"ПДВ для ФОПів не вирішить проблем бюджету, а створить нові", – голова АПР Олександр Чумак

Автор: Ольга Прокопишина

Влада готує запровадження ПДВ для ФОПів з 2027 року. Це одна з найбільших податкових реформ за останні роки, яка торкнеться сотень тисяч підприємців.

Міністерство фінансів вже оприлюднило на своєму сайті проєкт закону, який передбачає автоматичну реєстрацію фізичних осіб-підприємців (ФОП) платниками податку на додану вартість з 1 січня 2027 року. Поки що, це – чорновий варіант документу для обговорення, який ще може змінюватися. Втім, він вже викликав хвилю обурення серед підприємців.

За оцінками Мінфіну, зміни торкнуться понад 660 тисяч платників єдиного податку, переважно йдеться про ФОПів другої (371,4 тис.) та третьої груп (250,6 тис.). Очікується, що це дозволить додатково зібрати до держбюджету у 2027 році приблизно 40 млрд гривень.

БізнесЦензор поспілкувався про запровадження ПДВ для ФОПів з Олександром Чумаком, підприємцем, очільником ГО "Асоціація приватних роботодавців" (АПР), членом "Української ради бізнесу" та бізнес-спільнот Харкова та області. 

– В уряді пояснюють необхідність запровадження ПДВ для ФОПів вимогою Міжнародного валютного фонду. Це пряма вимога МВФ чи це більше рішення уряду таким способом збільшити базу оподаткування?

– Насправді у МВФ була і залишається вимога збалансувати бюджет, щоб ми максимально могли покривати потреби за рахунок зібраних податків. Сюди ж відноситься вимога боротьби зі схемами, які пов'язані з ухиленням від сплати податків.

Коли визначаються вимоги МВФ, як правило, в розробці приймають участь обидві сторони. Не лише МВФ. Це двостороннє рішення, де обидві сторони розглядають можливі інструменти подолання проблем з наповненням бюджету.

І від себе вже скажу, що вимога запровадження ПДВ для ФОПів не вирішить цю проблему. Тому що, згідно з дослідженнями "Економічної експертної платформи", найбільші втрати для бюджету у нас через схеми, пов’язані з дробленням великих бізнесів, стандартні проблеми з контрабандою на митниці, проблеми з ухиленням від оподаткування підакцизних товарів. Це сигарети, алкоголь, паливо.

Далі йдуть широка практика заниження зобов'язань зі сплати ПДВ великими компаніями. Потім – фіктивні ФОПи, коли ними заміняється офіційне працевлаштування у компаніях. З цими всіма схемами у нас ефективно ніхто не бореться, тому уряд вважає єдиною можливістю, що дозволяє без особливих зусиль виконати хоч якісь умови МВФ зі збільшення надходжень в бюджет, запровадження обов’язкову сплату ПДВ для фізосіб-підприємців.

Ми представляємо інтереси реального мікро- та малого бізнесу і також знаємо про всі проблеми, підтримуємо боротьбу уряду з тінню. Але вказуємо, що запровадження обов'язкового ПДВ для ФОПів не вирішить проблем з наповненням бюджету. Воно скоріш за все створить нові проблеми. Адже запровадження ПДВ збільшить у підприємців видатки, пов'язані з його адмініструванням, поданням звітності і перевірочними моментами. Частина ФОПів точно буде намагатися не перевищувати межу у один мільйон. Це говорить про інструмент, який буде примушувати ФОПів, наприклад, переходити на розрахунки готівкою, але не вирішить проблем, які існують з великим бізнесом.

– У пояснювальній записці до законопроєкту наведена думка, що саме запровадження ПДВ для ФОПів дозволить краще відстежувати контрабанду, викривати контрафактні схеми. Ви з цим погоджуєтесь?

– Я не погоджуюсь. Можна дуже просто пояснити, як з'являється контрабанда: вона виникає через корупційні ризики та слабкий контроль на кордоні, що дозволяє провезення товарів без належного митного оформлення. Так товар в Україну потрапляє нелегально.

Уряд пропонує фактично "легалізувати" обіг такого товару після ввезення, не перекривши джерело проблеми на кордоні, оподатковувати кінцевого продавця – ФОПа, що придбав цей товар на оптових складах. На товарі ж немає маркування, чи він пройшов митне оформлення з усіма обов’язковими платежами, зі сплатою ПДВ, чи ні. Уряд вважає, що краще не контролювати ввезення контрабанди, а оподатковувати ФОПів.

