"Російські зв’язки" та суди: Володимир Зеленський блокує БЕБ?

Автор: Ольга Прокопишина

Президента звинувачують у зриві конкурсу на директора БЕБ, у основного претендента на посаду зараз шукають "російські зв’язки", тим часом проведення конкурсу оскаржують в суді. БізнесЦензор з’ясовував подробиці.

Перезапустити Бюро економічної безпеки (БЕБ) під керівництвом нового незалежного директора наразі вимагає від України Міжнародний валютний фонд (МВФ).

8 червня мали відбутись фінальні співбесіди з кандидатами на посаду директора БЕБ, головного правоохоронного органу, що спеціалізується на економічних злочинах і мав би займатись викриттям злочинних схем в секторах української економіки.

Але проведення фінальної частини конкурсу на очільника БЕБ в останній момент скасували листи від СБУ через буцімто підозри у зв’язках з країною – агресором трьох кандидатів на посаду.

Напередодні співбесід нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк заявив, що від власних джерел йому стало відомо: президент Володимир Зеленський дав команду зривати конкурс.

Чому Зеленський може бути в цьому зацікавлений?

"Напевно, є достатньо сильна кореляція між контрабандою, яка у нас складає 100 млрд грн і відсутності у БЕБу кримінальних справ по контрабанді. Або нелегальному тютюновому ринку, на якому ми втрачаємо 25 млрд грн і різкому зупиненню будь-яких дій БЕБу по відношенню до фабрик, що її виробляють. Чи проблема з легалізацією грошей набутих злочинним шляхом , які має розслідувати БЕБ, але чомусь не розслідується. Щось ми дуже добре думаємо про президента та його команду", - говорив у ефірі "Радіо Свобода" Ярослав Железняк. Він є заступником голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики та одним з авторів закону про БЕБ.

Незалежний директор БЕБу мав бути обраний в результаті прозорого конкурсу до кінця липня.

У разі невиконання цього зобов’язання Україна ризикує втратити $5 млрд фінансування від МВФ.

Обирає найкращого кандидата затверджена Кабміном конкурсна комісія, що складається з шести осіб - трьох іноземних членів – представників міжнародних організацій та трьох українських – представників вітчизняних наукових установ.

Конкурс на директора БЕБ почався у грудні 2024 року.

До 24 січня 2025 року комісія приймала документи від всіх бажаючих брати участь у відборі. Всього зголосилось 43 кандидати.

7 квітня вони пройшли тестування на знання законодавства.

А 13 травня Конкурсна комісія оголосила проміжний рейтинг претендентів, де до трійки найкращих потрапили діючі кадри Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури:

• Олександр Скомаров (215,35), керівник підрозділу детективів НАБУ,
• Роман Яроменок (199,65), старший детектив НАБУ
• Олександр Ситников, начальник відділу внутрішнього контролю в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (193,3).

Впродовж 8,9 та 10 червня мали відбутись фінальні співбесіди, які б вирішили результат конкурсу. Далі конкурсна комісія мала подати на затвердження уряду одну чи дві найкращі кандидатури на посаду директора БЕБ.

Однак в останній момент українська частина комісії звернулась до колег-міжнародників з заявою про необхідність співбесіди відкласти.

"Все тому, що кандидат, який поки набрав найбільше балів на попередніх етапах - це НАБУшник, який дуже не подобається Офісу (ред. президента) і якому через замовні статті вже намагаються закинути звʼязки з агресором. Абсурд пояснень, що його батько похилого віку в окупації мав паспорт РФ. Під це Офіс вже використовує СБУ, яких скоріш за все намагатимуться заставити приписати під це кандидату зв’язок з ворогом", - стверджує Мартина Богуславець, голова Антикорупційного центру "Межа".

Напередодні засідання 8 червня Ярослав Железняк написав в своєму телеграм-каналі: "влада дала команду зірвати конкурс по БЕБ" і що "буквально через пару годин цю команду почнуть реалізовувати".

За годину до початку запланованих співбесід українська частина Конкурсної комісії звернулась з заявою про необхідність відкласти співбесіди через інформацію про можливі російськи зв’язки претендентів на посаду, що є відповідний лист від СБУ.

"Ситуація динамічна, кожного разу змінюється. Агресор активно вербує наших людей, залучає до різної співпраці. Ми не можемо говорити, що у СБУ було достатньо днів (ред. на перевірку). Ми не знаємо чим викликана така реакція", - сказав під час засідання Конкурсної комісії Юрій Понамаренко, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, делегат від МВС.

