"Давос – це унікальна платформа для України", – очільниця UMAEF Ярослава Джонсон про інвестиції в розробника mono, мілтек та угоду з Трампом

Автор: Михайло Орлюк, Владислав Недашківський

Від початку повномасштабного вторгнення РФ щорічні зустрічі Всесвітнього економічного форуму (WEF) у Давосі стали одним з найважливіших майданчиків, де Україна може говорити зі світом.

Напередодні відкриття WEF-2026 БізнесЦензор поспілкувався з однією із співзасновниць "Українського дому" у Давосі, президенткою та головною виконавчою директоркою найвпливовішого інвестиційного фонду в Україні UMAEF (Ukraine-Moldova American Enterprise Fund) пані Ярославою Джонсон.

– Тема вторгнення Росії в Україну була у центрі дискусій під час Міжнародного економічного форуму у Давосі у 2022 році. Під час WEF у 2023 році також багато йшлося про підтримку та можливості для повоєнної відбудови України. Однак війна продовжує тривати і може скластися враження, що у подальші роки увага до теми України на WEF поволі зменшувалася. Чи поділяєте Ви таку думку?

– Відчуття "втоми від теми України" іноді виникає, але воно оманливе. На практиці увага не зникає – вона змінюється: від екстрених заяв 2022 року до більш прагматичної розмови про довгострокову безпеку, інтеграцію та відбудову.

"Український дім" у Давосі це добре демонструє. Тут постійно бачимо сильну присутність керівників міжнародних організацій, урядовців, великих інвесторів і глобальних компаній. Лідери держав і партнерських інституцій регулярно приходять на наші дискусії, і це показує: Україна залишається на порядку денному.

Наше завдання – не просити уваги, а формувати її. Ми показуємо не лише біль війни, а й спроможність: військові інновації, цифрову державу, енергетичний потенціал та інвестиційні можливості повоєнної відбудови. Саме тому голос України у Давосі звучить чітко, переконливо і предметно – і його уважно слухають.

– Як Ви вважаєте, яке місце займатиме тема України та російської агресії на WEF-2026?

– Ми говоритимемо про спільне бачення справедливого та сталого миру в Європі – миру, який гарантує безпеку не лише Україні, а й всьому континенту. Україна вже чотири роки стримує агресора, захищаючи не лише себе, а й європейські цінності.

Ключовими питаннями залишаються: повернення всіх військовополонених, утримуваних цивільних і викрадених дітей, надійні гарантії безпеки, визнання права України на оборону, а також справедливе відшкодування збитків, що вже перевищили 800 мільярдів доларів.

– У Давосі Україна та США можуть підписати угоду про "процвітання" для відновлення країни. Угода передбачає залучення $800 млрд впродовж 10 років. Наскільки це реально? Та чи діятиме така угода після каденції президента Трампа?

– Ідеться не про одномоментну угоду, а про рамкове бачення довгострокового економічного відновлення України. Цифра $800 млрд – це потенціал мобілізації коштів упродовж 10 років із різних джерел: державних, міжнародних і приватних.

Реалістичність таких обсягів залежить від створення зрозумілих механізмів залучення капіталу, прозорих правил гри та успішної реалізації конкретних проєктів.

Водночас подібні домовленості не прив’язані до однієї політичної каденції. Якщо вони формалізуються, то ґрунтуватимуться на інституційній співпраці та спільному стратегічному інтересі США й України, а отже матимуть довгостроковий характер.

– Ви однією із співзасновниць "Українського дому" в Давосі. Що буде у фокусі його програми цього року? Які очікування від його роботи?

– Цьогорічна програма "Українського дому" у Давосі зосереджена на двох ключових напрямках – досягненні справедливого та сталого миру й залученні інвестицій для повоєнної відбудови. Першу тему я вже окреслила, а друга – це масштабна інвестиційна можливість обсягом близько 1 трильйона доларів, найбільша після Другої світової війни.

