Директор ЦГР Володимир Байда: "Аграрії уявляли, що отримають $30 тисяч на гектар і розмінують все самі"

Автор: Ольга Прокопишина

Директор Центру гуманітарного розмінування (ЦГР) Володимир Байда розповів БізнесЦензору, чому інколи змушений відмовляти заявникам в розмінуванні, про тодішні очікування аграріїв отримати $30 тис. на розмінуванні кожного гектара своїх угідь, про різницю у вартості розмінування землі у Prozorro та в прямих контрактах з міжнародними донорами. Та про нові проєкти Центру, що невдовзі оголосить перший тендер на розмінування лісних масивів та соціальних об’єктів.

Центр гуманітарного розмінування, що був створений у квітні 2023 року як структура, що підпорядковується Кабінету Міністрів, до останнього часу обмежувався організацією закупівель з розмінування сільгоспземель.

Держава зобов’язується повністю фінансувати розміновування угідь і третій рік виділяє на це з бюджету 3 млрд грн. Проте жодного разу ці кошти не були освоєні. За кілька років загальна сума договорів з розмінування сільгоспземель не досягнула одного мільярда.

1 жовтня Кабінет Міністрів розпорядився вперше виділити Центру гуманітарного розмінування 61,39 млн грн на розмінування ділянок  лісництв площею 35,3 га, Граківського ліцею (с. Гракове Чугуївський район Харківська область), земель громади с. Гракове загальною площею 58 га, "Високопільської лікарні" у Бериславському районі на Херсонщині.

61,39 млн грн - кошти, які надійшли з цільового збору UNITED24 на рахунок для фінансування заходів з гуманітарного розмінування, відкритий Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства у Національному банку.

– Як виникла ідея створити Центр гуманітарного розмінування? Є певні служби, що працюють у цьому напрямку вже не перший рік, в ДСНС (Державна служба України з надзвичайних ситуацій, – ред.), наприклад.

– До 2022 року гуманітарного розмінування в Україні не існувало, було військове – це дії військових інженерних підрозділів із пошуку та знешкодження мін і вибухонебезпечних предметів у районах бойових дій для безпеки військ і виконання бойових завдань. Існувало оперативне розмінування, що виконували поліція, ДСНС.

Однак масштаби забруднення територій в Україні стали безпрецедентними, а отже, постала потреба у стратегічному, системному вирішенні проблеми. Саме це зумовило формування окремого напряму – гуманітарного розмінування. Воно набагато складніше, це цілий ряд сертифікованих процесів згідно International Mine Action Standards (IMAS). За результатами гуманітарного розмінування власник чи користувач землі отримує сертифікат про передавання відповідальності щодо очищеної/розмінованої території, після чого землю можна безпечно використовувати для обробітку.

Цікавим фактом є те, що ініціатором створення Центру гуманітарного розмінування був Денис Монастирський (ексміністр внутрішніх справ, загинув внаслідок авіакатастрофи в січні 2023 року, – ре.). Іноземні партнери були проти того, щоб гуманітарним розмінуванням займались силові та спеціальні структури.

Це пояснювалося тим, що міжнародники надають машини з розмінування, міношукачі, іншу техніку та обладнання. І хочуть відслідковувати використання цих машин, але силові структури не зможуть детально інформувати міжнародних партнерів про розташування та обсяг роботи кожної одиниці техніки.

Для прикладу, у таких країнах як Японія чи Швейцарія, що є лідерами з розмінування, в статутах заборонено фінансувати мілітарні чи парамілітарні організації.

Було важливо, щоб гуманітарним розмінуванням в Україні займалася цивільна організація, а не військові чи силові та спеціальні структури. Саме тому було підтримано ідею створення Центру гуманітарного розмінування. Процес конкурсного відбору на посаду директора установи тривав пів року. Фінальне рішення конкурсу прийняла Наглядова рада Центру. Наглядова рада Центру сформована у такому складі, яким могла б пишатися навіть велика транснаціональна корпорація.