В той же час Ярослав Железняк стверджує, що команда зупинити конкурс надійшла від президента ще напочатку червня. "Щоб точно зафіксувати - у зриві конкурсу БЕБ є купа причетних: починаючи від СБУ і безхребетним урядом. Але про перші сигнали щодо плану зриву реформи ми чули у вівторок зранку. Тому що команда була дана ще у понеділок (2-го червня). І вона була від Президента та голови ОП. Всі інші просто різного рівня виконавці", - стверджує Ярослав Железняк.

Згодом він публікує листи, що стали причиною для скасування співбесід 8 червня.

"До середини травня все було добре, всі чекали результати останніх конкурсів, хто буде на першому, другому місці і ніяких запитань від СБУ не було. 15 травня Кабмін повідомляє комісію, що всі кандидати пройшли спец перевірку. Всі люди, що були в топі або з НАБУ, або з САП, 24 травня результати були відомі, з якогось дива СБУ готує новий лист за підписом (ред. голови СБУ Василя) Малюка з загальними фразами, типу бажано нам дати більше часу на перевірку. Лист був підписаний 24 травня. За дивним збігом його не можуть донести до секретаріату Кабміну до 5-го червня. В комісію та в секретаріат він зайшов 5-го червня. Чекали засідання у президента, отримання згоди чи команди запускати зрив конкурсу, це єдина причина", - розказує Ярослав Железняк.

Одночасно, за його словами, запускається медіа-кампанія проти лідера проміжного рейтингу, діючого детектива НАБУ Олександра Скомарова, щодо його "російських зв’язків".

"Можу стверджувати, що цю історію запускав хтось з економічного блоку СБУ", - розказує Железняк.

Вчора, 11 червня, відбулось чергове засідання Конкурсної комісії, де члени одноголосно погодились проводити співбесіди, визначили дати співбесід з кандидатами на 21,22 та 23 червня.

До цього часу, сподівається голова комісії Лаура Стефан, СБУ має встигнути провести додаткову перевірку.

Під час засідання Юрій Пономаренко зазначив, що заяви ЗМІ та громадськості, що українські члени комісії намагаються зірвати конкурс, виконують політичне замовлення, позбавлені будь-якої підстави: "Ми українські члени комісії звернулися до іноземних колег з проханням не про скасування, як пишуть окремі писаки, конкурсу, а про збір точнішої інформації. (…) відкласти до отримання точнішої інформації від СБУ".

Втім, думка Ярослава Железняка щодо планів Володимира Зеленського по зриву конкурсу на голову БЕБ не змінилась.

"Ще раз - я і мої джерела переконані, що задача від Президента зірвати конкурс по БЕБ досі поставлена. І її будуть виконувати так чи інакше. Найвірогідніше це буде через суд, але у них є ще пару опцій в запасі. Думаю, дочекаються засідання Правління МВФ та одразу після цього заблокують", - упевнений Железняк.

У ГО "Центр протидії корупції" теж впевнені: перенесення співбесід не означає, що вони зрештою пройдуть і "влада припинить спроби зірвати конкурс на очільника БЕБ". "Щось схоже ми бачили під час конкурсу на керівника САП. Тепер у влади є ще одна опція - через позови в суди", - зазначають в організації.

Юристи "Центру протидії корупції" виявили щонайменше шість позовів щодо оскарження конкурсу на директора БЕБ та дій комісії. Скарги подали кандидати на посаду директора БЕБ, і ті, хто вибув на попередніх етапах конкурсу або не були допущені до участі: Олег Борисенко, Ігор Шепетін, Андрій Єфремов, Роман Гнатюк. А також громадська організація "Мистецька Платформа "АРТ-КРЕАТИВ", пов’язана з кандидатом на посаду директора Віктором Дубовиком.

Деякі судові засідання по цим позовам заплановані вже на 17 червня, тобто до дат проведення співбесід.

"Все це в підсумку говорить про подальшу загрозу зриву конкурсу та втручання в процес. Оскільки Служба безпеки не надала досі жодних фактів маючи при цьому вже достатньо часу на аналіз кандидатів. Більше того, обговорення комісії та оприлюднене листування свідчить про те, що відкладення співбесід було штучним заходом. Однією з причин такого штучного відкладання процесу може бути пов’язане із бажанням подальшого зупинення конкурсу через суд, на що Офісу президента просто потрібен був час", – вважає заступниця виконавчого директора "Центру протидії корупції" Олена Щербан.