Андрій Портнов, українські банки та майбутня Олімпіада в Карпатах

Автор: Ольга Прокопишина

Українські суди зобов’язали БізнесЦензор спростувати згадку про Андрія Портнова в одній з наших публікацій, як про реформатора судоустрою часів президентства Віктора Януковича. Та компенсувати йому загалом близько 145 тис грн витрат на тяжбу з нами. Як з’ясував БізнесЦензор, попри гучні заяви правоохоронців минулих років та відкриті раніше кримінальні провадження, Портнов жодного разу офіційно не отримував підозри. Втім переказати кошти за рішенням суду у нас вийшло не одразу. Один з найбільших банків в Україні проводити платіж Портнову відмовився.

Євген Мураєв та Андрій Портнов/ Фото Facebook yevgeniy.murayev

Судова тяжба "БізнесЦензора" з Портновим

В серпні 2023 року журналісти "БізнесЦензор" Ольга Прокопишина та Юрій Віннічук зустрічались з головою Національного агентства з питань запобігання корупції Олександром Новіковим.

Нас цікавило функціонування нових реєстрів корупціонерів та спонсорів війни, що тоді адмініструвало НАЗК. Ми питали Олександра Новікова зокрема про доцільність застосування персональних санкцій до фізичних осіб - громадян України і в питанні згадали про Андрія Портнова, що реформував судову систему при президентові Януковичу, був заступником голови його Адміністрації, та з 2021 року перебуває в санкційних списках США.

Новіков розповів, що за Міжнародною санкційною групою, так званою групою Єрмака-Макфола НАЗК фактично орієнтувалось на росіян та білорусів як кандидатів на санкції.

"Ми вважаємо, що практика накладення санкцій на громадян України означає неспроможність всієї системи державної влади притягнути їх до кримінальної відповідальності. Має працювати правоохоронна система і бути кримінальна відповідальність", - відповідав тоді Новіков.

У вересні 23-го до авторів публікації став позиватись згаданий у питанні про персональні санкції Андрій Портнов, що останніми роками з-за кордону позивається до цілого ряду українських ЗМІ та громадських організацій про захист його честі та ділової репутації.

Наразі він продовжує тяжбу з громадською організацією Statewatch, що у 2023 році опублікувало дослідження про провідних проросійських діячів в Україні, що на думку організації, не зазнали в Україні жодних санкцій. Як один з таких у матеріалі Statewatch згадувався Андрій Портнов. Дослідження Statewatch опублікувало інтернет- видання The Kyiv Independent та lb.ua, до яких Портнов теж позивався, вимагаючи спростувати висловлювання про нього як про "проросійського політика".

Тривають суди Портнова з громадською організацією "Рух Чесно" та Національним агентством з питань запобігання корупції. У червні 2022 року Портнов потрапив до створеного "Рухом чесно" Реєстру держZрадників, що у співпраці з НАЗК наповнювала ця організація. Портнов почав тяжбу 15 лютого 2024 року, оспорював своє потрапляння в цей Реєстр та окремі вирази щодо себе.

Андрій Портнов окремо судився з головним редактором "Цензор.НЕТ" Юрієм Бутусовим, позивався проти телеканалу Hromadske, проти київського бюро радіо "Свобода" та проєкту журналістських розслідувань "Схеми".

Позивається проти громадської організації "Центр протидії корупції", що у 2021 році долучалась до процесу введення стосовно Андрія Портнова американських санкцій. Як нам повідомили в "Центрі протидії корупції", зараз на розгляді в касації перебуває одна справа за позовом Андрія Портнова, де він оскаржує стосовно себе визначення "проросійський".

"З юридичної точки зору масові позови Портнова до всіх медіа, які його критикують, виглядають як SLAPP — стратегічні позови проти участі громадськості, оскільки вони спрямовані на те, щоб журналісти не писали або менше писали про Портнова і його вплив. Такі позови серйозно загрожують свободі слова, оскільки спричиняють "охолоджувальний ефект" на журналістів і медіа. Видається, що це є особливо небезпечним в умовах війни, тому що журналісти розслідують як корупційні правопорушення, так і воєнні злочини, а громадяни мають право отримувати таку інформацію", —зазначала медіаюристка Людмила Панкратова в коментарі для "Детектор Медіа".

Хто такий Андрій Портнов?

