Від дверей до бронежилетів. Як столичний підприємець протистоїть злодіям і допомагає війську
Як столичний підприємець, який усе життя займається виробництвом бронедверей, почав виробляти бронежилети.
БізнесЦензор відновлює свою постійну рубрику "Герої бізнесу". Під час повномасштабного вторгнення ми розповідатимемо про підприємців, які не лише виробляють продукцію та створюють робочі місця в Україні, підтримуючи економіку, але і допомагають Силам оборони протистояти окупантам.
Сьогодні ми розповімо історію підприємця Ігоря Омельченка з Києва, який понад чверть століття займається виробництвом бронедверей, але після початку війни з Росією почав виготовляти бронежилети та спеціальні двері для укриттів.
Перший патент і куленепробивні двері
"Можна сказати, що я займаюся дверима з 1998 року. Починав з того, що розклеював оголошення компанії, яка виробляла двері, коли ще був студентом. Потім мені запропонували самому продавати двері", – розповідає Ігор Омельченко.
Він пригадує, що на початку 2000-х років в Україні почався справжній бум попиту на бронедвері, тому й вирішив створити власне виробництво.
"У 2002 році я відкрив ФОП, тоді мені було 22 роки і я ще вчився в інституті. А вже у 2006 році зареєстрували компанію – ТОВ "Весь мир бронедверей", яка працює і сьогодні", – додає Омельченко.
Згодом він зареєстрував власний бренд бронедверей Bodyguard та девіз "Наша продукція – ваша безпека". Але у перші роки бізнес йшов непросто – конкуренція на ринку була високою, багато виробників намагалися демпінгувати, пропонуючи бронедвері з неякісних матеріалів, але за нижчою ціною.
"Продавати якісні двері було складно, а обманювати замовників, як деякі інші виробники, я не хотів. Тому вже у 2004 році яодним із перших сертифікував бронедвері на відповідність ДСТУ. З того часу вся моя продукція має сертифікати якості", – пояснює бізнесмен.
І ця стратегія виявилася успішною. До 2008 року на підприємстві Омельченка вже працювало кілька десятків робітників.
У тому ж році до нього звернулися представники одного з відомих мерів із замовленням на куленепробивні двері.
"Ми спеціально для цього замовника пройшли відповідну сертифікацію. Тоді ми першими в Україні сертифікували бронедвері одночасно на максимальний клас зламостійкості та кулестійкості і розпочали виготовляти захисні бронедвері Bodyguard. Тобто стали вже виробником не просто бронедверей, а куленепробивних. Ось тоді, мабуть, і почався наш шлях до виробництва бронежилетів", – розповідає підприємець.
Бронежилет для патріотів
Для виготовлення куленепробивних дверей Омельченку довелося замовляти високоякісну бронесталь зі Швеції, адже вона мала витримувати чергу з автомата.
"З того часу ми експериментували з різними матеріалами, вивчали заперешкодну деформацію, виробників бронесталей. Виявилося, що самі цього не усвідомлюючи, ми готувалися до 2014 року, коли робили ці двері", – каже підприємець.
Він пригадує, що в розпал Революції гідності до нього звернулися активісти з проханням зробити бронещити.
"Побачили, що ми виготовляємо куленепробивні двері, і попросили для них бронещити виготовляти. У нас якраз був лист бронесталі, ми його розрізали, доварили ручки, зробили кілька прорізів, щоб можна було щось побачити. Вийшло неоковирно, але дієво", – згадує Омельченко.
А вже за кілька місяців після того незвичного замовлення розпочалося вторгнення російських окупантів до Криму, а згодом – і на Донеччину та Луганщину. Тоді військовим терміново знадобилися бронежилети.
"Так склалося, що у нас вже був великий досвід роботи з бронесталями і запас матеріалів. Тому ми з нуля розробили бронежилет, а вже у квітні 2014 року його сертифікували. Мабуть, на той момент ми виготовляли найбільшу кількість бронежилетів в Україні. До нас зверталися хлопці з батальйону "Донбас", наші броніки були в Іловайську, і у захисників Донецького аеропорту", – розповідає Омельченко.