В "Українському домі" пройдуть дискусії про партнерства, які можуть стати каталізатором відновлення країни. Україна демонструє свою інвестиційну привабливість на прикладі таких кейсів, як IPO "Київстару" на Nasdaq у воєнний час – це потужний символ стійкості, інноваційності та міжнародної довіри до України.

– Трохи перейдемо від політики до бізнесу. Наскільки важливою для українського бізнесу є конференція в Давосі? Чому цей майданчик особливий?

– Давос – це унікальна платформа, де голос України звучить максимально потужно та послідовно. Ще десять років тому тут говорили про великі інвестиційні кампанії на користь російських регіонів, а про Україну майже не йшлося. Тоді Український сніданок був одним із небагатьох заходів, які збирали провідних світових гравців, але одного заходу замало, щоб розкрити весь потенціал країни. Саме тому я пишаюся, що вже вісім років поспіль Український дім у Давосі дає змогу Україні бути почутою на найвищому рівні. Присутність України в цьому середовищі означає видимість і вплив там, де визначаються довгострокові партнерства та майбутнє континенту.

– Коли "Український дім" у Давосі тільки починав роботу 8 років тому, там часто говорили про український IT. Наскільки цей сектор сьогодні актуальний?

– Вісім років тому Україна позиціонувалась як країна з потужним IT-потенціалом. Сьогодні цей сектор не просто актуальний – він став фундаментом для інновацій у багатьох галузях. Особливо варто відзначити оборонний сектор.

Ми також говоримо про GovTech – напрямок, у якому Україна займає лідерські позиції, формуючи інноваційну цифрову державу. На GovTech панелі в "Українському домі" зберуться міністри цифрових технологій, технологічні інноватори та політичні візіонери зі світу, щоб обговорити глобальні виклики й можливості цього ринку, який до 2034 року сягне понад 1,4 трильйона доларів.

Водночас Україна стала одним із найінноваційніших аграрних центрів світу. Тут застосовують точне землеробство навіть під обстрілами, супутникове керування посівами та відновлення ґрунтів після обстрілів.

Україна зробила те, що не вдавалося іншим державам навіть у мирних умовах – попри війну, відключення світла та численні виклики, вона не лише виживає, а й крокує вперед з інноваціями. Це справжній привід для гордості.

– Чи буде присутньою цього року тема інвестицій в український мілтек?

– Тема інвестицій буде одним із ключових фокусів нашої програми, і український мілтек у цьому контексті посідає особливе місце. Україна стрімко розвиває власний військово-промисловий комплекс – з майже нуля до забезпечення понад 60% оборонних потреб країни. Цей сектор швидко адаптується, впроваджує інновації, а традиційні зразки озброєння стають застарілими. Саме тому український мілтек пропонує інвесторам унікальні можливості, які заслуговують на увагу світових партнерів.

– Якщо говорити про західних інвесторів, якими компаніями в Україні вони можуть зацікавитися? Чи є взагалі зацікавленість, адже вкладатися в країну в стані війни – це високоризикова інвестиція? Яка роль UMAEF у цьому процесі?

– Західні інвестори насамперед цікавляться компаніями з доведеною стійкістю – у виробництві, агро- та харчовій переробці, ІТ і фінтеху, логістиці, енергетиці та експортно орієнтованих секторах. Це бізнеси, які вже працюють під час війни, генерують доходи та мають потенціал масштабування.

Так, війна підвищує ризики, але інтерес до України зберігається, особливо з боку довгострокових і стратегічних інвесторів, які дивляться на післявоєнне відновлення і зростання.

Роль UMAEF полягає в тому, щоб бути якірним інвестором і провідником для приватного капіталу: ми інвестуємо в перспективні компанії, допомагаємо їм стати інвестиційно готовими та знижуємо ризики для західних партнерів, демонструючи, що в Україну можна і варто інвестувати навіть у складних умовах.

– Тим часом, UMAEF доволі активно працює в Україні. Чим зараз займається фонд і в які проєкти інвестує?

