Чому в Україні відмовились обмежувати ціни на пальне і що роблять уряди країн Європи?

Автор: Ольга Прокопишина

Великі європейські країни обмежують ціни та знижують податки на пальне. Чому українська влада не пішла подібним шляхом, а розширила "Національний кешбек"?

Як уряди країн Європи реагують на зростання цін на пальне?

Сьогодні в Німеччині Бундесрат (Федеральна Рада, верхня палата парламенту) має погодити пакет заходів для стабілізації німецького ринку пального.

Депутати Бундестагу (нижньої палати) запропонували суворіші антимонопольні заходи, зокрема – зобов'язати нафтові компанії кожного разу обґрунтовувати підвищення ціни. А також за моделлю, що більше десятиріччя функціонує у Австрії, дозволити заправним станціям підвищувати ціни лише один раз на добу – опівдні. Натомість зниження ціни на заправках буде дозволятись в будь-який час.

Представники опозиційної німецької "Лівої партії" заявили, що ці заходи не гарантують зниження цін для споживачів, закликали запровадити "негайну допомогу" у вигляді виплати 150 євро безпосередньо на банківський рахунок кожного німця.

Партія "Зелених" закликала повернути дев'ятиєвровий квиток на поїздку в межах Німеччини та субсидований лізинг електромобілів.

Одночасно в німецькому парламенті дуже скептично ставляться до ідеї зниження податків та знижок на пальне. У групі ХДС/ХСС заявляють, що під час подібних заходів, напочатку повномасштабного вторгнення в Україну, з червня по серпень 2022 року на знижки на пальне виділили 3 млрд євро, з них 70% безпосередньо перетекли до кишень нафтових компаній.

У сусідки України – Польщі, навпаки, сьогодні парламент має ухвалити зміни, що передбачають  зменшення ставки ПДВ на пальне з 23% до 8%, акцизний податок знизять до мінімального, встановленого правилами ЄС (мінімальний акцизний податок в ЄС на паливо встановлено Директивою 2003/96/ЄС, він становить: 359 євро за 1000 л бензину та 330 євро за 1000 л дизеля).

Окрім того польський уряд щодня встановлюватиме максимальну роздрібну ціну на пальне.

Наразі літр бензину в Польщі в середньому коштує 7,14 злотих (84,49 грн), а дизелю – 8,69 злотих (102,84 грн).

У Європейському Союзі вже обмежують ціни на пальне дві країни – Хорватія та Угорщина.

Ще на початку березня прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович оголосив, що дизельне паливо в його країні коштуватиме не більше 1,55 євро, а бензин – 1,50 євро за літр.

В Угорщині, де уряд  раніше неодноразово втручався в ціноутворення палива, прем'єр-міністр Віктор Орбан у перший тиждень війни на Близькому Сході запровадив обмеження цін на пальне для зареєстрованих в Угорщині автомобілей – максимум 595 форинтів (приблизно 1,51 євро) за літр, а дизельне паливо – 615 форинтів (1,58 євро).

Це обмеження на роздрібну ціну палива не стосується машин, що не мають угорської реєстрації.

Що робить уряд України?

Натомість в Україні з 20 березня діє державна програма "Кешбек на пальне" (у межах "Національного кешбеку", який уряд запустив у вересні 2024 року).

Програма "Кешбек на пальне" дозволяє повернути від 5% до 15% вартості палива на банківську картку покупця. Максимальна сума повернення – 1000 грн в місяць, діятиме програма до 1 травня 2026 року при розрахунках на АЗС-партнерах.

За програмою, на картки для виплати кешбеку повертається 15% від вартості придбаного дизеля, 10% – бензину та 5% автогазу.

Кешбек нараховується автоматично наступного дня після покупки палива. Витратити ці кошти користувач може на сплату комунальних послуг, медичних послуг, купівлю книг, кешбек можна задонатити ЗСУ.

За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболєва, програма "Кешбек на пальне" щоденно коштує держбюджету 20 млн грн.

Директор консалтингової групи "А-95"Сергій Куюн зазначив, що попри скепсис, що уряд допомогає "кешбеком" автомобілістам, які є "не найбіднішім прошаркам населення", програма дозволяє найбільш вразливим з них зберегти ціни, які були на пальне в лютому і пом'якшити перехід до високих цін.

Так, в середньому автомобіліст в Україні споживає 80-100 літрів палива в місяць.