"Тобто у першій половині 2014 року ми зуміли швидко перекрити нагальні потреби військових. І вже згодом інші виробники змогли наростити виробництво та почали перемагати на державних тендерах", – додає він.
Втім, роботу над власним бронежилетом не зупинили. Вирішили назвати його "Патріот".
"Може,трохи гучно. Але ж насправді якраз патріоти тоді їх і тягали", – пояснює Омельченко.
Тоді у стислі строки встигли виготовити близько 5 тис. таких бронежилетів.
"Ми купували броню, кроїли її, гнули. Паралельно швейні цехи – від маленьких до великих фабрик – робили плитоноски, підсумки", – каже підприємець.
Але згодом держава почала закуповувати бронежилети у одного великого виробника, а більше 2 тисяч бронежилетів на складах підприємства Омельченка залишились непотрібними.
"Я навіть думав їх утилізувати, бо доводилося платити за склади. Але заспокоював себе тим, що якщо ворог знов прийде, то я зможу кілька батальйонів одразу вдягнути", – зауважує Омельченко.
І 24 лютого 2022 року він зрозумів, що виявився правий.
"Коли почався перший день вторгнення, я вже знав, що мені треба робити і куди йти. Частина броніків була повністю готова, їх просто треба було зібрати, ще частину треба було доробити. Я зателефонував робітникам і сказав: двері вже нікому не потрібні, потрібно знову робити броню. Працювали з ранку до ночі. Усе одразу йшло на фронт", – згадує підприємець.
Кілька сотень бронежилетів безкоштовно передали захисникам напряму, решту віддавали за собівартістю волонтерам, які збирали кошти для конкретних військових частин на передовій. Омельченко пояснює, що мінімальні ціни не покривали витрати, але давали хоч якусь упевненість, що бронежилети дійдуть туди, де вони справді потрібні, а не опиняться на складах або у перекупників.
Попри те, що його компанія має сертифікати на бронежилети четвертого і п’ятого класів захисту, вироблені у перші місяці повномасштабки вироби Ігор Омельченко жартома називає "бронею перших місяців", яка допомогла протриматися, поки не почала надходити допомога із-за кордону.
"Плитоноски іноді найпростіші робили – тканини не було. Але ніколи робити складний бронежилет, якщо бій зараз іде. Але броня була якісна в нас, був і демпфер, і антирикошет, постійна робота з сертифікацією і лабораторіями багато чому нас навчила. А тоді, якщо пам’ятаєте, були випадки, коли плити зварювали з ресор", – розповідає підприємець.
Згодом масову закупівлю бронежилетів змогла налагодити держава, проте компанія Омельченка продовжує допомагати військовим.
"Був запит на протикумулятивні грати, робили багато досліджень, випробувань. Був запит від "Третьої штурмової": вони попросили розробити окопний бронещит, щоб був легкий і маленький. Бо ми також робимо повнорозмірні бронещити 6-го класу, розробили зменшений бронещит "Патріот Малюк", – перераховує Омельченко.
Його компанія "Весь мир бронедверей" може виробляти і кулестійкі шоломи. Розробляти їх почали ще в 2014 році, але попит швидко згас. Тож лишилися тільки напрацювання та прототипи. У 2022-му повернулися до розробок й теж оперативно виготовили й сертифікували партію бронешоломів "Патріот".
"Коли бронежилети стали не такі потрібні, ми продовжили робити двері"
Втім, в останні роки у держави з’явилася можливість купувати бронежилети шостого класу захисту з керамічними бронеплитами, тому підприємство Омельченка повернулося до роботи з бронею для дверей.