Андрій Портнов, напевно, найбільш відомий як головний юрист та реформатор судової системи часів президентства Віктора Януковича. У 2010 році Янукович призначив Портнова керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою.

Сам Портнов був членом Вищої ради юстиції, куди його обрали у 2009 році за квотою юридичних вищих навчальних закладів.

24 січня 2014 року Віктор Янукович призначив Портнова першим заступником глави Адміністрації президента. Наприкінці лютого 2014-го, практично одночасно з Віктором Януковичем, Андрій Портнов виїхав з України.

Повернувся сюди лише після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського, у 2019 році, буквально за кілька днів до офіційної інавгурації Зеленського. Востаннє виїхав з України вже під час повномасштабної війни, влітку 2022-го, наразі перебуває закордоном.

Кримінальні справи

У 2014 році, після того як Андрій Портнов залишив Україну як і інші топ-менеджери команди Віктора Януковича, відносно нього почали робити гучні заяви правоохоронні органи.

У січні 2015 року МВС України оголошувало Андрія Портнова в розшук за ч. 3 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчиненим повторно або за попередньою змовою з групою осіб). Однак у листопаді того ж року сам Портнов повідомляв, що Печерський райсуд Києва зобов'язав слідство припинити розшук у зв’язку зі встановленням місця його перебування.

У березні 2014 року Портнов потрапляв до списку вісімнадцяти осіб, наближених до Віктора Януковича, стосовно яких Рада ЄС ухвалила персональні санкції.

Через рік ці санкції з Портнова зняли, бо Генпрокуратура України не надала жодних доказів проти нього.

Пізніше, у листопаді 2015 року, суд Люксембурга задовольнив позов Портнова до України про визнання санкцій незаконними.

У березні 2014 року проти Андрія Портнова відкрили провадження за фактами погроз народним депутатам, а також провадження через привласнення коштів Київського національного університету імені Шевченка та Київського національного економічного університету на суму 137,6 тис грн та привласнення виплат на 26 млн грн і підробку рішеня 3-го Всеукраїнського конгресу представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, якими затвердили трьох членів Вищої ради юстиції.

Інтереси Портнова в суді в якості його адвоката представляв нинішній заступник Офісу Президента Олег Татаров.

За президентства Януковича, Татаров обіймав посаду заступника керівника Головного слідчого управління МВС, коментував для ЗМІ події на Майдані.

За інформацією проєкту "Схеми", у розпал Революції гідності Татаров отримав звання "Заслужений юрист України" від Віктора Януковича за особистим поданням тодішнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка – "за впровадження в життя рішень президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів, спрямовуючи зусилля підлеглих працівників на посилення боротьби зі злочинністю та зміцнення правопорядку в державі".

Рештки судових рішень за деякими з кримінальних проваджень, де приймав участь Олег Татаров в якості захисника Портнова, все ще можна знайти у Державному реєстрі судових рішень. Досудове розслідування по деяким з проваджень тривало більше п’яти років, так нічим і не скінчившись.

На основі цих проваджень впродовж 2015-2018 років Посольство України в Канаді надсилало на адресу урядових органів Канади офіційні листи, в яких з посиланням на прокуратуру інформувало про розслідування щодо Андрія Портнова. Ґрунтуючись на цих повідомленнях уряд Канади вводив Портнова у свої санкційні списки (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR/2014-44).

Одне з проваджень, де виступав Татаров як авдокат Портнова, стосувалось можливого одержання Портновим неправомірної вигоди.

Справу з листопада 2017 року спочатку розслідувала Генпрокуратура, потім Національне антикорупційне бюро. Згодом знову прокуратура. Станом на лютий 2019 року вона все ще перебувала на стадії досудового розслідування. І як зазначається в тексті судової ухвали, по ній не було визначено ні слідчого, ні прокурора, більше того – "фактичне знаходження матеріалів провадження" проти Портнова було невідоме.

У 2019 році, після обрання президентом України Володимира Зеленського, з’явились публікації звернення Генпрокуратури до уряду Канади щодо зняття санкцій проти Портнова.

Андрія Портнова остаточно вивели з канадських санкційних списків у березні 2024 року.

У 2017 році НАБУ відкривало проти Портнова кримінальне провадження щодо незаконного збагачення на 26 млн гривень у період із липня 2011 року по грудень 2013-го.