Основним завданням Центру є практичне здійснення заходів гуманітарного розмінування. Центр запустив та реалізує державну програму компенсації вартості гуманітарного розмінування земель с/г призначення.

– До призначення на цю посаду Ви займались питанням розмінування?

– Ні, раніше не мав досвіду роботи у сфері розмінування. Багатьом із нас після повномасштабного вторгнення довелося набувати різного досвіду, зокрема і у сфері розмінування. Серед наших співробітників – учасники бойових дій, в тому числі є ветерани, люди з інвалідністю та ті, які нагороджені за особливі заслуги. У штаті Центру 42 особи, нині працюють – 39 співробітників.

– На програму з гуманітарного розмінування кожен рік у бюджет закладають три мільярди гривень. Звідки виникла ця цифра?

– Бюджетна програма компенсації була закладена ще до створення Центру гуманітарного розмінування. За даними Світового банку, в Україні потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами є близько 139 тис. км² земель і їхнє очищення може тривати десятки років. Загальна потреба для розмінування оцінюється приблизно у $29,8 млрд.

Розрахунки щодо 3 млрд грн на програму компенсації робили, спираючись на досвід Афганістану, Камбоджі та Іраку, де середня вартість очищення становила близько $3 за 1 м², що відповідає приблизно $30 тис. за гектар. Виходячи з цих даних, було визначено, що бюджет у 3 млрд грн дозволив би щороку розміновувати близько 2,5 тис. гектарів. Саме так виникла ця сума у держбюджеті.

Міжнародні оператори й сьогодні працюють за такими ж розрахунками ($3 за 1 м²): вони отримують фінансування напряму від донорів і проводять розмінування. Так діяли в Афганістані чи Іраку, де не існувало централізованих державних структур для управління гуманітарним розмінуванням. Тому донори виділяли стільки коштів, скільки оператори ПМД (ред. протимінної діяльності) вважали необхідним.

Коли міжнародні оператори ПМД, які вже понад 30 років займаються розмінуванням у різних країнах, почали працювали в Україні, то робили це аналогічно.

Оператор ПМД планував розмінування ділянки, наприклад, у Харківській області. Отримував дозвіл на це в Центрі протимінної діяльності в Чернігові (центр сертифікації при Міноборони, що видає дозволи на розмінування). Звертався до донорів і пропонував: "ми очистимо цю ділянку за $10 млн". Донори надавали кошти, і оператор виконував роботи. Саме так організовувалося розмінування у перші роки повномасштабного вторгнення.

Але з ухваленням Закону України "Про протимінну діяльність" держава вирішила перейти на модель, подібну до хорватської. Тому було створено державний центр з розмінування та прийнято рішення зберігати кошти на розмінування на спеціальному казначейському рахунку, щоб потім після проведення закупівель через Prozorro та завершення розмінування земель перераховувати ці кошти на рахунки операторів ПМД.

Водночас для операторів ПМД зберегли можливість отримувати фінансування напряму від іноземних донорів. І міжнародні організації продовжують працювати саме так.

Звичайно, міжнародні організації мають десятиліття досвіду і довіру донорів, тому отримують пряме фінансування. Переважна більшість українських операторів ПМД почала роботу лише з 2023 року. Тож вони ще не мають такої історії та репутації, тому поки що не отримують кошти від іноземних донорів безпосередньо.

– Але ж порівняно з вартістю розмінування у Prozorro, $30 тис. від міжнародників за 1 га – це величезні кошти.

– Аграрії спочатку могли очікувати, що кошти надходитимуть безпосередньо їм, адже програма позиціонувалася як компенсація саме для сільгоспвиробників за розмінування. Вони уявляли, отримають $30 тис/га і з використанням власної техніки зможуть здійснити розмінування економно.