Що стосується контрафактних товарів – ми прекрасно знаємо і схеми, і мережі, які ними торгують. Там дійсно деякі точки працюють на ФОПах, але у держави, у податкової, у БЕБ є абсолютно легальні інструменти, щоб ці схеми контролювати і боротися з ними.

Просто держава не докладає відповідних зусиль. Знову ж таки, простіше контролювати ФОПів: це конкретна людина, можна прийти до неї, проконтролювати кінцеву точку продажу цього товару і дуже швидко накласти штраф, оминаючи ланцюги, як воно заїжджає в країну.

– Подібні магазинчики "з Європи" відкрито працюють. Видно неозброєним оком, що продукція заїхала в країну нелегально: на обгортці жодної букви українською…

– Я не хочу просто називати великі мережі, які такий товар реалізовують, це буде неправильно. Але є й великі мережі, які знають, що торгують нелегально завезеними і начебто вилученими органами товарами, які не були оподатковані. І ці величезні мережі використовують ФОПи, їх періодично змінюють, коли за місяць-два там набирається річний ліміт доходу.

Цю торгівлю можна проконтролювати шляхом використання інструментів контролю, які вже існують. Але держава не приділяє уваги цьому питанню.

– Можливо, ось вони і хочуть запровадити ПДВ для таких фіктивних ФОПів, щоб великі мережі більше не могли використовувати цю схему.

– Так, але проблема в тому, що ПДВ обкладають не вибірково. Податок запроваджується для всіх. У нас багато мікропідприємств. У мене, наприклад, є знайомий, що виїхав з Вовчанська, в нього там окупанти спалили підприємство. Зараз він відкриває маленькі продуктові магазинчики. І один такий магазинчик, який працює умовно у спальному районі Харкова та має двох найманих працівників, легко сягне межі у 1 мільйон гривень.

Як тільки вони досягають одного мільйона гривень, в них виникає проблема податкового кредиту, тому що частина продукції – це харчові продукти, які можуть закуповувати, наприклад, у приватних домогосподарств. Там немає компенсації податкового кредиту, тобто зразу на 20% продукція стає дорожчою. Далі їм треба залучити бухгалтера, бо виникає потреба вести повний облік товарів.

– Скільки послуги бухгалтера можуть коштувати такому підприємцю?

– Ми підрахували, що не менше 8 тисяч гривень на місяць, якщо мова йде про маленьку крамничку, де бухгалтер без проблем швидко може все проводити і формувати податкові накладні без проблем.

Але якщо у вас дві або три кав'ярні, і якщо у вас виникають проблеми з реєстрацією податкової накладної і йде блокування, у випадку, якщо ви не підтверджуєте податковий кредит, а такий ризик достатньо високий, вам потрібен бухгалтер, який буде вести повністю облік і готувати документи для розблокування. І це вже буде коштувати від 15-20 тис. гривень і більше в залежності від об'ємів, якими ви торгуєте, і кількості асортименту, який у вас є. Мінімальне навантаження може складати 100-120 тисяч гривень на рік, а при обороті, наприклад, у 1,2 млн грн, це вже 10% суми. Це одразу підвищує ціну на товари, ви стаєте менш конкурентними. Ми про це говоримо і будемо свої зауваження подавати до законодавців.

– А як можна було б дійсно відокремити реального малого підприємця від фіктивних ФОПів, які таким чином допомагають мінімізувати оподаткування?

– У нас перш за все є законопроєкт, що вводить критерії щодо фіктивного працевлаштування. Він зараз на розгляді в Верховній Раді. У ньому є критерії, які вказуватимуть на те, що ФОП має ознаки фіктивності і по факту є найманим персоналом. По-друге, у податкової вже зараз є інструменти для контролю людей, які офіційно не оформлені, їх просто треба застосовувати. І третій інструмент – це Бюро економічної безпеки, яке створене для попередження і боротьби зі схемами, які використовує великий бізнес в рамках спрощеної системи оподаткування та звітності.

Як ми пам'ятаємо, перезавантаження БЕБ почалося влітку і досі воно не завершене. Наскільки я знаю, там є питання з фінансуванням БЕБ, що не дозволяє його на максимум використовувати. Ми повністю підтримуємо перезавантаження БЕБ, щоб цей орган запрацював і допомагав боротися зі схемами.

– Чи правильно я розумію, що цей законопроєкт ще не пройшов перше читання, він тільки зареєстрований?

– Так, він розроблявся за участі бізнес-асоціацій, ми приймали участь у його розробці. Скажімо чесно, він ще сируватий, але ми розуміємо, що на етапі першого-другого читаннь він буде доопрацьований для ефективної боротьби з фіктивним працевлаштуванням.