Справу закрили в березні 2019 року у зв'язку зі скасуванням Конституційним Судом норми про незаконне збагачення, що відбулось за зверненням народних депутатів.

СБУ відкривала проти Андрія Портнова кримінальне провадження за підозрою у державній зраді у 2018 році. Підставою став запис телефонної розмови радника президента РФ Сєргєя Глазьєва та "Владіміра Андрєєвіча", якого українські прокурори не змогли ідентифікувати, втім голос ніби був дуже подібний до голосу Владіміра Константінова, колаборанта, який на момент анексії Криму очолював Верховну Раду АР Крим, був членом Партії регіонів. А після окупації півострову очолив так звану "Державну Раду Республіки Крим" і став одним з керівників партії "Єдина Росія" в Криму. Під час бесіди Сєргєй Глазьєв говорить, що Верховна Рада АРК має прийняти постанову, що нібито підготував Андрій Портнов, щоб "було зрозуміло, що не вся Україна прямо-таки хоче підписувати угоду об асоціації з Євросоюзом".

В СБУ на запит "БізнесЦензора" про долю цієї справи лише повідомили, що в серпні 2019 року вона була закрита і "процесуальним керівником постанова про закриття провадження не скасовувалась".

В позові до нас Портнов стверджує, що "займає однозначну та принципову позицію щодо війни в Україні, вважаючи, що президент рф, російські чиновники, російські війська та громадяни рф вчинили та продовжують вчиняти щодо нашої держави та громадян України жахливі військові злочини".

БізнесЦензору не вдалось знайти подібну заяву Портнова на його сторінках у соціальних мережах чи у засобах масової інформації. Жодного публічного висловлювання з засудженням дій РФ та її президента Путіна. При цьому Портнов вів дуже активну публічну діяльність раніше, на старті президентства Володимира Зеленського.

Одразу після повернення до України Портнов дав інтерв’ю проросійському, забороненому в Україні, виданню Страна.ua, де заявив, що його "велика юридична команда" буде подавати "заяви про злочинну діяльність" екс-президента Петра Порошенка та його оточення, домагатиметься арешту активів Порошенка.

Одночасно в інтерв’ю каналу Медведчука 112 Україна Портнов заявляв, що не підтримує зв’язків з Януковичем та вважає, що президент-утікач повинен понести відповідальність за бездіяльність, недостатні дії міліції під час розгону протестувальників на Майдані.

Через рік, під час другого інтерв’ю для Страна. ua (БізнесЦензор скачав обидва), Портнов сказав, що питання Порошенко наразі "п’яте", а "перше", тобто головне – питання "дегероїзації" і "деміфологізації" Майдану (ред. мається на увазі подій під час Революції гідності).

"Президент (ред. Зеленський) жодного разу не вимовив слово "майдан", коли обирався, цим показав Сходу та Південному Сходу, що він збирається бути справедливим, як тільки його обрали, кілька місяців мовчав, потім з лампадками став ходити по майдану", - критикував під час інтерв’ю Портнов політику Зеленського.

Одночасно в судах юридична команда Портнова, за його словами, захищала правоохоронців, що "приймали участь у подіях на Майдані".

"Зверніть увагу сьогодні ніхто з тодішніх співробітників міліції не сидить у в’язниці", - розказував Портнов у 2020 році виданню Страна.ua.

Зі змісту інтерв’ю можна зробити висновок, що Андрія Портнова також турбували питання святкування 9 травня та зміст українських підручників з історії.

Він розповідав, як подав позов проти Міністерства освіти з вимогою виключити з підручників 5-11 класів українських шкіл "будь-які згадки про так звану Революцію". В результаті Окружний адміністративний суд Києва задовольняв позов Андрія Портнова щодо перегляду розділу, що стосується Революції гідності.

Портнов домігся також рішення суду, яке заборонило відзначати ювілеї низки історичних діячів України, зокрема письменника Уласа Самчука, чиї твори "Марія" та "Волинь" до сих пір лишаються вилученими з обов’язкової шкільної програми, незважаючи на численні звернення активістів до Міністерства освіти.

Судовий позов Портнова до БізнесЦензора

Андрій Портнов просив Дарницький райсуд м Києва зобов`язати БізнесЦензор спростувати згадку про нього у нашій публікації. А також стягнути з авторів публікації 40 тис грн судових витрат.