Однак програма компенсації витрат на гуманітарне розмінування с/г земель була розроблена з акцентом на прозорому та рівноправному механізмі участі. Вимоги до учасників чіткі, публічні та базуються на перевірці відповідності у державних реєстрах, що мінімізує корупційні ризики.

Процес розгляду заявки в межах програми компенсації розпочинається з перевірки відповідності заявника і ділянки низці чітко визначених критеріїв. Перевірка виконується Центром гуманітарного розмінування спільно з Центром протимінної діяльності (ЦПМД), Державною податковою службою, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру із залученням інформації з державних реєстрів (ЄДР, Державного земельного кадастру, Реєстру речових прав тощо).

Враховуються такі фактори:

1. Наявність підтвердженого статусу забруднення або імовірного забруднення ділянки мінами чи вибухонебезпечними предметами – ця інформація повинна бути засвідчена результатами нетехнічного обстеження, проведеного сертифікованими операторами ПМД та верифікованого ЦПМД.

2.Юридичний та податковий статус заявника, включно з перевіркою на:

• відсутність податкового боргу;
• відсутність стану банкрутства, ліквідації чи припинення діяльності;
• відсутність санкцій РНБО щодо заявника або його бенефіціарів;
• підтвердження, що кінцевий бенефіціар не пов’язаний з державою-агресором або терористичними організаціями.

3. Межі та цільове призначення землі.

Після успішного проходження перевірки фермер відкриває спеціальний рахунок (ескроу-рахунок) у державному банку, на якому будуть зберігатися кошти до завершення виконання робіт оператором ПМД (доступу до них не має ні аграрій, ні оператор).

Потім оголошується аукціон на державній тендерній платформі Prozorro для забезпечення прозорості процесу. На платформі відбуваються торги для визначення оператора-переможця, який здійснить розмінування земель. Центр підписує контракт з переможцем аукціону на проведення гуманітарного розмінування. Сертифіковані оператори ПМД очищують землі. Після завершення робіт очищена земля сертифікується як безпечна, і лише після цього кошти виплачуються з спецрахунку фермера на рахунок оператора ПМД.

У результаті середня вартість очищення с/г земель у межах програми компенсації складає 57-72 тис. грн/га залежно від складності ділянок.

– Як визначили ціну розмінування?

– Спочатку нам пропонували взяти міжнародну ціну і застосувати її в Україні. Натомість Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства розробило власну методологію визначення вартості розмінування. Залежно від складності, передбачені три різні градації вартості.

Ми зверталися до українських операторів ПМД, визначали їхні витрати на роботи з гуманітарного розмінування. Вітчизняні приватні оператори ПМД надавали інформацію про свої витрати за визначеною формулою. Міжнародні компанії таку інформацію не надавали, посилаючись на власні статути та внутрішні правила.

Саме так сформувалася ця ціна – очікувана вартість розмінування, яка є початковою під час оголошення аукціону (під час торгів оператори-учасники йдуть на зниження цієї суми). Наразі вже 25 операторів ПМД активно беруть участь в аукціонах.

Гуманітарне розмінування умовно складається з трьох великих частин:

1. Міжнародні організації, які отримують пряме фінансування від донорів.
2. Державні структури Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони. Вони фінансуються державою. У ДСНС зараз понад 20 сертифікованих операторів ПМД. Вони не отримують кошти від донорів напряму, але користуються донорською допомогою: технікою, машинами для гуманітарного розмінування (більше 200 одиниць), обладнанням. Це значні ресурси для роботи.
3. Приватні українські компанії, які самостійно купують засоби для розмінування і працюють на ринку.

На ринку зараз 126 операторів ПМД: 8 міжнародних, понад 40 державних структур, решта – приватні українські компанії. У всіх різні умови функціонування, капіталовкладення та обсягу ресурсів.