"При ціні 60 гривень за літр, до кризи, податок на додану вартість складав 10 гривень за літр, а зараз, коли ціна 80, це вже близько 15 гривень за літр. Тобто держава додатково заробила на кожному літрі 5 гривень", – розповів Куюн у коментарі радіо "Свобода".

А значить, держава може виділити гроші на кешбек, вважає експерт.

Чому український уряд не пішов шляхом європейських країн, що зменшують подаки/акциз чи обмежують роздрібні ціни?

Виконавчий директор "Центру економічної стратегії" Гліб Вишлінський вважає, що з кешбеком витрати бюджету будуть меншими, а політичний ефект більшим. Бо мова фактично йде про пряму роздачу грошей.

"Але роздача грошей заможній груп автомобілістів виглядає дивно, та цей механізм не прибирає наслідок – зростання цін на товари через збільшення витрат на транспортування", – зазначив Вишлінський БізнесЦензору.

Здорожчання пального та добрив для аграріїв під час посівної може зменшити врожай цього року та підвищить ціну на продукти нового сезону. Загалом як наслідок здорожчання палива ми побачимо зростання цін на товари, зменшення попиту та економічної активності.

Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко говорила, що про зниження податків на пальне в Україні не йдеться. Нібито зниження податків не погоджено з закордонними партнерами та не підтримує Верховна Рада.

Свириденко закликала трейдерів продовжувати контрактування пального, особливо в період старту польових робіт. За її словами, ціни на пальне мають формуватися справедливо, з урахуванням кон'юнктури на світових ринках, без внутрішніх спекуляцій.

Голова АМКУ Павло Кириленко вже заявляв, що при аналізі ціноутворення у  роздрібних мережах зловживань не виявили. А реалізація залишків за старими цінами  не дозволила б трейдерам закупити нові партії.

Обмеження цін на паливо, на думку засновника мережі АЗС UPG Володимира Петренка, призвело б до його дефіциту, як вже траплялось у 2022 році.

"Сьогодні нафта коливається між 200-400 в день, це 10-20 грн на літрі. Цінова стеля ніяк не може реагувати на такі зміни. Товар просто зникне з ринку, бо жодна компанія не буде працювати в збиток", – зазначав Петренко в інтерв’ю для Liga.net.

Після паніки перших днів наразі спостерігається спад попиту на АЗС.

"Більшість мереж зауважили, що продажі падають. І це логічно. Черги за дизелем по 85 гривень не стоятиме", – зауважує Сергій Куюн.

Ця обставина, зменшення попиту, ніби має бути запорукою того, що при першій нагоді, найменшій можливості оператори почнуть знижувати ціни.

Наразі ціни на пальне в усьому світі лише зростають на тлі війни в Ірані. З початку конфлікту нафта подорожчала більш ніж на 50%, а в окремих країнах бензин уже зріс у ціні приблизно на 20%, інформує агенція Reuters.

В Україні станом на 27 березня середня ціна пального у роздрібних мережах становила:

• A-95+ – 75,33 грн за літр;
• A-95 – 71,74 грн;
• A-92 – 66,80 грн;
• ДП – 84,44 грн;
• Газ – 45,64 грн.

Блокада Ормузької протоки, пише Frankfurter Allgemeine Zeitung,наразі спричиняє дефіцит близько 20 млн барелів (1 барель -159 літрів) нафти на день на нафтовому ринку.

Це абсолютний рекорд порівняно з попередніми кризами: під час Іранської революції 1978 року це було, ймовірно, близько 5,5 млн барелів на день, під час війни Судного дня 1973 року та ірано-кувейтської війни 1990 року – близько 4,5 млн барелів на день, а під час ірано-іракської війни 1980 року – близько 4 млн барелів на день.

20 млн барелів на день сьогодні відповідають приблизно 19% світового попиту на нафту, що становить трохи менше 105 млн барелів на день. У 1978 році попит на нафту становив лише 63 млн барелів на день, тому дефіцит у 5,5 млн барелів на день на той час становив 9% попиту.

Поточні ціни, зазначає видання, ще не є історичним максимумом, але й війна в Ірані ще не закінчилася. Бензин, і особливо дизельне паливо, нещодавно стали надзвичайно дорогими на німецьких заправках: по 2,08 євро за літр Super E10 та 2,30 євро за літр дизельного палива. Проте рекорди 2022 року ще не досягнуті, але цілком досяжні.

Що очікувати надалі? Тут відповіді експертів сходяться: все залежить від того, як довго триватиме конфлікт і, перш за все, закриття Ормузької протоки. І від того, наскільки сильно турбулентність на ринку палива поширитиметься на інші сектори економіки.