БізнесЦензор, чиї інтереси представляв адвокат Олег Горбачов, трактував своє висловлювання про Портнова як оціночне судження, другорядне у загальному контексті тематики інтерв’ю.

На думку Дарницького райсуду, характеризувати Портнова в контексті санкцій ми могли б лише у випадку існування обвинувального вироку суду щодо нього. Портнов надав суду довідки, що жодного відкритого кримінального провадження щодо нього немає. Дарницький райсуд вирішив справу на його користь.

"Розповсюджена недостовірна інформація негативно впливає на репутацію та авторитет позивача, який є адвокатом, Заслуженим юристом України, має науковий ступінь доктора юридичних наук та кандидата економічних наук, раніше був обраний народним депутатом V-VI скликань, членом Вищої ради юстиції, заступником Глави Адміністрації Президента з питань судової реформи та судоустрою, членом вчених рад державних вищих навчальних закладів, що свідчить про його значний досвід як політичної, так і правової діяльності", йдеться в тесті судового рішення.

БізнесЦензор звернувся до апеляції. Проте Київський апеляційний суд за головуванням судді Світлани Кулікової залишив рішення Дарницького райсуду без змін.

Сплативши 41 тис грн ми звернулись до Верховного суду. Суддя Євген Синельников в жовтні 2024 року направив справу на новий розгляд в апеляцію, зазначивши необхідність "комплексної оцінки" висловлювання про Портнова з урахуванням загального змісту публікації, її суспільної значимості в умовах воєнного стану та підвищеного інтересу суспільства до діяльності публічних осіб, які "могли здійснювати проросійську політику".

Під час нового розгляду судді Оніщук М.І, Шебуєва В.А., Кафідова О.В теж наголошували на тому, що проти Портнова кримінальні провадження в Україні відсутні, що підтверджується наданими листами від правоохоронних органів - СБУ, Національної поліції та Офісу Генерального прокурора.

Як обставина на користь Портнова у нашому судовому процесі навіть згадувалась електронна петиція журналістки Ярослави Вольвач, що в січні цього року пропонувала уряду ввести проти Андрія Портнова персональні санкції. Петиція набрала необхідні 25 тис голосів, проте не знайшла підтримки в Кабміні, точніше там не знайшли підстав для введення санкцій проти Андрія Портнова, знов ж таки посилаючись на відсутність питань до Портнова у правоохоронних органів.

Зрештою Київський апеляційний суд вдруге вирішив на користь Андрія Портнова, стягнути з нас 104 тис грн в якості компенсації за правничі послуги його адвоката Ганни Косінової та витрати на другий розгляд справи в апеляції, зокрема на проведення судової психолого-лінгвістичної експертизи (що нам вартувало зокрема близько 42 тис грн).

Портнов і українські банки

Всього позов Портнова про захист його честі, гідності та ділової репутації обійшовся нашій редакції в близько 145 тис грн. І ось з процесом сплати частини грошей, що нас зобов’язав зробити суд, у мене виникли проблеми. Приватбанк, де я маю рахунки, без пояснення причин відмовив мені в переказі на особистий рахунок Андрія Портнова. Зробити це вдалось лише готівковими коштами через касу іншого банку. В моєму випадку, через банк Південний.

Не все було гаразд у Портнова і з іншими українськими банками.

З травня 2023 року Андрій Портнов позивався до ОТП Банку, що вирішив у односторонньому порядку припинити йому банківське обслуговування. Під час розгляду справи представник ОТП зазначав, що відповідно до умов Договору про видачу та обслуговування платіжних карток, банк має право достроково розірвати договір або припинити його дію без пояснення причин.

Іншої думки був Печерський райсуд м. Києва, куди представник Портнова звернувся з вимогою заборонити банку припиняти банківське обслуговування, зокрема надавати Портнову послуги інтернет-банкінгу та безконтактної оплати.

В тексті судового рішення зазначається, що "банк має право вимагати розірвання договору у судовому порядку".

Далі і Печерський райсуд, і Апеляційний суд м.Києва вирішили на користь Портнова, ОТП звернувся до Верховного суду, проте згодом сам відмовився від власної касаційної скарги.

З "Ощадбанком" Портнов почав тяжбу напочатку 2023 року, причиною стала відмова банку здійснювати платіж у 200 тис грн з рахунка Портнова в ОТП-Банку на рахунок Благодійного фонду "Боржавська надія" в Ощадбанку.