– З іншого боку, чи готова Податкова до того, що в неї з 2027 року настільки збільшиться кількість платників ПДВ?

– За три квартали цього року, за даними Opendatabot, податкова перевірила 6,1 тис. ФОПів. Мінфін робить припущення, що після запровадження цього нововведення кількість ФОПів, які підпадають під сплату ПДВ, становитиме 660 тисяч. Якщо враховувати статистику Мінфіну, що у нас зараз десь 250 тисяч платників ПДВ, то одразу виростає необхідність контролювати суб'єкти господарювання, і податкова фізично не зможе це робити. Існує певний діджиталізований контроль, але в будь-якому випадку постає потреба збільшувати штат податкової. І ми знаємо як на це буде реагувати бізнес.

По-друге, сама податкова потребуватиме додаткового фінансування, а це, знову ж таки, кошти, які треба взяти з бюджету, який планували наповнювати за рахунок того самого ПДВ...

– Тобто, наскільки я розумію, це не дуже правдоподібно, що з першого січня 27-го року щось запуститься?

– Ми зараз дуже активно комунікуємо, в тому числі, з Мінфіном, з народними депутатами, пояснюємо, що рішення помилкове (запроваджувати ПДВ для ФОПів, – ред.).

Ми готуємо альтернативний аналіз регуляторного впливу цієї зміни. Ми вже знайшли помилки в розрахунках Міністерства фінансів, вже бачимо, що Міністерство фінансів не враховує витрати, які реально понесе бізнес на дотримання цих норм законодавства. Виходить так, що ці витрати перевищують економічний ефект, який може отримати бюджет України. Це говорить про те, що бізнес може застосувати інструменти для мінімізації, тобто повернення можливих витрат, які вимагає держава, а це вказує на фактичну відсутність економічного ефекту від запровадження таких змін.

– У поясненні Міністерства фінансів щодо сплати ПДВ фізособами йдеться про рівні права, що ніби наразі неплатник ПДВ існує в інших пільгових умовах, є більш конкурентний ніж платник ПДВ, і що ця ситуація на ринку дискримінує останнього. Причому в поясненнях не згадують, наприклад, про розмір цього платника ПДВ. Тобто, якщо ми говоримо про великий бізнес, про малий бізнес, це зовсім різні речі…

– Нагадую, що, згідно з Податковим кодексом, спрощена система оподаткування звітності – це особливий економічний режим, який передбачає сплату меншої кількості податків і меншої звітності саме для суб'єктів мікро- і малого бізнесу. Це абсолютно нормальна світова практика, коли різні за розміром суб'єкти господарювання мають різні умови оподаткування та звітності. І коли ми хочемо запровадити щось, щоб вирівняти умови, то, вибачте, умовний "Макдональдс" має такий штат бухгалтерів і юристів, який дозволяє їм вести облік звітності і дуже легко підлаштовуватись під нові норми, які змінює уряд чи держава.

Коли йдеться про мікробізнес, інколи підприємець і працює сам, і самостійно веде податкову звітність, що може призводити до ненавмисних помилок, а отже – до штрафів. А порушення податкового законодавства стосовно ПДВ передбачає дуже великі штрафи.

– Тобто, якщо підприємець випадково щось порушить і буде потім блокування податкової накладної, то потім, щоб вирішити цю проблему, напевно, треба звертатись до фахівця, когось наймати для розблокування?

– Потрібен буде аудитор-бухгалтер, який допоможе розібратися, подати відповідні документи для розблокування податкової накладної, а це, як правило, величезний стос паперів.

І поки не вирішилось питання з блокуванням, блокується податковий кредит, підприємець повинен сплачувати з суми 20% додатково податків. І це величезна проблема для мікро і малих підприємств, які не мають можливості вести самостійно облік та звітність.

– Ви говорили про дослідження, які вказують, що запровадження ПДВ для фізосоіб-підприємців не має економічного сенсу, і кажете, що розрахунки Мінфіну не відповідають дійсності. Я просто детальних розрахунків Мінфіну не бачила. Вони існують?

– Ні. Конкретно такого дослідження Мінфіну не було. Це офіційна відповідь на мій запит. Мінфін не надав ніяких розрахунків. Ми побачили їх розрахунки у аналізі регуляторного впливу (АРВ) вже до підготовленого проєкту закону, одразу знайшли там помилки і невідповідність деяких цифр.

За їх підрахунками, витрати, яке понесе бізнес, будуть пов'язані виключно з необхідністю вивчення закону і ці витрати становитимуть 2 мільйони гривень на рік. І що більше ніяких витрат не буде, в тому числі на супроводження і облік. Але вони зробили помилку, там не 2 мільйони, а 2 мільярди на рік.

