"Ліцензованим операторам потрібні прості й передбачувані податкові правила", – директор "Нейтів Аппс" Олександр Гейц

Позиція

Ринок азартних ігор в Україні уже кілька років працює за старими податковими правилами, які не відповідають реаліям легального бізнесу. Надмірне навантаження, обмежений доступ до банківських сервісів і непродумані ліміти створюють бар’єри навіть для тих операторів, які працюють "в білу".

Це підштовхує гравців до "чорних" онлайн-казино, які працюють нелегально, не сплачують ніяких податків та не дотримуються жодних обмежень. Відтак, держава під час війни недоотримує мільярди гривень податкових надходжень і втрачає можливість захистити громадян від ігрової залежності. 

Про те, чому чинна система оподаткування фактично карає гравців і легальних операторів, і як надто жорсткі ліміти можуть відправити гравців у тінь, ми поговорили з Олександром Гейцем, керівником ТОВ "Нейтів Аппс".

– Як ви оцінюєте чинну модель оподаткування діяльності у сфері організації азартних ігор?

– В Україні не дуже добре продумана система оподаткування. За таких умов легальний бізнес у цій сфері існує не завдяки, а радше всупереч чинним правилам.

Наприклад, податок на виграш за ставкою 23% застосовується до всієї суми виплати, а не до чистого виграшу. Тобто гравець дуже часто після сплати цього податку отримує виграш менший, ніж поставив.

Така логіка фактично карає гравця за вибір ліцензованого оператора. І створює неконкурентні умови для ліцензованих операторів, порівняно з нелегальними казино, де податків немає в принципі.

– Які регуляторні, фіскальні та ринкові умови є критичними для детінізації сектору та зростання частки ліцензованих операторів?

– Фіскальні зміни – ключ до детінізації: без перегляду податкових правил легальний сегмент не зможе масштабуватися та конкурувати з нелегальним. Чинна модель оподаткування виграшів демотивує гравця обирати ліцензованого оператора і зменшує частку "білого" ринку. 

Логічний підхід – оподатковувати чистий виграш, тобто різницю між загальною сумою виплати та ставкою, а не валову виплату.

Друге – доступ до банківських послуг, зокрема BankID.

Відсутність стандартних фінсервісів створює парадокс: легальний бізнес відповідає за комплаєнс і податки, але змушений працювати без базових інструментів. Доступ до BankID спрощує реєстрацію та перевірку клієнтів, зменшує шахрайство й витрати на KYC, підвищує якість сервісу. 

Наявність офіційних платіжних каналів робить легальних операторів зручнішими та безпечнішими для користувачів – саме туди переходить основний трафік. 

Відмова у банківському обслуговуванні штовхає частину операцій у тінь і звужує податкову базу. Це суперечить цілям детінізації. Потрібні чіткі критерії та уніфіковані правила доступу для ліцензованих компаній у взаємодії з банками без винятків і подвійних стандартів.

– Мінцифра вперше запроваджує фінансові та часові ліміти на гру. Якого впливу ви очікуєте на ключові показники ринку та поведінку гравців?

– Це справді складне питання з реальними ризиками не лише для легального бізнесу, а й для економіки: за нашими оцінками, ліміти в поточній редакції можуть зменшити податкові надходження від білих операторів на третину.

Мінцифра, як орган політики, зобов’язана встановлювати ліміти за вимогами закону №4116, але зараз бракує достатньої hard data про поведінку гравців і динаміку ринку, щоб одразу визначити оптимальний поріг.

Потрібно тримати баланс: ліміти як інструмент протидії залежності – так; але одночасно важливо не погіршити і без того неконкурентні умови для легальних операторів. Кожне таке обмеження поширюється лише на ліцензованих операторів і фактично заганяє частину гравців у нелегальні казино, де немає ані лімітів, ані контролю, ані податків, а права гравців не захищені.

Надто жорсткі пороги виштовхують передусім проблемних та патологічних гравців у тінь, де ризики шкоди значно вищі й держава втрачає податки. Ми не проти лімітів – ми за виважені, логічно обґрунтовані пороги, які реально зменшують шкоду, а не переносять попит у тінь.

Подали офіційні пропозиції в межах громадського обговорення з детальними аргументами й розрахунками та очікуємо, що їх буде враховано.