"Ми виробник бронедверей, але коли країні потрібні були бронежилети, ми почали робити бронежилети. Коли країні бронежилети стали не такі потрібні, ми продовжили робити двері. Іноді нас так і називають: "бронедвері-бронежилети". Це як наш позивний", – каже бізнесмен.
Втім, і попит на продукцію цивільного призначення зазнає впливу війни.
"Наприклад, зараз ми виготовляємо бронедвері для укриттів цивільного захисту. Як виявилося, наш 12-ти річний досвід з експериментами щодо стійкості дверей до підривів, тут теж став у нагоді", – додає він.
Омельченко називає себе творчою людиною, а творчі люди, каже, не можуть нічого не робити, тому постійно намагається вдосконалювати технологію виробництва. І професійно вивчає противника – крадіїв.
"Я особисто вивчив більш ніж 1500 квартирних крадіжок. Який інструмент використовують крадії, як працюють. На найцікавіші випадки сам виїжджаю подивитися. Можливо, я зібрав найбільшу в Україні таку базу, деякі "експонати" навіть забираю собі у музей", – розповідає він.
Омельченко пояснює, що ретельне вивчення методів роботи зловмисників дозволяє знаходити рішення, щоб ефективніше їм протидіяти. За роки роботи він оформив близько 10 патентів на свої розробки, частина ще в процесі реєстрації.
"Навіщо патент? Бо багато моїх розробок, на жаль, конкуренти видають за свої. І це катастрофа. На жаль, в Україні навіть з патентом дуже складно довести порушення прав", – визнає Омельченко.
Найскладніше довести, що конкретна компанія використала саме запатентовану технологію. Адже багато виробників працюють непрозоро, тому й притягнути до відповідальності у легальній площині їх складно.
Втім, завжди можна ставити складніші задачі перед самим собою. Омельченко розповідає, що його компанія "Весь мир бронедверей" має 17 зареєстрованих рекордів України. Останній з них – двері, що під час випробувань для сертифікації на четвертий клас стійкості мали протриматися 10 хвилин, а витримали 240.
Підприємець пояснює, що існують стандарти якості, яким мають відповідати двері. Один із найпрестижніших – європейський EN-1627. Омельченко стверджує, що його компанія "Весь мир бронедверей" ледь не першою в Україні ще 2008-го сертифікувалася за цим стандартом на найвищий шостий клас захисту.
За його словами, бронедвері Bodyguard високого класу захисту за останні майже два десятиліття не зламали жодного разу, хоча було зафіксовано десятки спроб.
Він намагається відстежувати та аналізувати всі такі випадки, розповідає, що навіть російським окупантам не вдавалося зламати ці двері в Бучі, Ірпені й інших містах Київщини на початку повномасштабної війни в 2022 році.
"Взагалі ми багато кому робили двері: для багатьох посольств, навіть прямо зараз робимо для посольства, для банків. З того, що вже можна розповісти, – для VIP-відділення "Діамантбанку" ставили двері сейфові. Цього банку вже немає, а вони досі стоять", – розповідає Омельченко, сидячи за столом, у якого замість стільниці – сейфові двері.
Останнім часом з’являються і нові особливі замовлення, додає він. Наприклад, зараз його підприємство розробляє "антирейдерські бронедвері".
"Одна справа, якщо спецінструмент для зламу дверей використовують правоохоронці. Я вважаю, що законні вимоги треба виконувати, і сам періодично проводжу заняття та обмінююсь досвідом з деякими спецпідрозділами. Інша ситуація – коли надійні двері мають дати достатньо часу, щоб тих же правоохоронців викликати і вони встигли доїхати", – пояснює Омельченко, зазначаючи, що таких запитів стає більше.
Втім, якщо буде потрібно, підприємець готовий знову виробляти продукцію для оборони країни: "Якщо влада каже, що хлопці забезпечені, значить я спокійний. Але нагадаю зрозумілу окупантам цитату з пісні про українську Каховку: "наш бронепоїзд стоїть на запасному путі".
