту. Альтернативні джерела постачання урану поки особливої ваги та значення не мають", -вважає Майєр.

За інформацією аналітичного центру DiXi Group, лише у 2024 році Росатом уклад 24 міжнародні угоди. За три роки повномасштабного вторгнення загалом їх було понад 70. Корпорація помітно розширила свою присутність у країнах Латинської Америки, Південно-Східної Азії, особливий фокус у її діяльності зараз спрямований на країни Африки.

Російська корпорація продовжує посідати перше місце у світі за кількістю проєктів будівництва АЕС за кордоном – 33 енергоблоки.

"Особливо показовим є те, що більшість цих угод стосується не лише ядерної енергетики, але й включають меморандуми про співпрацю в інших сферах, що створює довгострокову та комплексну залежність цих країн від російських технологій та експертизи", —зазначається DiXi Group, —"За даними публічної звітності Росатома, активність корпорації на міжнародній арені демонструє тривожну тенденцію до зростання. Навіть у 2022 році, на тлі варварської агресії Кремля в Україні, було укладено 21 угоду та меморандуми, а у 2023 році ця цифра зросла до 29".

В Європі навколо Росатому функціонує конгломерат з сотен дочірніх підприємств, що допомагають РФ нарощувати експорт. Одна з таких фірм, наприклад, швейцарська Internexco Sàrl, що спеціалізується на маркетингу продукції нафтової, ядерної та газової промисловості. Навесні 2024 року фірма змінила статус, добавила в свій портфель торгівлю добривами та зерном.

Згідно з річним звітом материнської компанії у 2022 році Росатом сплатив до бюджету РФ понад 3,1 млрд євро податків.

Як зазначається в докладі Greenpeace з посиланням на першого заступника генерального директора держкорпорації Кіріла Комарова, у останні роки Росатом отримав замовлень на $135-140 млрд.

5 лютого 2023 року Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо санкцій проти атомної галузі Росії на 50 років. Зокрема проти Росатому і його дочірніх компаній, інститутів і науково-дослідних центрів, заводів. Українські санкції передбачають припинення дії торгових угод, блокування активів, заборона будь-яких торгових операцій, анулювання ліцензій тощо.

В Україні намагались просувати ідею введення міжнародних санкцій проти російської ядерної галузі, виключення Росії з ради керуючих МАГАТЕ. Проте поки безуспішно. Хоча, за словами Ольги Кошарної, подібний прецедент вже мав місце в історії: у 70-ті роки Південно- Африканська республіка припинила свою участь в МАГАТЕ через апартеїд.

Наразі на заваді міжнародних санкцій можуть стати і плани Володимира Зеленського викупити в Болгарії два реактори виробництва Росатома, що слугуватимуть розбудові Хмельницької АЕС.

"Як ми можемо закликати до введення санкцій проти підприємств Росатому, коли ми збираємось купити російські реактори в Болгарії, некомплектні. А потім, як я розумію, керівництво та міністр енергетики планували обладнання, що не вистачає, купувати через фірми- прокладки, які зареєстровані у ЕС та мають російське походження", - говорить Ольга Кошарна, - " А потім наші партнери кажуть "Які санкції? Ви купуєте російські реактори".

Взагалі-то тема розбудови Хмельницької АЕС не нова: до анексії Криму планувалось, що Росатом запустить третій та четвертий енергоблоки. Потім стався напад на Україну- бойові дії у Донецькій та Луганській областях, анексія Криму і від співпраці з Росатомом у вересні 2015 року відмовились. У 2018 році планували, що добудовую енергоблоків займатиметься чеська компанія Skoda JS, що, як потім з’ясувалось, мала також російське походження, була пов’язаною з Росатомом структурою. Скасували і цю співпрацю.

У липні 2023 року під час візиту Володимира Зеленського до Болгарії місцевий парламент дозволив продати Україні два реактори ВВЕР-1000, що у 2016 році Болгарія була змушена викупити у Росії під власний проєкт будівництва АЕС. Наразі добровільно купити у болгарів ці реактори планує Україна. Нібито за цими домовленостями має це статись до 11 березня.

