У Німеччині зменшать соцпакет для українських біженців. Чому німецькі політики кажуть, що цього недостатньо?
Останніми тижнями у Німеччині знову розпалилась дискусія щодо скорочення соціальних виплат біженцям з України. Деякі представники правлячої коаліції в німецькому парламенті вважають, що через високу соціальну підтримку українці не мають стимулів шукати роботу. БізнесЦензор дізнавався подробиці.
Предметом жвавих дискусій в німецькому політикумі лишається той факт, що українці наразі отримують більші фінансові виплати ніж шукачі притулку з інших країн.
Яку допомогу українські біженці отримують у Німеччині
З 2022 року українці отримують так звану Buergergeld – "громадянську допомогу", виплати за якою такі ж, як для безробітних німців, і становлять 563 євро на особу. Окрім цих коштів, що надходять біженцю на банківську картку, "громадянська допомога" покриває витрати на оплату житла та повноцінне медичне страхування.
Відповідно до §24 Федерального закону про перебування іноземців, українці мають таке ж державне медстрахування, яке отримають більшість німців. Для безробітних у Німеччині воно безкоштовне, а з працюючих стягується певна сума, в залежності від розміру заробітної плати. У німців з доходом вище середнього виплати за це медстрахування можуть сягати тисячі євро на місяць.
В той же час прохачі притулку з інших країн можуть розраховувати максимум на 460 євро щомісячно, їм надається найпростіший дах над головою, наприклад, кімната в житловому контейнері, де інколи доводиться перебувати з кількома незнайомцями, чоловіками або жінками. Для шукачів притулку безкоштовно може надаватись лише базова медична допомога.
Що пропонує коаліційний уряд
Навесні під час формування нової урядової коаліції ХДС/ХСС і СДПН було вирішено зменшити виплати українцям, які приїдуть до Німеччини для отримання тимчасового захисту після 1 квітня 2025 року. Втім, цей пункт коаліційної угоди досі не реалізовано і нові українські біженці продовжують отримувати у Німеччині таку ж соціальну допомогу, як і раніше.
Лише минулого тижня Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини розробило й передало на узгодження уряду законопроєкт про зміни у виплатах для біженців із України.
Власне, законопроєкт передбачає, що фінансову допомогу та соцпакет для новоприбулих українців прирівняють до виплат шукачам притулку з інших країн. Для українських біженців, які прибули після 1 квітня, але до набрання чинності нового закону, вже призначені виплати "громадянської допомоги" продовжуватимуться, але не довше, ніж до кінця травня 2026 року.
При цьому законодавчі зміни не стосуватимуться українських біженців, які прибули до 1 квітня 2025 року, а також тих, хто приїхав за міграційними програмами для кваліфікованих працівників або для навчання. Очікується, що завдяки цим змінам уряд Німеччини заощадить близько 1,2 млрд євро у 2026 році та 350 млн євро – у 2027 році.
Втім, частина німецьких політиків називають ці обмеження недостатніми, що стало приводом для жвавих дискусій останніми тижнями.
Чому німецькі політики вимагають зменшити виплати для всіх українців
"У випадку з українцями треба забезпечити, щоб не було жодних виплат "громадянської допомоги" для всіх, хто прибуває з України. Це має стосуватись не лише тих, хто приїде з України в майбутньому, а всіх", – заявив лідер Християнсько - соціального союзу (ХСС) і прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер.
Він пропонує скасувати "громадянську допомогу" всім українцям, щоб вони отримували таку ж суму виплат, як інші прохачі притулку в Німеччині.
Маркус Зедер вважає, що саме "щедрі соціальні виплати" є однією з причин, чому так мало людей з України працевлаштовані в Німечині, незважаючи на наявність у них хорошої освіти.
Водночас віце-канцлер та міністр фінансів Ларс Клінгбайль закликає політиків дотримуватись коаліційної угоди, за якою зменшені виплати стосуються лише тих українців, які приїхали до Німеччини після 1 квітня.
Депутат Бундестагу від ХСС, експерт з зовнішньої політики Штефан Майер у коментарі виданню Bild пропонує скасувати "громадянську допомогу " для всіх працездатних українських чоловіків.
"Громадянську допомогу" для українців-чоловіків призовного віку нарешті потрібно скасувати. Якщо майже 151 000 українців віком від 18 до 63 років отримують від нас соціальні виплати, то щось не так. Ця група людей не має права на цю соціальну допомогу і повинна або працювати тут, у Німеччині, або проходити військову службу в Україні", – заявив Майєр виданню Bild.
За інформацією видання, з початку повномасштабного вторгнення РФ до Німеччини з України прибуло рівно 304 144 українці призовного віку (станом на 14 червня 2025 року). Майже половина (49,54%) з них отримують "громадянську допомогу".
Наприкінці липня Bild поширило інформацію, що українці призивного віку нелегально виїжджають з території України, використовуючи підроблені посвідчення водія вантажного транспорту. І що деталі цієї схеми навіть містяться у спеціальному аналізі німецьких спецслужб, який отримало видання.
"Там буквально зазначено: "Польська прикордонна служба все частіше виявляє підроблені українські посвідчення водія вантажівок серед осіб, які в’їжджають до Польщі з України", – писало видання.
У відповідь на запит BILD, Командування польської прикордонної служби також підтвердило ці висновки", – йдеться в матеріалі. Видання також пише про випадок "з секретного документу" спецслужб, що нібито стався 9 квітня цього року на пункті пропуску через українсько-польський кордон. На пункті пропуску Медика польські прикордонники під час перевірки автобуса з України виявили пакет з 203 пустими бланками українських водійських посвідчень.
На запит видання посольство України в Німеччині зазначало, що лише наявність водійських прав категорії C не дає підстав на виїзд військовозобов’язаному чоловіку. І що військовозобов’язані українці можуть виїздити лише за умови, що вони працюють професійними водіями в компанії, яка має ліцензію на міжнародні перевезення. Це має підтверджуватись трудовими книжками, реєстрацію в цифровій системі "Резерв+", офіційним дозволом на виїзд.
Скільки українців знайшли роботу в Німеччині
В Німеччині перебуває загалом понад 1 млн біженців з України, з них 700 тис осіб у минулому році отримали понад 6,3 млрд євро "громадянської допомоги", це на 4 млрд євро більше ніж у 2023 році. Наразі в Німеччині працевлаштвоані близько 34% працездатних біженців з України.
Німеччина дійсно є однією з країн з найнижчим рівнем зайнятості українців. І це, на думку німецького політолога Стефана Майстера, лише в обмеженій мірі пов’язано з тим, що люди просто не хочуть працювати. А більшою мірою з тим, що на німецький ринок праці дуже складно потрапити. В той же час у Польші, країнах Балтії працюють до 80% українських біженців.
Втім, Майєр вважає, що рано чи пізно Німеччина буде змушена скоротити видатки на українських біженців.
"Це було проявом солідарності з українцями (отримання "громадянської допомоги", – ред.), до них було особливе ставлення, але якщо подивитись на те, скільки біженців зараз проживає в Німеччині і які це витрати при наявних дефіцитах у бюджеті, виникає питання: як можна виправдати перед власним населенням те, що одні групи біженців отримують більші виплати ніж інші", – каже Майер в коментарі для Deutsche Welle.
За даними Міністерства соціальної політики ФРН, загалом Німеччина у минулому році виплатила 46,9 млрд євро соцдопомоги для 5,5 млн осіб. З них 2,9 млн мають німецьке громадянство, інші 2,6 млн – громадяни інших країн.
