Штучний інтелект і космічні технології: Як мають розвиватися системи РЕБ?

Автор: Василь Мельник

Індустрія дронів

Війну в Україні світові ЗМІ та експерти вже давно назвали "Першою дроновою війною". В сучасній війні танк за кілька мільйонів доларів може бути знищений п’ятью дронами, що коштують максимум $3 тис. Дрон вже може залітати на 50 км і паралізувати логістику. В таких умовах засоби радіоелектронної боротьбі відіграють ключову роль.

Про нові рішення, виклики та розвиток систем радіоелектронної боротьби ми запитали майора Віктора Кордона, начальника відділення радіоелектронної та кіберборотьби 7 корпусу ДШВ, який сьогодні боронить Покровськ.

– Як змінилися підходи до радіоелектронної боротьби з початку повномасштабного вторгнення?

– РЕБ – достатньо молодий напрямок для ЗСУ. Його розвиток відбувається у постійній зв’язці з розвитком БпЛА. У 2022 році ми працювали з примітивними безпілотниками, такими як "Орлани" та "Мавіки". Більше на фронті нічого практично не було. Це були стандартні частоти, тоді ще не було FPV-дронів.

З 2023 року противник почав застосовувати ударні БпЛА "Ланцет", крилаті ракети та КАБи були оснащені більш просунутим модулем "Комета", що суттєво впливало на протидію навігації цих засобів. З’явилися FPV-дрони, але на стандартних частотах. Тоді ми почали впроваджувати на передових позиціях малогабаритні РЕБ та антидронові рушниці. ДШВ стали першими в застосуванні новітніх засобів РЕБ.

2024 рік – принципово новий етап розвитку РЕБ, побудова комплексних систем. Стався значний прорив у розвитку частотного підходу в роботі дронів-камікадзе. З'явилася дуже велика кількість нових FPV як у нас, так і у противника. Тому нам треба було підходити до цього рішення комплексно, не даючи противнику переваги в застосуванні даних засобів. Також саме в 2024-му відбулися глобальні модернізації БпЛА типу "крило" противника, такі як "Зали", "Орлани". Нам доводилося переосмислювати підходи щодо подавлення даних БпЛА.

– Як корпусна реформа вплинула на розгортання комплексних заходів радіоелектронної боротьби?

– У 2024 році після декількох експериментів у нас вже було чітке розуміння, що саме об’єднаний пункт управління РЕБ та ППО корпусу повинен бути основною, ключовим видом управління засобами РЕБ та координації дружніх БпЛА. Тому що далі ніж рівень корпусу – вже нема детального розуміння поточної ситуації на передньому краю, а ближче – ще нема того об'єднання зусиль. Тому, на мою думку, саме корпусна система стала ефективним виходом з ситуації, що склалася.

У 2024-му ми розгорнули перший об’єднаний пункт управління РЕБ та ППО на базі 7 корпусу ДШВ. За рік роботи об’єднаного пункту управління ми отримали досвід в загальному управлінні, напрацювали порядок отримання інформації з різних джерел, з’явилось більше програмного забезпечення, посилили роботу щодо автоматизації процесів, впровадили систему Delta в сфері РЕБ.

– Які технологічні тренди зараз найбільш впливають на розвиток РЕБ?

– У 2025 році найбільший тренд – розвиток штучного інтелекту, який дозволяє автоматизувати нашу роботу. Ми передбачаємо, що в майбутньому система РЕБ працюватиме з оператором вже як з наглядачем, тому що завдяки штучному інтелекту можна зробити автоматичні системи виявлення, які будуть бачити сигнали, розпізнавати ціль і автоматично вмикати засоби РЕБ, не створюючи перешкод для наших БпЛА.

– Чи можете розповісти про взаємодію підрорзділів РЕБ з іншими родами військ?

– У 7 корпусі налаштована плідна співпраця через розгортання пункту управління РЕБ на рівні корпусу, розгортання чергових з РЕБ на всіх рівнях до батальйонів включно тощо. Це дає можливість повністю контролювати обстановку, що відбувається, вчасно на неї реагувати. Завдяки об'єднанню системи ми можемо рівномірно розподіляти сили та засоби РЕБ між підрозділами усього корпусу, враховуючи покладені на них завдання. Також ми плідно працюємо з усіма підрозділами, що працюють у зоні відповідальності 7-го корпусу.

– Які основні виклики сьогодні стоять перед вашим відділом?

– Головна ідея 7-го корпусу – це об'єднання зусиль, об'єднання всіх засобів РЕБ для спільної роботи. 7-й корпус зараз є мозковим центром. Ми не зважаємо на смуги бригад, працюємо в загальному на всіх. Ми створюємо постійну підтримку підрозділів РЕБ, збираємо інформацію про загальну проблематику та завжди намагаємося вирішити ці проблеми як військовим шляхом, так і в співпраці з цивільними організаціями.

– Як ви оцінюєте підготовку та навчання особового складу у сфері РЕБ?