Розмінування – це дуже капіталомісткий процес. Наприклад, машина для розмінування українського виробництва коштує $100-500 тис., іноземна – може коштувати й понад $1 ммільйон. Були й ті приватні оператори ПМД, які створювлися з огляду на очікування фермерів щодо $30 тис./га, але аграрії безпосередньо кошти не отримують. Сертифікат безпеки видає Центр протимінної діяльності, групи контролю якості перевіряють очищену ділянку.

Коли почалися тендери на Prozorro за програмою компенсації, ринок запрацював: наші ціни були нижчими за попередні міжнародні $30 тис/га, і роботи на 2,5 тис. га обійшлися не в 3 млрд грн, а близько 140 млн грн.

Зараз великі заявки на розмінування розбиваються на лоти по близько 200 га для проведення аукціонів. Великі обсяги для операторів ПМД ризикові: якщо брати, наприклад, ділянку в 1000 га, оператору ПМД доведеться спочатку витратити власні кошти на розмінування, а отримати оплату лише після завершення робіт. Тому оптимально ділити площі на менші ділянки. Окремо зазначу, що аграрій не може самостійно проводити розмінування своїх угідь за програмою компенсації, навіть якщо у нього є сертифікований оператор ПМД.

– Чому не можна розміновувати власні ділянки в обробітку? Хай би розміновували, а їм потім компенсували витрати…

– Ця позиція була сформована на найвищому державному рівні. Були побоювання, що великі агрохолдинги можуть отримати значну частину коштів програми компенсації, оскільки реальний стан справ на полях на той момент був недостатньо зрозумілим. Згодом, після детального аналізу, стало очевидним, що ці ризики є перебільшеними.

Щодо питань пов’язаності окремих операторів ПМД із бізнес-групами, наприклад, "Гуманітарна безпека" і SigmaBleyzer – перевірки Transparency International не виявили жодних зв’язків чи конфліктів інтересів. "Нібулон" (агровиробник, який має свого сертифікованого оператора ПМД) працює тільки на ділянках інших аграріїв, а власні землі розміновує своїм коштом, а не державним.

Були випадки, коли надходили заявки на ділянки, які вже знаходилися в обробітку – наприклад, засіяні озиминою ще минулого року. Ми ведемо постійну співпрацю з обласними адміністраціями і вони повідомляли, що окремі аграрії намагалися власними силами очищати поля від вибухонебезпечних предметів. Такі дії є вкрай небезпечними і прямо суперечать міжнародним стандартам гуманітарного розмінування. Власник ділянки в цьому випадку фактично бере на себе відповідальність за життя і здоров’я своїх працівників, яких він наражає на ризик ураження ВНП.

Фермери зрозуміли, що програма компенсації не передбачає прямого отримання коштів у розмірі $30 тис./га, а створені механізми спрямовані на забезпечення безпечного та прозорого процесу очищення земель. Оператори ПМД прийняли необхідність працювати через відкриті аукціони на Prozorro, що дозволяє залучати компанії, здатні виконувати великі обсяги робіт і здійснювати фінансове планування з урахуванням відтермінованої оплати після підтвердження якості робіт. Міжнародні організації, що працюють на донорські кошти, не беруть участь в аукціонах Prozorro, а діють у межах власних процедур та угод із донорами.

– А де вони розміновують?

– Оператори протимінної діяльності, які працюють за донорські кошти, очищують ділянки поруч із тими, що розміновуються в межах нашої програми.

Важливо розуміти, що підходи до фінансування суттєво відрізняються. За нашими розрахунками, середня вартість робіт у межах державної програми становить близько $1370-1420 за гектар, тоді як у проєктах, що реалізуються за донорські кошти, вартість може бути у десятки разів вищою.

Сьогодні ми бачимо, що завдяки програмі компенсації вдалося суттєво підвищити ефективність використання коштів. Лише завдяки роботі програми компенсації вдалося очистити понад 5 тис. га с/г земель. Ще близько 9,4 тис. га зараз перебувають у роботі і після завершення розмінування будуть повернуті до продуктивного використання. При цьому вартість робіт у межах державної програми залишається у десятки разів нижчою, ніж у багатьох проєктах, що виконувалися за донорські кошти.