У Мінфіні очікують загальний сукупний ефект для бюджету у 40 млрд гривень. Ми говоримо, що це дуже-дуже оптимістична цифра і вона порахована з помилками. Ми вважаємо, що там буде навпаки, від'ємна сума, якщо порахувати всі витрати мікро- і малого бізнесу, який він понесе у зв’язку з запровадженням цієї норми.

Тому ми готуємо альтернативний АРВ, він як регуляторний акт повинен пройти погодження у Державній регуляторній службі або бути повернутий на доопрацювання. І оскільки ми вже бачимо помилки в розрахунках Мінфіну, то ми вважаємо, що Державна регуляторна служба має право не прийняти, не погодити цей регуляторний акт.

– Зараз Мінфін повісив так би мовити пустий документ для обговорення. Він не містить конкретних норм, окрім межі у 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ. Чи ми можемо припустити, що на якомусь серйозному рівні норма про ПДВ для фізосіб не обраховувалась?

– Ще у 23-му році, коли Мінфін готував Національну стратегію доходів, куди закладав і цю норму, ми звертали увагу, що вона помилкова і не проахована. Але, на жаль, тоді Міністерство фінансів не звернуло увагу на наші пропозиції, і Національна стратегія доходів була прийнята, майже в тій редакції, в якій вона була запропонована.

Ми звертаємо увагу, що співпраця з МВФ і іншими міжнародними партнерами, які нам допомагають, в тому числі фінансово, потребує перегляду з врахуванням поточного стану економіки і воєнних ризиків. Пам'ятаємо, що у 23-му році очікували, що ця війна закінчиться у 2024-му, потім у 2025-му, на початку повномасштабного вторгнення взагалі йшлося про 2-3 тижні. Тепер ми бачимо, що закінчення війни не можна спрогнозувати і треба переглянути, модернізувати співпрацю з МВФ. Ми говоримо, що не відмовляємося від наших міжнародних обов'язків, але ми хочемо їх переглянути саме з врахуванням оцих викликів, які зараз перед нами стоять.

І ми готові довести нашим партнерам, що рішення, яке було прийнято у 22-му, у 23-му роках, меморандум, що ми підписали, потребують внесення змін. Тобто не відміни, а змін.

Мікробізнес зараз є основою економіки України. Особливо у прифронтових громадах. Він створює робочі місця. Підприємці лишаються, сплачують податки в місцевий бюджет, не планують виїжджати. Але якщо введуть ПДВ, то дуже велика частина або закриється, або поїде звідси, і громади лишаться без працевлаштування і самозайнятості. Основна функція мікробізнесу – працевлаштування і самозайнятість місцевих мешканців.

– Була така думка що на позицію МВФ щодо введення ПДВ для фізосіб-підприємців вплинули популістські рішення влади, оці "кешбеки", "зимова тисяча" і тому подібне...

– Саме так. Тільки у телемарафон у нас на наступний рік закладені мільярди гривень. Це вже значна частина того, що хочуть отримати за рахунок провадження ПДВ для ФОПів.

– Ви на початку мені говорили про ці основні проблеми, з якими, скажімо так, наша влада не дуже хоче розбиратися, з контрабандною і тому подібне. Тобто я розумію, що наша основна проблема з ненадходженням податків у бюджет криється у незадовільній діяльності правоохоронних органів?

Потрібно закрити "діри", які не дозволяють отримувати державі те, що вона мала б отримувати. Наприклад, все, що стосується митниці, – парафія Мінфіну, тому що митниця є у підпорядкуванні Мінфіну. Тобто у міністерстві мають інструменти боротьби з контрабандою, з контрафактом. І повинні цим займатися.

Приблизні підрахунки, скільки може отримати держава від закриття, наприклад, схем контрафакту та нелегальної торгівлі підакцизними товарами – приблизно 40 млрд грн. Закриття схем на митниці – це мінімум 50 млрд грн надходжень, а то й більше – від 100 до 120 млрд грн.

Тобто ми бачимо резерв, який в нас є, боротьба з цими схемами одразу дасть великий ефект. Натомість вони вирішили "стригти" маленьких. Тому що це простіше всього. Щоб не чіпати великих і відзвітуватися, що ми прийняли ці закони. Але тут же знову є ризик: якщо ми не виконаємо зобов'язань і заплановані мільярди не надійдуть в бюджет, то наступний крок Мінфіну – знову просити кошти і брати на себе нові зобов'язання щодо підвищення податків. Ми зараз просимо, давайте одразу робити по-людськи, займатися боротьбою зі схемами.