Виробник РЕР/РЕБ-систем "Бабай": "У питанні компонентів пів світу залежить від Китаю, не тільки Україна"
Індустрія дронів
Цензор.НЕТ у межах проєкту "Індустрія дронів" поспілкувався з командою вітчизняного виробника РЕБ/РЕР-систем "Бабай". Розпитали наших співрозмовників про їхні вироби, залежність від китайських компонентів, кадрові проблеми та співпрацю з державою. Через безпекову складову це інтерв’ю публікується без імен і світлин конкретних людей.
– Розкажіть, будь ласка, про "Видун 7.5". Що це за виріб та що робить його унікальним?
– Це детектор, унікальність якого полягає у методах сканування: сітка та крок. Відповідно до бойових умов, налаштування детектора можна легко змінювати на ходу: підвищувати точність у режимі "крок", або швидко переходити на "сітку" для миттєвого реагування на загрозу.
Виявлені сигнали можуть автоматично чи вручну перемикатися, що надає оператору ширше поле для роботи. Іншим схожим виробам на пошук нового відеосигналу потрібен час – "Видун" перемикає відеосигнали миттєво, що на полі бою дає фактичну перевагу.
– Військові вже користуються вашим виробом?
– Так, "Видун" уже пройшов тестування на полі бою. Ми виробляємо детектори відповідно до потреб. До нас звертаються військові, фонди, інші організації.
"Видун 7.5" сканує відеосигнали на частоті 7,5 ГГц. Але наразі ми вже працюємо над версією "Видун 8", щоб рухатися в ногу з часом і мати відповідь на розвиток технологій противника. Поки що проходимо етап тестувань, але за якийсь місяць уже зʼявиться повноцінна нова модель.
– Тобто вже є потреба працювати на частоті 8 ГГц?
– Сказати, що станом на сьогодні вона надзвичайно потрібна – це не так. Але за місяць-два вже буде актуально. Працюємо на перспективу, розуміючи до чого все йде.
І якраз "Видун 8" будемо вже подавати на кодифікацію Міноборони, щоб уже закрити весь діапазон, який тільки є.
– Чи можуть виникнути якісь складнощі під час кодифікації?
– Думаю, ні. Я бачу більше перешкод у постачанні запчастин і масштабуванні. Китай не завжди вчасно відвантажує компоненти, адже купуємо там не тільки ми, Україна, а й російська сторона. До того ж буває, що товари зупиняє китайська митниця, адже вони подвійного призначення. Є компанії, які з цим допомагають, але це все вимагає часу.
– Окрім засобів РЕР ви робите й РЕБи. Розкажіть про них трохи детальніше.
– Я б звернув увагу на нашу систему РЕБ "Бабай" з автоматичним оповіщенням і ввімкненням. Дуже актуальна система, адже вона працює автономно й не потребує залучення персоналу.
Це такий собі компʼютер, в якому зашиті сигнатури дронів. Коли в ефірі зʼявляється дрон, випромінюючи ознаки керування чи відеосигналу, детектор аналізує частоту, порівнює з вбудованими сигнатурами, подає звуковий/світловий сигнал і вмикає РЕБ.
Така система вельми актуальна через людський фактор. Спеціаліст може пропустити щось або ж банально відійти на хвилину, і ворожий дрон досягне цілі. Ця ж система автоматична, економить електроенергію, коли екіпаж рухається в якійсь помірно безпечній зоні, де не потрібно постійно вмикати РЕБ, але безпілотник може таки залетіти. Зазвичай за таких умов РЕБи вимикають, щоб не світитися. Тому раптовий дрон може наробити багато біди.
"Бабай" під час руху екіпажа в автоматичному режимі не світиться, не витрачає енергію автівки чи батареї. Коли в радіусі дії зʼявляється безпілотник, РЕБ автоматично вмикається, відпрацьовує і вимикається, коли загроза зникає.
Ось цей автоматичний режим роботи й вирізняє нас серед інших пропозицій.
– Ми вже зачепили тему імпортних деталей, то не можу не спитати, скільки взагалі українського у вітчизняних засобах РЕБ і РЕР? А також наскільки сильно ми залежимо від імпорту?
– Ми тотально залежимо від запчастин з Китаю або китайського походження. Бо деякі компоненти можуть збиратися в Європі, відповідно маркуватися, але первинні базові елементи, як, скажімо, транзистори – з Китаю.
Чисто європейські або ж американські аналоги звісно є, але цінник одразу злітає в десятки разів. Наприклад, китайський джамер (jammer – основний елемент для створення радіоперешкод, – ред.) коштує від $100 до $300 в залежності від потужності та ширини. Американський – декілька тисяч доларів. От і вся математика.
– Локалізація виробництва цих компонентів в Україні можлива?
– Потрібні роки та мільярдні інвестиції. Пів світу залежить від Китаю, а не тільки Україна. Це глобальний виклик.
– З якими складнощами ви стикаєтесь у своїй роботі?
– Насамперед – відсутність планових закупівель, немає довгострокового контракту, хоча ринок потребує багато продукції. Довгий контракт – це можливість розподіляти ресурси для поступового виробництва.
Друга проблема – складність масштабування. Нам є, що запропонувати, але ми більше розробники, а не правники чи комунікаційники. У нас не дуже добре виходить працювати з державою. Це поки що наша слабка сторона. Саме тому ми шукаємо стратегічного бізнес-партнера, який допоможе переступити ці слабкості та вивести компанію на нові рівні, зокрема міжнародні.
– Що ви маєте на увазі, коли кажете про складнощі співпраці з державою?
– Держава працює за моделлю післяплати та не завжди вчасно розраховується. А ще є тендери, участь у яких передбачає відповідність певним документальним нормам, от як кодифікація. Ми, наприклад, актуалізували виріб до потреб фронту, отже треба перепроходити кодифікацію. Це час і фінанси: від банальних поїздок до тестування на полігонах. Наша мета, щоб наш продукт потрапив до якнайширшого кола військовослужбовців. І для цього потрібно масштабуватися.
– Держава якось допомагає вам у цьому прагненні?
– Так, є, наприклад, Brave1. Там чудовий колектив, який допомагає як мінімум глибокими консультаціями та порадами. Але ж обʼєм роботи в будь-якому разі потрібно закрити.
Щоб вийти на обʼєми, що потрібні Міноборони, необхідно мати велику пропускну спроможність. Отже, повинні бути великі обʼєми закупівель компонентів для підживлення складських запасів. А вичерпуються вони доволі швидко.
Окрім того, потрібно підтримувати штат. Спеціалістів на нашій царині бракує. Їх залюбки перехоплять. У наших нинішніх масштабах ми проблем із кадрами не відчуваємо, але за умов масштабування – точно відчуємо.
– Чому?
– Зі збільшенням обсягів виробництва, потрібна його ширша диверсифікація для убезпечення від прильотів. Власне, це ще одна проблема – різні приміщення, різні регіони. А з приміщеннями в країні складно. Це спецстандарт – не в торговельних і не житлових кварталах.
Окрім того, не варто забувати про неочевидні проблеми, насамперед про зміну конʼюнктури ринку. Що ми, що росіяни знаємо – FPV-дрони відправляють незашифрований відеосигнал. Не виключено, що ворог може з аналогу перейти на цифру.
Так, цифрові сигнали мають свої обмеження, але їх вже не вийде перехопити. І всі відеоперехоплювачі одномоментно стануть непотрібними.
Наша компанія виготовляє детектор "Пес", який якраз аналізує цифрові сигнали, їхні сигнатури та надає інформацію. Без відео, очевидно, але дані стають доступними.