"Вочевидь це була домовленість президента з керівництвом Болгарії, президент дуже пишається цією ініціативою", - каже нардеп Інна Савсун, член комітету з енергетики та комунальних послуг.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, з цим обладнанням третій енергоблок Хмельницької АЕС мають збудувати за 3 роки, четвертий — за 4 роки, робити це буде сам "Енергоатом", коштуватиме це приблизно 160 млрд гривень, а Україна отримає 2,2 ГВт енергії.

В планах також розбудова п’ятого та шостого енергоблоків Хмельницької АЕС вже на обладнанні американської компанії Westinghouse.

Експерти сумніваються в реалістичності цих  часових рамок. Кажуть, що на подібні проєкти може піти і десять, і п’ятнадцять років, що зрештою не гарантує успішного звершення будівництва і запуску станції.

Принаймні фіаско зазнали перші проєкти з тим обладнанням, що Україна наразі планує закупити для Хмельницької АЕС в Болгарії та США.

Історія обладнання в Болгарії та США, на які поклала око Україна

Два реактори російського виробництва лишились у Болгарії від нереалізованого проєкту будівництва атомної електростанції в Белене, якій ще у 1987 році заклали фундамент. Проєкт передбачав створення чотирьох енергоблоків. До 1990 року було виконано 40% будівельних робіт на першому енергоблоці і поставлено 80% обладнання. Проте разом з падінням комунізму в Болгарії проєкт скукожився, тривалий час на майданчику проводилися лише консерваційні роботи. І лише у 2002 році уряд Болгарії вирішив будівництво АЕС відновити.

В жовтні 2006 року обрали підрядника – компанію Атомбудекспорт, дочку Росатома. Пропозиція росіян була обрана зокрема через можливість викупу Атомбудекспортом старого блоку, поставленого у Белене в 1980-х роках. Більшість радянського важкого обладнання згодом дійсно було перевезено до Росії, встановлено на енергоблоці № 4 Калінінської атомної електростанції.

Росатом мав ввести в експлуатацію перший блок в Белене в 2013 році, другий – в 2014 році. Проте в березні 2012 року від проєкту болгари знову відмовились, зокрема через труднощі з фінансуванням.

В країні знову змінилась влада, нове керівництво вважало проєкт побудови АЕС економічно недосконалим, відкритим для корупції та неефективного управління, головне – він мав зміцнить в Болгарії домінування Росії в енергетичному секторі.

У червні 2016 року Міжнародний арбітражний суд присудив "Атомбудекспорту" компенсацію у 620 млн євро за вже виготовлене обладнання для проєкту в Белене, зокрема за реактори, які наразі планує викупити Україна.

Для майбутніх п’ятого та шостого блоків Хмельницької АЕС в Україні планують залучити обладнання американської компанії Westinghouse, що залишилося невикористаним після невдалого проєкту будівництва АЕС VC Summer в Південній Кароліні. У 2012 році компанія Westinghouse отримала ліцензію на це будівництво, що в процесі зросло в ціні з $9,8 млрд до $25 млрд. У 2017 році американська коипанія припинила роботу, збанкрутувала, двох керівників проєкту засудили до тюремного ув'язнення за шахрайство. Відтоді обладнання лежить без діла на складі в Америці.

Під час війни в Україні пошкоджено 83 – 90% теплової генерації на вугіллі, 40% - гідрогенерації. Це ті генерації, що забезпечували резерв та балансування для стабільної роботи енергосистеми. З іншого боку, знищені енергоємні підприємства типу металургійних заводів у Маріуполі. З України виїхало близько 4,5 млн населення. Споживання електроенергії , за словами Ольги Кошарної, зменшилось на 30%. "Існує нагальна потреба будувати розподілену генерацію. Вже після війни потрібно планувати потреби в базових потужностях, виходячі із прогнозів розвитку та відновлення економіки. Наразі кошти потрібні на розвиток пошкоджених мереж та трансформаторів", - вважає вона.