Під час судового розгляду держбанк не скривав чому відмовився провести платіж - все через перебування Портнова у санкційних списках США.

У Печерському райсуді, і в Апеляційному суді м Києва визнали ці дії Ощадбанку протиправними, Верховний суд аналогічно направив справу на новий розгляд. А коли вона зробила ще одно коло, Ощад аналогічно до ОТП від боротьби з Портновим відмовився.

Олімпійська мрія Януковича та Зеленського

В жовтні 2022 року Портнов намагався переказати на рахунок Благодійного фонду "Боржавська надія" 200 тис грн для допомоги дітям, позбавленим батьківського піклування, зазначається в тексті судового рішення.

Єдиним власником цього благодійного фонду виступає ТОВ "Карпатіан Маунтаін Резортс-"Боржава", одноосібним власником якої зазначений громадянин Австрії Гернот Ляйтнер. Підприємець та архітектор, засновник групи компаній Masterconcept.

На російськомовній сторінці компанії Masterconcept вказувалось, що ця фірма спеціалізується на проєктуванні спортивно-розважальних об'єктів, зокрема гірськолижних курортів.

Фірма брала участь у підготовці Зимових Олімпійських Ігор в Сочі, що відбулись напередодні вторгнення РФ в Україну у 2014 році (заробила на 30 контрактах), у підготовці до Чемпіонату світу з футболу у 2018, що проходив в РФ, готувала Самару, Саранськ, Сочі, Калінінград, Волгоград до проведення чемпіонату.

Компанія Ляйтнера має три основних офіси у Відні, Санкт-Петербурзі та Пекині.

На цьому тижні російськомовна сторінка сайту вже не працювала. Проте залишились скріни, зроблені на минулому тижні.

На LinkedIn ще можна дізнатись про реалізовані спортивні проєкти компанії у РФ. Та зазначена основна команда Masterconcept.

За часів президентства Віктора Януковича ця компанія мала реалізувати проєкт "Олімпійська надія", побудувати спортивну, зокрема гірськолижну інфраструктуру на Закарпатті для проведення в Україні Олімпіади-2022.

Інфраструктуру не побудували. Лише за виділені державою165 млн грн під цей проєкт фірми наближені до Владислава Каськіва, тогочасного керівника Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами, оформили у приватну власність 495 ділянок загальною площею 450 га в районі Боржави на Закарпатті, де мав розміститись майбутній олімпійський комплекс.

Проєкт закінчився відкриттям кримінальних справ – щодо привласнення 165 млн грн, які були надані в якості довгострокової позики для ТОВ "Боржава Резорт", і використані для придбання земельних ділянок наближеними до Каськіва структурами. Також фірма "Боржава Резорт" фігурувала у справі заволодіння близько 2 млрд грн, виділених у 2012-2013 роках з державного бюджету та інвестованих Китайською Народною Республікою для реалізації Національних проектів України.

З появою кримінальних проваджень Каськів виїхав з України, через деякий час знайшовся в Панамі, його ніби звідти екстрадували на Батьківщину. В Україні в суді Каськіва захищав Олег Татаров, наразі заступник голови Офісу президента. Для Каськіва справа з витраченими грошима на Олімпіаду завершилось умовним покаранням. Наразі Каськів є депутатом Закарпатської ОВА.

Варто зазначити, що до повномасштабного вторгнення Володимиру Зеленському також дуже подобалась ідея з проведення Олімпійських Ігор в Карпатах. Влітку 2020 року голова Офісу президента Андрій Єрмак навіть особисто зустрічався з тим самим австрійцем Ляйтнером, що розбудовує спортоб’єкти в РФ, обговорити умови меморандуму по створенню кластеру "Боржава".

Це фото та звіт зустрічі з Ляйтнером досі можна знайти на сайті Президента України. На зустрічі з австрійцем були присутні також кілька українських міністрів. Зокрема підтримав реалізацію проєкту тодішній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. Він запропонував залучити механізми державно-приватного партнерства та "інвестиційну няню".

Восени 2024 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія приїздив на Закарпаття в супроводі Владислава Каськіва "дивитися на проєкт гірськолижного курорту "Боржава"".

Схоже нові - старі проєкти на Закарпатті вже на рестарті, чекають свого часу.