Адаптація та гранти: Як виживає малий бізнес в умовах війни?
Попри руйнівний вплив війни, малий і середній бізнес в Україні демонструє виняткову стійкість, адаптуючись до мінливої економічної ситуації. У цьому йому допомагають громади, клієнти, держава та міжнародні партнери.
Мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) становлять 99,98% усіх зареєстрованих компаній і забезпечують 74% робочих місць в Україні, йдеться у звіті Програми розвитку ООН (ПРООН) за грудень 2023-го – січень 2024 року. Повномасштабне вторгнення завдало серйозних втрат не лише матеріальній базі – приміщенням і обладнанню, – а й моральній витривалості підприємців і підприємниць: тоді 64% ММСП тимчасово призупинили або повністю згорнули діяльність. Свою роль відіграли часті обстріли, окупація територій і релокація людей до безпечніших громад.
Однак стійкості українського бізнесу можна лише позаздрити – уже наприкінці 2023 року майже 91% підприємств, які зупинили роботу внаслідок повномасштабного вторгнення, відновили свою діяльність.
Кожен бізнес – важливий
Приблизно чверть компаній скористалися державною чи міжнародною допомогою для стимулювання ділової активності; половина з них вважають цю підтримку критично важливою для свого існування.
До відбудови українського бізнесу активно долучилася й ПРООН разом із партнерами. Вони підтримували локальних підприємців і підприємниць як фінансово, так і за допомогою тренінгів і консультацій.
Загалом було видано понад 1500 грантів українським підприємцям на загальну суму понад $9 мільйонів (понад 370 мільйонів гривень за поточним курсом, – ред.), повідомили в ПРООН.
Здебільшого грантові кошти отримували мікробізнеси (до 10 працівників), яким зазвичай найважче залучити додаткове фінансування. Це бізнеси з різних секторів економіки: від харчової переробки, текстилю, кераміки – до інжинірингових компаній, малого машинобудування, сектору гостинності та фермерів.
Але кожне підприємство, якому грантові кошти допомогли вціліти і продовжити роботу, важливе. Не лише для економіки країни, а й для громад та родин працівників.
Гранти – рятівне коло для підприємців
Підприємства східних і південних областей України зазнали збитків приблизно в 1,5 раза більших, ніж на заході країни, йдеться у звіті ПРООН. Безпекова ситуація була основним фактором, що впливав на рішення про релокацію. Серед підприємств, потужності яких перевезли на захід, – завод "Аеромех". Він виготовляє сепаратори для сортування насіння, завдяки яким урожайність культур зростає до 40%.
Бойові дії змусили власників "Аеромеху" – подружжя Ірини та Олександра Чорнобай – релокуватися двічі. У 2014-му вони переїхали з Луганська в Кремінну. Тоді відновленню діяльності сприяв грант від ПРООН та Уряду Японії.
"Така підтримка дуже важлива, бо коли ми виїхали, не мали ресурсів на відновлення повного робочого циклу. Тож завдяки гранту ми пришвидшили виробництво та покращили якість продукції. А закупівля нового обладнання дала змогу створити нові робочі місця", – розповіла Ірина Чорнобай.
У Кремінній вдалося забезпечити роботою 70 людей. Але через вісім років біля підприємства знову пролунали вибухи, тож довелося шукати нове місце для релокації.
"Втратити все вдруге було дуже важко. Ми розгубилися і подумали, що уже не зможемо відновити виробництво. Але нам телефонували фермери і дилери з проханням не полишати свою справу", – пригадує співвласниця підприємства.
Ірина та Олександр знайшли нову локацію в Багачевому на Черкащині. Із керівниками підприємства релокувалися 15 сімей.
"Нас досі запрошують виїхати за кордон, об’єднатися з іншою компанією та запустити виробництво там. Поки я не готова, бо розумію, наскільки це складно – інший менталітет, розуміння, навіть повітря і земля інші. В Україні ми створюємо робочі місця, сплачуємо податки та плануємо вийти на набагато більші обсяги виробництва, ніж мали до повномасштабної війни", – зауважує підприємниця.