– За ці роки Центр не використав і половини коштів, спрямованих урядом щорічно на розмінування сільгоспземель. Ви не можете відкривати більше тендерів, тому що оператори фізично більше не можуть їх виконати?

– На ринку сьогодні достатньо компаній, здатних виконувати роботи з гуманітарного розмінування. Проблема полягає у відповідності фермерів та їхніх земель вимогам участі у програмі. З початку роботи програми ми отримали заявки на компенсацію загальною площею понад 96 тис. га, але не всі можуть бути підтверджені.

Причини відхилення заявок:

• відсутність нетехнічного обстеження – фермер подає заявку, але на ділянках не проведено первинне нетехнічне обстеження, тому ЦПМД не може підтвердити статус забруднення, а ЦГР відхиляє заявку;
• наявність податкового боргу – навіть незначна заборгованість може стати підставою для відмови, якщо вона не входить до винятків, визначених програмою;
• невчасне відкриття ескроу-рахунку – навіть за успішного проходження перевірки заявку можуть відхилити, якщо заявник не відкрив спецрахунок у визначені строки;
• зв’язок між заявником і оператором розмінування – у разі виявлення пов’язаності (наприклад, юридичної або через спільних бенефіціарів) між фермером і учасником аукціону, така заявка також відхиляється.

Також, якщо ділянка заявника оформлена не за всіма вимогами (наприклад, через договори міни із сусідами), участь у програмі компенсації не буде підтверджена.

Ці обмеження спрямовані на захист державних коштів, уникнення шахрайства та забезпечення справедливого розподілу фінансування. Кошти для розмінування українських земель є, але важливо, щоб вони використовувалися саме за прозорими правилами. Це гарантує ефективність і довіру до програми.

Ми також прагнемо масштабувати програму компенсації. Постійно скрізь наголошуємо, що передбачені на програму компенсації 3 млрд грн можна використати ще ефективніше. Ринок і оператори готові працювати, і є можливість залучати ресурси на розмінування інших видів земель.

Разом з Міністерством економіки ми звернулися до UNITED24 для того, щоб вперше розпочати цільову кампанію зі збору коштів саме для проведення робіт з гуманітарного розмінування, а не на техніку чи обладнання, як це було раніше. Менше ніж місяць знадобився для закриття цієї цілі.

Об'єкти, що фінансуються в рамках ініціативи:

1. Високопільська лікарня, Херсонська область;

2. Село Гракове, Харківська область:

• школа
• дитячий садок
• парк з ігровими майданчиками

3. Феневицьке та Ірпінське лісництва, Київська область

Зібрано: 62,6 млн грн або $1,5 млн. Також 24,6 млн грн з коштів UNITED24, які було зібрано раніше, – виділено на очищення ділянки лісового фонду в Чернігівській області. Нині йде підготовка до оголошення перших торгів на закупівлю послуг з розмінування лісів.

Такі проєкти важливі, щоб ми могли показати готовність розміновувати не лише сільгоспугіддя, а й соціальні об’єкти чи ліси. Крім того, це допоможе аргументовано звертатися до партнерів і працювати над залученням фінансування інших критично важливих територій – наприклад, лісів у Чорнобильській зоні. Зокрема йдеться про першочергове розмінування лісових доріг та протипожежних розривів (замінований ліс не вдасться загасити). Вартість подібних проєктів становить близько 25 млн євро, що для донорів є підйомним рівнем.

Окремо зазначу, що найбільш небезпечними залишаються лісосмуги та лісопосадки, де велися інтенсивні бойові дії і куди вивозили та закопували боєприпаси. Це – роботи на роки, і, ймовірно, буде потрібна окрема державна програма для їх системного очищення.