– У навчальних центрах і військових навчальних закладах відбувається підготовка відповідних фахівців, але надаються, скоріше, загальні принципи роботи. Підготовка фахівців високого рівня відбувається вже на практиці. Спочатку вони заступають як стажери, потім набираються досвіду і самостійно працюють, передаючи зрештою свій досвід новим побратимам. Треба розуміти, що знання про РЕБ – не є сталою величиною, вони буквально щодня вдосконалюється, тому особовий склад постійно навчається.

– Наскільки важлива роль цивільних IT-компаній та інженерів-спеціалістів у розвитку спроможності РЕБ?

– Дуже важлива якість засобів РЕБ, як і будь-якого товару, залежить від конкуренції між цивільними організаціями. Намагаючись отримати державні контракти, цивільні спеціалісти намагаються створити щось більш нове, краще, ніж у всіх. Тут працює принцип, як у США щодо оборонних контрактів: якісний кінцевий продукт може бути лише у разі загального конкурсу. Тому, моя думка, що засоби РЕБ повинні виробляти лише цивільні організації і не повинно бути якогось окремого виробника, який вироблятиме весь продукт.

–Чи є приклади успішного застосування РЕБ, про які можна розповісти для розуміння ефективності цих засобів?

– 7 корпус – не є новоствореним. Як орган управління він виконує завдання ще з кінця 2023 року. Для ілюстрації результатів можу привести цифри з Донецького напрямку у 2024 році.

Щоденно по наших підрозділах застосовували по 500-600 FPV-дронів противника. Долітало в район своїх цілей близько 50. А уразити цілі, які вони планували, вдавалось менше, ніж 10 дронам. За загальними підрахунками, у противника результативність застосування FPV-дронів складала близько 3-5%. І це майже протягом всього 2024 року. Кількість дронів зростала, але результативність трималась сталою.

Те саме можу сказати щодо ворожих БпЛА типу "крило". Коли ми тільки приймали свою смугу навесні 24-го, ворожі "крила" могли залітати на 20-30 кілометрів углиб нашої оборони. Через декілька місяців нашої плідної роботи, не даючи противнику можливості керувати своїм БпЛА за лінією зіткнення, завдяки взаємодії з ППО, збиттю БпЛА в кількості сотень, противник почав думати, перед тим, як залітати за лінією зіткнення.

На даний час на Покровському напрямку ми реалізували той самий підхід, що вже дає свої результати. БпЛА типу "крило" не мають бажання залітати за лінію зіткнення, кількість уражень FPV-дронами зменшується. Але це тільки початок, у нас ще багато напрацювань, які ми постійно втілюємо в життя, для покращення нашого комплексного підходу до справи РЕБ.

– Що, на вашу думку, стане ключовим фактором переваги в електронній боротьбі у найближчі 5-10 років?

– Перше – це створення підрозділів РЕБ, які зможуть створювати багатоешелоновану систему РЕБ в глибині нашої оборони, навіть за смугами самих корпусів.

Також це створення різних складових РЕБ, таких як космічна, розгортання супутників, які зможуть пеленгувати засоби противника.

Повітряна чи протиповітряна складова, для розгортання станцій для роботи по літаках противника, для того, щоб ми могли подавляти ворожі бортові радіолокаційні системи.

Морська складова теж додалась. Тому що зараз активно застосовуються морські дрони, і ми повинні вчасно на них реагувати.

Дуже важливий напрямок розвитку на сьогодні – це розвиток штучного інтелекту, автоматизація застосування РЕБ. У цій сфері ми вже плідно працюємо для того, щоб система РЕБ могла автоматично виявляти цілі, автоматично підбирати найбільш ефективний засіб для подавлення певного виду цілі з урахуванням розміщення наших БпЛА в повітрі. Це також розвиток перешкод, які будуть спроможні впливати на будь-які технічні рішення противника. Враховуючи, що противник постійно розвивається, як і ми, в напрямку БпЛА, ми повинні вчасно реагувати та створювати протидії на будь-які рішення, що противник здатен поставити на фронт.

Також одне із ключових питань – підняття засобів РЕБ у повітрі. Це нагальна потреба сьогодні, тому що враховуючи, що смуга розміщення засобів РЕБ потроху відтягується через дуже велику загрозу знаходження біля лінії бойового зіткнення, з’явилась потреба підняття засобів РЕБ саме в повітря. Це розробка БпЛА з засобами РЕБ на борту, якими ми зможемо нівелювати питання висот рельєфу.

Зрештою, майбутнє – це створення засобів, що будуть випромінювати не радіоелектронні перешкоди, а електромагнітний імпульс, який можна буде застосовувати на тактичному рівні.

Ми будемо не створювати перешкоди, а напряму знищувати електронні плати на пристроях противника, зокрема на бойовій техніці, не завдаючи шкоди особовому складу, що підтверджує принцип гуманності і стандартів НАТО.