Харківський бренд меблів Roomio наприкінці березня 2022 року евакуював бізнес і відновив роботу на Львівщині.
"Найважче було зважитися на цей крок – ризикнути й перевезти все у новий регіон", – розповідає співзасновник компанії Володимир Мисик, який разом із Артемом Свірським керує підприємством.
За його словами, вагому роль у відновленні діяльності відіграла підтримка місцевої влади. Львівська обласна адміністрація не лише надавала моральну підтримку й пропонувала допомогу, а й виділила невелике фінансування.
"Наша компанія прагне довести, що навіть у розпал повномасштабної війни можливо переїхати з найгарячіших міст і відновити роботу. Я раджу бізнесу не боятися переїжджати на захід, бо тут створені всі умови для перезапуску. Цьому сприяє місцева влада, а також міжнародні організації. Наприклад, ми отримали грант від ПРООН та Європейського Союзу на 4 500 євро, що допомогло компанії вистояти", – додає Мисик.
Грант – це підтримка у критичний момент, яка може дати бізнесу поштовх для розвитку або ж допомогти втримати обороти, зберегти прибутковість і команду, каже Мисик. У 2024 році Roomio експортував меблі до Європи загальною вартість приблизно мільйон євро.
"Всі ці кошти ми повернули в Україну: сплатили податки та створили ще 20 робочих місць. Це додаткові доходи для громади й нові можливості для людей", – додає підприємець.
Як працюють інструменти допомоги підприємцям
ПРООН у співпраці з Урядом Японії зосереджується на освіті та консультуванні підприємців і підприємниць. Наприклад, на міському рівні працюють хаби стійкого бізнесу. Вони нагадують коворкінги, проте головна ідея – створення спільноти підприємців навколо хабу. Є й спеціалізовані простори. Наприклад, у Харкові діє хаб, який допомагає меблевим компаніям упроваджувати цифрові технології та інновації.
На районному рівні функціонують офіси "Зроблено в Україні". Їх уже понад 90 у різних областях, і 12 із них відкриті за сприяння ПРООН та Уряду Японії. Тут підприємці та підприємниці отримують практичну допомогу: консультації, освітні курси, інформацію про державні гранти, а також можливість взаємодіяти з державною та бізнесовою екосистемами. Такі офіси виконують і комунікативну роль – це простір для обміну досвідом, пошуку партнерів та отримання інформації про міжнародні програми підтримки.
На рівні громад працює мережа 133 консультаційних пунктів. Вони діють у Вінницькій, Київській, Тернопільській і Харківській областях. Тут будь-який підприємець чи людина, яка планує відкрити власну справу, може безкоштовно отримати фахові поради.
Один із таких пунктів за сприяння ПРООН та Уряду Японії відкрили у Роганській громаді на Харківщині. Він працює на базі відділу міжнародних відносин селищної ради й консультує здебільшого представників малого бізнесу або тих, хто лише планує його започаткувати. За перші три місяці роботи сюди звернулися понад 30 людей — хороший результат для громади з невеликою кількістю жителів, розповідає начальник відділу міжнародних відносин Роганської громади Максим Безверхий.
Найчастіше підприємці запитують, як зареєструвати ФОП, сплачувати податки онлайн чи правильно заповнити грантову заявку.
"Наша глобальна мета – залучити більше бізнесів, які створюватимуть робочі місця. Найважливіше – щоб бізнес працював тут і через податки наповнював місцевий бюджет", – пояснює Максим Безверхий.
Серед відвідувачів пункту – підприємець Андрій Караченцев. До повномасштабного вторгнення він мав бізнес у Харкові й Чугуєві: власні точки продажу на ринку та станцію техобслуговування (СТО). З початком повномасштабної війни він втратив усе, проте не відмовився від ідеї відновити справу. Караченцев створив благодійний фонд і паралельно готує бізнес-план, аби відкрити невелику СТО у Чугуєві.
"Ми допомагаємо йому готувати грантові заявки та розрахунки. Це приклад людини, яка не здається навіть після повної втрати бізнесу. Коли вдається відновлюватися з нуля – це надихає", – додає Безверхий.