– У нас є u.ventures – венчурні інвестиції в українські технологічні стартапи, u.capital – прямі інвестиції в МСП, а також непрямі інвестиції через Horizon Capital, що дозволяють залучати масштабний приватний міжнародний капітал в українську економіку.

– Важливою новиною для українського бізнесу минулого року стала інвестиція UMAEF у Fintech-IT Group – це ваше найбільше капіталовкладення на українському ринку? Чому вирішили інвестувати саме в них, враховуючи, що Fintech-IT Group не схожа не малий і не середній бізнес, на якому концентрується фонд?

– Fintech-IT Group – це компанія, що розробляє IT-продукти які значно покращують фінансову інфраструктуру та МСП-екосистему, і є одним із найбільших гравців на цьому ринку – що повністю відповідає цілям UMAEF. Фонд також має значну експертизу та досвід в інвестиціях у FinTech-бізнеси та технологічні компанії в цілому. Окрім цього, з огляду на фінансові показники компанії, її темп зростання та потенціал для подальшого розширення, ми оцінили Fintech-IT Group як одну із найбільш інвестиційно-привабливих можливостей на ринку, що є ключовим аспектом мандату UMAEF.

– Фонд u.ventures, що входить до складу UMAEF, також інвестував у стартап FintechFarm. Одним із його засновників є колишній співвласник monobank Дмитро Дубілет. Чи можна оцінити, наскільки успішною є ця інвестиція? Які інвестиції u.ventures Ви вважаєте найуспішнішими?

– Ми не розкриваємо фінансові показники окремих угод, але з точки зору зростання бізнесу, географічної експансії та якості команди Fintech Farm є однією з успішних інвестицій фонду u.ventures.

У нашому портфелі багато дуже сильних компаній, зокрема Preply, Haiqu, Carmoola, Mate Academy, Turnkey Lender та багато інших. Усіх їх об’єднує амбітність, стійкість і прагнення створювати інноваційні продукти для глобального ринку. Загалом компанії портфеля u.ventures залучили понад $600 млн додаткового капіталу та створили понад 3 тисячі робочих місць в Україні та по всьому світу.

– У портфелі u.ventures – інвестиції в українські стартапи у різних сферах. У яких сферах Ви бачите найбільший потенціал для розвитку сьогодні? Як українським підприємствам отримати підтримку UMAEF?

– Ми переконані, що українські стартапи, які працюють над складними інфраструктурними та безпековими задачами, мають унікальну експертизу, сформовану в реальних умовах, і тому уважно стежимо за появою нових компаній у цих сферах.

Щоб отримати інвестиції від u.ventures, українським підприємцям важливо мати чітко сформульовану проблему, сильний і конкурентний продукт, а також амбіцію будувати міжнародний бізнес.

– Які взагалі бізнес-моделі МСБ в умовах війни показали найбільшу витривалість та адаптивність? Що це означає для економіки України?

– Найбільшу витривалість під час війни показали експортно орієнтовані МСБ, виробничі компанії, агро- та харчова переробка, ІТ і сервісні бізнеси, які швидко адаптували ланцюги постачання й ринки збуту. Для економіки України це означає, що саме МСБ стає основою стійкості, зайнятості та майбутнього зростання.

– Пані Ярославо, Ви маєте видатний досвід супроводу інвестицій в Україні. Часом, перебуваючи в центрі подій, важче відчути довгострокові зміни. Якими, на Вашу думку, є головні здобутки України за роки незалежності, а які вагомі внутрішні перешкоди для залучення іноземних інвесторів досі потрібно подолати?

–  Працюючи з Україною багато років, я бачу одну незмінну річ – надзвичайну стійкість і підприємливість людей, які навіть у найскладніші періоди створюють бізнеси, модернізують їх і виходять на глобальні ринки. За роки незалежності Україна зробила величезний крок уперед у розвитку приватного сектору та людського капіталу. Водночас для повноцінного притоку іноземних інвестицій нам ще потрібно остаточно закріпити верховенство права, незалежність судів і передбачуваність правил гри – саме це інвестори завжди називають ключовою умовою довгострокових рішень.